Минулими вихідними в Мюнхені відбулася 54-та міжнародна конференція з питань безпеки. Якщо в попередні роки світові лідери багато уваги приділяли російській агресії та пошуку рішень щодо врегулювання ситуації на Донбасі, то цього разу стало очевидним, що українське питання поступово відсувається на задній план.
Основну увагу учасники нинішньої конференції приділили майбутньому європейської зовнішньої політики, стану трансатлантичних відносин, загрозі міжнародному світоустрою, політичній ситуації на Близькому Сході, а також питанням контролю над озброєннями, з акцентом на ризик можливої ядерної ескалації. Водночас ніхто не заперечував, що конфлікт в Україні залишається каменем спотикання між Росією і Заходом.
Мюнхенська конференція з безпеки бере свій початок у 1963 р., і замислювали її як майданчик для пошуку компромісу та зниження градуса напруги в епоху «холодної війни». Однак через 55 років ситуація кардинально змінилася, і на зміну старим викликам прийшли нові.
«Реальність свідчить, що занадто багато криз відбувається», – заявив голова конференції Вольфганг Ішингер у своїй вітальній промові. За його словами, західні цінності перебувають у стані занепаду та стикаються із загрозою. «Захід слабший, ніж був колись», – сказав він.
Напередодні конференції опублікували щорічну доповідь під назвою «До краю прірви – і назад?». Як наголошується в документі, світ минулого року дуже близько підійшов до межі, за якою починаються серйозні збройні конфлікти. Вольфганг Ішингер вважає надзвичайно тривожною ситуацію в Сирії та на Близькому Сході. Побоювання в нього викликають обопільні погрози США та КНДР застосувати зброю, що звучать і далі, суперництво між Саудівською Аравією та Іраном, що посилюється, а також напруженість у відносинах НАТО і Росії.
У доповіді наголошується, що США за президента Дональда Трампа відмовляються від ролі гаранта міжнародної безпеки. Так, держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що дуже часто така позиція «перешкоджала просуванню інтересів самих США».
Для європейців це означає, що потрібно ще активніше самим дбати про власну безпеку, зазначено в документі. На думку організаторів Мюнхенській конференції, якщо США розгорнули свою політику на 180 градусів під гаслом «America first», то за їхнім прикладом неодмінно підуть й інші країни. А Китай тим часом «посуває» Америку з лідерських позицій зі своєю моделлю автократичного лідерства та капіталізму.
Мюнхенську конференцію часто прирівнюють до Економічного форуму в Давосі. В обох випадках основне значення має не так офіційна програма заходів, як спілкування політиків та експертів у неформальній атмосфері.
Утім, на відміну від останнього, який нещодавно відвідав американський президент Дональд Трамп, цього року в Мюнхені список VIP-гостей був дещо скромніший. Зокрема, на відкриття конференції не приїхала ні канцлер Німеччини Ангела Меркель, ні голова німецького МЗС Зігмар Габріель, зірвавши переговори міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», ні перші особи з Білого дому.
Конференцію відкрили спільним виступом міністри оборони Німеччини та Франції Урсула фон дер Лейен і Флоренс Парлі. Обидві жінки процитували президента Еммануеля Макрона та говорили про неминучість появи на світовій арені масштабнішої та вагомішої «військової» Європи», а також про значення НАТО для безпеки Європи та російську агресію. Міністри згадували Україну як країну, де почалися події, що змінили світ.
Зокрема, фон дер Лейен згадала про досягнуті три роки тому, проте так і не виконані Мінські домовленості. Крім того, за її словами, ЄС необхідні превентивні механізми, здатні запобігти та зупинити можливі спроби анексії території країн-членів. І таким засобом вона назвала військові заходи. «Нам потрібен певний оборонний потенціал, щоб нікому не спало на думку забрати частину нашої території», – заявила міністр.
У відповідь на запитання про можливість впровадження нового механізму для швидкого превентивного введення фінансових санкцій проти агресора представниця німецького уряду загалом підтримала таку ідею. «Я не є фахівцем у питанні фінансів, однак припускаю, що такий механізм нам буде потрібен», – сказала вона.
Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг нагадав про необхідність збільшити витрати для оборони країн Альянсу до 2% ВВП та продовжити підтримку партнерів, серед яких і Україна.
Також він звернув увагу присутніх на те, що Москва систематично порушує міжнародні договори. Одним з останніх стали випробування нових крилатих ракет, що непокоїть міжнародну спільноту. «Договір про нерозповсюдження ракет середньої та малої дальності 1997 заборонив застосування зброї цього типу. Відтоді він був фундаментом європейської безпеки. Росія порушує цей договір, розробляючи та випробуючи нову балістичну ракету середньої дальності SS-20. Ми мусимо захистити договір і закликаємо Росію ґрунтовно, прозоро та достовірно задовольнити вимоги всіх союзників НАТО. Ми бачимо, що Росія модернізує свої ядерні можливості, розробляє нові системи та збільшує роль ядерної зброї у своєму арсеналі. І це є причиною для занепокоєння», – заявив генсек Альянсу.
У перший день конференції виступив і Петро Порошенко – щоправда, наприкінці її основної частини. Порядок денний українського президента залишився незмінним. Він укотре озвучив тезу про те, що саме Росія є «коренем зла» всіх проблем у сучасному світі, і закликав підтримувати Київ у протистоянні з агресором. Для більшої наочності недружніх кроків з боку сусіда під час свого виступу Порошенко розгорнув прапор ЄС, прострелений на Донбасі.
«Цей прапор ЄС я привіз до Мюнхена з лінії зіткнення на Донбасі. Цей прапор – демонстрація того, що питання Донбасу стосується не тільки України. Цей прапор – про всіх нас, хто хоче жити в Європі, де панує мир, безпека та стабільність», – заявив Порошенко. Нагадаємо, на попередній конференції в Мюнхені він демонстрував паспорти російських громадян, узятих у полон на Донбасі.
Порошенко переконаний, що виконання російською стороною Мінських домовленостей є ключем до досягнення миру на Донбасі. Він наголосив, що ціна окупації Донбасу та Криму має зростати для країни-окупанта доти, доки не стане непідйомною для неї. За його словами, санкції, введені проти Росії, ефективні й справді працюють. «Санкції працюють. Якщо хтось ще думає, що санкції неефективні, то нам треба зміцнювати їх надалі, зокрема, додаючи нові та закриваючи лазівки в нинішніх», – сказав він.
Водночас український президент розкритикував плани будівництва газопроводу «Північний потік – 2», називаючи проект «спробою розширення політичного та економічного впливу» Росії. У такий спосіб дорікнувши уряду Німеччини, який нещодавно схвалив угоду.
Не менш яскравим був виступ колишнього віце-президента США Джо Байдена. Він наголосив, що в прагненні зберегти владу Кремль підриває світовий лад, і закликав не сидіти склавши руки, а змусити Росію заплатити за свої дії, зокрема, за допомогою санкцій. Водночас американський дипломат зазначив, що розірвати відносини з Росією неможливо, адже вона є активним гравцем на політичній арені.
«Президент Росії Володимир Путін має розуміти, що доведеться заплатити високу ціну за такі дії. Ця ціна не виправдовує вигоду, яку він хоче отримати для себе зараз. Але потрібно пам’ятати, що ми маємо стояти на боці демократії. Тому ми не можемо розірвати відносини та відмовитися від співпраці з Москвою для збереження світового ладу. Навіть у розпал «холодної війни» ми знайшли способи спільно працювати. Ми не можемо ризикувати, адже конфлікт призведе до війни між двома ядерними супердержавами, військові ресурси яких розташовано в безпосередній близькості один від одного», – сказав Байден.
Очікувалося, що в перший день конференції в Мюнхені говоритимуть про Мінські домовленості в «нормандському форматі» на рівні голів МЗС України, Росії, Німеччини та Франції. Зокрема, українська сторона збиралася порушити питання виходу Росії зі складу Спільного центру контролю та координації за припиненням вогню на Донбасі.
Однак зустріч спочатку перенесли на добу – з 16 на 17 лютого, бо на неї не встигала прибути німецька делегація. А наступного дня її зовсім скасували, бо цього разу в російської сторони не знайшлося вільного часу. Втім, особливих ілюзій щодо переговорів ніхто й не мав.
Згодом міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель заявив, що виступає за послаблення деяких санкцій, уведених проти Росії, якщо на сході України буде реалізована угода про припинення вогню з допомогою миротворців ООН. За його словами, наполягати на повній реалізації Мінських домовленостей, не пропонуючи до того певного послаблення санкцій проти РФ, «нереалістично».
Дипломат сказав, що є принципові відмінності щодо пропозиції Росії та інших країн щодо введення миротворчої місії ООН на схід України. Однак, на думку Габріеля, ідея про введення миротворчої місії ООН є «одним із небагатьох реалістичних варіантів», щоб досягти певного прогресу в припиненні насильства, унаслідок якого загинуло близько 10 тис. людей у регіоні з 2014 р.
У межах Мюнхенської конференції також представлено звіт колишнього генсека НАТО і нинішнього радника українського президента Андерса Фог Расмуссена щодо миротворців на Донбасі. На його думку, мандат місії ООН має включати 20-тисячний контингент із країн не членів НАТО, плюс 4 тис. поліцейських. У доповіді наголошується, що надійні миротворчі сили могли б забезпечити механізм дотримання Мінських домовленостей і вивести нинішню ситуацію на Донбасі з глухого кута.
