Нещодавно глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що з метою детінізації економіки можна заборонити ФОП надавати послуги, а залишити тільки торгівлю і виробництво. Втім, пізніше він уточнив, що в даній ситуації "доречно розглядати варіант підвищення ліміту".
«Якщо говорити про третю групу, я не розумію, в чому проблема підняти поріг. Якщо люди платять 5% від податкового навантаження, бізнес на загальній системі платить менше 5%, 2-3% від обороту. Зрозуміло, що є нюанс з ухиленням від податків при виплаті зарплат через СПД. Але якщо поєднати ці речі, щоб не можна було їх використовувати при виплаті зарплат, наприклад, прибрати послуги, залишити тільки торгівлю і виробництво, то я не бачу проблем для держави в цьому», – зазначив він. Пізніше Гетманцев повідомив в Facebook, що «… доречно розглядати варіант підвищення ліміту з одночасним розглядом запобіжників, які не дозволять великому бізнесу в подальшому уникати сплати податків».
Щодо інструментів, які важливо застосовувати для блокування можливості великому бізнесу уникати сплати податків, Гетманцев відзначає: «Яких запобіжників? Відповіді на це питання поки немає. Давайте обговорювати разом – так само, як ми разом з бізнесом і громадськістю розглядаємо всі інші законопроекти. І ще раз наголошую – зміни в системі оподаткування не можуть бути за рахунок заборони роботи ФОП, що надають послуги на єдиному податку»
Важливо відзначити, що раніше величезний резонанс вже викликав законопроект “Про внесення змін до деяких закондавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосування незадекларованої праці”, яким обмежувалися права ФОП і пропонувалося заборонити використовувати цивільні відносини між компанією і фізичною особою-підприємцем замість найму такої особи на роботу. Запропонованим законопроектом вводилися певні критерії для визнання відносин між підприємством і ФОП трудовими.
Представники IT-індустрії виступили з категоричним заявою щодо прийняття даного законопроекту, повідомивши, що “проект не враховує існуючих реалій ведення бізнесу і нових форм співпраці для креативних і IT-професій”, а для дотримання прав фахівців важливо проводити дискусії з представниками всіх професій і бізнесу . Віце-президент найбільшої аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк зазначив, що в європейських країнах з розвиненими економіками 40-45% населення зайняті в креативних і IT-індустріях. Для цього кластера держава створює законодавчі і податкові умови для розвитку, а, наприклад, Польща і Німеччина пропонують спрощені умови роботи для фахівців з України “.
20 вересня 2019 року було прийнято закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”, який зобов’язує всіх фізосіб-підприємців на єдиному податку 2-4-ї груп, що займаються торгівлею, використовувати РРО. Для ФОП з оборотом до 1 млн на рік встановлюється пільговий період (з 1 січня по 31 грудня 2020 року). Однак виняток становлять «особливі групи» ФОП, які повинні використовувати РРО з моменту вступу в силу закону. До таких груп ФОП відносяться фізособи-підприємці, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет, реалізацію лікарських засобів та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, діяльність ресторанів і кафе, діяльність туристичних агентств і операторів , діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення і т.ін. Крім того, законом вводиться механізм “кешбек”, який передбачає компенсацію вартості товару або послуг покупцям, які виявили порушення порядку розрахункових операцій.
Представники малого бізнесу виступили категорично проти прийняття цього закону і просили президента України Володимира Зеленського ветувати закон, оскільки вони неодмінно зіткнуться з додатковими витратами на фіскалізацію і вимушену необхідність купувати не всім потрібні якісні дорогі смартфони. На думку фізосіб-підприємців, їх таким способом хочуть видавити з бізнесу великі підприємства, яким не потрібні дрібні конкуренти. Колишній депутат Верховної Ради Оксана Продан підкреслює, що влада чомусь намагається взяти в оборот 1 млн ФОП, а прийняті законопроекти не вирішують проблему використання ФОП.
Фінансовий експерт Сергій Петрик акцентує увагу на тому, що бізнес використовує третю групу ФОП для уникнення сплати податків з самого виникнення «спрощенки», а різка заборона ФОПам третьої групи надавати послуги може нанести шкоду і частина бізнесу спробує повернутися в тіньовий сектор економіки.
Сергій Петрик вважає, що навряд чи найближчим часом можлива заборона фізичним особам надавати послуги через ФОП. “Однак насправді ця проблема існує з 1990-х, тому що бізнес використовує третю групу ФОП для уникнення сплати податків з самого виникнення «спрощенки». Робилося вже кілька спроб на законодавчому рівні вирішити цю проблему, але всі вони були безуспішними. Законодавство не забороняє форми співпраці шляхом оформлення цивільно-правового договору, при якому підрядник не захищений нормами трудового права, а замовник, він же звичайний роботодавець, не платить 22% єдиного соціального внеску. Виграє бізнес, а страждає система соціального захисту, яка втрачає відрахування.
Давайте порахуємо, що від такої схеми має легально оформлений працівник, з одного боку, ФОП третьої групи – з іншого, і, в свою чергу, роботодавець. Припустимо, розмір доходу на місяць першого і другого становить 20 000 грн. За першого роботодавець доплачує ЄСВ – 22% суми зарплати за рахунок фонду оплати праці, а це 4400 грн. ФОП платить сам 22% мінімальної зарплати (4173 грн) – 918,06 грн. Легальний працівник платить 1,5% військового збору (300 грн.), ФОП не є платником. Прибутковий єдиний податок першого – 18%, або 3600 грн. Другого – 5%, або 1000 грн. Разом на руки легально оформлений працівник отримує 16 100 грн. ФОП – 18 081,94 грн. При цьому витрати роботодавця на ФОП складають 20 000 грн, а на оформленого працівника – 24 400.
Заощадити за допомогою аутсорсингу і підряду хочуть у всіх країнах, але розвинені країни зжили явище, подібне до нашого. За підміну трудових відносин цивільними в Західній Європі роботодавці можуть нести кримінальну відповідальність.
Різка заборона ФОП третьої групи надавати послуги може і завдати шкоди, оскільки в Україні чимало реальних ФОП, що мають різних замовників. Крім того, частина бізнесу спробує повернутися в тіньовий сектор економіки. Тому українській владі, замість того щоб забороняти ФОП, треба ретельно продумати механізми, які покладуть край можливості великого бізнесу ухилятися від оподаткування “, – повідомляє Сергій Петрик.
Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Данило Богатирьов також підкреслює неефективність заборони фізичним особам – підприємцям надавати послуги.
Він зазначає, що ідея з забороною для ФОП на надання послуг абсурдна по своїй суті. “Висунута вона була для ліквідації схеми з оформленням співробітників в якості ФОП замість повноцінного оформлення по трудовій. Однак, якщо заборонити фізособам-підприємцям надавати послуги і залишити для них лише можливість продажу товару, це автоматично відкине в тінь усіх підприємців, що займаються приватною практикою (наприклад, приватні медичні практики, юридичні та психологічні консультації та навіть приватні сервіси сантехнічних послуг).
Реєструвати юрособи подібні підприємці не зможуть через набагато більший податковий тягар. Отже, вони підуть в тінь, якщо дана абсурдна норма буде імплементована в законодавство “, – повідомляє Богатирьов
Світова практика функціонування та оподаткування малого бізнесу
Важливо відзначити, що малий бізнес, зокрема індивідуальне підприємництво, в розвинених країнах є ключовим елементом ефективного економічного розвитку. Вважається, що малий бізнес швидше пристосовується до мінливої ринкової кон’юнктури і ефективніше реагує на економічні шоки. Крім того, велика кількість великих міжнародних корпорацій починали саме з малого бізнесу. Історія КFC починалася з кімнати для клієнтів в автомайстерні, а на момент заснування компанії Мері Кей в штаті було всього 9 консультантів.
В економічно розвинених країнах держава величезне значення приділяє підтримці малого бізнесу. У Сполучених Штатах Америки була створена Адміністрація по справах малого бізнесу (АМБ), що захищає права малого підприємництва. У всіх великих американських містах існують відділення АМБ, завдяки чому здійснюється ефективна підтримка малого бізнесу в усіх штатах. В Європейському Союзі створюється спеціальна інфраструктура для розвитку малого підприємництва, здійснюється фінансова підтримка (пряма і непряма), передбачаються пільгові умови ведення малого бізнесу для деяких категорій громадян.
В Євросоюзі щодо оподаткування індивідуального підприємництва в кожній країні діє спеціально розроблена під потреби підприємців програма оподаткування. Наприклад, в Данії для індивідуальних підприємців не існує жодних місячних квот, а підприємець в залежності від доходу раз на рік платить податок за ставкою від 25 до 49%. У Великобританії для індивідуальних підприємців встановлено щомісячні платежі, які розраховуються в залежності від доходу і складають від 13 до 58 євро, а раз на рік сплачується прибутковий податок. Приватний підприємець в Австрії перераховує тільки відсотки від річного прибутку і зобов’язаний оплачувати медичну страховку. В Ірландії у індивідуальних підприємців немає ні реєстраційних зборів, ні щорічних платежів, а підприємець платить близько 5% від прибутку. В Угорщині приватні підприємці працюють за спрощеною системою оподаткування лише до того часу, поки не перевищено встановлений ліміт прибутку. Індивідуальні підприємці в Італії платять тільки прибутковий податок, ставка якого не перевищує 20%. У Фінляндії приватний підприємець платить лише відсотки від річного прибутку, а у Франції індивідуальний підприємець в перший рік своєї діяльності взагалі нічого не платить, а згодом платежі варіюють в залежності від діяльності і доходів. Таким чином, найбільш розвинені країни особливу увагу приділяють підтримці індивідуального підприємництва. Для підприємців розробляються спеціальні програми стимулювання і здійснюється оптимізація системи оподаткування.
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній також акцентує увагу на тому, що малий бізнес в усьому світі працює на спрощеній системі оподаткування і немає сенсу його адмініструвати.
Він повідомляє, що це аж ніяк не вплине на детінізацію економіки. “А навпаки, збільшить її. Оскільки заборона ФОП на надання послуг, в число яких входять дизайнери, IT-ішніки та інші популярні професії, є абсолютно неправильною з точки зору детінізації. Як це можна детінізувати малий бізнес? Малий бізнес для цього і був придуманий, як і у всіх країнах, де існує єдиний податок, і влада не втручається в справи малого бізнесу, тому що немає сенсу його адмініструвати. Тому краще нехай працюють і платять такі податки, як є, створюють робочі місця, а там вже сплачуються податки ЄСВ, дохід з фізичних осіб і т.д.
Це є єдиним нормальним способом регулювання малого та середнього бізнесу. І краще туди взагалі не лізти. А заборона на надання послуг ФОП ще більш зажене підприємців у тінь і ще більше посилить відтік в інші країни підприємців, які не бачать сенсу взагалі працювати в Україні при такій системі, коли їх намагаються обтяжити додатковими витратами, пов’язаними з веденням бухгалтерського обліку і т.д. Весь сенс цієї системи, в тому числі і на єдиному податку, що податківці їх не перевіряють і у них немає додаткових витрат на ведення бухгалтерського обліку. Тому це все нонсенс і якесь незрозуміле бажання добити малий і середній бізнес “, – говорить Тарас Загородній.
Ситуація з ФОП в Україні
В Україні за останні шість років спостерігається істотне скорочення кількості фізичних-осіб підприємців.
Кількість фізичних-осіб підприємців в Україні
Кількість зареєстрованих підприємців | 01.01.2014 | 01.01.2015 | 01.01.2016 | 01.01.2017 | 01.01.2019 |
Фізособи-підприємці (тис. людей) | 2670,0 | 2267,9 | 2143,5 | 2069,7 | 1778,6 |
Зменшення кількості приватних підприємців обумовлено, перш за все, введенням обов’язкової сплати ЄСВ. Крім того, підвищення мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму також впливає на ФОП, доходи яких не завжди можуть дозволити сплачувати збільшений розмір ЄСВ. В результаті зростає державний борг фізосіб-підприємців перед бюджетом. Станом на травень 2019 року заборгованість ФОП перед бюджетом становила 2,05 млрд грн, а з моменту введення обов’язкової сплати ЄСВ заборгованість збільшилася на 500 млн грн.
Раніше Данило Гетманцев обіцяв, що ФОП можуть списати заборгованість за Єдиним соціальним внеском, однак “це питання має пройти публічне обговорення, врахувати зауваження, а потім має бути внесено до Верховної Ради у формі законодавчої ініціативи президента.
Виходячи з інформації, представленої на графіку Опендатабот, можна побачити динаміку збільшення загальної заборгованості ФОП перед державним бюджетом.
Необхідно відзначити, що зменшення кількості ФОП також пов’язано з масовою трудовою міграцією українців за кордон. Як зазначалося, у багатьох країнах ЄС діють ефективні системи оподаткування для індивідуальних підприємців, і багатьом українцям стає набагато вигідніше здійснювати індивідуальну підприємницьку діяльність в країнах ЄС, ніж в Україні.
На необхідності підтримки фізосіб-підприємців в Україні, які, зокрема надають послуги, звертає увагу , директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Він повідомляє, що заборонити всім ФОП надавати послуги є, безумовно, неправильним. “Наприклад, заборонити в сільській місцевості перукаря, який створив ФОП для того, щоб стригти 30-40 осіб на місяць, або іншому дрібному підприємцю працювати в формі ФОП є неправильним. Те ж саме стосується і консалтингових послуг, реклами і всього іншого. Тобто у малого бізнесу зараз немає таких обігів, які необхідно було б переводити в інші форми звітності або забороняти такий вид послуг. Це стосується величезної кількості людей, що надають послуги, наприклад лікарів, репетиторів, перукарів.
Тому такий підхід, в принципі, не є вірним. Так, необхідно розібратися з тими людьми, які під маркою ФОП проводять діяльність на десятки і сотні мільйонів. Так, це інша проблема і інша історія. І тут необхідний диференційований підхід, особливо до тих видів послуг, де найбільше ховаються податки і де найбільше зловживань. Але, однозначно, заборонити всім ФОП надавати послуги є неправильним “, – повідомляє Бортник.
Можливість введення заборони для ФОП надавати послуги викликала величезне обурення, особливо, з огляду на, те, що на третій групі знаходяться представники IT-галузі. Згідно з даними Опендатабот, кількість фізосіб осіб-підприємців у сфері IT-індустрії за останні три роки зросла на 45%, а обсяг надходжень до бюджету від єдиного податку за період 2013-2017 рр. збільшився на 58,8%.
На зустрічі представників Кабміну і IT-галузі прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив про можливість створення окремої податкової групи для фізичних осіб-підприємців, зайнятих в IT. Пропонується ввести новий збір в «фонд людського капіталу». Схема оподаткування для п’ятої групи буде складатися з наступних зборів і платежів: 5% єдиного податку, ЄСВ з двох мінімальних зарплат, 1,5% військового збору, збір на розвиток людського капіталу. Однак, на думку експертів, навіть невелике підвищення податків може сприяти тому, що українські висококваліфіковані IТ-фахівці будуть мігрувати до країн з більш ефективною базою оподаткування. Також багато експертів не розуміють, чому виділяють саме IT-підприємців і називають те, що відбувається “боротьбою з конкурентами”. Економіст Олексій Кущ підкреслює, що “не можна створювати на кожен бізнес нову групу ФОП. Завтра ще хтось зажадає шосту групу, потім – сьому, восьму і так далі. Україні потрібні загальні і рівні правила гри на ринку ».
Таким чином, ідеї про заборону ФОП займатися послугами або можливість створення спеціальної групи для фізосіб-підприємців, зайнятих в IT, створюють нерівні правила гри на ринку для різних суб’єктів ринкових відносин. Крім того, посилення податкового навантаження для ФОП і введені законодавчі нововведення можуть сприяти припиненню діяльності кількості ФОП, що і так скорочується та міграції українських фізосіб-підприємців в країни з більш комфортними умовами ведення підприємницької діяльності. А, в кінцевому підсумку, це негативно вплине на економічну ситуацію в Україні.