Український ринок переповнений «сірими» товарами, обминаючи офіційні податки та мита, які українці купують онлайн на міжнародних маркетплейсах. Така ситуація створює загрозу для економіки країни, робить вразливим місцевий бізнес та позначається на бюджеті, добробуті населення і навіть на обороноздатності держави.
Чому це проблема і що можна зробити, щоб її вирішити? Про це ми поговорили з представниками великого та малого українського бізнесу.
Прихована загроза закордонних маркетплейсів
Навала китайських товарів значно впливає на український бізнес — як малий, так і великий. Проблема має кілька аспектів, кожен із яких негативно позначається на вітчизняних виробниках.
Виробництво стає нерентабельним
Українці обирають китайські маркетплейси через дешевизну товарів, широкий асортимент та зручність покупки. Через величезні виробничі потужності випускаються товари у великих обсягах з низькою собівартістю. Плюс мінімальні митні платежі або їх відсутність додають ще більше переваг на полі іноземних бізнесів. В Україні міжнародні посилки вартістю до 150 євро сьогодні не обкладаються податком на додану вартість та митом. Як наслідок — товари виходять значно дешевшими, ніж ті, що завозяться офіційно, і доволі часто – неякісні.
«Давайте відверто: з чого і ким мають бути виготовлені труси за 100₴ на сьогоднішній момент? Чесна відповідь на це питання знов поверне нас до вибору особистого пріоритету», – зазначає Олена Шевченко, співзасновниця бренду білизни SCOWTH, коментуючи те, що українські виробники не можуть конкурувати за ціною, оскільки їхня продукція виробляється в умовах вищих витрат на матеріали, зарплати та податки.
Агресивний маркетинг міжнародних платформ
Ще однією проблемою є агресивний маркетинг глобальних маркетплейсів накшталт AliExpress та Temu. Остання вкладає мільйони доларів у контекстну рекламу, таргетовану на українців. Національні виробники, які борються за увагу споживачів, не мають доступу до таких фінансових ресурсів. Вони змушені обмежуватися локальною рекламою та менш ефективними каналами просування. У результаті, навіть якісний український товар часто залишається в тіні.
Нерівні умови конкуренції
Українські імпортери згідно з законом сплачують 20% ПДВ, близько 10% мита та несуть додаткові витрати на адміністрування цих платежів. В результаті вартість їхньої продукції значно зростає. Це створює величезну перевагу для іноземної продукції, яку можна доставляти без додаткових витрат — завдяки посилкам з маркетплейсів.
Через це лише торік бюджет недоотримав, за найскромнішими підрахунками, близько 13 мільярдів гривень. А якщо враховувати «сірі» схеми та контрабанду, то втрати бюджету за минулий рік можуть сягати разючих 167 мільярдів гривень. Окремо варто зазначити, що все це — не лише втрачені можливості посилити оборону під час війни, а ще й недофінансування соціальних витрат.
Доступність китайських товарів змушує споживачів обирати їх замість української продукції, навіть якщо якість поступається.
Андрій Логвін, CEO Kasta.ua — українського маркетплейса, що продає всі категорії товарів, — розповідає, що з початком повномасштабного вторгнення імпорт з Польщі, Туреччини та Китаю зупинився. Тоді доля українських виробників в продажах Kasta підстрибнула до 25%.
Попри жахи війни, наші виробники почали вільно дихати, коли тимчасово було зрівняно умови імпорту. Але повернення податків для українських компаній поставило їх у невигідне становище, і частка українських брендів у продажах скоротилася майже вдвічі, — додає Андрій Логвін.
Витіснення товарів із полиць
Китайська продукція займає дедалі більшу частку як у фізичних магазинах, так і на онлайн-платформах, що зменшує доступність місця для українських товарів. І хоча українські споживачі починають більше підтримувати локальні бренди, ціна все ще залишається вирішальним фактором.
Сергій Бадрітдінов, CEO INTERTOP Ukraine, що продає одяг, взуття та аксесуари від провідних брендів, підтверджує:
«Українські споживачі стають все більш свідомими та підтримують локальні бренди й сталий розвиток. Водночас ціна залишається вирішальним фактором для широкого кола клієнтів, особливо в умовах економічної нестабільності», — розповідає він.
У 2024 році український e-commerce зріс лише на 12%, тоді як міжнародна торгівля — вдвічі. Це не через відсутність конкуренції чи лінощі українців, а через те, що на локальний бізнес покладено податковий тягар, тоді як іноземний — звільнений від нього.
Українські підприємства змушені шукати нові шляхи розвитку, інвестуючи у якість, екологічність та унікальність своїх товарів, аби залишитися конкурентоспроможними на ринку.
Чи підтримує держава локальний бізнес? Або – як діє держава
Українські онлайн-платформи також намагаються адаптуватися до змін. Деякі з них започатковують програми підтримки локальних виробників, пропонуючи їм вигідні умови для розміщення товарів. Наприклад, це може бути знижена комісія чи просування українських товарів на головних сторінках сайтів. Попри низку програм підтримки, зокрема гранти та «Національний кешбек», та адаптивну гнучкість українських онлайн-платформ, державна політика часто працює на користь іноземних платформ, фактично дотуючи їх.
Локальні виробники стикаються з конкуренцією, яку підсилюють несправедливі податкові умови для іноземних компаній. Це нівелює зусилля держави щодо підтримки національних виробництв та економіки, особливо на тлі значних втрат бюджету.
«Національний кешбек — це декілька сотень мільйонів гривень, а втрати через звільнення від податків — десятки мільярдів. Крім того, це ще й нерозумно: однією рукою виводити з-під оподаткування світовий бізнес, а іншою намагатись через крапельницю підгодовувати власний», — додає Андрій Логвін.
Дійсно, в умовах збройної агресії держава змушена направляти величезні кошти на оборону замість підтримки місцевого виробника. Покупці, своєю чергою, часто орієнтуються на ціну, яка у китайських продавців може бути нижчою. Це легко зрозуміти — інфляція та необхідність донатити примушують людей економити. Втім, цей шлях небезпечний, адже без потужного бізнесу процвітання країни неможливе.
Уряд намагається стимулювати український бізнес, але при цьому створює для того ж українського бізнесу нерівні умови, стимулює інші країни мінімум на 20 млрд грн в рік. У нас не запроваджено ПДВ для іноземних товарів, а це прямі збитки держави та спотворення здорової конкуренції, — підтверджує Сергій Бадрітдінов.
Що робити
Окрім вже чинних програм з підтримки та популяризації товарів національних виробників, а також ініціативи українських маркетплейсів, які просувають місцевих виробників, можна відповідально підійти до врегулювання імпорту. Наприклад, зменшення чи ліквідація порогу податкового ввезення зробить українські товари більш конкурентними за ціною.
Кроки у цьому напрямку вже є: народні депутати підготували законопроєкти про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
«Це резерв мінімум 20 млрд грн в рік, тільки ПДВ, не треба буде підвищувати податки для українського бізнесу, що дозволить знизити ціни для споживача, зменшити тіньовий бізнес в Україні та відкриє можливість нам та іншим українським компаніям конкурувати прозоро. Ми бачимо це як стимулювання якісного та чесного конкурентного ринку в Україні. Це також дає можливість наповнювати бюджет та виводити бізнес з тіні. Платформи мусять платити податки та відповідати українському законодавству», — каже Сергій Бадрітдінов.
На перший погляд, така ініціатива може бути відчутною для покупців товарів на іноземних маркетплейсах . Але в загальному підсумку це піде на користь українській економіці, переконаний Володимир Цой — підприємець та громадський діяч, співвласник MTI Group.
«Співробітники українських компаній, які, купуючи імпортні товари для бізнесу, сплачують і ПДВ, і митні збори є такими ж громадянами. Як і українські виробники, що опиняються у нерівних умовах, порівняно із закордонними маркетплейсами. Так само громадянами є всі ті, хто отримує зарплату, пенсію, соціальну допомогу, хто служить у лавах ЗСУ. Ці ж самі громадяни залежать від наповнення бюджету, який формується завдяки податкам, зокрема сплаченим українськими компаніями», — каже Володимир Цой.
Він наголошує, що основна мета законопроєкту — забезпечити рівні умови для українського бізнесу та іноземних компаній, зберегти робочі місця та підтримати країну в умовах війни.
Український бізнес потребує не лише підтримки, але й захисту від недобросовісних практик, які часто процвітають через тіньові схеми. У багатьох країнах для підтримкимісцевої економіки вживали радикальних заходів: США запровадили мита на низку китайських товарів, щоб підтримати власне виробництво, а країни ЄС значно посилили контроль за недобросовісним імпортом, зокрема через обов’язкову сплату ПДВ з усіх посилок незалежно від їхньої вартості.
Для успішної конкуренції на глобальному ринку потрібно створювати рівні умови для локального бізнесу, який формує робочі місця, сплачує податки та є основою економіки країни.
У випадку зрівняння умов, китайські маркетплейси точно не пропадуть. Український споживач для них занадто цінний, щоб ним знехтувати. Тому вони обов’язково будуть шукати шлях до збереження низьких цін.
Коли всі матимуть однакові правила гри, переможе найсильніший, — підсумовує Андрій Логвін.
Товари з іноземних маркетплейсів стають популярними в Україні не тільки через низьку ціну та широкий асортимент, але й завдяки агресивному маркетингу та нерівним умовам конкуренції. Водночас український бізнес змушений працювати в значно складніших умовах. Розв’язання цієї проблеми потребує перегляду податкової політики та створення рівних умов для місцевих виробників.
