Повільно, але впевнено Верховна Рада (ВР) рухається до завершальної стадії скандальної епопеї навколо прийняття так званого «антиколомойського» законопроекту про неповернення націоналізованих банків, в тому числі «ПриватБанку», його колишнім власникам. Це остання умова, виконання якої відкриє Україні шлях до отримання кредитних траншів від Міжнародного валютного фонду (МВФ).
У п’ятницю має відбутися позачергове засідання парламенту, на якому депутати спробують подолати законодавчі перепони, що блокують розгляд 16,5 тисячі правок за прискореною процедурою.
На цьому тижні Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики почав підготовку до другого читання скандального законопроекту № 2571-п щодо зміни до законодавчих актів України для удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, більш відомого як «антиколомойський» законопроект.
Нагадаємо, що за тиждень після прийняття документа за основу, депутати, наближені до олігарха Ігоря Коломойського, внесли близько 16,5 тисячі правок щоб уповільнити процес його прийняття в ВР. До слова, за всю історію українського парламентаризму найбільше правок подавали в проекти Конституції України (5700), Виборчого кодексу (4400) і нещодавнього – про ринок землі (близько 4000).
Кілька тисяч правок – гарантія розтягування розгляду законопроекту на 2-3 місяці, проте майже 16,5 тисячі перетворюють прийняття документа в нездійсненну місію, особливо в контексті того, що транш від МВФ в нинішній економічній ситуації Україні потрібен «на вчора». Тому на Банковій придумали спосіб як обійти перешкоди. Ним став маневр з внесенням змін до закону про Регламент ВР, який дозволяє у виняткових випадках позбавлятися від депутатського спаму поправок через спеціальну процедуру розгляду законів. Йдеться про законопроект №1043, в якому істотно зменшуються права парламентарів на поправки до законопроектів перед розглядом у другому читанні.
Тим часом, в профільному комітеті щосили «кипить» робота над підготовкою «антиколомойского» законопроекту до другого читання. У вівторок, 21 квітня, в режимі відеоконференції парламентарії приступили до розгляду поправок, згрупованих в 72 розділи. Глава комітету Данило Гетманцев повідомив, що профільний підкомітет пропонує врахувати 235 з 16586 правок. У першій половині засідання комітет затвердив процедуру розгляду порівняльної таблиці до законопроекту, згідно з якою розгляд і обговорення відбувалося за окремими підпунктами законопроекту. Якщо редакція підпункту, запропонована комітетом, не набирає необхідної кількості голосів, то розглядаються і голосуються окремі поправки, а потім затверджується остаточна редакція підпункту. При цьому було прийнято рішення про поіменне голосування народних депутатів.
Момент завершення роботи комітету важливий саме через регламентний закон. Тоді можна починати готувати розгляд «антиколомойского» законопроекту за новою, прискореною процедурою без голосування за кожну поправку, включно з відхиленими комітетом. Для ініціювання спецпроцедури потрібні 150 депутатів, після чого їх пропозицію повинна підтримати Рада. Після цього автори неврахованих поправок можуть претендувати на їх розгляд в сесійній залі, тільки якщо їх внесе фракція в кількості не більше п’яти, а якщо мова про позафракційних депутатів – взагалі не більше однієї.
Станом на вечір 22 квітня Комітет ВР пройшов вже 34% поправок до “антиколомойского” законопроекту – зупинилися на 5 718 з 16 586 правок. Про це повідомив в Facebook заступник голови Комітету Ярослав Железняк.
Вже цієї п’ятниці на позачерговому засіданні парламент розгляне питання про долю чотирьох постанов про скасування голосування по регламентному закону. Швидше за все, голосування по ним буде провалено, що дозволить голові парламенту Дмитру Разумкова нарешті підписати новий регламентний закон і відправити на підпис президенту, а потім приступити до розгляду «антиколомойского» законопроекту за новими правилами.
Індульгенція для Порошенка і Ко
За словами заступника голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олександра Дубинського, в кожній статті і пункті банківського законопроекту спостерігаються системні порушення Конституції і основних законів, які виведуть Нацбанк України і Фонд гарантування вкладів (ФГВ) з правового поля України. Вони перетворюються в надструктури, які не підпорядковані українському законодавству, рішення яких не можна оскаржувати в суді.
«Правки, які пропоную я і мої колеги не просто логічні, без них неможливо буде далі існувати судовій системі України. Правки не стосуються долі «ПриватБанку», їх досі навіть не обговорювали, але обговорювалися статті Конституції про те чи має людина право на судовий захист, чи може суд керуватися тільки двома законами для прийняття рішень, наприклад, про Нацбанк і Фонд гарантування вкладів, і не брати до уваги жоден інший законодавчий акт при винесенні рішень. Це абсолютна маячня. Ось ви судетеся з будь-яким держорганом, а судом заборонено брати до уваги ваші докази, тому що про них не вказано в законі про Нацбанк. Наприклад, якщо ви отримали штраф ДАІ, але йдете в суд, щоб оскаржити цей штраф, а суд може керуватися тільки протоколом ДАІ і більше нічим», – сказав депутат в ефірі одного з українських телеканалів. А також повідомив про свою вимогу поставити на голосування питання поіменного голосування з занесенням прізвища результатів кожного голосування в протокол засідання комітету. «Коли ми під стенограму говоримо про порушення Конституції, нелогічність, зовнішнє управління при незрозумілих нормах, абсолютному руйнуванні системи судоустрою, а депутати всупереч всім доводам все одно піднімають руку і проштовхують неконституційну версію законопроекту, то я вважаю, що їх прізвища повинні бути внесені в протокол засідання », – заявив парламентарій.
Як зазначив Дубинський, якби сьогодні мова велася тільки про долю «ПриватБанку», то даний документ варто було б звести до двох норм, які б прямо забороняли повернення фінустанови його колишнім власникам. «Замість цього ми обговорюємо законопроект на ста сторінках, 78 пунктів, в яких взагалі про «ПриватБанк» не йдеться в 99% випадків. Натомість йдеться про фактично виписану індульгенцію Порошенко і його партнерам – підлеглим Гонтаревої, Рожкової, Смолія, Ворушиліна, які керують Нацбанком і Фондом гарантування вкладів, і під заступництвом МВФ провернули аферу зі знищення 88 банків в Україні, а також присвоєння їх активів на 500 млрд. грн. Коли я читаю норми цього закону, які по суті звільняють від відповідальності партнерів Порошенко і його самого за знищену банківську систему і внутрішнього інвестора через що ми зараз змушені бігти до МВФ, то бачу, що рік тому (під час дебатів Володимира Зеленського з Петром Порошенко на стадіоні НСК «Олімпійський» – ред.) замість «я – ваш вирок» потрібно було говорити «я – ваш виправдувальний вирок». Тоді б це відповідало дійсності. На жаль, мої колеги по монобільшості є співучасниками цього виправдання. Якщо це те, що ми обіцяли своїм виборцям, то я умиваю руки», – резюмував депутат.
Банки і земельні маніпуляції
Депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя» Володимир Кальцев також вважає, що під виглядом «антиколомойского» законопроекту приймається більш небезпечний документ про контроль банківської системи, який в сукупності з уже прийнятим законом про ринок землі створює дуже небезпечні передумови для земельних маніпуляцій. «У чому його небезпека? Нагадаємо, що під покровом ночі був протягнутий закон про ринок землі, в якому держава фактично усунулася від управління земельним ринком. Що сталося? Банки отримали можливість володіти землею. Тримати до двох років у себе на балансі, потім шляхом міжбанківського кредитування виставляти її запорукою в інший банк і знову нескінченно продовжувати володіти земельними наділами. Згадаймо, що більшість банків на сьогоднішній день мають іноземний капітал. І, власне кажучи, два цих законопроекти, коли банківська система підпорядковується Нацбанку, на який мають вплив міжнародні фінансові організації, і можливість банку управляти землею створює дуже небезпечну ситуацію, при якій рішення будуть прийматися в інтересах або транснаціональних корпорацій, або великих латифундистів, і, тим самим, фактично дозволяючи скупити наші землі в своїх інтересах або в інтересах фінансових спекулянтів. І те, і інше небезпечно для країни, оскільки може призвести до втрати продовольчої безпеки країни і є загрозою суверенітету », – сказав він.
Інтерес Коломойського
Експерт Інституту Growford Олексій Кущ в інтерв’ю «ЕН» заявив, що в ситуації з прийняттям «антиколомойского» законопроекту все не так однозначно, як намагаються подати простим українцям.
“Нас намагаються помістити в якусь примітивну парадигму боротьби «добра» і «зла». Є «злий» Коломойський, який через невелику групу своїх депутатів намагається заблокувати закон. І є «сили світла», які намагаються перешкодити йому повернути «Приватбанк» в свою власність. Насправді ситуація набагато складніша і набагато заплутаніша, як з точки зору прихованих ходів, так і систем стримування і противаг, сфер впливу та іншого. Досить сказати одну просту істину: «Приватбанк» абсолютно не потрібен Коломойському. На сьогоднішній день банк обтяжений величезною кількість зобов’язань перед клієнтами. Вклади одних тільки фізичних осіб складають 180 млрд грн. з них 67 млрд кошти боргових вимог – найбільш текучий ресурс, який схильний до швидкого виходу з банку у випадку кризи. Приблизно 140 млрд грн. непрацюючих кредитів пішло в збиток банку. Стабільність банку підтримується тільки за рахунок пакета державних цінних паперів. Тобто, 140 млрд ОВДП, які були внесені в статутний капітал банку Мінфіном в процесі його докапіталізації. Якщо банк повертають його колишнім власникам, відповідно держава забирає свій пакет ОВДП і фінустанова перетворюється на «табуретку на одній ніжці». Це природньо викличе паніку серед вкладників, вони почнуть забирати гроші … Взагалі нелогічні дії з точки зору раціональних економічних і фінансових інтересів. Навіщо Коломойському такі проблеми?!”, – говорить Олексій Кущ.
“Єдине, що цікавить олігарха зараз, на мою суб’єктивну думку, це т.зв. «Нульовий варіант». Йому необхідно, щоб суд визнав націоналізацію незаконною, але при цьому банк залишився у власності держави. Якщо суд прийме рішення на користь Коломойського, на цій підставі він зможе припинити всі судові процеси, які зараз проти нього ініціювала держава в міжнародних судах. Йому потрібно закрити всі судові провадження як всередині України, так і за її межами і, таким чином, розблокувати ті застави, в яких зараз частково знаходиться його бізнес і зберегти ті кредити, які лежать на компаніях прямо або побічно пов’язаних з ним. На підставі визнання націоналізації незаконною суд може присудити йому якусь компенсацію, яку можна використовувати для підписання з державою своєрідної «мирової угоди». Тобто, угоди, за якою ніхто нікому нічого не винен. Держава не повинна буде нічого виплачувати Коломойському, а той нічого не винен державі”, – акцентував аналітик.
“Закон блокує повернення «Приватбанку» у власність Коломойського, але абсолютно не блокує визнання судом націоналізації незаконною. Тобто, навіть після прийняття «антиколомойского» закону, український суд може визнати націоналізацію незаконною. Більш того, в законі прописана реальна схема визначення компенсації, яку має виплатити держава. Це як раз грає на користь колишніх власників. Тому що, якщо схема не прописана, все віддається на рішення суду. А з урахуванням соціального резонансу, навряд чи знайдеться суддя, який би на десятки мільярдів гривень зміг присудити компенсацію Коломойському. Тепер в законі цей своєрідний момент прописаний, де суддя не повинен визначати суму компенсації, а лише підтвердити суму компенсації, встановлену аудиторською компанією за результатами оцінки ринкової вартості акцій на момент націоналізації. В даному випадку суддя просто підтвердить аудиторський висновок своїм рішенням, що буде своєрідною індульгенцією в плані особистої відповідальності. Адже якщо влада в країні зміниться, і хтось спробує переграти ситуацію по-іншому, то аудиторський висновок, прийнятий провідною аудиторською компанією світу ніхто не зможе заперечити”, – резюмував Кущ.
Коли будуть голосувати?
Незважаючи на те, що депутати з «групи Коломойського» продовжують ставити палки в колеса, в тому числі затягуючи обговорення в комітеті, остаточне голосування за законопроект зірвати навряд чи вдасться. Тим більше, що голосів для цей законопроект більш ніж достатньо. Очевидно, що «за» голосуватимуть приблизно 200 нардепів від «Слуги народу», які стабільно голосують за важливі законопроекти останнім часом, група «Довіра», а також «Голос» і «Європейська солідарність». Принаймні так було з законом про відкриття ринку землі.
Екс-нардеп Ігор Попов вважає, що нинішня внутрішньополітична боротьба і затягування процесу продиктоване тим, олігарх хоче виграти час для укладення з владою різнобічної угоди. «А раз ми не бачимо викривальних сюжетів проти Зеленського в теленовинах і обговорень на ток-шоу одного рейтингового телеканалу (що належить Коломойському телеканал «1 + 1». – Ред.), значить торги тривають», – коментує Попов. Він очікує, що «антиколомойський» законопроект внесуть в сесійну залу в першій декаді травня і після прийняття напевно будуть знову зареєстровані проекти постанов про скасування голосування, а значить потрібно буде знову збирати, швидше за все, позачергові засідання, щоб їх відхилити. «Найкоротший термін для потрапляння закону на стіл до президента – 15 травня», – спрогнозував Попов.
Карантин як прикриття
Керівник аналітичного центру «ІНПОЛІТ» Сергій Биков вважає, що на позачергових засіданнях парламенту влада проштовхує непопулярні і невигідні для України рішення, які було б набагато складніше провести без карантину. Тому що люди б вийшли на акції протесту. «А зараз українці не можуть цього зробити, побоюючись штрафу в 17 тисяч гривень», – зазначив експерт.
Як повідомлялося, напередодні Кабмін продовжив в країні карантин до 11 травня. Ніяких послаблень до цієї дати не планується.
