Фінанси

Черговий скандал навколо націоналізованого в 2016 році «ПриватБанку», що належав олігарху Ігорю Коломойському та його компаньйону Геннадію Боголюбову, на цей раз може загрожувати ще більшими наслідками для економіки країни. Рішення українського суду про незаконність націоналізації фінустанови шокувало багатьох українців .

2019 рік приготував українцям багато нововведень. Зокрема, влада має намір активно переводити населення на безготівкові розрахунки: вже скоро розплачуватись банківською карткою або улюбленим гаджетом можна буде практично скрізь.

Отримавши ключ електронного цифрового підпису, людина зможе уникнути паперової тяганини і великих черг в держустановах. Не виходячи з дому, маючи цифровий підпис, ви маєте можливість отримати необхідну довідку та оформити документ.

Сьогоднішня кредитно-депозитна політика банків демонструє пряме зацікавлення банківських установ у збільшенні своїх депозитних портфелів і водночас насторожливе ставлення до позичальників.

Згідно зі списком Forbes статки найбагатшої людини на планеті Джеффа Безоса, власника Amazon, зросли у 2018 році на 19,5%. Його активи тепер становлять $ 133.9 млрд. Збільшили свої статки також Білл Гейтс і Уоррен Баффет.

Протягом останніх місяців і навіть останніх днів гривня демонструє і злети, і падіння. Наприклад, після істотного її здешевлення в липні і двох декадах серпня 20 і 21 серпня вона і на міжбанку, і в обмінних пунктах фінансових установ посилювала свої позиції. А вже 22 серпня сталося зворотне: на міжбанку долар став коштувати на 15 копійок вище, а євро - на 31 копійку порівняно з показниками попереднього дня. Банки також відреагували на це підвищенням курсу купівлі валюти на 20-40 копійок. Чому так поводиться українська національна валюта? Що нам очікувати в найближчі місяці й особливо до Нового року, адже їй уже зараз пророкують істотне падіння - до 30 гривень за долар? Економічні новини спробували в усьому цьому детальніше розібратися.

Бувши заплямованою в офшорних та корупційних скандалах, влада неухильно робить спроби взяти під контроль фінансові операції простих громадян. Ідеться насамперед про небанківські транзакції, адже рух коштів у банківській системі контролюють і зараз.

Грубі макроекономічні прорахунки влади призвели до того, що останнім часом зростає брак бюджетних коштів. Проблема з'явилася давно, вона наростала, але до певного моменту про це мало говорили. І лише після того, як почалися затримки з виплатою пенсій у липні цього року, а Держказначейство оголосило, що залишок коштів на єдиному казначейському рахунку знизився до непристойно низьких значень, проблема стала надбанням ЗМІ та широкого загалу.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила президентський законопроект «Про валюту». Експерти вважають, що лібералізація валютного ринку позитивно позначиться на роботі економіки та житті звичайних громадян.

Клієнти банків дедалі частіше скаржаться на крадіжку з банківських комірок. Тому нещодавно Національний банк підготував проект постанови, яким змінюють правила використання депозитних комірок.

Понад половина кредитів в українських банках - проблемні. Лідерами є державні банки. Кредитні бюро в змозі запобігти лише наданню нових кредитів несумлінним позичальникам. А от для вирішення проблеми зі старими необслуговуваними кредитами вже потрібно вносити зміни до законодавства.

Національний банк має намір у другому кварталі 2018 р. купувати на міжбанківському валютному ринку до $10 млн на день. Ці кошти потім використовуватимуть для погашення зовнішнього боргу.

Невблаганно наближається час масштабних витрат з обслуговуванню зовнішнього боргу, а коштів на це явно бракує, і взяти їх ніде, надто в умовах заморожування кредитування МВФ. Це викликало давно очікувану й досить нервову реакцію в Нацбанку.

Національний банк готується переписати Інструкції про ведення касових операцій. Проект документа, що незабаром змінить чинне положення, регулятор надіслав для ознайомлення всім українським банкам.

У березні президент вніс до парламенту власний законопроект «Про валюту». Петро Порошенко назвав цей документ не інакше як справжньою революцією. Чи так це?

Нещодавно Мінфін, нарешті, презентував уряду стратегію продажу держбанків. Поки що тільки презентував, а не затвердив. Однак зважаючи, що цю стратегію обіцяють два з половиною роки, а показали її вперше - це вже немало.

Ухвалений нещодавно закон про створення при Нацбанку кредитного реєстру викликав суперечливу реакцію. Позичальники і конкуренти проти нововведення, тоді як банкіри його вітають.

Думки експертів щодо ліквідації цієї державної фінустанови сходяться. Неефективність менеджменту та масові корупційні виявлення свідчать про те, що давно треба було зробити. Багато хто впевнений, якби банк став повноцінним санаційним, грошей для «розпилу» було б набагато більше.

Дані Національного банку свідчать про позитивний тренд - банки почали нарощувати кредитування в національній валюті.

Нещодавно Національний банк підвищив облікову ставку до 13,5%. Регулятор не робив цього аж два роки, тому для багатьох експертів таке рішення стало відвертою несподіванкою. «і» спробували проаналізувати, як позначиться ця зміна на життєдіяльності фінансового ринку й економіці країни загалом.