Останнім часом в Україні вибудовувалася витратна та громіздка система боротьби з корупцією, проте останній скандал між Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК) та Національним антикорупційним бюро (НАБУ), здається, дискредитував як обидві сторони, так і систему загалом.
Нагадаємо, НАЗК створено, зокрема, для перевірки електронних декларацій чиновників, виявлення в них порушень антикорупційного законодавства, а також фактів незаконного збагачення. НАБУ – спеціалізований правоохоронний орган, створений 2015 року з метою розслідування корупційних діянь вищих державних службовців та народних депутатів.
Почалося все з того, що НАБУ нібито не надало до НАЗК відповідь на якийсь запит. НАЗК винесло припис голові НАБУ Артему Ситнику. Той у відповідь викликав голову НАЗК Наталію Корчак на допит у межах здійснюваного НАБУ розслідування за фактом вчинення посадовими особами НАЗК корупційних дій з метою можливого отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, поєднаного з вимаганням.
Ідеться про придбання паркомісць та їхнє використання для відстою незадекларованих автомобілів. Раніше в ЗМІ з’явилась інформація про те, що на паркомісці в столичній новобудові бізнес-класу, що нібито належить Наталії Корчак, виявили нове авто «Skoda Octavia A7», яке в декларації Корчак не зазначено.
Далі був анекдотичний поворот. У межах цієї справи НАБУ зібралося допитати свекруху Наталії Корчак, про що їй додому детектив НАБУ доставив повістку з викликом на допит. За інформацією НАБУ, свекруха голови НАЗК забажала, щоб її опитали на місці, та запросила детектива до квартири.
Після допиту в момент підписання протоколу вона зателефонувала своєму синові, чоловікові Корчак, а після цього відмовилася підписувати протокол, замкнула детектива НАБУ у квартирі зсередини та сховала ключ. Невдовзі на місце події прибула Корчак із чоловіком. Детектив залишив квартиру, де був замкнений, а свекруху госпіталізували.
Потім спалахнув скандал навколо можливих фальсифікацій у НАЗК перевірок електронних декларацій чиновників. З такою заявою виступила колишній керівник департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна. Вона стверджує, що у відомстві перевірки е-декларування фальсифікують, а діяльність відомства контролює адміністрація Порошенка. Незабаром деякі інші співробітники також заявили про фальсифікації в стінах НАЗК.
За словами Соломатіної, якщо особа є лояльною до влади, то її електронну декларацію в НАЗК перевіряють так, щоб не виникало жодних проблем. Якщо ж персонаж любові до влади не має, тоді в нього проблеми виникають. За результатами перевірки однієї й тієї самої особи в НАЗК можуть підготувати одночасно позитивний і негативний висновки. Залежно від зговірливості цієї особи дають рух тому чи іншому висновку з відповідними наслідками.
Соломатіна звинуватила Корчак у тому, що остання вперто відмовляється впроваджувати автоматизацію перевірки декларацій, щоб максимально затягувати процес. Як наслідок, з приблизно 1,5 млн декларацій повністю перевірено лише 91, а в травні наступного року реєстр поповниться ще 600 тис. декларацій. Такими темпами на перевірку декларацій і на виявлення неправомірно отриманих багатств підуть роки.
Та й це ще не все. Виявляється, Нацагентством керують з адміністрації Порошенка, де для цього є навіть спеціальний «куратор», яким є перший заступник голови головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення адміністрації дехто Олексій Горащенков. За словами Соломатіної, «куратор» давав їй та іншим співробітникам вказівки в електронному вигляді та двічі викликав Соломатіну на Банкову для надання вказівок.
Справу про фальсифікації в НАЗК відразу ж ініціювало НАБУ. Однак, за даними Соломатіної, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) на чолі з Назаром Холодницьким «лягла» під владу, згоди на це не дає, і справу намагаються передати СБУ, хоча представники СБУ в справі також замішані, і є очевидним конфлікт інтересів. Соломатіна заявила, що судитиметься з Генпрокуратурою та САП як підрозділом Генпрокуратури, щоб повернути справу до НАБУ.
Заява Соломатіної зчинила чимало галасу. Прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко від імені свого патрона повідомив, що Порошенко вважає заяви про хабарі в НАЗК та звинувачення представників його адміністрації «інформаційною війною, яка шкодить суспільним інтересам».
Колишній член НАЗК Руслан Радецький заявив, що Соломатіна причетна до тих правопорушень в агентстві, про які сама й розповіла. За словами Радецького, Соломатіна, звільнена за фінансові махінації, вирішила виступити в ролі антикорупціонера.
Голову НАЗК Наталію Корчак обрали 2015 року за квотою уряду, який на той час очолював лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк, а в 1990-ті роки вона була викладачем Чернівецького національного університету, де тоді навчались екс-прем’єр Арсеній Яценюк та міністр юстиції Павло Петренко, також обраний за квотою НФ. Та Корчак заперечує наявність зв’язків із колишніми учнями.
Утім, потім також з’ясувалося, що чоловік Наталії Корчак Юрій Тимер-Булатов у травні 2014 р.балотувався до Київради від «Батьківщини», до якої на той момент входили всі нинішні лідери Народного фронту. У жовтні 2014 р. на виборах до Верховної Ради він уже був уповноваженою особою НФ в окрузі №94 (Київська область).
Згідно з декларацією Корчак, її син Ярослав у 2015 р. працював у приватного підприємця Миколи Павленка, адвокатський офіс якого, за даними видання, розміщено в будівлі колишнього штабу «Батьківщини» на вул. Туровська, 19б. Зараз ця будівля належить ТОВ «МЦ-офіс», засновниками якої є Володимир і Тамара Беліба – теща і тесть секретаря РНБО Олександра Турчинова. Раніше Павленко був помічником народного депутата від «Батьківщини» Руслана Лук’янчука, який нині є нардепом від НФ. За словами Павленка, він захищає інтереси фінансової компанії «Абсолют Фінанс», яку ЗМІ пов’язують з Турчиновим.
Багато про що свідчить факт обрання Корчак за квотою НФ у нинішній вкрай нестійкій коаліції Блоку Порошенка та НФ, якої фактично немає. Коаліціянти з останніх сил намагаються зберегти видимість коаліції, і якщо прибрати Корчак, може розвалитися вся конструкція.
Саме тому проти НАБУ, що наважилося «наїхати» на голову НАЗК, напосілися структури, які негласно контролюють не тільки Народний фронт, а й Порошенко, насамперед Генпрокуратура.
Щоправда, перед цим НАБУ почало розслідування кримінальної справи про незаконне збагачення генерального прокурора Юрія Луценка. За словами прес-секретаря НАБУ Світлани Олефіри, рішення про порушення кримінальної справи щодо генпрокурора Юрія Луценка за ч. 3 ст. 368-2 Кримінального кодексу ухвалив Солом’янський районний суд Києва ще в жовтні.
У відповідь Генпрокуратура порушила кримінальне провадження щодо директора НАБУ Артема Ситника через імовірне розголошення даних слідства. Як повідомляє «Українська правда» з покликанням на свої джерела в ГПУ, кримінальне провадження порушено на підставі опублікованого в інтернеті аудіозапису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких справ.
Незабаром Генпрокуратура порушила щодо керівництва НАБУ ще одну справу за фактом закупівлі спортивних костюмів і тактичних сорочок у підприємця Володимира Литвина, який проходить також у справі про закупівлю рюкзаків для Нацгвардії у 2014-2015 роках у сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова.
Чому ж влада злякалася скандалу з НАЗК і взагалі діяльності НАБУ? Директор НАБУ Ситник вважає, що події навколо бюро є тиском влади через розслідування резонансних справ.
«Треба бути зовсім наївним, щоб не розуміти, що ті справи, які ми сьогодні розслідуємо, влада так просто не залишить. Починаючи від Мартиненка, Насірова, «рюкзаків» і заступника міністра МВС та інших», – сказав він.
За його словами, у НАБУ очікували такої реакції. «Чекали, що буде медійна атака із застосуванням усіх підконтрольних ресурсів, зокрема, таких як НАЗК. Я не виключаю, що буде й надалі використання адміністративного ресурсу, таке як підозри й арешти», – додав Ситник, наголосивши, що готовий до арештів і готовий «жити в опозиції».
До того ж «напруження» у відносинах між владою та НАБУ почалося давно. «Ще влітку їх (НАБУ) почали звинувачувати в тому, що вони нібито прослуховують президента. Тому що вони брали санкції на прослуховування людей з оточення президента, з якими він міг розмовляти. Іде неоголошена війна між НАБУ та українською владою. НАБУ послідовно атакує НФ, БПП, чиновників різного рівня. «Рюкзаки Авакова» певною мірою стали останньою краплею, після якої влада створила об’єднаний оперативний штаб, проте не для війни на сході, а для війни з антикорупційними органами. І системно почали працювати щодо НАБУ в плані інформаційної дискредитації, в плані спроби взяти на гачок керівництво цього органу», – зазначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Пояснюючи такий масований «наїзд» влади на НАБУ, політолог Андрій Золотарьов вважає, що НАБУ створено як інструмент зовнішнього керування з боку США.
А як додаткове пояснення Золотарьов нагадує про антикорупційну боротьбу в Румунії. Створений там приблизно за тим самим принципом Антикорупційний директорат посадив 2000 представників румунського політичного, економічного бомонду. Однак, за словами Золотарьова, за хабарі, за корупцію там посадили менше 20%, а 80% посадили за конфлікт інтересів».
«А ось тепер уявіть, до якого політичного землетрусу такий підхід може призвести в Україні. Сядуть усі!» – визначив перспективу Золотарьов.
