Скандал навколо закупівель в ГК «Укроборонпром» продовжує хвилювати громадськість. Щоб зберегти обличчя перед своїм виборцем в цій, м'яко кажучи, неприємній ситуації президенту Петру Порошенку навіть довелося звільнити з посади першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Олега Гладковського, а також оголосити про початок реформування концерну. Наскільки благими виявляться наміри, кому вигідно поширювати подібні компромати за місяць до президентських виборів і як це позначиться на рейтингах глави держави розбиралися «Економічні Новини».
Нова порція компромату
В понеділок увечері вийшла чергова серія журналістських розслідувань «Наші гроші», присвячена зловживанням в «Укроборонпромі» при здійсненні капітального ремонту двох літаків Ан-26 для іноземного замовника. Згідно з інформацією, керівник держконцерну Павло Букін і колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський нібито отримували «відкати» за поставку деталей (висотомірів) для ремонту в Україні Ан-26 з Казахстану.
«Сюжет щодо здійснення капітального ремонту двох літаків АН-26 для нашого закордонного партнера містив абсолютно заангажовану, навіть не журналістську інформацію, а вкидання інформації, що є в принципі інформаційним ударом по «Укроборонпрому». Це підтверджується тим, що для підготовки цього сюжету програма «Наші гроші» звернулася в ГК «Укроборонпром» для представлення нашої позиції і додаткової інформації. І така інформація була вчасно надана програмі «Наші гроші». Але, незважаючи на це, вона абсолютно не була використана», – заявив перший заступник генерального директора концерну Сергій Омельченко. Він зазначив, що програма журналістських розслідувань розповсюдила «неточні, недостовірні дані» щодо виконання Україною згаданого міжнародного контракту з використанням висотомірів.
Як відомо, раніше, 25 лютого, в програмі «Наші гроші» була озвучена інформація про «багаторічну схему вимивання сотень мільйонів гривень» з українського оборонного комплексу, до якої нібито причетний син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. Пізніше в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) повідомили, що фірми, які фігурують у розслідуванні, є об’єктами розслідувань детективів бюро. Гладковський відкинув звинувачення в корупції і звернувся в НАБУ і Генпрокуратуру (ГПУ) з проханням перевірити дані факти. Він також попросив припинити його повноваження як першого заступника секретаря РНБО України та голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю на час перевірки, що підтримав президент Петро Порошенко. Згодом в «Укроборонпромі» повідомили, що директор ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» Олексій Бабич і директор ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Сергій Філоненко також були відсторонені від посад. Після того як резонансна справа набула широкого розголосу через шість днів президент вирішив звільнити Олега Гладковського. А також доручив секретарю РНБО Олександру Турчинову підготувати засідання РНБО з питань реформування «Укроборонпрому». Син колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор подав позов до суду на журналістів проекту Bihus.Info Дениса Бігуса і Лесю Іванову.
Під прицілом
«Оборона, армія, захист країни – для мене понад усе. І за кілька років жодного разу я не дозволив собі звертатися до керівництва НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП) з питань якогось конкретного розслідування. Жодного разу … Сьогодні я це роблю в перший раз. Таке моє друге рішення. Я публічно звертаюся до НАБУ із закликом розслідувати резонансні публікації і розставити всі крапки над «i», – сказав президент Петро Порошенко. За його словами, «якщо хтось винен – то до відповідальності». «А якщо хтось чесно працює на зміцнення обороноздатності, то тим потрібно дати можливість захистити своє чесне ім’я», – продовжив Порошенко.
6 березня Президент України Петро Порошенко терміново зібрав Раду національної безпеки і оборони України щодо реформування державного концерну “Укроборонпром”.
Порошенко заявив, що РНБО ініціює міжнародний аудит і комплексну ревізію усіх контрактів державного концерну “Укроборонпром”. Крім того, він запропонував розширити склад Наглядової ради концерну за рахунок міжнародних фахівців з країн- членів НАТО.
Матеріали, наведені в програмі «Наші гроші», також передали до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ВР), яка вже розслідує факти розкрадань в збройних силах України та підриву обороноздатності країни в період з 2004 по 2017 роки. Голова комісії Іван Вінник раніше повідомив, що направить відповідні запити в ГПУ, військову прокуратуру, НАБУ, САП, «Укроборонпром», Міноборони, Госказначейство та в інші органи влади, які можуть прямо надати факти, що цікавлять депутатів. Комісія сподівається отримати відповіді на запити вже незабаром.
Приховано від сторонніх очей
Не є секретом, що «Укроборонпром» – одна з найбільш закритих структур державного сектору, оскільки отримати інформацію про обсяги укладених контрактів на поставку того чи іншого озброєння і військової техніки практично не реально. Останній звіт про діяльність компанії був оприлюднений за підсумками 2016 року. До створення концерну з метою об’єднання вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) доклав руку ще Віктор Янукович. Всі підприємства були розділені на п’ять умовних дивізіонів по напрямах діяльності. Така структура збереглася по сьогоднішній день. У 2010 році до складу концерну було включено державного монополіста «Укрспецекспорт» (з правом здійснювати експорт і імпорт продукції) і шість його дочірніх підприємств. Всього в концерн входять 134 підприємства ОПК. Щоправда, після анексії Криму і початку військових дій на Донбасі, контроль над деякими з них було втрачено.
За словами колишнього міністра оборони, кандидата в президенти України Анатолія Гриценка, корупція в українській оборонці є меншою, ніж по країні в цілому, але вимагає уваги і жорсткої відповіді, в тому числі з боку правоохоронних органів. «В інтересах країни, в інтересах підняття довіри в цілому – максимально швидка відповідь і швидкі посадки ( причетних до корупційних схем в ОПК – ред. ). Тут не можна обійтися розмовами», – зазначив він. У той же час, на думку політика, контроль над витратою коштів в державному концерні «Укроборонпром» ускладнює те, що він не контролюється ні Міноборони України, ні будь-яким іншим міністерством або державною комісією. Крім того, Анатолій Гриценко наголосив на необхідності розсекречення Державного оборонного замовлення, що дозволить контролювати закупівлі в оборонному секторі. За його словами, державну таємницю становлять лише 5% документа – відомості, що стосуються новітніх розробок, решта «закривають не від (Володимира) Путіна, не від агресора», а від громадського контролю з метою завищення цін.
Невідкладні кроки для влади
«Неможливо довго приховувати, при будь-якому режимі і президентові, мільярдні розкрадання. Світ став наскільки сучасним … Великі розкрадання завжди залишають великі сліди. Ще в 2016 -2017 роках було відповідне розпорядження і в Генпрокуратуру передані всі необхідні докази, в тому числі, розпорядження Держфінмоніторингу. Вся ця інформація є. Я вже не кажу про Нацбанк, який будь-які подібні контракти перевіряє і пропускає через себе. Це тільки ті установи, які ці два-три роки точно бачили, що відбувається. І те, що персонально за корупцію в «Укроборонпромі» відповідає особисто президент і його вертикаль, перший заступник секретаря РНБО, теж правда», – заявив «ЕН» екс-глава СБУ, кандидат в президенти України Валентин Наливайченко. За його словами, очевидно, що у нинішнього керівництва країни відсутня політична воля не тільки покарати винних, але і повернути вкрадене державі. «Чого не було, але мало бути зроблено після появи скандальних матеріалів журналістського розслідування? По-перше, негайне не просто відсторонення від посади, а арешт фігурантів виробництва, по-друге, негайна зупинка і перевірка офшорів, які використовувалися для розкрадання грошей, і третє – повинні були бути негайно передані відповідні запити в правоохоронні органи тих країн, через банки яких виводилися гроші з України. Це, як мінімум, три речі, які необхідно було зробити в перший же день публікацій», – зазначив Наливайченко. За його словами, до того, як приймати рішення щодо можливої ліквідації концерну, про що зараз, в тому числі ведуться розмови, необхідно провести аудит. «Я б не поспішав з формальними висновками. Потрібно розслідувати, заарештувати винних і притягти до відповідальності. У самій системі «Укроборонпрому» і Збройних силах України провести аудит. Тобто, перевірку бюджетних коштів, як використовували міжнародну допомогу. Нагадаю, тільки США в минулому році виділили Україні 350 млн. долларів. Ось на таких питаннях я б сконцентрувався», – резюмував він.
«Мародерство на поверхні»
Кандидат в президенти України, який раніше представляв Київ у політичній підгрупі Тристоронньої групи по врегулюванню ситуації на Сході України Роман Безсмертний також звертає увагу на те, що інформація щодо зловживань «Укроборонпрому” не нова і з’явилася більше двох років тому ще в газеті «Дзеркало тижня», однак належної реакції з боку влади тоді не було. «Ситуація виглядає дуже непривабливо для держави в цілому. Йдеться про те, що інституційно система побудована таким чином, що над нею абсолютно немає ніякого громадського контролю. Незважаючи на те, що виділяються бюджетні кошти, уряд на ситуацію жодним чином не впливає. Якщо взяти всі кошти оборонного бюджету, за винятком утримання військовослужбовців, все знаходиться в руках президента. Таким чином, подвійність виконавчої влади вже породила те явище, з яким ми сьогодні зіткнулися. По суті, на поверхні існує мародерство, яке вимагало ще два роки тому відповідних дій від президента і прокуратури», – заявив «ЕН» політик. Він переконаний, що зараз необхідно кардинально швидко прийняти кілька рішень, які б могли врятувати ситуацію в сфері оборонного сектора. «Зокрема, повернути таку структуру як Міністерство промислової політики. Все що стосується виробництва військової техніки і т.ін. має перебувати в оперативному управлінні Кабміну. Далі – як можна швидше поміняти цілий ряд законів, що стосуються оборонних замовлень, проблем компетентності в проблематиці оборони уряду, секретаріату РНБО, президента і т.д. Все інтендантські функції має сконцентрувати в собі Міноборони. Підприємства «Укрспецекспорт» і «Укроборонпром» повинні знаходитися в оперативному управлінні Кабміну. Тоді можна буде говорити про те, що виконавча система буде готова реалізовувати державну політику в питаннях забезпечення армії. Очевидно і те, що без цивільного контролю, який, в першу чергу,має реалізовувати парламент, тут не обійтися. Відповідним комітетам ВР необхідно серйозно посилити контролюючу функцію щодо того як використовуються державні кошти», – підкреслив він.
У той же час, за словами Безсмертного, сьогодні в зв’язку з тим, що йде виборчий процес, ці речі набули зовсім іншого змісту. «Необхідно чітко розмежовувати атаку на конкретних осіб владної вертикалі і атаку на державу в цілому. Може так статися, коли тема вкидається під час політично активного процесу, існує ризик того, що ситуація стане неконтрольованою. Ми знаходимося в стані, коли бездіяльність або неправильні дії президента можуть довести ситуацію до такого напруження, що розряджатися вона буде тільки через вулицю. Сьогодні від президента, незважаючи на те, що він не міг не знати про те, що відбувається, потрібні мужні рішення, які стосуються не тільки відсторонення і покарання причетних до розкрадання, але аж до того, що йому необхідно зійти з виборчої дистанції і чесно зізнатися, що він не зміг проконтролювати цих людей», – резюмував політик.
Удар в серце патріотів
Керівник Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов вважає, що «вкидання» компромату в публічну площину дуже серйозно вдарить по рейтингах президента Петра Порошенка і його перспективі опинитися в другому турі президентських перегонів. «Це дуже сильний удар по Порошенко. Причому, в саме серце його патріотичного електорату, його патріотичного іміджу і позиціонування», – заявив «ЕН» експерт. За його прогнозами, до завершення виборчої кампанії скандал буде основною «сюжетної і компроматної лінії виборів». «Думаю, що Порошенко буде втрачати, тим більше, що поки Гладковський хоч і відбивається, але неефективно. А те, що роблять НАБУ і САП: вони заарештовують екс-чиновників «Укроборонпрому», які були 10 років тому. Так що, це може стати критичним ударом по шансах Порошенко вийти до другого туру виборів», – сказав Карасьов. За його словами, в даній ситуації розрахунок замовників скандалу робився на те, що незважаючи на недосконалість української судової системи, яка роками розслідує подібні справи, відповідальні особи вже зараз можуть понести відповідальність. «Є відповідальний – президент. Він несе відповідальність за це. І він її понесе на виборах. Тому це і було зроблено перед виборами. А винних уже карає суд, але це довга історія. Ці процеси вже за межами виборів. Тобто, крім того, що будуть винні в суді, є політична відповідальність за цю ситуацію. І на виборах вона може проявитися не в кращу сторону для президента», – наголосив він.
«Хайпи» змінюются «хайпами»
Військовий експерт Олексій Арестович переконаний, що скандал навколо закупівель в «Укроборонпромі» – не більше ніж передвиборча технологія і по завершенню виборчої кампанії вже не матиме такого резонансу. «Донецький бізнес щось там «впарив», потім видав це за розслідування. Саме розслідування «шито білими нитками» і побудовано на даних, які підлягають детальній перевірці і викликають певні сумніви з приводу достовірності», – сказав «ЕН» експерт. За його словами, розбиратися в цьому повинні правоохоронні органи і відпрацьовувати версію саме як «медійної передвиборчої технології». «Дуже опосередковане відношення має це журналістське розслідування до реального стану справ в «Укроборонпромі», який далеко не ідеальний, в тому числі і в корупційному сенсі. Але крутиться це чисто як передвиборча технологія. І відпрацьовується у відповідь президентським пулом. Зрештою, в ці дні вона буде зведена до протистояння двох молодих людей: Дениса Бігуса і Ігоря Гладковського, які обмінюються роликами в інтернеті і кількістю переглядів. От і все. Порошенко дав відповідне розпорядження, створено тимчасову комісію в ВР. НАБУ активно задіяні і всі інші. Так що чекаємо поки розберуться», – сказав Арестович. Він також не виключає, що скандал незабаром вщухне. «Це все зійде «нанівець» протягом трьох-п’яти днів. Тому що «хайпи» ( від англ.hype – галас, ажіотаж – ред. ) діють протягом двох – трьох днів і будуть замінюватися черговим якимось «хайпом». А НАБУ, прокуратура будуть довго з цим розбиратися і дадуть через рік відповідь, коли вона буде нам абсолютно не цікава», – підкресив Олексій Арестович.
Аудит як панацея
«Ми ж розуміємо, що розслідування ні в Генпрокуратурі, ні в НАБУ ні до чого не приведе. Якщо якісь порушення зафіксовані і носять соціально – резонансний характер, вони просто переводиться в режим «хронічного розслідування». Зрозуміло, що від цих розслідувань ніякого результату не буде. Принаймні до того часу, доки не зміниться влада», – сказав «ЕН» директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов. За його словами, на сьогодні залишається незрозумілим, хто замовив журналістське розслідування, і хто тримає «руку на пульсі» для того, щоб це розслідування «не затухло». «Ми бачимо вкидання скандальної інформації, причому цілком об’єктивною, напередодні виборів, що, в першу чергу, б’є по позиціях президента і його оточення. Хто цим скористається на сьогоднішній день важко сказати, тому що не зрозуміло в який бік може повернутися розслідування. Вкидання компромату триває, але остаточного акорду ще немає», – зауважив Толстов. Експерт також вважає, що заяви про реформування «Укроборонпрому» не більше ніж «декларація про наміри». «Необхідно розуміти чи є концепція реформи, в чому вона полягає. Поки що на сьогодні це суто декларація. Очевидно, що мова йде про кадрову перестановку частини керівництва. Або, можливо, будуть якісь дії в плані зміцнення внутрішнього аудиту. Це тільки мої припущення. Ніякої конкретики з цього приводу немає. При бажанні в усіх таких вертикально-інтегрованих комплексах можна поставити чітку службу внутрішнього аудиту і контролю використання фінансових ресурсів. Ця практика відпрацьована в світових корпораціях. Усюди, де є можливість незаконного і ненормативного використання грошових коштів, є служба внутрішнього аудиту, внутрішнього фінансового контролю, яка в принципі достатньо легко і ефективно справляється з цими завданнями. Тому що будь-яка корпорація об’єктивно зацікавлена в тому, щоб її кошти не розбазарювалися направо і наліво та витрачалися ефективно. Це принцип бізнесу. Але, такої структури в «Укроборонпромі» на сьогодні, на жаль, немає», – резюмував він.
Відзначимо, тендер на проведення міжнародного аудиту діяльності «Укроборонпрому» кілька разів продовжувався, а умови кожен раз змінювалися. Загальна вартість консалтингових послуг в рамках аудиту оцінюється в 130 млн грн. Термін надання консалтингових послуг – до 30 червня 2020 року.
