У парламенті посилено проштовхують законопроєкт про істотне підвищення податків, ухвалення якого завдасть величезного удару по легальному бізнесу та офіційній зайнятості, по доходах і добробуту громадян – словом, різко погіршить соціально-економічну ситуацію в країні загалом, що неминуче позначиться на обороноздатності країни в розпал війни. Мета – заповнити «дірку в бюджеті» розміром 500 млрд гривень, але результат може бути зворотнім, оскільки пропоноване посилення податкового тиску загрожує згортанням ділової активності, тінізацією бізнесу і зайнятості, падінням платоспроможного попиту на тлі скорочення доходів громадян і зростання цін. Законопроєкт ухвалено поки що в першому читанні, але схоже на те, що його буде швидко ухвалено в цілому та він набуде чинності, причому після другого читання його параметри можуть істотно погіршитися.
Характерною особливістю цього нормативу є також те, що його можуть запровадити заднім числом з 1 жовтня, оскільки навряд чи його встигнуть до жовтня прийняти. Такі маніпуляції категорично протизаконні. Але подібні «зіхери» для нашої влади не новина. Не кажучи про те, що зміни до Податкового кодексу взагалі мають вноситись не пізніше ніж за півроку до набуття ними чинності.
Крім того, під час недавнього візиту до Києва голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила, що Євросоюз виділить 39 млрд доларів для зовнішнього фінансування бюджету України у вигляді кредиту, але під заставу заморожених активів Росії.
Про це йдеться в публікації The New York Times ” З $39 Billion Loan for Ukraine, Europe Moves Ahead Without US” або “З кредитом у розмірі 39 мільярдів доларів для України Європа рухається вперед без США”.
І хоча щодо цих коштів існує низка подробиць, вдаватися до яких зараз не будемо, але вказана сума в рази перевищує те, що Мінфін має намір отримати внаслідок підвищення податків. У зв’язку з цим виникає питання про те, чи варто тиснути і без того дихаючу на ладан через війну та розруху економіку, якщо є інше джерело фінансових ресурсів.
Що прийняли. Коротко про головне
Отже, днями парламент ухвалив за основу скандальний законопроект про підвищення податків для бізнесу та громадян №11416-д .
Норматив вносить такі основні нововведення:
– Військовий збір для всіх громадян підвищується з 1,5% до 5%;
– фізособи-підприємці 3 групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від обороту;
– ФОП 1,2 та 4 груп – 10% від мінімальної зарплати, але оскільки зростання мінімалки на наступний рік не передбачено, і вона залишиться рівною 8000 гривень, то наступного року це буде фіксований платіж у розмірі 800 гривень на місяць;
– Запроваджуються авансові платежі банків у розмірі 50% від прибутку; такий податок банки сплачували торік, потім його скасували, але тепер знову запроваджують;
– небанківські фінансові установи (крім страхових компаній) сплачуватимуть аванс у розмірі 25% від прибутку;
– авансовий платіж із прибутку для АЗС;
– податковий період за звітністю про доходи, сплату податків та ЄСВ тепер складатиме один місяць, хоча раніше було три місяці;
– Кабміну буде дано доручення розробити законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо зарахування військового збору до спецфонду бюджету та його подальшого витрачання на сектор безпеки та оборони;
– У проекті бюджету-2025 закладено надходження від військового збору на рівні 104 млрд. гривень.
Таким чином, замість раніше очікуваних Мінфіном зростання податкових зборів у розмірі 4-5% від ВВП, очікується збільшення надходжень у розмірі 1,2-1,3% ВВП.
При цьому ходять чутки, що передбачене законопроектом №11416-д підвищення податків може виявитися не останнім, і протягом бюджетного року податки підвищуватимуть ще, причому навіть заднім числом, якщо цього разу такий «фокус» пройде.
Зокрема, ходять розмови про те, що МВФ нібито наполягає на підвищенні ПДВ із нинішніх 20% до 22%.
Могло бути і гірше
Слід зазначити, що ухвалений у першому читанні законопроект є м’якшим у порівнянні з первісним варіантом, який пропонував Мінфін.
Спочатку Мінфін за низкою позицій вимагав куди «крутіші» норми. Починаючи від зростання військового збору для громадян з 1,5% до 5%, запровадження військового збору для бізнесу в 1% від обороту та нових податків для ФОПів, та закінчуючи 15% на першу реєстрацію авто та продаж нерухомості (навіть першу за рік, яка зараз податками взагалі не оподатковується) та 30% на ювелірні вироби.
Повторимо, Мінфін ставив за мету збільшити податкові надходження до 4-5% ВВП, щоб перекрити дірку в бюджеті.
Але проект Мінфіну, поданий до Ради, викликав різку критику, і його доведенням зайнявся профільний комітет парламенту.
Із законопроекту виключили військовий збір у 30% із продажу ювелірних виробів та 5% із реалізації банками банківських металів, оскільки це могло б остаточно знищити вітчизняну ювелірну галузь, а охочі поїхали б за прикрасами за кордон.
Прибрали норму про податок у 1% з обороту для всього бізнесу, залишивши її лише для ФОП 3 групи, а для фізосіб-підприємців 1,2 та 4 груп встановили податок на рівні 10% від мінімальної зарплати, що зараз становить 800 гривень на місяць.
У текст проекту внесли норму про те, що нові податки запроваджуються тимчасово, до кінця року, в якому оголосять скасування військового стану, оскільки у проекті Мінфіну такого уточнення не було, і це дозволяло підвищити податки надовго, якщо не завжди.
«Чистими на руки» платитимуть менше
Але навіть у прийнятому Радою у першому читанні «полегшеному» варіанті норматив може сильно ускладнити життя, звісно, якщо буде прийнято у нинішньому вигляді.
Насамперед, доходи громадян знизяться у самому безпосередньому абсолютному вираженні за рахунок збільшення військового збору, що стягується із зарплат офіційно працюючих громадян. Замість нинішніх 1,5% доведеться платити 5%, тобто на 3,5% більше, а сумарні утримання із зарплати з урахуванням прибуткового податку (ПДФО – 18%) зростуть із нинішніх 19,5% до 23%.
Наприклад, із зарплати 20 тисяч гривень зараз працівник отримує на руки 16100 грн, а з новою ставкою податку буде – 15400 грн, тобто на 800 грн менше.
З урахуванням зростання інфляції 7,5% (що видається заниженою цифрою, але це окреме питання), падіння номінальних та реальних доходів стане ще суттєвішим.
Щоправда, у комерційному секторі зарплати в Україні зростають, і це дозволить працівникам комерційного сектору дещо компенсувати збитки. Зростання зарплат обумовлено жорстким кадровим дефіцитом, викликаним війною та міграцією. Наприклад, у першому кварталі цього року середня зарплата в країні збільшилася на 22,5%, а в другому – на 22,1% у річному вимірі (до 20964 гривень).
Але не всім щастить отримувати такі зарплати. Тим більше, що вітчизняна статистика продовжує з тупою завзятістю вважати не медіанну зарплату, а звичайну середньоарифметичну, яка взагалі мало про що говорить, але це окреме питання.
Наступного року прогнозується зростання середніх зарплат на 18,5% – до 24 389 гривень. Це зростання також зумовлене дефіцитом кваліфікованих трудових ресурсів.
Але наростаючі економічні проблеми, інфляція, зростання цін на сировину, падіння вартості готової продукції на тлі падіння платоспроможного попиту, розвал ринків збуту та логістичних ланцюжків, низка інших факторів унеможливлює підвищення зарплати.
До того ж, якщо працівники комерційного сектору все ж таки можуть розраховувати на підвищення зарплати, то бюджетникам наступного року це «не світить». У проекті бюджету на 2025 рік ставки по Єдиній тарифній сітці, до якої прив’язані зарплати у бюджетній сфері, практично не змінюються. А це означає, що зарплати залишаться, у кращому разі, тими самими, а платити податків із них доведеться більше за рахунок зростання військового податку – 23% замість нинішніх 19,5%. Це торкнеться таких низькооплачуваних категорій, як педагоги, медики, соціальні працівники.
Наприклад, для вчителів, які й так заробляють мало (у середньому 10-12 тисяч) сума на руки після підвищення податків становитиме лише 7,7-9,2 тисяч гривень. Лікарі із зарплатою в 20 тисяч отримуватимуть 15,4 тисячі.
Проте ціни зростуть
Бізнес спробує компенсувати зростання податкового тиску і постраждає від цього споживач.
Причому йдеться не лише про логічне в даному випадку підвищення цін, а й про тіньові схеми, а також про конкретний кримінал у вигляді. Наприклад, якщо говорити про моторне паливо, то, в кращому випадку, АЗС торгуватимуть «лівим» бензином і дизелем нормальної якості, а в гіршому випадку, паливо не доливатиме, а якість його може виявитися поганою, і це позначиться на автомобілях, які виходитимуть з ладу, а власникам доведеться платити великі гроші за ремонт.
Якщо продовжити тему моторного палива, то, за оцінками, додатковий податок на АЗС збільшить вартість літра приблизно на 1,5 гривні, хоча нещодавно ціна «на пістолеті» вже підвищилася приблизно на таку ж суму за літр через підвищення акцизів на паливо.
Більше того, у січні наступного року намічено другий етап підвищення акцизів на паливо. Тому, з урахуванням авансових платежів, прогнозують збільшення роздрібних цін на бензин та паливо ще на 5 гривень за літр.
Деяке послаблення може лише подальше падіння вартості нафти, але ціни на неї відрізняються значною волатильністю і залежать від багатьох факторів, а тому особливі надії на це покладати не слід.
Зростання вартості палива «потягне» за собою ціни буквально на все тією чи іншою мірою.
Загалом, намічене зростання податків, за низкою оцінок, призведе до загального зростання цін у середньому на 1%. Але до цього додадуться інші чинники зростання цін як подорожчання палива, логістики, енергоресурсів.
Результатом, за деякими прогнозами, може стати зростання інфляції до 10%.
Найгірше те, що податковий тиск зростатиме на легальний бізнес та працевлаштування, остаточно добиваючи їх. І це замість пошуку резервів додаткових надходжень до бюджету за рахунок детінізації економіки та боротьби з корупцією. До того ж, створюються додаткові передумови появи нових схем ухиляння від оподаткування.
Не говорячи про принципову неприпустимість запровадження податкових законів заднім числом, власне, як і будь-яких інших законів, що, схоже, має намір провернути владу. Тим більше, що запровадження нових податків і підвищення ставок під час бюджетного року грубо не просто суперечить положенням Податкового і Бюджетного кодексів, а й розхитує бізнес, який поки що працює.
Нерухомість та банківські депозити «підуть у мінуса»
Пропоноване зростання податкового тиску загрожує серйозними проблемами в таких сегментах, як банківські депозити та ринок нерухомості.
Слід нагадати, що військовий збір стягується не лише із зарплат, а й майже з усіх доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном. У тому числі, з дивідендів від банківських вкладів, доходів від продажу другого та наступних у поточному році авто чи об’єкта нерухомості.
Якщо запропоноване Мінфіном підвищення військового збору з першої реєстрації авто або продажу нерухомості до 15% скасували, сплата стандартного військового збору залишається.
Зараз із продажу другого авто чи квартири цього року зараз потрібно платити 5% від вартості плюс військовий збір 1,5%, тобто 6,5%. Після ухвалення закону військовий збір становитиме вже 5%, а не 1,5%, і в результаті сумарний податок автоматично зросте з 6,5% до 10%.
З третього продажу за рік потрібно платити 18% ПДФО плюс військовий збір. Нині це 19,5%, а після підвищення військового збору буде 23%.
Звичайно, ці проблеми стосуються далеко не всіх, а переважно тих, хто багатший. Але проблеми можуть торкнутися будь-кого, хто змушений буде продавати машину чи нерухомість, якщо терміново будуть потрібні гроші, наприклад, на лікування.
Спроби закласти підвищення податків у ціни продажів далеко не завжди можуть спрацювати, оскільки ринок нерухомості і так перебуває в коматозному стані через війну та масове «скидання» нерухомості для якнайшвидшого отримання грошей, що опосередковано підтверджує той факт, що люди тікають з країни, виводячи активи у «кеш».
Виникають проблеми і в банківського сектора у зв’язку з можливим масовим вилученням вкладів із банків. У свою чергу, це підхльосне зростання валютного курсу, оскільки гривня, що виводиться, значною мірою вкладатиметься у валюту.
Причина в тому, що зі зростанням військового збору та збільшенням сумарного податку на доходи від банківських депозитів з 19,5% до 23% за умови прогнозованої інфляції депозити можуть стати збитковими.
Зараз, коли вкладнику банку виплачують відсотки за банківським вкладом, банк стягує з доходу за депозитом два податку – на доходи фізосіб (ПДФО) у розмірі 18% та військовий збір у 1,5%, тобто лише 19,5%. Але якщо законопроект буде прийнято у нинішньому вигляді, військовий збір піднімуть з 1,5% до 5%, і тоді з доходу за депозитом стягуватимуть податок у розмірі 23%. Таким чином, депозитні вклади стануть ще менш вигідними, особливо на тлі недавнього зниження облікової ставки Нацбанку та зниження банками ставок за депозитами.
Справа в тому, що поки Нацбанк тримав облікову ставку на рівні 25% річних, середні депозитні ставки для фізосіб у комерційних банках становили 15-16%, а після вирахування податків – 12,1-12,9%. Максимальні ставки за депозитами сягали 18% або 14,5% – після вирахування податків.
При цьому інфляція, за даними Держстату, 2023 року становила 5.1%.
Але у 2024 році, у міру зниження облікової ставки Нацбанку, банки опустили середні відсотки за вкладами населення до 12,88% (10,4% без податків), максимальні – до 14-14,5% (11,3-11,7%) % без податків).
Якщо ж закон ухвалять, оподаткування доходів за депозитами зросте до 23%, а інфляція вже досягла у серпні 7,5% і продовжує зростати, то середня прибутковість гривневих 12-місячних депозитів для кінцевого вкладника опуститься взагалі до 9,9% річних.
Але це у середньому. У держбанках платять нижче за середній, і дохід буде ще меншим. Наприклад, Приватбанк зараз пропонує 12-місячний гривневий вклад під номінальні 7,5% річних, що за вирахуванням поточних податків 19,5% забезпечує прибутковість у розмірі 6,04%. А якщо військовий збір піднімуть, то буде ще менше – 5,8% річних. Це вже менше поточної офіційної інфляції в 7,5% і робить інвестицію зовсім невигідною.
Більш вигідними можуть виявитися вклади у валюті за рахунок зростання курсу. З початку 2024 року офіційний курс долара зріс на 9% з 38 грн. до 41,4 грн. за долар, а згідно з розрахунками Кабміну, у 2025-му може піднятися ще на 8,7% – до 45 грн. за долар. Саме такий середньорічний курс Кабмін закладає до держбюджету-2025.
Від себе відзначимо, що надії на постійне зростання курсу долара можуть не виправдатися, оскільки гривня може зненацька зміцніти, наприклад, за рахунок несподіваної інтервенції Нацбанку, якщо в цьому може бути хтось «сильно крутий». До того ж різка девальвація гривні теж нічого хорошого не несе.
Все це до того, що перспектива відпливу з банків гривневих вкладів населення з метою переведення гривні в долар загрожує серйозними проблемами для фінансово-банківської системи. Якщо великі держбанки зараз це можуть не відчути, оскільки через них йдуть великі грошові потоки, наприклад, зарплати Міноборони, і саме це дозволяє їм платити невеликі відсотки за депозитами, то дрібніші банківські структури можуть постраждати, а тому згорнуть кредитування реального сектора, яке і без того перебуває у далеко не кращому стані.
До того ж, скороченню депозитів та відсотків за ними сприятиме подальше зниження облікової ставки Нацбанку.
У той же час, вилучення з банків гривні та скуповування валюти підштовхне валютний курс, що негативно позначиться на економіці.
Загалом ухвалення законопроекту №11416-д навіть у тому вигляді, який він має після першого читання, може призвести до досить серйозних соціально-економічних наслідків.
Необхідність цього закону у світлі виділення зазначеного вище фінансування ЄС викликає серйозні сумніви.
