2024 рік став справжнім випробуванням на витримку, мужність і єдність для українського народу. Але, попри всі труднощі, цей рік запам’ятався й низкою визначних подій, які назавжди увійшли в історію України.
ЕН пригадують ключові моменти, що визначали цей бурхливий, насичений і незабутній рік.
Олександр Сирський – новий головнокомандувач ЗСУ
Початок року ознаменувався змінами у військовому керівництвікраїни. Увечері 8 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що звільнив генерала Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ та призначив на це місце генерал-полковника Олександра Сирського, який до цього командував Сухопутними військами.
Як відомо, перед початком бойових дій, спровокованих Росією на Донбасі, Сирський був заступником начальника Головного командного центру Збройних сил України і очолював напрямок співпраці з НАТО. Зокрема брав участь в обговореннях змін в українській армії відповідно до стандартів НАТО. Взимку 2015-го року Сирський був одним з головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве, коли українські війська потрапили в оточення. З 24 лютого 2022 року Сирський був відповідальним за оборону Києва. Він розподілив столицю та прилеглі райони на сектори, зробив структуру командування та зв’язку. Навколо міста спорудили два кільця оборони. Серед найбільших перемог Сирського називають й блискавичний контрнаступ ЗСУ на Харківщині у липні 2022 року, коли з 6 вересня по 13 жовтня у два етапи українські військові звільнили понад 500 населених пунктів. Саме Сирський підняв український прапор у звільненій Балаклії.
Вибори до Європарламенту
З 6 по 9 червня, близько 373 мільйонів європейців – від Фінляндії на півночі до Кіпру на півдні, Ірландії на заході та Болгарії на сході – мали змогу проголосувати за майбутній склад Європарламенту (ЄП). Це перші вибори з часів болючого Brexit, коли Великобританія перестала бути повноцінним членом європейської сім’ї та обрала свій власний шлях. Цьогоріч волевиявлення відбувалося в умовах значних світових потрясінь та гібридних загроз зі сторони Росії, змусивши демократичний світ переосмисли питання власної безпеки. Як і очікувалось, значні успіхи ультраправих партій у Франції та Німеччині не змогли підірвати центристську більшість у ЄП, однак відтепер його в законодавчих органах засідатиме більше крайніх правих депутатів, ніж будь-коли, а отже, до них доведеться прислухатися.
Головною шокуючою новиною стали результати виборів у Франції, де президент Еммануель Макрон ще до оприлюднення остаточних офіційних підсумків оголосив проведення позачергових парламентських виборів у своїй країні. У Німеччині партія канцлера Олафа Шольца – СДПН – посіла третє місце, показавши найгірший результат за всю історію виборів у ЄС. Панівна партія Угорщини «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана також отримала найгірший результат за два десятиліття після того, як голоси в неї відібрала новостворена опозиція. Зазначимо, Угорщина була основним блокуючим фактором у питаннях, пов’язаних зі вступом України до ЄС та допомогою ЄС нашій державі. При цьому Будапешт активно зловживав риторикою існування нібито порушень прав угорської меншини в Україні. Як свідчать заяви угорських топ-дипломатів, хоча в цих питаннях відзначається посилення взаєморозуміння між Києвом і Будапештом, запитання все ще залишаються, зокрема стосовно тексту деяких положень Переговірної рамки.
Саміт миру
15 червня у Бюргенштоці в Швейцарії розпочався перший Глобальний саміт миру за ініціативи України. До події вдалося залучити безпрецедентну кількість учасників – 101 країну та міжнародну організацію з усіх континентів. Це, безперечно, свідчить про успіх української дипломатії та особистого лідерства Президента Зеленського. Чи не головною інтригою була участь Китаю — країни, яка пропонувала власне бачення врегулювання відносин між Україною та Росією. Представники КНР приїздили лише на одну з зустрічей радників щодо «формули миру» — у Джидді, в Саудівській Аравії. Проте їхні делегати проігнорували подію, оскільки саміт не відповідав критеріям, які висував Пекін. Зокрема, участь усіх сторін у саміті (тобто, і російської), і обговорення усіх «мирних планів», що автоматично понизило б безальтернативність української версії. Несподіванкою для всіх стала присутність Саудівської Аравії, що була представлена на рівні МЗС, хоча керівництво держави взагалі відмовлялося їхати, синхронізувавши позицію з Пекіном.
Зазначимо, мета саміту полягала в тому, щоб на вищому рівні узгодити саме українську «формулу миру» та не дати здомінувати іншим проросійським сценаріям замаскованої під мир поразки України. Поки що учасникам саміту вдалося погодити три із десяти пунктів «формули»: щодо ядерної і продовольчої безпеки та звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, й дітей. Інформаційна кампанія, яку розгорнув Кремль по дискредитації саміту, виявилася досить потужною. Проте позиція лідерів демократичного світу залишилась непохитною. «Такі події демонструють наочно, що весь цивілізований світ – за Україну. І вселяють впевненість, що в єдності нарешті вдасться досягти всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні», – сказано у підсумковому спільному комюніке.
«На разі в умовах переструктурування та стратегічної невизначеності у світі, що зявилася з приходом Дональда Трампа до влади в США, Самміт миру поки стоїть на паузі. Цілком вірогідно, що він буде інструментом в руках України та європейських партнерів у випадку застигання певних конструкцій. Але у випадку тримання з боку адмінінстрації Трампа стратегічної невизначеності (що достатньо вірогодно, оскільки таким чином, вони можуть мати ширше поле для маневррів і не давати змоги цим конструкціям застигнути) Саміт миру, скоріш за все, стоятиме на холостому ходу», – сказав «ЕН» політолог Олег Саакян.
Переговори про вступ України в ЄС
25 червня у Люксембурзі відбулася міжурядова конференція України та ЄС, де офіційно оголосили про початок переговорів про вступ до ЄС. «Зелене світло» переговорам щодо вступу України лідери країн ЄС дали ще у грудні 2023 року на саміті у Брюсселі. Тоді «фактор Орбана» вдалося нейтралізувати розблокуванням 10 млрд євро для Угорщини, заморожених через проблеми з верховенством права в цій країні. Крім того, під час фінального голосування, коли рішення ухвалювали консенсусом усіх членів, угорському прем’єру запропонували перепочити і «вийти на каву».
У червні заперечення Угорщини було пов’язано з тим, що Київ, на думку Будапешта, зробив недостатньо, аби захистити права угорської меншини в Україні. Однак проблему залагодили за пару днів, коли усі сторони погодили компромісне формулювання щодо прав нацменшин у рамковій угоді, а також додали туди, що Єврокомісія перевірятиме виконання Україною реформ у сфері прав національних меншин і регулярно звітуватиме про це державам-членам ЄС.
Керівник МЗС Дмитро Кулеба заявив, що для вступу до ЄС Україні потрібні ще три кроки: висновок Єврокомісії про успішне завершення переговорів та досягнення Україною відповідності критеріям вступу; рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС; ратифікація угоди парламентами держав-членів ЄС і набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі. Однак для їх здійснення можуть знадобитись роки чи навіть десятиріччя.
Курська операція
6 серпня у Росії заявили, що українські війська прорвали кордон, зайшли на територію Курської області та почали там своє просування. Через добу на це відреагував очільник Кремля Володимир Путін — звинуватив Україну у «провокації». Пізніше росЗМІ повідомили, що українські військові за добу прорвали дві лінії фортифікаційних споруд. Їх російська влада побудувала за 2,5 роки повномасштабної війни, витративши 15 мільярдів рублів.
12 серпня президент Володимир Зеленський і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вперше прямо підтвердили наступальну операцію ЗСУ в Курській області. Вона стала унікальним явищем для всієї кампанії Сил оборони України з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, нагадавши всьому світові, що з правильним обладнанням та правильною мотивацією, українські сили можуть досягти успіху на полі бою. Це нагадування було особливо важливим після не зовсім успішного контрнаступу 2023 року. Іншою ціллю, яку ставили перед собою українські війська на цьому напрямку, було переконатись, що війна не буде замороженою зі збереженням дійсних ліній розмежування.
Українські сили спромоглися облаштувати оборону у Курському регіоні, використовуючи природний ландшафт, оборонні мережі та міни. Однак значно відтягнути російські сили з інших ділянок фронту в Курськ поки що не вдалося. Водночас Росії доводиться використовувати енергію і ресурси, зокрема, і 10 тисяч північнокорейських військових, саме на Курській ділянці.
Запуск ракети-дрона «Паляниця»
На урочистостях з нагоди Дня Незалежності України 24 серпня президент Володимир Зеленський оголосив про успішне застосування нової української ракети-дрона під назвою «Паляниця». Раніше про цю розробку нічого не було відомо. За його словами, для України це «новий метод відплати агресору». «Ворога було уражено. Я дякую всім, хто це забезпечив. Усім розробникам, виробникам і нашим воїнам. Пишаюся вами. Росії буде дуже складно, складно навіть вимовити, що саме прилетіло. Складно протидіяти, але дуже легко зрозуміти за що», — сказав він.
«Паляниця» має тактико-технічні характеристики (ТТХ) як ракети, так і безпілотника і саме тому виріб підпадає під обидва визначення. Державний проект United24 оприлюднив зображення дрона «Паляниця» у відео 25 серпня. Безпілотник був розроблений за півтора року українськими фахівцями. Він запускається з наземної платформи і має дальність до 600-700 км. Яку бойову частину і систему наведення має БПЛА – засекречено. Однак вказано, що він має турбореактивний двигун. На кадрах видно, що «Паляниця» побудована за класичною аеродинамічною схемою. Тобто крила розташовані в середній частині ракети, а, ймовірно, рухомі рулі в хвостовій частині. Бойова частина розташована в передній частині дрона-ракети.
Також тривають успішні випробування нової ракети «Рута», перші бойові застосування успішно пройшла ракета-дрон «Пекло». Варто згадати і про далекобійну ракету «Нептун» та українські дрони: розвідник «Гор», нічні бомбери «Вампір» і Heavy Shot, FPV-дрони «Колібрі» і «Камік», FPV-літаки Darts, далекобійні дрони «Лютий», Fire Point-1. «Все це – українське виробництво. Все це вже активно використовується. І на фронті, і у ворожому тилу також. Те, що дає Україні силу. Те, що дає нам, українцям, захист. Те, що принесе нам, я впевнений, справедливий мир», – сказав президент Зеленський.
Наймасштабніший вибух на складі РФ у Торопці
18 вересня Сили оборони України здійснили рекордну атаку безпілотниками по складу боєкомплекту росіян у місті Торопець Тверській області. Під удар потрапив найбільший склад боєприпасів у географічно європейській частині Росії. Там зберігалося до 30 тисяч тонн боєприпасів різних типів, в тому числі «Гради», С-300, С-400 та «Іскандери», а також ракет KN23, отриманих від Північної Кореї. Внаслідок атаки вибуховою хвилею були вибиті вікна у приміщеннях у радіусі до 5 кілометрів від самого складу. Окрім того, потужність удару підтверджують повідомлення про сейсмічні коливання в районі вибухів – землетрус до 2,8 бала за шкалою Ріхтера. Defence Express також порівнює вибухи на складі з підривом малопотужної ядерної бомби, оскільки заявлені 30 тисяч тонн різних боєприпасів на 107 арсеналі ГРАУ – це 30 кілотонн потужності ядерних боєзарядів.
Хоча як видно з відео одночасного підриву всіх 30 тис. тонн боєприпасів не було – спостерігалося кілька потужних вибухів та сотні детонацій. Але навіть якщо при одному з вибухів одночасно злетіло повітря від 1 до 5 тис. тонн снарядів, це теж порівняно з потужністю тактичного ядерного заряду. Наприклад, потужність бомби, скинутої на Хіросіму, оцінювалася в 15 кілотонн – вдвічі менше від того, що росіяни накопичили в Торопці. Так чи інакше, але у сумі вибух вийшов епічним, як і його наслідки. Наприклад, шлейф диму від пожежі у Торопці було видно з космосу. Хмара вийшла розміром із територію Естонії.
Трамп новий президент США
5 листопада у США відбулися вибори — президентські та до обох палат Конгресу. За посаду президента змагалися колишній президент, республіканець Дональд Трамп та чинна віцепрезидентка, демократка Камала Гарріс після того як чинний президент Джо Байден відмовився балотуватися на другий строк. Він залишить посаду 20 січня 2025 року.
Вже після перших годин підрахунку голосів Дональд Трамп почав впевнено прориватися вперед. Він не тільки переміг у всіх хитких штатах, що є головною запорукою успіху на президентських виборах у США, а і зумів перехилити на свій бік деякі штати, які зазвичай голосують за демократів.
Зазначимо, майже всі чотири роки – після того, як Джо Байден переміг Трампа на останніх виборах у 2020-му – Дональд Трамп мав проблеми із законом. Проти нього відкрили чотири кримінальні справи (за однією з яких його засудили і мали винести вирок через три тижні), цілу купу цивільних справ.
Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп не раз говорив, що коли стане президентом закінчить війну в Україні «за 24 години». У вересні Володимир Зеленський мав зустріч з Трампом під час свого візиту до США, де сторони обмежилися стриманими фразами про продуктивні переговори та підтримку України у війні проти Росії.
Більшість вважає, що план Трампа полягає в тому, щоб змусити Україну до негайних мирних переговорів і поступитися Росії своїми територіями. Але не виключено, що післявиборча риторика Трампа може змінитися, адже йому більше не доведеться перейматися рейтингами та залученням більшої підтримки електорату. Так, нещодавно він заявив: «Путін повинен думати, що настав час [закінчити війну], тому що він програв. Коли ви втрачаєте 700 000 осіб, настав час. Це не закінчиться, поки не настане мир».
Удар “Орєшником” по Дніпру
21 листопада Росія здійснила чергову ракетну атаку по Україні. Як пізніше стало відомо, вперше застосувавши проти нашої держави нову балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік», здатну нести ядерний заряд.
Диктатор путін заявив, що це «випробування у бойових умовах» у відповідь на удари американськими ракетами ATACMS по об’єктах у Брянській та Бєлгородській областях. «Орєшнік» – це назва науково-дослідної роботи, шифр. Сама ж ракетна система називається «Кедр», експериментального класу «земля-земля». Станом на жовтень у росіян було два або «трохи більше» зразки, припустив начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов. Бойова частина ракети ділиться на шість боєголовок, кожна з яких несе шість суббоєприпасів. Що стосується швидкості, то на фінальному відрізку вона становить 13,5 тисяч км/год. Її можна запускати як із ядерним зарядом, так і в без’ядерному варіанті, як було зроблено цього разу по Дніпру, що з Астраханської області долетіла за 15 хвилин.
Незважаючи на твердження путіна про те, що «Орєшнік» є унікальною розробкою, яку сучасні засоби ППО не можуть перехоплювати, експерти вважають ракету модифікацією РС-26 «Рубіж». У Conflict Intelligence Team сказали, що для створення такої ракети росіянам було достатньо скомбінувати твердопаливні ступені від одних ракет з бойовими частинами від інших, досягнувши потрібних показників дальності та швидкості.
Нагадаємо, 19 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що очільник Кремля Володимир Путін “довбо*об”, у відповідь на ідею провести “експеримент Орєшніком”. Відповідну реакцію Зеленський оприлюднив у мережі X.
“Проведемо такий експеримент, таку технологічну дуель та подивимося, що вийде. Цікаво”, — заявив Путін. У відповідь Зеленський написав: “Люди гинуть, а він думає, що це “цікаво”… Довбо*об”.
Провал Кремля у Сирії
8 грудня сили повстанців у Дамаску скинули режим президента Башара Асада. Як відомо, Кремль активно підтримував того з 2015 року, коли російські війська втрутилися в сирійську громадянську війну, надаючи військову і політичну допомогу для стабілізації його режиму після початку протестів у 2011 році, що переросли в конфлікт. Аналітики зазначають, швидке падіння режиму Асада, а також зростаючий вплив китайських і іранських сил у Сирії, послаблюють стратегічні позиції Москви в регіоні. Водночас це негативно впливає на амбіції путіна створити багатополярний світ, в якому росія разом з іншими авторитарними союзниками могла б відігравати ключову роль.
В укрaїнських мережaх aктивно ходили чутки про причетність ГУР до подій в Сирії остaнніх років, зaгaлом, і остaнніх тижнів, зокремa. Хочa перевірені джерелa в цьому питaнні знaйти вaжко. Щодо того, як ці події зможуть вплинути нa cитуaцію в Укрaїні, нaродний депутaт Олексaндр Мережко, головa Комітету з питaнь зовнішньої політики, припускaє, що нинішні події в Сирії здaтні підігрaвaти успіхaм Сил оборони України. Додaтково він нaголосив нa ще одному вaжливому aспекті – Туреччинa в цьому конфлікті не нa боці Росії. Вонa підтримує, принaймні, деякі опозиційні сирійські сили. Зa оцінкою нaродного депутaтa, погіршення стосунків між офіційним Стaмбулом і Москвою для Укрaїни є вaжливим і може мaти позитивний вплив. Як повідомлялося, Кремль звернувся до Туреччини із запитом про допомогу у виведенні свого військового контингенту із Сирії.
