Заступник голови місії посольства держави Ізраїль в Україні Еміль Бен Нафталі в інтерв'ю «і» розповів про відносини Ізраїлю з США, Палестиною, Сирією, Іраном, Росією та Україною.
У грудні 2017 р. стався новий виток арабо-ізраїльського конфлікту. Причиною стало визнання Трампом Єрусалима столицею Ізраїлю. Якою є актуальна позиція офіційного Єрусалима щодо палестино-ізраїльського врегулювання?
Єрусалим є столицею єврейського народу вже три тисячі років, і наша позиція в цьому незмінна. Тому декларація американського президента Трампа щодо Єрусалима для нас є історично важливою, бо вона виправляє історичну несправедливість. Адже сьогодні Ізраїль – це єдина держава у світі, де іноземні посольства розташовані не в її столиці. Ми вдячні США за такий дружній крок і вітаємо переїзд американського посольства до Єрусалима, як і представництв інших країн.
Але Генеральна Асамблея ООН не визнала Єрусалим столицею Ізраїлю: за антирезолюцію проголосувало 128 держав, лише 9 країн підтримали США…
Багато держав використовують міжнародні майданчики для своїх політичних маневрів, що раніше вже виявлялося в різних резолюціях проти Ізраїлю. Та це не змінює нашої позиції. До того ж ми бачимо, хто наші справжні друзі.
Палестинська влада сприйняла січневе голосування в Кнесеті щодо закону про єдиний Єрусалимі дуже різко: «Це оголошення війни палестинському народу… Ізраїль офіційно заявив про закінчення… мирного процесу і став здійснювати диктаторську політику». Чи означає це, що криза Єрусалима загрожує переростанням у війну на Близькому Сході?
Я не бачу таких передумов: уся палестинська риторика позбавлена реальності. Звичайно, у певних осіб є інтерес показати ситуацію прямо протилежно. Але заяви палестинської сторони про оголошення Ізраїлем війни не відповідають ані найменшій дійсності. Навпаки, ми завжди йшли на прямий діалог з палестинською владою і хочемо взаєморозуміння. Натомість вони використовують риторику, що провокує палестинців на агресивні дії проти ізраїльського народу.
Якщо говорити про геополітику, то наша мета – встановлення миру на Близькому Сході. І ми бачимо, що між арабським світом та Ізраїлем відносини поступово теплішають, бо в цих країнах починають усвідомлювати, що наша держава – це чинник стабільності в близькосхідному регіоні.
А стабільність, у Вашому розумінні, це Єрусалим – столиця Ізраїлю, і питання не підлягає обговоренню?
Ми готові дискутувати та вислухати позицію Палестини, однак Єрусалим – столиця Ізраїлю. І це історичний факт.
У такому разі це безвихідна ситуація, бо в палестинців протилежна думка…
Я думаю, що це питання буде вирішене, коли обидві сторони визнають одна одну.
На початку цього року голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас заявив, що домовленостей, досягнутих у 1993 р. в Осло, більше не існує: він відмовляється від посередництва США й очікує створення нового багатостороннього формату палестино-ізраїльського врегулювання. Якою є реакція Ізраїлю на це?
На жаль, риторика Аббаса має підбурювальний характер. Але прийде час, і з’явиться новий лідер, який згуртує палестинський народ. Адже заяви Аббаса ведуть лише до агресії щодо Ізраїлю та неконструктивного діалогу.
Що ж до нового формату переговорів щодо палестино-ізраїльського врегулювання, то ми не бачимо тут альтернатив. У нас дуже гарний партнер – США, який прагне до встановлення стабільності на Близькому Сході. Ізраїль завжди відкритий для діалогу з палестинською владою.
Дивно. Палестинці постійно звинувачують вашу державу в крайньому небажанні йти на контакт…
Звичайно, вони можуть мати свою думку. Але факт у тому, що всі роки саме наші прем’єр-міністри (Ехуд Барак, Ехуд Ольмер і Біньямін Нетаньяху) йшли на поступки палестинській стороні та пропонували переговори в найкритичніших ситуаціях.
Інші події, що хвилюють весь світ — це ситуація в Сирії. Є думка, що ваша країна дуже нелояльна до режиму сирійського президента Башара-аль-Асада. Зважаючи на цю інформацію, хотілося б дізнатися, чи вважає Ізраїль пана Асада легітимним главою держави?
Для нас важливо не коментувати легітимність того чи іншого глави держави, а забезпечувати безпеку наших громадян і своєї батьківщини. Ізраїль – це маленька країна. До того ж наш регіон не найспокійніший. Тому ми завжди готові захищати свої кордони.
Торік посол Сирії в Україні в інтерв’ю «і» звинуватив вашу країну, а також США з Туреччиною у фінансуванні тероризму та закиданні терористів на сирійські землі. З його слів, Ізраїль – ворог Сирії №1… Прокоментуєте?
За дії інших держав я відповідати не можу. А щодо звинувачень на адресу Ізраїлю, то в цьому немає правди.
Єрусалим неодноразово давав зрозуміти, що його єдина мета в Сирії – це не допустити посилення впливу Ірану та його союзників у регіоні. Але проблема в тому, що Іран пов’язують давні дружні відносини з Росією. Як Ізраїль долає цей конфлікт інтересів?
На жаль, ми територіально близько до країни, яка неодноразово та публічно заявляла про прагнення знищити Ізраїль. І ми надзвичайно серйозно сприймаємо цю ворожу риторику. Тому ми не можемо допустити, щоб Іран і такі терористичні ісламські організації, як Хезболла, що підкоряються згаданій державі, становили загрозу біля наших кордонів. А через нинішню ситуацію в Сирії, таке є цілком реальним.
Зараз у Сирії перебуває потужний світовий контингент, і РФ є значущою його частиною. А щоб Ізраїль міг забезпечувати свою безпеку, нам потрібно координувати дії з цими світовими силами – розуміти їхні геополітичні пріоритети в цьому регіоні і водночас не забувати про свої національні інтереси.
А на якому рівні зараз перебуває політичний діалог Ізраїлю з Ісламською республікою Іран?
Ми не вважаємо іранський народ ворогом. Навпаки, ізраїльтяни дуже доброзичливі до персів. Ба більше, я вважаю, що наші народи дуже схожі (до речі, в Ізраїлі багато вихідців з Ірану). Однак в Ізраїлі проблема з іранським режимом, який фінансує терористичні акції та закликає до знищення нашої держави. Який може бути діалог, якщо з боку іранського режиму виходить тільки радикалізм і якщо ця країна фінансує тероризм щодо ізраїльтян у всьому світі? Наша держава виступає проти зла.
Говорячи про палестинський конфлікт, Ви зазначили, що Ізраїль завжди відкритий до діалогу. У випадку з Іраном це не так?
Не можна порівнювати такі різні речі. Є наші близькі сусіди, а є країна-агресор. Проте ми розуміємо, що й це може змінитися, і сподіваємося, що нова влада в Ірані розумітиме та прийматиме важливість стабільності на Близькому Сході. Бо нинішня іранська влада не тільки закликає до знищення Ізраїлю, а й докладає до цього максимум зусиль.
Чи не тому ваша країна вступила в альянс з арабськими шейхами та США для ліквідації впливу Тегерана в регіоні?
Є держави, що мають загальне розуміння стабільності на Близькому Сході. І ми дуже цінуємо наших однодумців – в особі деяких помірних арабських держав, які бачать і цінують прогрес у регіоні. Щодо США – це наш найважливіший і найсильніший партнер, який значно впливає на близькосхідну політику.
А як Ізраїль оцінює роль Росії на Близькому Сході?
Російська Федерація має особисті інтереси в близькосхідному регіоні. І якщо її цілі вестимуть до миру на Близькому Сході, то й ми підтримаємо такі прагнення. Ізраїль завжди цінуватиме зусилля інших країн у питанні стабільності та миру в нашому регіоні.
Без удаваної скромності скажу, що Ізраїль – найдемократичніша і та найсучасніша країна в регіоні. І ми хотіли б поділитися новітніми технологіями, можливостями, знаннями з усіма близькосхідними державами. Як висловився колишній президент Ізраїлю Шимон Перес: «Це наша мрія про новий Близький Схід».
Якщо говорити про ситуацію в регіоні, то в деяких країнах Близького Сходу відбулась «арабська весна». Як змінилися відносини Ізраїлю з країнами, що пережили ці неоднозначні події?
Складно порівнювати, бо, наприклад, у Марокко, Єгипті або Сирії відбуваються абсолютно різні процеси після «арабської весни». Проте з деякими країнами Ізраїль уже має спільне розуміння, і ми вітаємо держави, які надають значення зміцненню стабільності. На жаль, не можу цього сказати про Сирію, де нинішня ситуація викликає в нас серйозне занепокоєння.
Якщо ж не концентруватися на «арабській весні», то гадаю, що багато арабських країн просто зрозуміли позитивну та миротворчу роль Ізраїлю на Близькому Сході. Тому що тільки через співпрацю та розуміння один одного можна досягти добрих результатів.
Повернімося до початку нашої розмови – про голосування в Генасамблеї ООН щодо питань, пов’язаних з Ізраїлем. Україна останнім часом поводиться дуже неоднозначно. З одного боку, вона проголосувала проти резолюції ЮНЕСКО про статус Єрусалима, з іншого – підтримала резолюцію Ради Безпеки ООН, із закликом припинити будівництво на так званих палестинських територіях, і проект резолюції ГА ООН про невизнання Єрусалима столицею Ізраїлю, а під час голосування представника України не було. Як це впливає на відносини між нашими державами?
У таких міжнародних організаціях, як Генеральна Асамблея ООН, кожна країна має свої національні інтереси. І це можна бачити в усіх резолюціях, а не тільки в тих, що стосуються проблем Ізраїлю. Наприклад, я можу годинами говорити про ЮНЕСКО – організацію, що, з нашого погляду, втратила свою репутацію через підтримку політичної позиції деяких держав.
Повертаючись до Вашого запитання, у світі є не тільки наші дві держави. І ми розуміємо, що в України є важливі партнери – наприклад, той-таки Євросоюз, на думку якого потрібно зважати. Проте ваша країна прагне підтримувати Ізраїль у межах своїх можливостей, і ми це цінуємо. Зі свого боку, наша держава теж підтримує Україну, наприклад, під час голосування в Генасамблеї ООН щодо резолюції про права людини в Криму в грудні минулого року.
Ви говорите, що Ізраїль підтримує Україну, а чому ваша країна досі не приєдналася до антиросійських санкцій?
Бо Ізраїль не є членом НАТО та Європейського союзу. Однак я хочу сказати про інше: у нас складається позитивне співробітництво останнім часом. Зокрема, ми ділимося з Україною досвідом у питанні реабілітації (фізичної та психологічної), привозимо наших лікарів сюди, а українські медики (понад 100 осіб) їздили на навчання до Ізраїлю. На жаль, у вашій країні, як і в нас, зараз є неспокійні осередки. І ми раді ділитися нашим досвідом у цій сфері з нашим добрим другом – Україною.
Наша розмова починалася з Дональда Трампа, і мені хотілося б завершити теж цим ім’ям. Свого часу Нетаньяху не зміг налагодити взаєморозуміння з американським президентом Бараком Обамою, – про це писали багато світових ЗМІ. А як вибудовуються ізраїльсько-американські відносини за непередбачуваного Дональда Трампа?
Підтримка Ізраїлю США ґрунтується на взаємній дружбі наших країн. Тому не важливо, хто при владі в США – Республіканська чи Демократична партія. У нас однакові цінності: дотримання прав і свобод людини, плюралізм, демократія тощо. Ми вдячні Трампу та його адміністрації за позитивне ставлення до нашої країни, особливо за позицію щодо Єрусалима та масштабну роботу зі встановлення миру на Близькому Сході. Адже ми впевнені, що історичний шлях, обраний і пройдений Ізраїлем, – цілком правильний.
