Замість раніше обіцяного старою владою скорочення кількості податків до дев′яти нова влада пропонує одразу кількома законопроектами запровадити суттєві зміни в податковому законодавстві.
Йдеться про впровадження законопроектами №1210 і №1209 оподаткування експортних операцій за ставкою 20% ПДВ (оподатковування різниці собівартості та ціни продажу), вилучення з податкового кодексу положення про особисту відповідальність податкових інспекторів, збільшення штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, навіть за неоподатковуваними та пільговими операціями, передбачення оподаткування курсових різниць тощо.
У парламенті планують до кінця жовтня ухвалити у другому читанні ці зміни.
20 вересня Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроекти №1053-1 та №1073 щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та контролю споживачами легальності продукції, а також за законопроект № 1059, що скасовує сплату пайового внеску для забудовників у розвиток інфраструктури міста.
Кожен із цих законопроектів для певних бізнес-громад став таким собі «громом серед ясного неба».
Удар по виробництву
Так, скажімо, передбачені законопроектом №1210 кардинальні зміни в базі оподаткування рентних платежів з 8 до 10 % і розширення бази оподаткування на продукцію технологічної обробки для залізорудних гірничозбагачувальних комбінатів, за результатами дослідження міжнародної аудиторської компанії PWC, зроблять рентні платежі у співвідношенні до комерційного прибутку підприємств майже у 10 разів більшими, ніж у Росії, а також вони стануть вищими ніж в Австралії, Бразилії та Китаї.
На підприємстві «Криворіжсталь» уже заявили, що введення законопроекту №1210 в дію може призвести до закриття їхнього підприємства – воно стане нерентабельним.
Загалом, за словами економічного експерта Юрія Гаврилечка, у гірничо-металургійній галузі працює до 190 тис. людей, які можуть залишитись без роботи.
Також через збільшення податкового навантаження на ГЗК у 3-4 рази, за деякими підрахунками експертів, Україна може втратити майже 30% експорту.
З приводу зміни положень про застосування стимулюючої ренти в Податковому кодексі України, ініційованих в рамках законопроекту №1210, висловили свою стурбованість і в Асоціації газодобувних компаній України (АГКУ). «Це становить загрозу для розвитку газовидобувної галузі, неодмінно призведе до зменшення обсягів буріння і видобутку газу, а також негативно позначиться на репутації держави серед інвесторів”, – заявили там.
Сама стагнація важкої промисловості, за прогнозами ректора Міжнародного інституту бізнесу Олександра Савченка, неминуче вплине на курс гривні. «Зарплати стануть меншими, це призведе до девальвації гривні, а отже, згодом і до інфляції», – каже він.
Багато експертів зазначають сьогодні також загрозу енергетичній безпеці України. Фінансово купувати продукцію за кордоном стане вигідніше, аніж виробляти власну. «Запропоновані законодавчі зміни б’ють по видобутку газу і нафти. Хтось хоче зробити нас тотально залежними від Росії», – каже Олександр Савченко.
Зазначимо, згідно з інформацією АГКУ, впровадження з 1 січня 2018 року стимулюючої ренти (6 і 12% залежно від глибини залягання покладу) суттєво пожвавило вітчизняний газодобувний ринок – за 20 місяців дії цих законодавчих норм було закладено 185 нових свердловин, що забезпечило додатковий видобуток 1 млрд куб. м газу.
Не дозволити втратити здобуті за декілька років досягнення депутатів ВР закликали і в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). «Прийняття законопроекту №1210 зумовить великі втрати для компаній, які є публічними, акції яких котуються на закордонних біржах. Умови для ведення бізнесу не мають бути викривлені таким чином, щоб ми втратили ті досягнення, які отримали за попередні декілька років», – заявила виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.
Про макроекономічні наслідки для України, які несе законопроект №1210, говорить також Юрій Гаврилечко. «Під загрозою опиняється черговий транш МВФ, чергові домовленості, оскільки, щоб отримати $5 млрд, потрібно гарантувати повернення цих коштів. Якщо у вас експорт зменшується на третину, тобто не буде валюти, за рахунок чого ви збираєтеся ці гроші повертати?», – каже експерт.
Тим часом, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який виступив ініціатором законопроектів №1209 і №1210, закликав представників бізнесу приходити на засідання комітету і вносити свої пропозиції до ухвалення цих законопроектів у другому читанні. «Зараз до другого читання ми готові врахувати абсолютно всі слушні зауваження від бізнесу, крім тих, що «давайте нічого не робити», це шлях в нікуди». Давайте скасуємо податки і ЄСВ – це також не працює, – заявив він під час Форуму Національної бізнес-коаліції 23 вересня.
Втім, якщо зважити, що більшість озвучених представниками бізнесу пропозицій (із 412 пропозицій було враховано 97) при прийнятті законопроектів №1053-1 та №1073 парламентом не було проголосовано, розраховувати на те, що будуть враховані пропозиції бізнесу при прийнятті у другому читанні законопроектів №1210 і №1209, навряд чи варто.
Звертаючись до бізнесу, Данило Гетманцев заявив, що законопроекти №1210 і №1209 враховано в бюджеті та є системними змінами до Податкового кодексу й інших законодавчих актів, хоча напередодні міністр фінансів Оксана Маркарова, презентуючи законопроект про державний бюджет на 2020 рік, заявляла: «Важливо, що вперше ми не подаємо під цей законопроект зміни до Податкового кодексу, всі доходи, враховані в цьому бюджеті, базуються на сьогоднішніх ставках».
Удар по торговцях
Тим часом, підписати уже проголосовані закони про внесення змін до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг, голові парламенту Дмитру Разумкову, а, відповідно, і президенту Володимиру Зеленському завадили зареєстровані депутатами «Європейської Солідарності» постанови про скасування рішення щодо них. Раніше законопроекти №1053-1 та №1073 активно критикували представники бізнесу.
Самі законопроекти вводять в дію з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.
З 1 жовтня 2020 року набирають також чинності норми про «кешбек», які передбачають, що споживач, придбавши товар на суму понад 100 грн та отримавши чек, має можливість перевірити його на автентичність, і, якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не передано контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок здійснення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Також з 1 жовтня 2020 року передбачено призначення повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми в разі першого порушення і 150% – кожного наступного), які до цього застосовувалися в обмеженому розмірі, та введення загальних правил використання РРО для окремих категорій платників ЄП ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік).
За умов, коли продавця штрафують, а покупцеві-скаржнику повернуть все, що він заплатив за товар, за словами голови Всеукраїнського союзу захисту підприємництва Сергія Доротича, бізнесмени замисляться над тим, чи варто їм і надалі мати власну справу. «До того ж витрати кожного підприємця на один касовий апарат – це мінімум 70 тис. грн на рік. Як наслідок, зростуть ціни на товари і послуги», – зазначає Сергій Доротич.
Паперова тяганина за анонсованої «держави в смартфоні», на думку Сергія Доротича, також може завдати клопотів підприємцям. «Потрібно буде роздрукувати аналогічний чек для себе, зберігати його протягом трьох років, наклеювати його в відповідну звітність, роздруковувати ще додатковий звіт», – каже він.
Введення в дію проголосованих законопроектів №1053-1 та №1073, на думку експертів, також може негативно позначитися і на обігу коштів інтернет-магазинів – він може зменшитися в кілька разів. «Я не уявляю собі ситуації, коли інтернет-магазин зможе відстежити, в який саме день і час їхній покупець забрав з пошти товар, це просто абсурд. Виникне підстава для штрафу», – говорить Юрій Гаврилечко.
На думку багатьох експертів, податківці мають усі шанси стати такими собі маленькими «царями», дії яких фактично неможливо потім оскаржити в суді.
«Це сприятиме запровадженню «презумпції вини платника податків», тобто безумовної фінансової відповідальності платників податків незалежно від наявності провини, унеможливлення відповідальності керівника і посадової особи фіскального органу в разі прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності, а також вилучення з податкових витрат курсових різниць, що суперечить Міжнародним стандартам обліку і звітності», – зазначають в Київській торгово-промисловій палаті (КТПП).
Про те, що вигоду від законопроекту №1053-1, який передбачає впровадження електронного чека при оплаті товарів або послуг, отримають тільки корумповані податківці та ритейл, заявив і старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський. «У мікробізнесі не потрібен облік, не слід контролювати найманих працівників, бо зазвичай там їх немає. Тому їм не потрібні, ані РРО, ані бухгалтерській облік, ані товарній облік. Це зайві витрати. Але це фіксовані витрати: чим менший бізнес тим більшими є ці витрати. Цей простий факт не враховується”, –зазначив він.
При цьому багато експертів вважають, що чимало ФОПів певний час втримаються на плаву: ховатимуться в тінь або виявляться втягнутими в корупційні схеми, причиною яких стануть саме нові податкові закони.
Удар по інфраструктурі
Тим часом, вдарити по місцевих бюджетах і, відповідно, інфраструктурі міст і сіл України може прийнятий парламентом закон №1059, яким передбачається відміна пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту.
В Асоціації міст України заявили, що скасування пайової участі розбалансує місцеві бюджети, заблокує завершення розпочатих проектів і не дасть змоги почати нові, адже видатки з бюджетів розвитку це: капітальні видатки на будівництво, ремонт та реконструкцію дитячих садків, шкіл, лікарень, об’єктів водопостачання, водовідведення, дорожнього господарства, комунального транспорту тощо; розроблення містобудівної документації.
«Пайова участь становить значну частку надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів. Зокрема, у 2018 році місцеві бюджети отримали від пайової участі приблизно 1,6 млрд грн. А законом №1059 всупереч частині третій статті 142 Конституції України компенсації втрат місцевих бюджетів не передбачається», – зазначила депутат ВР Лариса Білозір.
«Відміна пайової участі – це втрата місцевим самоврядуванням важливого джерела коштів на розбудову та удосконалення інфраструктури», – заявив мер Києва Віталій Кличко.
Зазначимо, наприклад, у 2018 році до бюджету Ужгорода надійшло 6,9 млн грн надходжень від пайової участі, що становить 24,4% надходжень до бюджету розвитку без врахування коштів, які передаються з інших бюджетів.
Попри це прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначає: «Законодавство дозволяло місцевій владі «на свій розсуд» вирішувати, скільки повинен заплатити пайового внеску забудовник – 10% або не платити взагалі. Ми ці корупційні договірні пункти прибрали».
