Заява такого собі політиканствуючого клоуна в сусідній Румунії, який повторює, як нині модно говорити, «московські наративи» про те, що «Україна – це вигадана держава, яку треба розділити між сусідами», змусила згадати старий радянський анекдот про слонів. Але, насправді, це не смішно, оскільки таких «клоунів» у Європі, включно з сусідніми країнами, стає дедалі більше, причому вони висловлюють сподівання місцевих «ширнармас», і це дедалі більше погіршує і без того критичне становище, в якому перебуває наша країна. Особливо, якщо йдеться про Румунію, нашого південно-західного сусіда, який забезпечує тил і постачання в умовах, коли відносини з іншими сусідами – Польщею, Словаччиною та Угорщиною – значною мірою зіпсовано стараннями влади цих сусідів, а також влади України та наших «пересічних» громадян, які масово виїхали з початком війни за кордон і продемонстрували там свої далеко не найкращі людські якості. Іншими словами, Румунія представляє зараз вкрай важливий з точки зору логістики коридор, втрата якого загрожує для України серйозними наслідками, принаймні доти, доки західна допомога Україні надходить, оскільки поки що не ясно, до чого призведе зміна влади у Вашингтоні.
Але почнемо зі старого, часів ще «розквіту Брежнєва», радянського анекдоту, щоб було зрозуміло сенс заголовка. «Старослужбовцям» буде зрозуміло, молодняку доведеться напружитись, залежно від віку.
В Індії було опубліковано барвисте видання Індійські слони – хто вони? В Америці тут же поквапилися і видали барвистий іміджевий буклет «Американські слони як торжество демократії». Не змусив на себе чекати Радянський Союз, де рішенням ідеологічного відділу ЦК КПРС на поліграфічних потужностях дружньої тоді Фінляндії був на чудовому папері і в яскравому кольорі видано шикарний альбом «Радянські слони – найбільші слони у світі». Нарешті, вирішила не відставати дружня Союзу Чехословаччина, яка тоді була єдиною країною, що видала досить скромний, але дуже переконливий рекламний проспект «Чехословацький слон – молодший брат радянського слона».
Анекдот закінчено, і тепер насправді.
Все це до того, що «румунський слон» в особі якогось Каліна Джорджеску (Călin Georgescu) виступає в ролі «молодшого брата московського слона», повторюючи ту шовіністичну марення, яку несуть в ефірі якогось «солов’ячого посліду» про те, що «Україна є вигаданою державою». При цьому стверджується, що Румунія має взяти в цій поділці активну участь із висуненням територіальних претензій у вигляді низки земель України, які, на думку цього розумника, мають відійти Румунії. Крім того, цей персонаж неодноразово публічно виступав проти західної допомоги Україні, а також вимовляв різні інші великі та маленькі дурниці.
Відразу зазначимо, що нинішня законна румунська влада від цього дурню всіляко відхрещується, демонструючи повну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України. Крім того, дружня зараз Румунія допомагає нам, як може, за що їй величезне спасибі.
До балаканини Джорджеску можна було б ставитися саме як до марення сівій кобили, але проблема в тому, що в листопаді минулого року він вийшов у другий тур президентських виборів у Румунії. Якби підсумки першого туру та проведення другого туру не були скасовані Вищим конституційним судом країни за підозрою в нібито втручанні Москви, що поки що начебто не підтвердилося, про що далі, то у другому турі у грудні він мав вельми реальні шанси стати президентом сусідньої Румунії.
Більше того, на повторних виборах, перший тур яких призначено на 18 травня цього року, Калін Джорджеску має всі шанси пройти у другий тур із реальними перспективами перемогти у ньому та стати президентом. Звичайно, якщо його не буде відсторонено від виборів судом, що теж цілком можливо.
Короткий діагноз
Калин Джорджеску народився 26 березня 1962 року у Бухаресті. 1986 року закінчив Бухарестський університет сільгоспнаук та ветеринарії. У 1999 році отримав докторський ступінь з ґрунтознавства. У 1990-х роках працював у міністерстві навколишнього середовища та міністерстві закордонних справ Румунії. З 2010 по 2012 рік обіймав посаду спеціального доповідача з прав людини та небезпечних відходів Управління Верховного комісара ООН з прав людини, у 2013-2015 роках був президентом Європейського центру підтримки Римського клубу, а у 2015-2016 роках – виконавчим директором Інституту ООН.
Словом, до певного моменту цей персонаж робив успішну кар’єру у відверто глобалістичних міжнародних структурах, не відчуваючи при цьому дискомфорту.
Джорджеску тричі пропонувався на посаду прем’єр-міністра у 2011, 2012 та 2016 роках.
А далі цікавий поворот. У 2020 році Джорджеску, який працював раніше, повторимо, в глобалістичних структурах запропонував як кандидатуру на посаду прем’єра правопопулістський націоналістичний Альянс за союз румунів, який виступає, зокрема, з антиукраїнських позицій.
У листопаді 2020 року Джорджеску виступив із заявою, в якій назвав диктатора та союзника Третього рейху Іона Антонеску та лідера ультранаціоналістичної фашизоїдної організації «Залізна гвардія» Корнеліу Зеля Кодряну героями. За словами Джорджеску, через них “він прожив національну історію, а не через лакеїв глобалістських держав, які сьогодні тимчасово керують Румунією”.
Румунські медіа критикували Джорджеску за його проросійські заяви, а деякі навіть вважали його представником російських інтересів у Румунії, що призвело до його виходу з партії «Альянс за союз румунів» у 2022 році. Джорджеску неодноразово критикував ЄС та НАТО і виступав проти розміщення військових об’єктів НАТО у Румунії. У той же час, будучи симпатиком Путіна, Джорджеску називав його «людиною, яка любить свою країну», і заявляв, що Румунія має слідувати «російській мудрості», назвавши, повторимо, Україну «вигаданою державою», але заперечуючи при цьому свою «проросійську» позицію.
На президентських виборах 2024 року він висунувся як незалежний кандидат. Здобув перемогу у першому турі і вийшов у другий, запланований на 8 грудня, разом з Оленою Ласконі, лідером ліберальної партії «Союз порятунку Румунії». Однак 6 грудня, повторимо, Конституційний суд анулював результати першого, заявивши, що необхідно забезпечити «правильність виборчого процесу» через інформацію про нелегальне фінансування агітаційної кампанії Келіна Джорджеску та ймовірне втручання з боку Російської Федерації.
Але небезпека залишається, оскільки на повторних виборах у травні, за низкою оцінок, Джорджеску має шанси, як мінімум, вийти у другий тур, а то й зовсім претендувати на найвищу державну посаду в сусідній країні-члені НАТО, і тоді до проблеми Угорщини та Словаччини додасться ще Румунія.
Щоправда, є інформація про те, що його взагалі можуть позбавити права балотуватися за нібито підтримку з боку Москви, яка, втім, поки що не доведена. Питання про легітимність усіх цих «скасування виборів» та «заборон балотуватися» залишить румунам та їх державі, але короткий огляд цієї частини сюжету зробимо для кращого розуміння.
Характерно, що Джорджеску є дуже спритним і розумним політичним маніпулятором, і популярність у Румунії він набув далеко не лише проросійських настроїв та вихвалянь Путіна. Ставку він робив зовсім не на ідеологію та геополітику, а на економіку: закликав захистити позиції румунських фермерів на внутрішньому ринку, нарощувати внутрішнє виробництво продуктів харчування та електроенергії тощо. У цьому плані риторика Джорджеску нагадує економічну риторику Трампа чи, скажімо, прем’єра Угорщини Орбана.
Про останнього Джорджеску неодноразово висловлювався в захопленому ключі, захоплюючись його «вмінням відстоювати інтереси Угорщини на міжнародній арені». Це дуже кумедно, оскільки з часів поділу імперії Габсбургів після Першої світової війни Угорщина має і не приховує серйозні територіальні претензії до Румунії, а саме до частини Трансільванії, населеної етнічними угорцями, яка в часи імперії вважалася вотчиною угорської знаті. Цьогорічний прем’єр Угорщини Орбан озвучував претензії до Румунії.
До речі, Угорщина має претензії до України на Закарпатті та Словаччини. На думку найбільш затятих угорських націоналістів, Словаччини взагалі не повинно бути, оскільки, в їхньому розумінні, це «північна Угорщина». Словом, там ще та “дружба народів”, але це окрема тема.
Таким чином, Джоджеску виглядає досить типовим представником «нових європейських правих» на кшталт того ж таки Орбана, прем’єра Словаччини Фіцо, лідера голландської «Партії свободи» Грета Вілдерса, Марін Ле Пен у Франції чи німецької «Альтернативи для Німеччини».
На скасованих осінніх виборах Джорджеску набрав 22,86% голосів, випередивши прем’єра Марчела Чолаку з 19,14%, а також лідера ліберальної Партії порятунку Румунії Олену Ласконі з 19,17%. Тобто Чолаку, котрий вважався фаворитом, навіть не вийшов у другий тур. У другому турі Джорджеску мав змагатися з Оленою Ласконі, із класичної євроліберальної партії з легким ухилом уліво.
На відміну від Джорджеску, Ласконі відома різкою критикою Росії і навіть дорікала чинній владі Румунії за те, що вона займає надто пасивну позицію в підтримці України. Ласконі закликала, зокрема, збивати за допомогою румунського ППО російські безпілотники, які летять у напрямку Румунії.
Шанси обох оцінювалися приблизно однаково, але вибори, повторимо, зазначив Конституційний суд, який вважає, що через Джорджеску на результати виборів нібито впливала Москва.
«Румунський переполох» в НАТО та деякі витоки популярності Джорджеску
Перспектива проходження промосковського кандидата на вищу посаду однієї з провідних країн НАТО у Східній Європі викликала крайнє занепокоєння в НАТО, про що пише Politico у публікації Why Romania’s presidential vote could shake NATO або Чому президентські вибори в Румунії можуть потрясти НАТО.
Зазначається, що Румунія — серйозна військова держава, тому ризик того, що скептик НАТО, проросійський кандидат Келін Джорджеску стане її президентом наступної неділі, ставить альянс у глухий кут.
Країна з населенням 19 мільйонів є членом НАТО вже 20 років. Тут розташована авіабаза, яка розширюється та стає найбільшою в Європі. Вона межує з Україною, дивиться через Чорне море на зайнятий Росією Крим, відправляє зброю та боєприпаси Києву та розміщує американську систему протиракетної оборони Aegis Ashore у Девеселу на півдні Румунії, де базуються румунські та американські війська.
Але ці міжнародні зв’язки викликають жаль у Джорджеску, який засудив ракети в Девеселу як національну «ганьбу», виступив за припинення румунської допомоги Україні та закликав до «російської мудрості» при формуванні зовнішньої політики.
У той же час, Джорджеску наполягає, що не хоче виходити з альянсу.
«Я не хочу виходити з НАТО, я не хочу виходити з Євросоюзу… Однак я хочу зайняти певну позицію, не стояти навколішки, не приймати все. Як я вже сказав, ми маємо робити все у наших національних інтересах», — заявив Джорджеску минулого тижня.
Навіть якби Джорджеску був схильний вийти з НАТО, це було б важко досягти, оскільки ультраправі не мають більшості в парламенті країни. Крім того, це може роздратувати румунів, 88% яких, згідно з недавнім опитуванням, підтримують членство в альянсі.
Але за політичної системи Румунії, побудованої на французькому зразку, президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил і відповідальним за зовнішню політику. Тому присутність у палаці Котрочень скептика НАТО може створити великі проблеми для альянсу.
Джорджеску може скопіювати, наприклад, гру угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана і виступити в ролі прокремлівського спойлера в НАТО.
Таким чином, різкі політичні зміни у Бухаресті можуть підірвати роль Румунії як одного з основних гравців військового альянсу у сфері регіональної безпеки. Країна є одним із найбільших одержувачів ресурсів альянсу, літає на бойових літаках F-16, закуповує у Америки танки M1 Abrams та збирається відкрити одну з найбільших авіабаз у НАТО.
Продовжуючи тему публікацією « How Putin won the Romanian election » або « Як Путін переміг на виборах у Румунії », Politico пише про кризу влади та еліт у Румунії та деякі причини «несподіваної» популярності Джорджеску.
Зазначається, що перемога Джорджеску призвела до істеблішменту країни до кризи довіри. Антибрюссельський, скептично налаштований щодо НАТО ультранаціоналіст з’явився, здавалося б, з нізвідки і зайняв поул-позицію у першому турі виборів.
Але для багатьох простих румунів, принаймні, частина причин його піднесення вже зрозуміла, і вона має важливі наслідки для інших західних країн.
За словами Оани Попеску-Замфір, директора Центру GlobalFocus, аналітичного центру з питань зовнішньої політики і безпеки в Бухаресті, відповідь не так пов’язана з любов’ю до Росії або ультраправим, що раптово відкрилася, скільки з глибоким розчаруванням у тому, що сприймається як далекий і байдужий політичний клас.
«У людей склалося уявлення, що все одно все підлаштовано, все вирішується за зачиненими дверима, а те, що ви бачите і за кого голосуєте, набагато менш важливе… Люди вважають, що в політичному житті та інститутах домінують ці каламутні мережі інтересів… Я думаю, що значною мірою це уявлення вірне», — каже вона.
Іншими словами, є глибоке розчарування пересічних обивателів у політичному класі та суспільному устрої, чим маю можливості скористатися у своїх інтересах різного роду внутрішні та зовнішні сили.
Хоча країна вступила до ЄС у 2007 році, багато румунів вважають, що вигоди від членства в цьому блоці не були повністю реалізовані: політична корупція та некомпетентність продовжуються, а нерівність стає дедалі гіршою.
Словом, винна Москва чи ні, але Джорджеску «виїхав» насамперед на недовіру та розчарування рядових румунів у політиці та політиках, які, як казав вождь, «страшно далекі від народу».
«Чих буде» Калін Джорджеску, і реальна причина скасування виборів
Твердження про те, що Москва впливала на результати виборів і просувала з цією метою Джорджеску, незважаючи на велику кількість гучних заяв, виявилося вкрай сумнівним. І це реально дуже погано для України, про що далі.
Звинувачення на адресу Москви почалися з того, що Рада національної безпеки Румунії розсекретила документи, з яких було зроблено висновки про скоординовану Росією кампанію на користь пропутинського кандидата Джорджеску, про що пише The Financial Times у публікації ” Romania blames Russia for election meddling” або “Румунія звинувачує Росію “.
У раді заявили, що «Румунія є мішенню для агресивних російських гібридних дій, включаючи кібератаки, виток інформації та саботаж».
В одному з документів, підготовлених Румунською розвідувальною службою (SRI), йдеться, що «кіберзлочинні платформи російського походження» отримали інформацію для входу до виборчої мережі Румунії напередодні першого туру президентських виборів, у якому переміг Джорджеску — раніше другорядний кандидат.
Секретні служби Румунії заявили, що було виявлено понад 85 тисяч кібератак. Їхньою метою було отримати «доступ до даних ІТ-систем, змінити їх цілісність, змінити зміст, представлений широкому загалу, і зробити інфраструктуру недоступною».
«Спосіб дії, а також масштаб кіберкампанії дозволяють зробити висновок, що зловмисник має значні ресурси», — стверджують у SRI. У заяві також йдеться, що зловмисники спрямовували свої дії через комп’ютерні системи з більш ніж 33 країн та використовували передові методи анонімізації.
У розсекречених документах також докладно описано, як Джорджеску отримала вигоду від масштабної скоординованої кампанії в соціальних мережах, яка була пов’язана з іноземними акторами. У SRI назвали її «дуже добре організованою кампанією з просування». Джорджеску заявив про нульові витрати на кампанію.
Ультраправий кандидат користувався преференціями на TikТok, оскільки китайська соціальна медіаплатформа не позначала його відео як політичну рекламу. Відеоролики на підтримку Джорджеску розсилалися на TikTok “роями”.
Румунська влада також виявила «канали Telegram і Discord, де обговорювалося, як координувати дії та уникнути блокування на платформі», зробивши висновок, що така кампанія могла бути проведена лише іноземною державою.
На підставі цих документів, румунська прокуратура почала розслідування передбачуваних маніпуляцій і відмивання грошей у ході президентської кампанії Джорджеску, про що повідомило видання Romania-Insider у публікації «Romanian prosecutors open probe into alleged manipulation у ході президентської кампанії Каліна Джорджеску » .
Як, зокрема, зазначається, що після засідання радбезу та публікації наведених вище даних жодних даних румунською владою з незрозумілих причин не було вжито. Представники Румунії не були присутні на слуханнях представників TikTok у Комісії з внутрішнього ринку та захисту прав споживачів Європарламенту, де китайська платформа відкинула будь-які звинувачення у фаворитизмі.
При цьому, за оцінками румунських експертів, фінансування кампанії Джорджеску становило понад 50 млн євро, а в деякі періоди перевищувало 3 мільйони євро на день, але Джорджеску не звітував про витрати на свою президентську кампанію.
SRI вказала, що фінансування інфлюєнсерів TikTok забезпечувалося через платформу FameUp, яка займається монетизацією рекламної діяльності в онлайн-середовищі на рівні.
У результаті повторимо Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів, на якому переміг Джорджеску.
Після скасування першого туру виборів у румунських медіа почали з’ясовуватись кумедні подробиці.
Румунська податкова служба ANAF встановила, що кампанію Джорджеску в TikTok було сплачено не росіянами, як заявляла румунська розвідка (що і стало формальною причиною скасування результатів першого туру), а проєвропейською Національно-ліберальною партією Румунії, метою яких було відтягнути виборців від їхніх конкурентів.
Після запитів розслідувального веб-сайту Snoop найнята лібералами фірма Kensington Communication визнала, що цю кампанію було проплачено НЛП, але стверджує, що вона була частиною великої кампанії, яка проводилася «за вказівкою Націонал-ліберальної партії, підвищення обізнаності громадської думки».
Якщо докладніше, що румунські націонал-ліберали звернулися до компанії Kensington Communication, яка надає послуги з політичного маркетингу для підготовки сценарію своєї передвиборчої кампанії. Ліберали хотіли вивести свого кандидата Миколу Чуке у другий тур президентських виборів, пояснює портал solidnews, проте їхнім планам погрожував рейтинг кандидата-націоналіста, лідера Альянсу за об’єднання румун Джордже Сіміона, що зростає.
Тоді було вирішено ввести в гру іншого кандидата-націоналіста Джорджеску, який забрав би частину голосів у Сіміона, що дозволило б Чуке вийти у другий тур виборів.
“Вони підштовхнули вперед Джорджеску, але при цьому поширювали модну брехню, ніби це зробили росіяни”, – пише портал.
Однак цей план провалився через те, що Джорджеску здобув нищівну перемогу, а Чуке не вдалося навіть вийти у другий тур, і він посів п’яте місце, а Сіміон четверте.
«Я ще тоді казав, що немає жодних доказів, і це лише балаканина, – заявив Сіміон. – Пропаганда системи сполошилася: росіяни вплинули на вибори, варти, росіяни йдуть! Як показала преса, цитуючи офіційні документи, йдеться не про росіян, а про НЛП! Через брехню та дезінформацію, ніби йдуть росіяни, вони анулювали голоси майже 10 мільйонів румунів».
Таким чином, якщо інформація підтвердиться офіційно, зникне головний аргумент, на підставі якого результати першого туру президентських виборів у Румунії скасували.
Виходить, що насправді результати першого туру влада скасувала через те, що у другий тур не пройшов представник правлячої соціал-демократичної партії прем’єр-міністр Чолаку.
Криза скасування виборів, і до чого це може призвести
Скасування виборів з дедалі більш сумнівною аргументацією поглиблює політичну кризу недовіри до влади та політиків у Румунії, що загрожує вкрай неприємними наслідками і для України.
Politico продовжує тему виборів у Румунії у цьому ключі публікацією ” Romanian court cancels presidential election amid Russian influence fears ” або ” Румунський суд скасував президентські вибори через побоювання російського впливу “.
Зазначається, що рішення суду про скасування є вельми спірним, оскільки політики як вкрай правого штибу, так і ліберальні реформатори розглядають скасування рішення як спробу старих партій істеблішменту, які користуються великою недовірою — Соціал-демократичної партії (СДП) і правоцентристської Націонал-ліберальної партії (НЛП) — утримати владу, владу за системою.
Олена Ласконі, ліберальна колишня тележурналістка, яка мала виступити проти Джеорджеску у другому турі, була обурена. Вона розцінила це як захоплення виборчого процесу.
«Сьогодні той момент, коли румунська держава знехтувала демократію. Бог, румунський народ, правда і закон переможуть і покарають тих, хто винен у руйнуванні нашої демократії», — заявила вона одразу після скасування.
Рішення суду загрожує дестабілізацією Румунії — стратегічно важливого члена НАТО із населенням 19 мільйонів осіб.
Існує ризик того, що рішення суду викличе у мільйонів прихильників Джорджеску почуття гніву та безправ’я.
«Ганьба! Державний переворот у повному розпалі», — сказав лідер вкрай правої партії AUR Джордж Сіміон, який підтримував Джорджеску у другому турі. Він закликав своїх прихильників не виходити на вулиці проти рішення суду: Ми не вийдемо на вулиці, нас не провокують. Ця система має впасти демократичним шляхом!».
Цьогорічний прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку, який також балотувався у президенти, заявив, що це рішення було «єдино справедливим» після того, як документи розкрили масштаб передбачуваної операції з втручання.
“Голосування румунів було відверто спотворене внаслідок втручання Росії”, – сказав він. «Президентські вибори мають бути проведені повторно».
Нагадаємо лише, що вплив Росії, як мінімум, не доведено.
До того ж, соціологічне дослідження, проведене напередодні рішення суду про відміну першого туру, показало, що у другому турі більше шансів на перемогу було у Олени Ласконі з 48,6% проти 46,4% у Джорджеску, хоча, звичайно, цифри близькі, і результат міг бути іншим.
Повторимо, що реальним мотивом скасування першого туру, схоже, було прагнення правлячої соціал-демократичної партії просунути президенти прем’єр-міністра Марчела Чолаку, сконцентрувавши всю владу в країні у своїх руках.
Напередодні першого туру саме Чолаку вважався фаворитом виборів, проте зненацька посів лише третє місце, пропустивши вперед Джорджеску та Ласконі, причому від Ласконі він відстав на лічені частки відсотка.
Нові вибори дає шанс Чолаку взяти реванш та стати президентом. Тим більше, не виключено, що Джорджеску, проти якого вже висунуто кримінальні звинувачення, тепер можуть взагалі не допустити до виборів.
Ласконі різко розкритикувала рішення суду про скасування виборів, назвав це рішення держпереворотом і угодою з дияволом, про що пише румунське видання Digi24 у публікації «Elena Lasconi, dup після того, як Конституційний суд анулював президентські вибори: « Румунська держава розтоптала демократію » .
Про те, куди це веде, пише – знову-таки! – європейська версія видання Politico, яка зі зрозумілих причин приділяє велику увагу політичним процесам у Румунії, у публікації « Romania sets new election date, but risks same result » або « Румунія призначає нову дату виборів, але ризикує отримати той самий результат ».
Повідомляється, що нове голосування відбудеться 4 травня, а другий тур заплановано на два тижні пізніше, 18 травня.
Також повідомляється, що Джорджеску має всі шанси на повторну участь, і тепер багато залежить від того, чи його дискваліфікують Конституційний суд через звинувачення в незадекларованому фінансуванні.
Від себе відзначимо, що звинувачення не виглядає надто переконливим, а звинувачення у впливі Москви не лише не доведені, а й доки не підтвердилися.
Джорджеску, що зберігається і навіть зростає, частково пояснюється глибоко вкоріненою підозрою в кумівстві і непотизмі традиційних старих партій, які, на думку багатьох румунів, смикали за ниточки, щоб анулювати результати першого голосування.
Незважаючи на звинувачення в іноземному втручанні, більшість румунів, як і раніше, вважають, що скасування виборів було поганим рішенням, що підтверджується невеликим опитуванням, проведеним серед майже 1000 респондентів Румунським інститутом оцінки та стратегії. За даними опитування, Джорджеску переміг би у другому турі, якби вибори не скасували.
Джорджеску безуспішно оскаржив рішення Конституційного суду про скасування на національному рівні, а також подав скаргу до Європейського суду з прав людини.
«Минув уже місяць, а в нас досі немає чітких причин для скасування виборів; немає жодних доказів причетності будь-якого державного чи іншого суб’єкта, щоб виправдати події, які ми спостерігаємо», – заявив представник Джорджеску.
З листопада популярність Джорджеску різко зросла, і він залишається фаворитом травневих виборів, згідно з опитуванням, проведеним на замовлення мера Бухареста Нікушора Дана, яке також балотується в президенти.
Це опитування показало, що принаймні 40% румунів планують голосувати за Джорджеску, сказав Дан в інтерв’ю Digi24, не уточнивши, скільки людей було опитано.
Чим Україні загрожує «румунський слон, молодший брат московського слона»
Отже, Джорджеску має досить високі шанси не лише вийти у другий тур, а й перемогти повторних травневих виборах президента Румунії, від якої досить залежить зараз Україна як від логістичного коридору, яким йдуть постачання озброєнь та інших ресурсів західними союзниками.
Більше того, є підстави вважати, що, скасувавши вибори і створивши з Джорджесу такого собі мученика, нинішня румунська влада, навпаки, підвищила його рейтинг як альтернативи нинішній політичній еліті, яка вже набила оскомину. До того ж, ображених і гнаних люблять і підтримують не лише в Україні, це загальна тенденція, і на Румунію, швидше за все, вона також поширюється.
Щоправда, є варіант, що Джорджеску не допустять до виборів через звинувачення у зв’язках з Москвою. Але ці звинувачення поки що виглядають дуже сумнівно, а його симпатії до Москви криміналом не є. Тому його, відверто кажучи, безпідставне усунення виборів може призвести до серйозних внутрішньополітичних наслідків, і влада може на це не піти через побоювання дестабілізації.
Все це було б внутрішньою справою Румунії, але також загрожує серйозними проблемами для України, інтереси якої в нинішній важкій ситуації нас цікавить найбільше.
Влада президента в Румунії хоч і є достатньо сильною, але вона і не є необмеженою. До того ж, окрім парламенту країни, вона обмежується ще ЄС та НАТО, членами яких є Румунія. Але президент є головнокомандувачем та відповідає за зовнішню політику. А Джорджеску, повторимо, не просто є симпатиком Москви, але виступає проти надання допомоги Україні, проти транзиту української продукції через Румунію, проти американських військових баз у країні, через які, зокрема, йде постачання України і де проходить навчання українських військових фахівців поводженню із західною технікою тощо.
Не менш гострою проблемою є територіальні претензії, які висловлює Джорджеску щодо України, а також його заяви про «вигаданість» Української держави, що знаходить підтримку певної частини виборців.
Загалом низку своїх виступів у відеоформаті, а також в інтернет-медіа, зокрема, в публікації словацького (!) видання Ta3 під характерним заголовком « Ukrajina je вигаданий stát», «розділіть si ho». Rumunskий prezidentський kandidát “porciovaním” rozhneval «Києв » або « Україна — вигадана держава, ми її розділимо. Кандидат у президенти Румунії обурив Київ «порціонуванням » Джорджеску висуває давно, проте відомі наступні територіальні претензії до України.
Це так звана Північна Буковина, тобто Чернівецька область, включаючи Чернівці, але без Хотинського, Кельменецького, Новоселицького та Герцаївського районів; зазначимо, що Південною Буковиною в Румунії вважається жуець (район) Сучава.
Крім того, висуваються претензії на так званий Буджак, тобто на південний захід Одеської області та південні райони Молодови.
Крім того, висуваються претензії на так званий Північний Марамуреш (Мармарош), куди входять Хустський, Тячівський та Рахівський райони Закарпатської області; при цьому Південним Мармарошем у Румунії вважають жуець Марамуреш Румунії.
При цьому Джорджеску пропонує частину Закарпаття «віддати» Угорщині, Львів – полякам, а «Малоросію» – відповідно, Москві.
В інтерв’ю румунському інтернет-виданню Digi24 під характерним заголовком « Călin Georgescu îl atacă pe Zelenski ? »: « У мене проблема з напівдиктаторами » абсолютно справедливо критикує Україну за корупцію та висуває зазначені територіальні претензії, а також висуває абсолютно безглузде звинувачення в тому, що саме Зеленський та Україна «розпалюють конфлікт».
МЗС України, ясна річ, засудило такі заяви. У Брюсселі на все це сказали “ай-яй-яй”. І навряд чи Джорджеску, якщо він раптом стане президентом, хтось дозволить ділити Україну та виводити з Румунії військові бази НАТО.
Не той Румунія має рівень суб’єктності.
Але проблема залишається: у березні нинішнього року президентом Румунії може стати персонаж, який щодо України сповідує цілковите «заперечно».
Що робити з цим персонажем, якщо він прийде до влади, ніхто не знає ні в ЄС, ні в НАТО.
Перед очима сумний приклад Словаччини, яка з початку повномасштабної агресії була цілком дружньою країною, яка допомагала Україні як і чим могла. Але все різко змінилося після приходу до влади в Словаччині уряду на чолі з Робертом Фіцо, від якого лише «геморой». До того ж, Фіцо об’єднався з угорським Орбаном, і вони удвох ганьблять Україну в ЄС та НАТО.
Після можливого приходу до влади Джорджеску, Словаччини та Угорщини в цьому може приєднатися Румунія.
Якщо зважити на дуже непрості відносини з Польщею, то недружня дуга на західному кордоні України замикається.
А якщо врахувати ще й прихід до влади в Америці Трампа з його неоднозначним ставленням до НАТО, Європи та України, ситуація може виявитися зовсім безрадісною.
