РусУкр

Провал бюджету-2020: Залишки коштів на рахунках Держказначейства критично знизилися

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Крім всім добре відомих проблем, 2020-й рік в Україні ознаменувався небувалим бюджетним провалом. План по запозиченню коштів не виконано, а оскільки одних тільки доходів бюджету не вистачає, то має місце катастрофічне недофінансування видаткової частини, і подейкують, що коштів вже не вистачає навіть на захищені статті бюджету, включно зі своєчасними виплатами заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Залишки коштів на рахунках Держказначейства критично знизилися, за чутками, там навіть згадали забуте з 1990-х років поняття "картотеки".

Провал бюджету-2020: Залишки коштів на рахунках Держказначейства критично знизилися

Щось подібне вже було в грудні минулого року. Тоді також мала місце “дірка в бюджеті”, і тодішній уряд Гончарука просто припинив фінансування значної кількості бюджетних витрат, які так і залишилися без обіцяних коштів. У нинішньому році ситуація повторюється, тільки в куди більшому масштабі, оскільки, повторимо, мова йде вже про брак грошей навіть на захищені статті, тобто настають проблеми з виплатою соціальної допомоги та зарплат. На цьому тлі плани Зеленського по виплаті потерпілому від карантину бізнесу по 8 тисяч на людину виглядає навіть не утопією, а божевіллям. Ці гроші просто нема звідки взяти, а додаткова потреба в коштах у разі таких виплат оцінюється в розмірі 20 млрд гривень в місяць, інформують Економічні Новини.

Вершини наших провалів

За даними Держказначейства, за 10 місяців нинішнього роки не профінансовано видатків держбюджету на 95,7 млрд грн, з них «захищені» статті – 34,4 млрд. Також не профінансовано видатки на суму 26,8 млрд грн зі Спеціального фонду держбюджету . Таким чином, за станом на кінець жовтня бюджету не вистачило для виконання видаткової частини 122,5 млрд грн. Але і це ще далеко не все … Нагадаємо, що після перегляду бюджету в квітні 2020 року в нього був закладений величезний дефіцит в розмірі 298 млрд гривень. Очевидно, що такі величезні діри не можна заповнити ніяким податковим тиском, та ще в умовах кризи та карантину. Тому надія покладалася на позики, тобто на перекладання сьогоднішніх проблем на завтра, причому під відсотки. Однак з позиками теж не вийшло, і цього слід було очікувати.

За даними того ж Держказначейства, за десять місяців за рахунок продажу ОВДП в бюджет залучили 247 млрд грн з запланованих 309 млрд, тобто зібрали всього 80% наміченого, а недобір склав 62 млрд грн. Причиною стало падіння попиту на українські ОВДП через зниження їх прибутковості і зростання ризиків. Більш того, нерезиденти почали позбавлятися від ОВДП і вивели з України, по ряду оцінок, близько 2 млрд доларів. З планом по зовнішнім позикам справи йдуть ще гірше, оскільки вони виконані менш ніж на 72%. Притягнуто було 179,6 млрд грн, а недобір склав 71 млрд грн.

Нагадаємо, що, всупереч очікуванням, Україна не отримала 1,4 млрд доларів кредиту від МВФ, 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, а також позики інших кредиторів. Але при цьому за попередніми позиками довелося виплатити 330,6 млрд грн, а 98,4 млрд віддали у вигляді відсотків за обслуговування боргів. Тобто віддали більше, ніж зайняли. І це є прямий наслідок вибудовування піраміди ОВДП в останні роки, причому старт цьому процесу було дано ще за попередньої влади. Тепер же ця піраміда, як і будь-яка інша, починає перевертатися, і це загрожує дефолтом в доступному для огляду майбутньому.

Бюджетна криза – замовляли?

А поки що в Україні назріває масштабна бюджетна криза. Простіше кажучи, скарбниця практично порожня, і платити нічим. За оцінками економічного аналітика Олексія Куща , до кінця року може не вистачити близько 60 млрд грн на фінансування витрат бюджету, включно із захищеними статтями. Інший економічний аналітик Віктор Скаршевський також оцінює брак коштів в 50-60 млрд грн.

“Ситуація не просто погана, вона катастрофічна. Немає грошей на фінансування програм з медицини та освіти, на підході – затримки з виплатами за багатьма захищеними статтями, наприклад стипендій та зарплат бюджетників”, – прогнозує експерт. Підтвердженням таких побоювань є той факт, що на початок листопада на єдиному казначейському рахунку залишилося трохи більше 15 млрд грн. Для порівняння: на той же момент в минулому році на єдиному казначейському рахунку було більше 53 млрд грн. Стану рахунку можна було б не надавати занадто вже великого значення, оскільки сума на ньому може в будь-який момент зрости під впливом податкових та інших надходжень. Відкриті дані по залишкам на єдиному казначейському рахунку публікуються зазвичай на початок кожного місяця, і зазначена вкрай низька цифра, може ні про що не говорити, якби не вкрай тривожна спадна динаміка.

У липні на єдиному казначейському рахунку було 75,7 млрд, у серпні – 51,7 млрд, у вересні – 45,7, в жовтні – 21,3, а в листопаді – вже 15,1 млрд. Чого очікувати на початок грудня – сказати важко. У наявності обвальне падіння залишків на початок кожного наступного місяця. Для порівняння повторимо, що в листопаді минулого року на казначейському рахунку було 53 млрд, а в грудні – 55 млрд гривень. І навіть при цьому попередній уряд заморозив багато бюджетних витрат.

“У минулі роки на листопад на казначейському рахунку накопичувалося 40-60 млрд, оскільки саме в цьому місяці традиційно активно фінансуються бюджетні програми. Ці суми потім розганялися по рахунках одержувачів. Але виходить, в цьому році і розганяти особливо нічого”, – відзначає Олексій Кущ. “При цьому в Україні і так хронічно не виконуються витратні статті бюджету. За 10 місяців цього року вони недофінансовані більш ніж на 90 млрд. За підсумками року недовиконання за видатками може скласти 10%, тоді як в минулі роки цей показник не перевищував 5%, – додає Віктор Скаршевський.

У медіа з’явилася інформація, що з початку листопада казначейство працює в режимі картотеки, коли доходи і витрати зводяться в ручному режимі незалежно від пріоритетності і захищеності. Але навіть при цьому  станом на 23 листопада неоплачені фінансові зобов’язання склали 9, 4 млрд, причому 3 млрд гривень – за захищеними видатками, що є найбільшим значенням з початку року.

Якщо ж оголосять локдаун, передбачити наслідки не береться ніхто. Саме тому, незважаючи на балаканину різних чиновників, знову вводити карантин ніхто не наважується, боячись взяти на себе відповідальність. Брак коштів бюджету на покриття витрат добре ілюструють такі цифри. За інформацією Держказначейства, в січні-листопаді 2020 року план видатків по захищених статтях, включаючи соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії і так далі, склав близько 636,3 млрд грн. Реально ж на 23 листопада витрати були профінансовані на 585,5 млрд грн. Таким чином, недофінансування склало понад 50 млрд грн.

Маніпуляції бюджету

Хоча є цікава деталь. За даними того ж казначейства, ці кошти були ніби як виділені, але не використані розпорядниками на суму більш ніж на 23 млрд грн, а також не були спрямовані ними за призначенням на суму близько 27 млрд грн. Цей феномен пояснив Віктор Скаршевський: “Таке може бути, коли занижують потреби, в тому числі штучно. Скажімо, переводять бюджетників на неповний робочий день, і відразу грошей на зарплати потрібно менше, ніж при повному завантаженні”. Такий спосіб “балансування” бюджетних витрат і доходів, щоб в умовах жорстокого браку коштів на виконання бюджетних зобов’язань вийти на прийнятні значення дефіциту, в Україні застосовується давно. Багато статей витрат просто ігнорують і не оплачують. Причому навіть якщо це захищені статті, і якщо це стосується зарплат бюджетників, то їх примусово переводять на неповні ставки, економлячи таким чином бюджетні кошти. В результаті працівники втрачають частину своїх мізерних зарплат, а також втрачають пенсійний стаж за час неповної зайнятості. Часто буває, що зайнятість реально залишається повною, але в цілях економії її під страхом звільнень оформляють як неповну під розмови про те, що в разі незгоди, можеш не отримати взагалі нічого.

Що ж стосується незахищених статей бюджету, то тут картина така ж. При плані в 160,6 млрд грн з початку року недофінансування на 23 листопада становить 63,8 млрд грн. Більш того, за цілою низкою передбачених законом бюджетних витрат фінансування взагалі не відкривалося, відповідно, виплати не починалися на суму більш ніж 18 млрд грн. У зв’язку з цим виникає питання: навіщо тоді взагалі включати в бюджет відповідні статті, якщо виконувати їх ніхто не має наміру? Не кажучи вже про те, що невиконання бюджету взагалі-то є порушенням закону.

У нас навіть емісію зробити не можуть!

У ЗМІ з’явилися дані про те, що Кабмін нібито збирається вирішувати проблему нестачі бюджетних коштів шляхом грошової емісії. І слід сказати, в даній ситуації в емісії немає нічого небезпечного, такий крок навіть можна було б вважати правильним, якби не низка обставин. Проти емісії виступає, як і водиться, МВФ. Але ось що говорять зазначені вище експерти. “Як показує практика, МВФ нам позичає суто під виплати старих боргів, бюджету мало що дістається. Зате нам виставляють масу умов. Крім того, зараз є проблеми саме з гривнею, а не з доларом. І це нонсенс – країні не вистачає власної валюти . Саме тому замість майже 300 млрд дефіциту бюджету за рахунок недофінансування витрат за 10 місяців він склав всього 111 млрд, а за підсумками року не перевищить 180 млрд. Виходом могла б стати емісія гривні. Якби Нацбанк рефінансував держбанки до 100 млрд під покупку ОВДП, дірку в бюджеті вдалося б закрити. При цьому інфляція, якщо і виросла б, то всього на 1-2%, і то навряд чи: люди зараз націлені на накопичення, а не на покупки. Але провести необхідну емісію не дозволяють в тому числі зобов’язання перед МВФ “, – відзначає Віктор Скаршевський.

Приблизно тієї ж точки зору дотримується Олексій Кущ. “Під час кризи держава, як це не парадоксально звучить, має не скорочувати, а, навпаки, нарощувати бюджетні витрати. Тільки так можна перезапустити економіку в умовах, коли і бізнес, і люди перестають витрачати гроші. Чим загрожує політика бюджетної економії, можна судити по практиці минулорічного грудня, коли країну поставили “на картотеку”. А вже в січні 2020 року ВВП просів на 0,5%, вперше з 2016 року “, – відзначає Олексій Кущ.

А для нарощування бюджетних витрат, продовжимо від себе думку, в даній ситуації необхідна емісія, оскільки все більш очевидним стає, що економіці країни банально не вистачає грошової маси. Правда, емісія може стати тільки тимчасовим вирішенням проблеми. У довгостроковому вимірі слід реструктуризувати борги, оскільки в найближчі три роки Україна повинна виплатити борги на 15 млрд доларів. На думку А.Куща, реструктуризація вкрай необхідна, щоб ці кошти направити в економіку, запустити промисловість і згладити наслідки кризи. Втім, реструктуризація боргів – це окрема тема.

Однак з емісією далеко не всі так просто. Просто так влити гроші в економіку Нацбанк не може, та й права не має. Емісія проводиться знову-таки через ОВДП: Нацбанк виділяє рефінансування комерційним банкам, а за ці кошти вони купують ОВДП, випущені урядом. І тут починається … Виявляється, грошей не вистачає в реальній економіці і в бюджеті, а в банках вони ніби як є. У всякому разі від нестачі ліквідності банки, за наявними даними, не страждають, але вкладати їх в реальну економіку не поспішають через ризики кредитних операцій, а також тому що кредити суб’єкти господарювання не беруть через їх дорожнечу. Навіть отримавши рефінансування, банки його притримують і ОВДП купувати не поспішають через падіння інтересу і прибутковості боргових зобов’язань. З недавнього рефінансу в сумі 16 млрд грн, банки на аукціоні Мінфіну викупили зобов’язань тільки на 2,5 млрд грн, і це далеко не перший такий провал в розміщенні. Очевидно, тема ОВДП все більш втрачає актуальність, але нічого іншого уряд придумати поки не в змозі.

Виходить замкнуте коло: грошей в бюджеті катастрофічно не вистачає, це породжує подальше згортання економіки, а це, в свою чергу, все сильніше скорочує надходження до бюджету, і навіть емісію запустити в цій країні не виходить, не кажучи вже про промисловість і про економіку в цілому.










Останні новини в соцмережах






Купить подарки


работа на besplatka.ua



Экономические новости youtube



Автомобильная отрасль

help



Всі фото »

bigmir)net TOP 100