Наближення кінця вересня супроводжувалося наростаючим занепокоєнням. Відомо, що в США фінансовий рік триває з 1 жовтня по 30 вересня. При цьому кошти, виділені на підтримку України попереднім складом Конгресу, де демократи мали більшість у нижній Палаті представників (Гаузі), у фінансовому році, що закінчується, майже вичерпані. Виділення коштів у наступному бюджеті новим Гаузом, де більшість тепер у опозиційних Байдену республіканців, є поки що вельми проблематичним, хоча Білий дім запросив на Україну вдвічі менше, ніж торік. І хоча Європа нарощує військову та фінансову допомогу, очевидно, що підтримка України як така тримається насамперед на Америці та її авторитеті, і, якщо підтримка Штатів припиниться або суттєво ослабне, є велика вірогідність того, що і європейська допомога "здмухнеться", а без допомоги союзників вистояти, тим паче перемогти Україну буде практично неможливо, що в Москві добре розуміють.
Коли цей текст був у роботі, у західних медіа з’явилася інформація про те, що Байден нібито дав добро на довгоочікуване постачання Україні оперативно-тактичних ракет ATACMS. Як то кажуть, поживемо – побачимо…
Сварки у Вашингтоні навколо бюджету та підтримки України, а також маловтішні підсумки візиту за океан Володимира Зеленського, на жаль, підтвердили обґрунтованість побоювань. Ще більш невизначеною та тривожною роблять ситуацію суперечливі заяви американських посадових осіб. Вони то застерігають, що у разі провалу із затвердженням бюджету та виділенням допомоги Україні підтримка нашій країні буде зупинена, то раптом заявляють, що підтримка триватиме «за будь-якої погоди». Очевидно, що така суєта оптимізму не додає, про що далі.
Деякою втіхою є те, що, незважаючи на всю цю метушню, Білий дім виділив чергову партію озброєнь та боєприпасів. Крім того, зброєю допомогла сусідня зі Штатами Канада, куди Зеленський вирушив із візитом після Вашингтона.
Крім того, Зеленський озвучив деякі домовленості спільного з американцями виробництва коштів ППО. Щоправда, жодної конкретики не прозвучало або через цілком виправдану секретність, або тому, що конкретики в цьому питанні поки що немає.
Нарешті, в деяких впливових західних медіа почали звучати цілком здорові думки про те, що не слід очікувати від України якихось швидких блискучих успіхів в умовах величезної нерівності в силах і засобах з агресором, навіть з урахуванням західної допомоги, а навпаки, слід налаштуватися на довгу війну і, відповідно, на довгу підтримку України та розбудову економіки на військовий лад. Наскільки це вплине на громадську думку Заходу і на тих, хто там приймає рішення, поки що сказати неможливо, але залишається сподіватися, що розум візьме гору, про що далі.
Зустріч у Конгресі була далеко не теплою
Нагадаємо, що це вже була друга поїздка Зеленського до Штатів після початку повномасштабної агресії. Але якщо минулого року він виступав перед об’єднаною аудиторією обох палат Конгресу і зірвав там, як казали за часів Брежнєва, «бурхливі та тривалі оплески, що переходять в овації», то нинішнього року Зеленському абияк вдалося виступити перед Сенатом, де демократи Байдена мають хоч і незначну, але більшість. Виступити перед нижньою Палатою представників Зеленському не вдалося завдяки старанням спікера палати республіканця Кевіна Маккарті, про що далі.
Напередодні візиту Зеленського 23 конгресмена з Хауза від «GOP-слонів» (сленгова назва Республіканської партії, від Great Old Party та партійного символу у вигляді слоника) у спеціальному листі на ім’я Байдена демонстративно виступили проти виділення нового пакету військової допомоги Україні на суму всього 24 мільярда доларів, хоча торік ця сума становила 47 млрд. доларів. У листі конгресмени висловлюють стурбованість з приводу вже схваленого фінансування України на понад 100 млрд дол. і заявляють, що Білий дім підтримує «безстрокові зобов’язання» перед Україною, а його стратегія незрозуміла.
«Як відбувається контрнаступ? Українці ближчі до перемоги, ніж 6 місяців тому? Якою є наша стратегія і який план відходу президента? Було б абсурдною відмовою Конгресу від відповідальності задовольнити це прохання, не знаючи відповіді на ці запитання», – пишуть республіканці у своєму посланні.
Американські медіа зазначають, що цієї невеликої групи незгодних буде достатньо, щоб заблокувати або відстрочити процедурні кроки щодо прийняття нового пакету допомоги.
«Наш дефіцит цього року перевищить 1,5 трлн. доларів. Займати гроші у Китаю для відправки їх в Україну немає сенсу», – заявив сенатор Ренд Пол.
Більше того, в медіа з’явилася інформація про те, що йдуть торги, і Білий дім нібито згоден знизити суму, яку запитують на допомогу Україні, із зазначених 24-х до 13 млрд доларів, тільки щоб «протягнути» бюджет через Хауз.
До речі, є думка, що однією з причин того, чому Білий дім не вносить бюджет на розгляд до Хаузу, є якраз негативною позицією значної кількості «респів» щодо виділення допомоги Україні. За деякими даними , кількість прихильників підтримки України серед республіканців у нижній палаті суттєво знизилася із 196 голосів у квітні 2022 року до 149 голосів у липні 2023 року.
До речі, якщо ці ігри призведуть до того, що бюджет не буде прийнятий до 1 жовтня, то в Штатах може наступити так званий «шатдаун» (shutdown), тобто припинення роботи багатьох некритичних урядових програм і установ з відправкою їх працівників у відпустку за свій рахунок через припинення фінансування. Що буде в цьому випадку із програмою підтримки України теж не зовсім ясно, бо одні американські чиновники заявляють, що вона є захищеною і зупинятися не будемо, інші стверджують, що буде з точністю до навпаки.
Дещо відволікаючись від теми, відзначимо, що подібне в США трапляється часто, як правило, коли в Білому домі та в Конгресі домінують різні партії, і коли таке трапляється, американські обивателі згадують винуватців «незлим тихим словом». Вважається, що політична сила, яка винна в цьому, надовго втратить довіру виборців. Але слід розуміти, що політична система США являє собою такий собі «лохотрон», що обертається, в якому можуть випасти або демократи, або республіканці, і більше ніхто, тому рано чи пізно винуватці того, що багатьом держслужбовцям довелося сидіти без зарплати, до влади повернуться, бо інших просто нема. Адже Америка – це навіть не Британія, де, окрім консерваторів та лейбористів, до парламенту часто потрапляють й інші партії, нехай навіть у меншості, яка часто відіграє велику роль при формуванні урядових коаліцій. В Америці все одно будуть або «слони-респи», або «осли-деми», плюс трохи так званих незалежних, які нічого не змінюють у загальній картині. Щоправда, всередині обох партій є свої крила та течії, і там не все так просто, але це окрема тема.
Повертаючись до аж ніяк не привітного прийому, який наданий Зеленському в Конгресі, слід зазначити, що спікер Кевін Маккарті та низка конгресменів від GOP-ів продемонстрували до Зеленського зневажливе, іноді навіть хамське ставлення. Навіть якщо Зеленський та його команда дуже часто самі не є взірцем вишуканих манер, що є окремою темою, але вони представляють Україну – країну, яка стікає кров’ю у боротьбі з фашизоїдним імперіалістичним агресором, з яким Захід довгі роки «водив хороводи», сидів за одним столом у «давосах», вів переговори та урочисті вечері, ділив бариші від торгівлі, проводив саміти. Зрештою, путінський режим піднявся на тих доларах та євро, які Захід справно платив російському елітняку за розграбування власної країни. Словом, влаштовуючи демарші, Маккарті та компанія показували непристойні жести не стільки Зеленському, скільки тим тисячам наших бійців, живих і вже загиблих, які заслонили собою хвалену західну демократію, воюючи десь у степах Донбасу та Приазов’я, у Маріуполі, у Гостомелі, Бучі та Мощуні.
У тому ж Мощуні на узліссі Пуща-Водицького лісу залишилися лежати сотні молодих пацанів, які загинули заради того, щоб західні пани могли собі «ганяти понти» у своїх конгресах, парламентах та інших самітах. Про це зовсім недавно йшлося у публікації « Остання лінія оборони Києва. Мощун – тут ЗСУ розбила еліту армії РФ ». У цьому тексті власне тексту – всього нічого, дедалі більше фото тих місць, де загинули сотні бійців у перші дні війни. І якби путінських відморозків не зупинили там, наступну Бучу вони могли б учинити десь у Варшаві чи ще на захід.
Все це до того, що навіть якщо пани республіканці не згодні з позицією Зеленського, то вони могли б з поваги не стільки до нього, скільки до тисяч загиблих хоча б ввічливо вислухати Зеленського, може щось і «дійшло»…
До речі, якщо говорити персонально про спікера Хауза Кевіна Маккарті, то це дуже неоднозначний персонаж. У подробиці вдаватися не будемо, оскільки про деякі його особливості йшлося в публікації під промовистою назвою « Україна може постраждати: трампісти паралізують роботу палати представників США » у січні нинішнього року, коли оновлений склад Хауза, який зібрався після виборів, ніяк не міг організуватися і почати роботу з -за скло якраз усередині республіканської фракції палати, частина якої є протрампівської, а частина є противниками цього вкрай неоднозначного персонажа. Не вдаючись у зайві подробиці, нагадаємо, що Маккарті спочатку начебто дотримувався антитрампівського крила Республіканської партії, але коли це нібито стало загрожувати його кар’єрі, став підтримувати Трампа. Словом, справа темна.
Крім того, у січні з початком роботи нинішнього складу Хауза його кандидатуру ніяк не могли проголосувати за посаду спікера, хоча його ніби продавлював особисто Трамп, і це багатьом республіканцям не подобалося. Словом, самі республіканці, маючи невелику більшість у Хаузі, через внутрішні розбірки ніяк не могли обрати спікера. Кандидатуру Маккарті багаторазово ставили на голосування, це «кіно» тяглося довго і нудно, нагадуючи горезвісні «спікеріади» в нашій Раді, поки Кевіна Маккарті, нарешті, насилу не посадили в крісло спікера Палати представників. І тепер він влаштовує подібні демарші.
За даними американських медіа, саме Маккарті скасував виступ Зеленського перед конгресом, мотивуючи відсутністю часу у дуже зайнятих конгресменів нижньої палати. Хоча реальною причиною називають ту обставину, що багато республіканців виступають за скорочення допомоги Україні. Але навіть у цьому випадку, незрозуміло, чому вони не захотіли хоча б вислухати Зеленського: «корона з вух» від цього явно не впала б…
Зеленський у Капітолії: «Без підтримки США Україна програє війну!»
На щастя, серед американських конгресменів є ті, хто підтримує Україну. Серед таких є Чак Шумер, лідер демократичної більшості Сенату, який і організував закриту зустріч Зеленського з конгресменами у Верхній палаті.
При цьому низка законодавців відмовилася бути присутньою на зустрічі.
«Він приїде просити ще більшу допомогу. Якщо ви хочете ще більше допомоги від нас, нехай ЄС забезпечить свою справедливу частку», – заявив сенатор-республіканець Марк Браун, хоча, за останніми даними, військова та фінансова допомога ЄС наростаючим підсумком перевищила американську.
Спікер Палати представників США Кевін Маккарті після зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським заявив , що не давав йому жодних зобов’язань щодо підтримки пакету допомоги Україні на 24 млрд доларів, про що повідомило американське видання Punchbowl .
Перед зустріччю Зеленський заявив про її мету: «Більше ППО. Більше санкцій. Більше підтримки для українських воїнів на передовій».
Під час зустрічі, за словами сенатора Чака Шумера, Зеленський висловив основну думку.
« Була одна пропозиція, яка підсумовує ситуацію. Цитую його дослівно – Зеленський сказав: “Якщо ми не отримаємо допомогу, то програємо у війні”. Це його цитата », – заявив за підсумками цієї зустрічі американський сенатор Чак Шумер.
Про це пише американське видання The New York Times у публікації під промовистою назвою ” In Washington Visit, Zelensky Tries to Shore Up Critical Support ” або ” Під час візиту до Вашингтона Зеленський намагається заручитися підтримкою критиків “.
Вказані слова про програш війни без підтримки США він сказав на зустрічі з сенаторами в Капітолії. Це підтвердив сенатор Джон Корнін, республіканець від Техасу. За його словами, Зеленський вислухав питання про «втому від фінансування» України, а потім розповів про «наслідки, якщо ми перекриємо гроші».
Один із таких наслідків – може скоротитися допомога від Європи.
«Візит Зеленського відбувся на тлі того, як опитування громадської думки показали втому американського суспільства від війни, а десятки республіканців заявляють, що виступають проти останнього прохання Байдена до Конгресу про виділення 24 мільярдів доларів на додаткову допомогу Україні», – пише видання The New York Times.
Какофонія офіційних заяв
Напередодні та під час візиту Зеленського до США від американських офіційних осіб звучала досить суперечлива інформація про те, якою буде підтримка України у зв’язку із вищесказаним.
Спочатку Білий дім офіційно попередив, що потік допомоги Україні може бути перерваний, якщо Конгрес не схвалить запит адміністрації на 24 млрд. доларів до 1 жовтня.
За інформацією медіа, лідери республіканців у Конгресі США розглядають можливість скорочення допомоги Україні у довгостроковому бюджеті видатків на фінансування Пентагону, щоб знайти компроміс із прихильниками жорсткої лінії та вийти з глухого кута в Палаті представників при голосуванні за оборонний бюджет. Про це повідомили CNN два джерела.
Повідомляється, що блок прихильників жорсткої лінії провалив процедурне голосування щодо законопроекту про оборону, частково через протидію передбаченому законопроектом виділенню 300 мільйонів доларів на фінансування Ініціативи сприяння безпеці України.
У законопроекті зазначається, що гроші можуть бути використані на навчання, обладнання, летальну допомогу, матеріально-технічне забезпечення, постачання, послуги, заробітну плату, утримання стипендій та розвіддані.
Після невдалого голосування низка законодавців Республіканської партії – деякі з яких були явно розчаровані – вирушили до офісу Республіканської партії у Палаті представників, щоб знайти компромісний варіант, повідомляє CNN.
Але невдовзі представник Міністерства оборони Кріс Шервуд заявив, що Вашингтон продовжить допомогу Україні, навіть якщо бюджет США на 2024 рік не буде прийнятий найближчими днями. Іншими словами, навчання солдатів та постачання американської зброї Україні не припиняться, якщо в США з 1 жовтня настане шатдаун через неприйняття бюджету наступного року найближчими днями.
Про це йдеться в публікації CNN « Pentagon determines Ukraine training and support exempt from potential government shutdown » або « Пентагон визначив, що навчання та підтримка України звільнено від можливого закриття уряду ».
“Операція Atlantic Resolve є виключеною діяльністю у разі припинення урядом асигнувань”, – сказав представник Міністерства оборони.
Ця програма була запущена у 2014 році та спрямована на підтримку України та зміцнення східного флангу НАТО.
Щоправда, раніше Кріс Шервуд говорив, що призупинення роботи уряду може зірвати допомогу США Україні, оскільки на це «можуть вплинути звільнення персоналу та призупинення Міністерством оборони» діяльності, яка вважається несуттєвою для США.
Але з’явилося повідомлення про те, що рішення захистити підтримку України у разі шатдауну було ухвалено під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона.
Байден, новий пакет допомоги та, можливо, ракети
Щодо зустрічі з Байденом, то президент США надав Зеленському куди більш компліментарний теплий прийом.
За словами координатора стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джона Кірбі, президент США Джо Байден мав намір обговорити із Зеленським «перспективи на полі бою».
За інформацією Вloomberg , під час бесіди Байден пообіцяв і надалі підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно», хоча у світлі вищесказаного така обіцянка виглядає вже не надто твердою.
Проте Байден заявив, що український народ продемонстрував величезну хоробрість, що надихнула світ.
«Разом із нашими партнерами та нашими союзниками американський народ має намір подбати про те, щоб ми зробили все можливе, щоб мир вас підтримував», – заявив Байден.
Хотілося б у це вірити…
За інформацією Вloomberg, у розмові між Зеленським та Байденом особливий акцент робився на ППО та артилерію.
У ході зустрічі Байден заявив, що перший американський танк «Абрамс» буде поставлений Києву вже наступного тижня.
Від себе відзначимо, що так і хочеться сказати: не минуло й майже року, як цей танк, нарешті, можливо, доїде до України.
Крім того, під час візиту Зеленського до Білого дому оголосили про виділення українській стороні чергового пакету військової допомоги на 325 млн доларів. До нього ввійшли:
– ракети AIM-9М для комплексів ППО;
– Додаткові боєприпаси до РСЗВ HIMARS;
– ЗРК Avenger;
– кулемет калібру 12,7 мм для боротьби з БПЛА;
– 155-мм артилерійські снаряди, включаючи касетні;
– 105 мм артилерійські снаряди;
– Протитанкові ракети TOW;
– протитанкові комплекси “Javelin” та АТ-4;
– понад 3 мільйони патронів;
– 59 легких тактичних машин;
– боєприпаси для розчищення перешкод;
– запчастини, технічне обслуговування та польове обладнання.
Нічого стратегічно-проривного, але, з іншого боку, все це стане в нагоді Україні у війні.
Але найінтригуючіша інформація раптом стала відома лише через 2 дні після зустрічі Зеленського та Байдена.
Видання Financial Times у публікації під промовистою назвою ” Bіden to supply Kyiv with long-range ATACMS місії після місяця ” або ” Байден поставить Києву ракети ATACMS великої дальності після декількох місяців лобіювання ” заявила, що Вайден нібито прийняв рішення про довгоочікувану -тактичних ракет ATACMS, а можливо, вони вже навіть поставлені.
Потім про те саме, але з посиланням на Financial Times, заявила і німецька Deutsche Welle у публікації « FT: США замовчали про ATACMS Києву, щоб не попереджати РФ ».
Суть сенсації, якщо ця інформація відповідає дійсності, полягає в тому, що США приховували план передачі ракет ATACMS Україні, щоб не дати РФ підготуватися. Тобто Білий дім не повідомляв про вже ухвалене рішення передати Україні далекобійні ракети ATACMS до особистої зустрічі Володимира Зеленського та Джо Байдена, щоб не спровокувати сили РФ перемістити свої лінії постачання далі від лінії фронту, стверджує британське видання з посиланням на якісь обізнані джерела. За даними FT, рішення про передачу ракет було пов’язане із відправкою в Україну касетних боєприпасів. У результаті у Вашингтоні стали менше побоюватися, що виснажать власні запаси Пентагону – замість ракет з єдиною боєголовкою США відправлять ракети якраз із касетними боєприпасами.
Не передчасно даватимемо оцінки того, наскільки це реально, а також того, наскільки ці засоби поразки, якщо вони дійсно будуть поставлені Україні, зможуть змінити ситуацію на театрі воєнних дій. Тим більше, що про можливу кількість таких коштів поки що теж нічого не відомо.
Залишається лише сподіватися на краще.
Додамо також, що, за деякими даними, початок постачання американських балістичних оперативно-тактичних ракет ATACMS може розблокувати постачання німецько-шведських крилатих ракет «повітря-поверхня» TAURUS.
Деякі оцінки візиту до американських медіа
В цілому ж, Зеленського у Вашингтоні очікував «холодний прийом», про що пише американське видання Аxios у публікації « Zelensky’s frosty welcome to DC» або « Холодний прийом Зеленського у Вашингтоні ».
Видання пише, що овації, які український президент отримав минулого року у Конгресі, «здаються далекою мрією порівняно з тим, з чим він зіткнувся під час своєї другої військової поїздки до Вашингтона».
Якесь українське джерело повідомило Axios, що зустріч Зеленського зі спікером Конгресу США Кевіном Маккарті та іншими членами Палати представників була «дуже відкритою і прямою».
Інше джерело повідомило, що Зеленський «був у певному сенсі натхненний» тим, що він почув від американських законодавців, але залишив Капітолійський пагорб налаштованим «дуже реалістично» щодо того, як справи, коли справа доходить до Палати представників.
При цьому наголошується, що Білий дім і переважна більшість сенаторів, як і раніше, єдині в підтримці України.
Від себе зазначимо, що підтримка Сенату – це, безперечно, дуже добре, але без проходження законопроекту в Палаті представників рішення прийнято бути не може.
У свою чергу, видання Bloomberg, підбиваючи підсумки візиту, зазначає, що на Зеленському починає «позначатися тиск» союзників. Про це йдеться в публікації ” Zelenskiy Is Showing the Strain Ukraine’s Allies Turn Up the Pressure ” або ” Зеленський демонструє напругу, оскільки союзники України посилюють тиск “ .
«Тепер він підозрює, що прихильність президента Джо Байдена вагається, і інші лідери, можливо, наслідують приклад США», – повідомляє видання з посиланням на якесь чергове «анонімне» джерело.
Співрозмовники видання кажуть, що союзники приватно підштовхують Зеленського звернути увагу на те, яка Україна «з’явиться з війни», тоді як війська зазнають складнощів із проривом оборони РФ.
У цьому контексті порушується питання корупції. Bloomberg називає Україну «найкорумпованішою країною Європи». За даними видання, деякі країни готові пов’язати майбутню фінансову допомогу з проведенням конкретних реформ, зокрема, підтримкою антикорупційної прокуратури.
Від себе додамо, що корупція – це трагічна виразка на тілі України, але ще більшою трагедією може стати програш у війні, про що сказав Зеленський. А ув’язування Заходом насамперед військової підтримки України з корупцією дедалі більше дратує лицемірством і подвійними стандартами. Дозволимо собі нагадати панам американцям, як вони цілком успішно співпрацювали і співпрацюють з низкою латиноамериканських режимів, Єгиптом, Іраком, Саудією, Афганістаном, Південною Кореєю та іншими країнами, де з корупцією теж далеко не все добре. Відмінність лише в тому, що для України зараз стоїть питання життя і смерті, і Америка несе значну частку провини за це, не кажучи вже про цілу юрбу «антикорупційної публіки», яку Штати тут вигодували без толку, але це окрема тема.
Видання Bloomberg зазначає, що, за словами західного чиновника, паралельно посилюється дискусія про те, як довго Зеленський зможе продовжувати свою діяльність, перш ніж він почне переговори з Кремлем.
Зеленський переживає через майбутні вибори в США. Він «вражений» тим, що не отримав запрошення на саміт країн G20 у Делі цього місяця. Хоча це була позиція уряду Індії, Зеленський розцінив це як знак, що підтримка США стала більш обмеженою, і це «побільшило його побоювання», що виборча кампанія 2024 року може порушити постачання допомоги та зброї Україні.
Західний чиновник погодився з тим, що останніми тижнями справді відбулося зрушення у характері підтримки, яку Україна отримує від своїх союзників.
«Черга корупційних справ почала зводити нанівець широку підтримку, яку має Зеленський з боку українського народу», – зазначає видання.
«Чутки про переговори з Кремлем стають лише голоснішими. Один британський чиновник заявив, що було б краще знайти якесь вирішення конфлікту до президентських виборів і що найімовірніший спосіб досягти цього – досягти того, щоб українські успіхи на полі бою змусили Путіна піти на переговори», – пише Bloomberg.
Промінь світла у темному царстві
І все-таки дещо тішить той факт, що на Заході починають звучати тверезі голоси про те, що це війна надовго, Україну треба підтримувати, змінивши відповідним чином стратегію з прицілом на затяжну війну.
На Заході, нарешті, почали розуміти, що колишня стратегія з розрахунку на швидкий стратегічний успіх ЗСУ на південному фронті з виходом до Азовського моря та кордонів із Кримом, не спрацювала.
Від себе відзначимо, що вона навряд чи могла спрацювати при тому розкладі, який мав місце із затягуванням у постачанні Україні західних озброєнь, власне, взагалі із затяжкою наступу, за відсутності в України достатніх сил та засобів порівняно з агресором, який значно перевершує Україну практично за всіма показниками, крім технологічності деяких озброєнь тощо. Вдаватися на цю тему не будемо, оскільки вона детально розглядалася буквально у попередній публікації « Контрнаступ України розбив невиправдані ілюзії Заходу ».
На Заході почали усвідомлювати, що потрібно виробити нову стратегію, яка зараз активно обговорюється медіа.
Тут може бути три варіанти.
Перший – розпочати переговори з РФ та заморозити війну по нинішній лінії фронту. Імовірність того, що на Заході за підсумком прийдуть до такого варіанта, не нульова. Прихильників якнайшвидшого припинення війни там чимало. Але більшість нинішніх політичних еліт поки що проти.
Другий – прискорити та збільшити постачання зброї, підготувати українську армію до нового наступу наступного року, сподіваючись, що, отримавши авіацію та далекобійні ракети, вона буде успішнішою.
Третій – знизити інтенсивність бойових дій з боку української армії та готуватися до тривалої війни на виснаження, тобто це заморозка війни, але без формального укладання перемир’я.
На підтримку останнього підходу на Заході висловлюється низка ЗМІ. Але, по-перше, Москва не демонструє жодних ознак бажання заморозити конфлікт, а по-друге, небезпека цього підходу полягає в тому, що якщо навіть конфлікт буде заморожений, агресор не стоятиме на місці, а готуватиметься, проводитиме мобілізацію, нарощуватиме виробництво озброєнь, що путінському режиму цілком під силу у вигляді наявності величезних внутрішніх ресурсів при санкціях, що реально не працюють.
Як вважають автори публікації, розраховувати на швидкий прорив оборони росіян «було б помилкою», «просити про припинення вогню чи мирні переговори безглуздо», а якщо припинити воювати, то можна «втратити країну».
Від себе відзначимо, що це досить адекватне формулювання!
І Україна, і її західні прихильники починають розуміти, що це буде виснажлива війна на виснаження. Але, на жаль, Україна ще не готова, як її західні партнери. Вони, як і раніше, зосереджені на контрнаступі. Необхідно переосмислити військову стратегію України та те, як керується її економіка. Замість того, щоб прагнути «перемогти», а потім відновитися, метою має бути забезпечення того, щоб Україна мала витривалість для тривалої війни і могла процвітати попри це», — абсолютно правильно пише видання.
Автори публікації пропонують:
– почати «раціонально використовувати ресурси та змінити правила гри» в умовах дефіциту живої сили;
– підвищити стійкість України, налагодивши технічне обслуговування пошкодженої техніки, регулярне постачання боєприпасів та навчання військових, посиливши ППО;
– провести перегляд економічної стратегії та тактики – будувати «менше пихатих планів щодо повоєнного відновлення і більше уваги приділяти збільшенню виробництва та капітальних витрат зараз»; необхідно перейти від залежності від зовнішньої допомоги до залучення інвестицій, навіщо потрібна безпека, економічні реформи, боротьба з корупцією, спрощення ведення бізнесу.
«Занадто багато розмов про Україну будуються навколо «закінчення війни». Це потрібно змінити. Моліться за якнайшвидшу перемогу, але плануйте довгу боротьбу», — пише The Economist.
Деякі із запропонованих тез викликають питання, але вдаватися не будемо. Загалом розклад дано правильно.
Тішить уже те, що на Заході нарешті починають правильно оцінювати ситуацію та вибудовувати реальні стратегії.
А не ставлять безглузді запитання про те, коли будуть прорвані всі ешелони оборони агресора тієї парою-трійкою сотень танків, які Захід дав, але досі не всі вони доїхали до фронту, а багато хто вийшли з ладу по дорозі або спочатку були поламані.
