РусУкр

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Черговий скандал навколо націоналізованого в 2016 році «ПриватБанку», що належав олігарху Ігорю Коломойському та його компаньйону Геннадію Боголюбову, на цей раз може загрожувати ще більшими наслідками для економіки країни. Рішення українського суду про незаконність націоналізації фінустанови шокувало багатьох українців .

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

І хоча це рішення тільки першої інстанції і ніяких практичних наслідків воно не має, але після того як Центрвиборчком офіційно визнав шоумена Володимира Зеленського наступним Президентом України, перспективи Коломойського виграти дану судову справу виглядають не такими вже примарними. Чи зможе українська судова система забезпечити справедливе правосуддя і як воно відіб’ється на економічному становищі країни і відносинах з нашими міжнародними партнерами, в першу чергу з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який свого часу поставив націоналізацію «ПриватБанку» головною умовою надання фінансової допомоги нашій країні , розбиралися «Економічні Новини».

Детективне розслідування

18 грудня 2016 року Кабмін прийняв рішення про націоналізацію «ПриватБанку». Тоді ж Мінфін, якоq на той момент очолював Олександр Данилюк, що нині входить в команду новообраного Президента України Володимира Зеленського, опублікував лист власників банку з проханням придбати акції банку і прийняти позитивне рішення щодо його подальшої капіталізації щоб уникнути банкрутства. У цьому листі Коломойський і Боголюбов брали на себе зобов’язання щодо реструктуризації кредитів, наданих банком пов’язаним юридичним особам. Держава, в свою чергу, повинна була покрити борги «ПриватБанку» перед НБУ за кредитами рефінансування. Однак, згідно із заявою Мінфіну, це зобов’язання не було виконано у встановлений термін. Після націоналізації держава докапіталізувала банк приблизно на $ 5 млрд.

Пізніше міжнародне детективне агентство Kroll встановило, що «ПриватБанк» був об’єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до нанесення фінустанові збитків щонайменше на $ 5,5 млрд. Центральним механізмом схеми стали внутрішні кредити, видані компаніям, пов’язаним з Коломойським і Боголюбовим. Звіти показують, що підставні українські фірми позичали гроші в «ПриватБанку» в Україні, а потім переводили їх на рахунки кіпрської філії. Кіпрськими рахунками володіли офшорні компанії, багато з яких зареєстровані на Британських Віргінських островах (BVI). Інформація про власників цих компаній прихована, але в звіті Kroll відзначається, що ними фактично керували з штаб-квартири «ПриватБанку» в Дніпрі. Кредити надавалися підставним українським і офшорним компаніям, які використовували їх для оплати фіктивних контрактів з іншими компаніями. Потім ці компанії використовували для погашення кредитів, отриманих від «ПриватБанку». Таким чином, гроші продовжували обертатися через банк, створюючи враження, ніби кредити повертаються. А насправді компанія несла суттєві фінансові ризики.

Олігарх Коломойський оскаржує націоналізацію з моменту переходу банку в держвласність. Позови подані від його особи і компанії Triantal LTD, через яку він частково володів банком. Екс-акціонери оскаржують не тільки сам факт націоналізації, а й законність позапланової інспекції НБУ, на підставі якої був зроблений висновок про брак капіталу в банку. Ще один позов стосується законності операції з продажу акцій «ПриватБанку» між Мінфіном і Фондом гарантування вкладів (перед націоналізацією банк був визнаний неплатоспроможним і на три дні переданий в управління Фонду).

Передвиборна диверсія

Судовий процес за дивним збігом обставин активізувався якраз між першим і другим туром президентських виборів в Україні. Так, 18 квітня Окружний адмінсуд Києва визнав націоналізацію банку незаконною. 19 квітня з’ясувалося, що суд також скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 з визначенням переліку пов’язаних з банком фізичних і юридичних осіб. 20 квітня Печерський суд Києва прийняв рішення про розірвання договору особистого поручительства Коломойського по кредитах рефінансування «ПриватБанку» на суму 9,2 млрд. грн, отриманих від його націоналізації. Крім цього, нещодавно Київський апеляційний суд відмовив НБУ в знятті арешту з активів компаній, пов’язаних з колишнім власником «ПриватБанку». В результаті НБУ не зможе продати зазначені активи в рахунок повернення кредитів. На даний момент кредитний портфель «ПриватБанку», який класифікується як пов’язаний з його колишніми власниками, станом на кінець 2018 року зріс до 209,45 млрд. грн.

Багато експертів одностайні в думці, що судові рішення виникли не просто так. І політичні дивіденди, швидше за все, від цього сподівався отримати діючий президент Порошенко, який значно поступався в рейтингах своєму опонентові Зеленському. Останнього не раз дорікали за дружні і бізнесові зв’язки з Коломойським. Хоча бізнес-інтереси олігарха і шоумена в основному перетиналися на телеканалі «1 + 1», але саме цей нюанс, як виявилося, став «кісткою в горлі» для чинної влади.

Одкровення Коломойського

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

Нещодавно в інтерв’ю Bihus.info Ігор Коломойський розповів про деякі подробиці скандальної справи про націоналізацію найбільшого банку країни. За його словами, президент Порошенко з самого початку планував прибрати до своїх рук телеканал «1 + 1», контрольний пакет акцій якого перебуває у Коломойського. За словами останнього, той вів переговори з братами Ігорем та Григорієм Суркісами про покупку 25% акцій компанії, а потім планував домовлятися з ним про продаж ще 25%, щоб «бути в «плюсах» 50 на 50». Загальна сума операції оцінювалася приблизно в $ 240-250 млн. Однак угода зірвалася, тому що Порошенка нібито переконали в тому, що контроль над телеканалом можна буде отримати завдяки націоналізації «ПриватБанку». «Він (Порошенко) хотів забрати собі «1 + 1»,- стверджує Коломойский. Він програв вибори, тому що у нього «1 + 1» не було. Йому всі говорили, все його оточення, Кононенко, Луценко колись говорив: «Як ти збираєшся на вибори, якщо у тебе з «плюсами» не вирішено (питання про взяття телеканалу під контроль)? Твій електорат, він «плюси» дивиться», – сказав Коломойський. За словами олігарха, тепер брати Суркіси мають намір подати в суд Англії проти Порошенка через невдалу угоду з продажу акцій телеканалу «1 + 1» відразу по закінченню його президентських повноважень.

Як відомо, 26 квітня Коломойський подав ще 5 позовів, зажадавши повернути акції банку екс-акціонерам. Щоправда, за словами олігарха, він не має наміру повертати банк, але хоче отримати за нього компенсацію в розмірі $ 2 млрд. Звідки взялася саме ця цифра – пояснити складно. Ясно одне – ця сума для і без того слабкої української економіки з величезними зобов’язаннями перед зовнішніми кредиторами буде фактично непідйомною.

Щодо законності вимог Коломойського

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

Партнер Law firm Profit-Consul, арбітражний керуючий Людмила Колядник вважає, що дане питання потрібно розглядати в двох площинах: економічній та юридичній. «Чи було економічно доцільно націоналізувати банк – судити складно. Тут потрібні факти і цифри. Однак, якщо на кону стояла фінансова безпека країни і банк на той момент був системоутворюючим, то, можливо, це було одне з гіпотетично вірних економічних рішень влади на той момент. Проте, з юридичної точки зору, націоналізація «ПриватБанку» була проведена з цілою низкою системних порушень законодавства. Особливо впадають в око процедурні порушення при її проведенні », – сказала «ЕН»юрист. Вона звернула увагу на те, що спочатку владі не вдалося визнати «ПриватБанк» неплатоспроможним і ввести тимчасову адміністрацію. Так, в юридичному колі широко відомі постанови Окружного адміністративного суду в місті Києві (№826 / 7817/16) і Київського апеляційного адміністративного суду (№826 / 7817/16) з цього питання. Уже в процесі націоналізації банк був визнаний неплатоспроможним, що само по собі суперечило вищевказаним судовим рішенням. При націоналізації «ПриватБанку» доказом його неплатоспроможності послужили результати інспекційної перевірки НБУ. Однак, законних підстав для такої перевірки не було, були порушені нормативні акти НБУ.

«Вважаю, що у «ПриватБанку» і його акціонерів є правові підстави для повернення акцій даного банку. Однак говорити про процедуру повернення зараз ще дуже рано, як то кажуть, дочекаємося рішень судів. Сьогодні вже очевидно, що справа буде розглянута не тільки в апеляційній інстанції, але і дійде до Верховного Суду », – заявила Колядник.

За її словами, справа про націоналізацію «ПриватБанку» досить резонансна і на сьогоднішній день складно передбачити як подальша політична ситуація вплине на рішення судів у цій справі, але правові підстави для повернення банку акціонерам очевидні. «Юридичне співтовариство сподівається, що реформування судової системи нарешті принесе свої плоди і судова система стане абсолютно незалежною гілкою влади не тільки на папері, а й у дійсності», – резюмувала вона.

Як команда Зе буде вирішувати проблему з Коломойським?

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

На справедливість українських судів сподіваються і в команді новообраного президента Зеленського. «Чи є ці рішення судів в інтересах Коломойського? Так, однозначно. Чому Порошенко, який так часто використовував ці суди, зараз не зміг їх зупинити? Тому що вони нереформовані. А коли суди нереформовані, вони самі вибирають яке приймати рішення, що не завжди відповідає інтересам держави. А політичні дивіденди від цих рішень Порошенко вже отримав і ще буде використовувати до парламентської кампанії », – в свою чергу сказав «ЕН» екс-міністр фінансів Олександр Данилюк . За його словами, врегулювати проблему можна одним способом – провести реальну реформу судової системи. «Вимагати від Зеленського, щоб він втручався – це неможливо, тому що ви самі очікуєте того, щоб президент не втручався ні в суди, ні в дії правоохоронних органів. Мені часто ставлять запитання, що робитиме Зеленський? Я не знаю, що йому порадити. Підняти трубку? Тоді чим він буде відрізнятися від інших президентів? Він повинен робити те, що не зміг зробити Петро Олексійович – це провести реальну судову реформу», – впевнений політик. Він переконаний, що для початку необхідно провести очищення судів вищої ланки. «І ми зараз над цим працюємо з громадськими організаціями. Ми хочемо взяти процедуру, яка використовувалася при створенні Вищого антикорупційного суду, коли залучалася група міжнародних експертів. І саме така процедура, комісія експертів, відповідно до закону, може діяти протягом наступних двох років. Тобто, залучати експертів і для призначення суддів. Такий підхід може дати результат. І коли навіть кейс по «Привату» дійде до вищих інстанцій, ми хоча б будемо розуміти, що справу розглянуть справедливо. Тільки так можна вирішувати проблеми », – наголосив Данилюк.

Чого хочуть у «ПриватБанку»?

За словами голови наглядової ради «Приватбанку» Енгіна Акчакоча, фінансова стабільність держави повинна бути на першому місці, хто б не займав владні кабінети, а банківський сектор слід захищати на державному рівні. «Незалежність інститутів потрібно продовжувати захищати. Бюрократів потрібно більше залучати до програм реформ. Фінансова стабільність повинна сприйматися як пріоритет номер 1. Банківський сектор повинен бути захищений в питанні капіталізації. Державні банки слід реформувати в плані управління. Погані активи, зібрані у Фонді гарантування вкладів фізосіб, потрібно якомога швидше вивести. Тому діяльність на фінансових ринках повинна заохочуватися  новою владою», – зазначив Акчакоча.

Для чого Коломойському компенсація?

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

Вимагати компенсацію Коломойський може і суд навіть може прийняти таке рішення, але питання полягає в тому, чи буде це рішення виконуватися. Фінансовий аналітик Олексій Кущ переконаний, що у олігарха наразі інші плани, адже він розуміє, що «ПриватБанк» сьогодні представляє абсолютно інший формат фінансової установи, ніж був до націоналізації, і в такому вигляді він йому не потрібен.

«Фінансова стійкість банку залежить виключно від портфеля державних цінних паперів, які були внесені в статутний капітал банку в процесі докапіталізації на 155 млрд. грн. Якщо держава забере цей елемент стабільності, то банк фактично банкрут із зобов’язаннями в 220 млрд. грн. перед юридичними і фізичними особами. Тому повертати банк з потенційними зобов’язаннями в еквіваленті $ 8 млрд. Коломойському буде не цікаво. Тому що зараз власники за законом несуть відповідальність за платоспроможність в банківській системі », – сказав «ЕН» експерт.

За його словами, завдання олігарха полягає в тому, щоб зібрати побільше «тузів у рукаві» у вигляді таких рішень судів, які ставлять державу  у вкрай незручну позицію по відношенню до зовнішніх кредиторів, а потім обміняти їх на нову мирову угоду, офіційну або неофіційну. «І основними пунктами цієї угоди буде не банк, а саме перспектива розвитку корпоративної імперії Коломойського в Україні. Тобто, можливо, повернення його контролю над «Укрнафтою», якісь преференції для бізнесу, припинення судових розглядів, списання кредитної заборгованості підприємств, які йому належать і винні «ПриватБанку», тощо. Можливо, це буде мораторій на запуск ринку електроенергії з першого липня, який для компаній, пов’язаних з феросплавному бізнесом, вкрай невигідний, тому що може підняти оптову ціну на електроенергію. Тобто, такі локальні завдання. Банк в даному випадку – це зручний інструмент натиснути на больову точку влади », – підкреслив експерт.

Ліквідувати не можна націоналізувати

Примара з минулого: навіщо Коломойському ПриватБанк?

Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко в свою чергу нагадав, що коли розглядалося питання проблемності «ПриватБанку» існували дві опції: ліквідація банку і його націоналізація. «Ліквідація завжди є дешевшою опцією, ніж націоналізація. Під час націоналізації у всіх корумпованих країнах, а Україна саме такою і є, треба бути готовим до того, що частина грошей платників податків просто пропаде. Але покупка такого новорічного подарунка в ніч під 2017 рік для українських платників податків, які аж ніяк не хотіли його отримати, та ще на $ 5,5 млрд., була зроблена. Після цього ми потрапили в своєрідну пастку», – сказав «ЕН» експерт.

За його словами, викликає серйозні побоювання, чому новий скандал з «ПриватБанком» виник перед другим туром виборів. «Показати, що незалежність НБУ може бути порушена і що українська судова система залежна? Це було більше схоже на передвиборну технологію, ніж на реальне зрушення справи», – упевнений він. Проте, Устенко переконаний, що банк треба було ліквідувати з самого початку: фактично більше 5% нашого ВВП ми витратили на придбання, яке Україні непотрібне. У нинішній ситуації відбити частину своїх грошей платники податків зможуть тільки якщо виставити банк на продаж і знову його зробити приватним. У той же час він далекий від думки, що українським платникам податків вдасться повернути $ 5,5 млрд., які вони втратили: «Навіть в країнах з більш розвиненими демократичними інституціями та з набагато більш низьким рівнем корупції потрібно бути готовим, що частина грошей втрачається. При самому успішному сценарії, з досвіду скандинавських країн, де відпрацьовувалися подібного роду проекти, ми могли втратити 10-30% від авансованих коштів. У нашому випадку ми втратимо як мінімум половину авансованих коштів. Тобто, втрата складе від $ 2,5 млрд. І зараз це судовий розгляд, де ми ще повинні якісь гроші повертати … Замість того, щоб втратити $ 2,5 млрд. Ми повинні бути готові до того, що коли проведеться приватизація банку втрати сягнуть $ 4,5 млрд. Це просто катастрофічні суми ».

Устенко вважає, що Коломойський насправді не претендує на $ 2 млрд., а просто намагається прийняти більш жорстку позицію, беручи максимум можливого. «І в реальності сума може бути істотно знижена. Але, навіть якщо треба буде віддати кілька десятків мільйонів у порівнянні з початковою сумою – це колосальний удар по Україні. І винен не Зеленський, як і не нова команда, а старе керівництво НБУ, яке, швидше за все, допустило якісь порушення, судячи з тих «зливів», які передували другому туру виборів. Тому необхідно максимально відкрите розслідування. Всі повинні розуміти, що відбувалося з «ПриватБанком», тому що це наші гроші. Антикорупційні відомства повинні отримати абсолютний карт-бланш для цього розслідування », – наголосив він.

Захід продовжує стежити

«У 2016 році міжнародні партнери України підтримали рішення уряду і НБУ про націоналізацію «ПриватБанку» на прохання колишніх власників як єдиного методу захисту вкладників банку – українських громадян і підприємств – і збереження стабільності фінансової системи. Хоча для цього знадобилося інвестувати близько 160 млрд грн коштів українських платників податків, щоб відновити платоспроможність банку, цей захід забезпечив довгострокову життєздатність «ПриватБанку», захистивши гроші мільйонів українських громадян і зміцнивши економічне становище країни», – заявили у Світовому банку. У цьому сенсі тут вітають реформу корпоративного управління «ПриватБанку», очолювану незалежною Наглядовою радою, і трансформацію моделі його господарської діяльності, «що вже забезпечили підвищення ефективності і стабільності всієї банківської системи».

«Ми продовжуємо підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України, зокрема шляхом запровадження принципів розсудливого корпоративного управління, і зусилля Міністерства фінансів з реформування корпоративного управління в державних банках. Важливо, щоб влада продовжувала докладати ці зусилля для відшкодування збитків колишніми власниками і пов’язаними особами збанкрутілих банків. Міжнародні партнери України ретельно стежать за подіями в цій сфері», – відзначили у Світовому банку.

Ситуація навколо ПриватБанку буде своєрідним тестом і для новообраного Президента Володимира Зеленського. Наскільки благими виявляться його наміри в реформуванні судової системи, боротьбі з корупцією та монополією олігархів в Україні ми побачимо після інавгурації.










Нужна помощь

Останні новини в соцмережах


Новини партнерів

bigmir)net TOP 100