Обіцяні Заходом санкції проти Росії у зв'язку із захопленням українських суден в Керченській протоці, нарешті, починають приймати реальні обриси. Разом з тим, розчарування позицією Заходу наростає все сильніше. Причому мова йде як про власне зміст санкцій, так і про тривалий термін, який знадобився колективному Заходу, включно з ЄС і США, щоб оголосити, що санкції нарешті будуть ...
Причому невдоволення змістом і термінами санкцій має місце не тільки в Україні, але й на Заході з боку ряду політичних діячів, дипломатів і інших посадових осіб.
Втім, було б великим перебільшенням говорити, що санкції пройшли для економіки Росії абсолютно безболісно. Їх згубний вплив визнають навіть у Москві. Нещодавно були опубліковані результати моніторингу Міністерства економічного розвитку Російської Федерації. Згідно з цими даними, до кінця 2018 року сума збитків від економічних санкцій для російських експортерів досягла 6,3 млрд доларів. Відносно російської продукції 62 країни ввели 159 обмежувальних заходів. За їх кількістю в перших рядах знаходяться Євросоюз (25), Україна (22), Індія (16), Білорусь (13), Туреччина (12), США (9), Австралія (6). Максимальний збиток в грошовому вираженні від санкцій доводиться на обмеження Євросоюзу (понад 2,4 млрд доларів), США (понад 1,1 млрд), України (775 млн), Туреччини (713 млн).
Від обмежень найбільше страждає російська металургія, збитки якої оцінюються в 4 млрд доларів. Сільське господарство Росії втратило 1,1 млрд доларів, хімічна промисловість – 641 млн, автомобільна галузь – 306 млн доларів.
Позиція Америки щодо санкцій
Наразі, в США визнають, що американські санкції проти РФ неефективні, оскільки вони так і не змогли втримати Москву від вторгнення в сферу американських інтересів, а також від посягання на світові цінності. Про це йдеться в нещодавньому меморандумі фінансового комітету Палати представників Конгресу США.
Конгресмени звертають увагу на відсутність в адміністрації президента США єдиної позиції, а також на відсутність послідовної позиції і стратегії Білого дому щодо антиросійських санкцій, що знизило їх ефективність.
«Росія змогла знизити залежність від Заходу, її компанії знайшли спосіб виживати при обмеженому доступі до фінансів, в той час як Москва налагоджує ділові і політичні зв’язки з союзниками, такими як Китай, Індія і Саудівська Аравія», – зазначено в меморандумі американських конгресменів.
Говориться в документі і про половинчатість та непослідовность окремих санкцій, а також про необґрунтоване скасування санкцій в деяких випадках. Зокрема, конгресмени розкритикували виведення з-під санкцій трьох компаній, які пов’язують з російським олігархом Олегом Дерипаскою. Виведення з-під санкцій мотивовано тим, що частка Дерипаски в капіталі цих компаній, нібито, скоротилася. Але конгресмени вважають, що, незважаючи на це, олігарх може зберігати контроль над компаніями En+, РусАл і Євросибенерго. До того ж, сам Дерипаска знаходиться під персональними санкціями, оскільки на Заході його тісно пов’язують з Кремлем, а також тому що Дерипаска вважається діловим партнером колишнього радника Дональда Трампа – Пола Манафорта, якого в Америці звинувачують в діяльності, спрямованої проти США.
«Рішення Мінфіну США про виключення цих компаній з «чорного списку» може привести до їх потрапляння в «білі списки». Це дозволить їм залучати іноземний капітал», – вказують конгресмени і стверджують, що ці компанії можуть допомагати Кремлю «вести діяльність проти інтересів США».
Таким чином, навіть за океаном з санкціями не все так чудово, і в Штатах це визнають. До того ж питання про накладення санкцій розглядаються дуже довго, яскравим прикладом чого може бути так звана справа Скрипалів.
Отруєння Скрипаля мало місце ще в березні 2018 року, тобто пройшов майже рік. Але в США до цього часу відсутнє остаточне рішення щодо обсягу і форми санкцій, про які весь цей рік йшли розмови. Нещодавно держсекретар США знову підняв питання про введення додаткових санкцій у зв’язку з отруєнням колишнього російського агента Сергія Скрипаля та його доньки в британському місті Солсбері.
У Москві справу Скрипалів в черговий раз назвали «каламутною історією». Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що додаткові санкції проти Росії – невиправданий крок, який посилить напругу в двосторонніх відносинах.
Нові американські санкції. Поки що тільки проекти …
Якщо в Палаті представників Конгресу США критикують неефективність наявних санкцій проти Москви, то в Сенаті вже пропонується новий пакет санкцій, що стосується московської агресії в Україні. У законопроекті, внесеному групою сенаторів 13 лютого 2019 року, йдеться про додаткові санкції у відповідь на «російське втручання в роботу демократичних інститутів за кордоном, а також – на агресію в Україні». Цікаво, що авторами документа є як республіканці, так і демократи, тобто з приводу санкцій є консенсус між представниками одвічно протиборчих політичних сил.
Санкції розділені на дві категорії. У першій з них йдеться про санкції за втручання Москви в функціонування демократичних інститутів в інших країнах, зокрема, санкції проти деяких російських банків. Пропонуються також санкції, покликані перешкоджати інвестиціям в російські проекти по зрідженому природному газу за межами Росії; санкції, пов’язані з суверенними боргами Росії, а також санкції проти російського кіберсектора. Крім того, американські сенатори пропонують ввести санкції проти політиків та олігархів, які сприяють незаконним і корупційним діям, а також членів їх сімей.
Є й друга категорія санкцій, яка повинна стати відповіддю на агресію в Україні. Зокрема, пропонується ввести персональні санкції проти 24 працівників ФСБ Росії, які причетні до захоплення українських моряків у Керченській протоці.
Однак, крім суто персональних санкцій, пов’язаних, зазвичай, з візовими обмеженнями, цей блок санкцій передбачає введення їх проти кораблебудівної галузі Росії. А це вже набагато серйозніші та дієві санкції. Також пропонується ввести санкції проти проектів, пов’язаних з освоєнням нафтогазових ресурсів Росії і проти російських державних проектів в сфері енергетики за межами РФ.
Таким чином, мова йде не тільки про персональні санкції, а й про серйозні економічні санкції проти Москви в зв’язку з діями Росії в Керченській протоці і захопленням наших моряків.
Інша справа, що це поки що тільки плани. Навіть якщо вони втіляться в життя, то, судячи з тривалості прийняття рішень по іншим санкціям, чекати введення зазначеного пакета санкцій проти Москви доведеться ще дуже довго.
Європа злякалася санкцій
Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року прикордонний корабель ФСБ Росії протаранив український військовий буксир, який в числі трьох військових кораблів військово-морських сил України на законних підставах і за всіма міжнародними правилами слідував в порт Маріуполь. Потім прикордонні сили Росії відкрили вогонь по українським судам. В результаті цього інциденту, шість українських моряків отримали поранення. Російські прикордонники захопили 3 українських судна і 24 моряка, які пізніше оголосили себе військовополоненими. Полонені зараз знаходяться в московських СІЗО, щодо них ведуться слідчі дії, які, за прогнозами адвокатів, триватимуть до 25 травня, а суд відбудеться орієнтовно через рік.
Щоправда, в Росії заявляють, що українські кораблі, нібито, незаконно увійшли в тимчасово закриту акваторію внутрішнього моря Росії та Керченську протоку. Тим самим стверджується, що Україна, мовляв, не має прав на Азовське море і Керченську протоку, хоча світове співтовариство приналежність Криму до Росії після анексії півострова не визнає.
Що стосується європейських санкцій у відповідь на агресію Росії в Азовському морі, то тут ситуація, на жаль, невтішна. 18 лютого голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що країни Євросоюзу нарешті погодили нові санкції проти Росії у зв’язку з керченським інцидентом. Федеріка Могеріні пообіцяла, що найближчим часом санкції будуть введені.
Ще раз звернемо увагу, що інцидент мав місце 25 листопада, зараз вже лютий закінчується, а питання санкцій нібито тільки узгодили. До того ж, мова йде про персональні санкції проти всього лише шести осіб, які брали участь в інциденті з російської сторони. Звісно, на зухвалу поведінку Москви це ніяким чином не впливатиме.
Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль під час Мюнхенської конференції з безпеки 16 лютого 2019 року конкретизувала плани ЄС щодо санкцій через агресію в Керченській протоці. «Мова йде про «м’які санкції», тобто, це санкції, які не стосуються таких сфер, як енергетика, товарообіг і так далі, а спрямовані на конкретних осіб, наприклад, на ускладнення процедури отримання ними візи або відмову у видачі візи», – заявила глава зовнішньополітичного відомства Австрії.
У західних ЗМІ, з посиланнями на дипломатичні джерела, була поширена інформація про те, що, в зв’язку з агресією в Керченській протоці, ніяких інших антиросійських санкцій, крім персональних, в ЄС не готують.
Подібні, вибачте на слові, «санкції» Європи викликають, як мінімум, роздратування. Адже мова йде не тільки про збройну агресію проти українських моряків, які йшли в свій порт по морській акваторії, що визнається в світі українською, оскільки анексію Криму, повторимо, світова спільнота не визнала. Крім того, Москва фактично оголосила Керченську протоку і Азовське море своїми внутрішніми водами, присвоївши собі право пускати чи не пускати туди кораблі інших держав. Завтра Кремль з таким же успіхом може оголосити своїми будь-які інші географічні простори планети. І на це Європа відповідає візовими обмеженнями для декількох московських солдафонів, які тупо виконували наказ зверху! І все це лише тому, що європейському бізнесу не хочеться втрачати гешефти від співпраці з Росією.
Варто зауважити, що в Європі звучать і більш рішучі, хоча і не надто впливові, голоси. Коментуючи зазначені рішення Євросоюзу, глава зовнішньополітичного відомства Литви Лінас Лінкявічус в інтерв’ю « Радіо Свобода » 18 лютого 2019 року заявив, що санкції ЄС у відповідь на агресію Росії проти України« іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі».
«Потрібно швидше реагувати на це, тому що інцидент стався в кінці листопада. Ми були б більш ефективними, якби вживали заходів швидко, оперативно і потужно», – заявив Лінкявічус.
Велике спасибі, звичайно, литовським друзям, але на думку Європи їхня позиція, на жаль, мало впливає, а тому в наявності якісь «недо-санкції».
