У вівторок українські війська продовжили наступ проти регулярної російської армії на півдні Херсонської області, відкинули російських найманців від Бахмута на сході Донецької області та набирають нових обертів на Луганщині, де вони захопили ключову автотрасу між містами Кремінна та Сватове.
Сьогодні, в день запеклих боїв і швидкого розвитку подій у кількох зонах бойових дій, українці, схоже, продовжили свій нещодавній успіх у відвоюванні окупованих територій і примушенні російських військ до відступу на територіях, котрі, як заявив диктатор Росії Путіну, тепер, з якогось дідька, належать до Росії. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Washington Post.
За межами поля бою Кремль продовжував просувати просівати в західному інформаційному полі, абсолютно бездоказово, що Київ начебто готується використати “брудну бомбу”, зброю, яка поєднує звичайні вибухові речовини з радіоактивними матеріалами. Ця брехлива заява була повністю відкинута Сполученими Штатами та багатьма іншими західними країнами, включаючи НАТО.
У США заявили, що закиди Москви підвищують ризик того, що Росія сама планує здійснити радіаційну атаку, можливо, як привід для виправдання подальшої ескалації війни на тлі її безперервних поразок на полі бою.
Український оператор атомної енергетики, НАЕК “Енергоатом”, у своїй заяві у вівторок виступив з подібним попередженням, посилаючись на контроль російських військових над Запорізькою атомною електростанцією в Енергодарі. “Енергоатом припускає, що такі дії окупантів можуть свідчити про підготовку ними терористичного акту з використанням ядерних матеріалів та радіоактивних відходів, що зберігаються на майданчику ЗАЕС”, – йдеться у повідомленні.
Активізація загроз радіаційної атаки додала відчуття того, що путінська війна в Україні стає ще більш смертоносною та небезпечною, оскільки перед зимою обидві сторони намагаються максимально скоригувати картину на фронті.
Україна наполегливо прагне до подальших територіальних здобутків, в той час як Росія цього місяця розпочала безперервну кампанію атак на енергетичну систему України, використовуючи ракети і ударні безпілотники в очевидній спробі занурити країну в холод і темряву, а також потенційно компенсувати втрати на полі бою.
У той час як Україна продовжувала здобувати перемоги, прокремлівські військові блогери і аналітики констатували нові невдачі російських військ у вівторок, в тому числі в Луганській області, найсхіднішому окупованому регіоні України, де Росія має найміцнішу присутність.
“Українська армія відновила контрнаступ на Луганському напрямку”, – повідомляє проросійський проект WarGonzo у своєму щоденному військовому зведенні, додаючи, що українські сили взяли під контроль ключове шосе між луганськими містами Сватове та Кремінна.
“Російська артилерія активно працює на лівому березі річки Жеребець і намагається зупинити перекидання підкріплень противника, але ситуація дуже складна”, – додали в WarGonzo.
У Донецькій області воєнізоване формування “Вагнера”, підконтрольне петербурзькому бізнесмену Євгену Пригожину, українські війська відтісняють від Бахмута, де найманці вже кілька тижнів штурмують місто, але поки що не досягли жодних успіхів. Військові експерти кажуть, що захоплення Бахмута не мало стратегічного значення, але Пригожин, схоже, бачить шанс отримати політичну перемогу, в той час як регулярні російські військові підрозділи втрачають позиції в інших зонах бойових дій.
Українські збройні сили повернули під свій контроль бетонний завод на східній околиці Бахмута, повідомив в понеділок Інститут вивчення війни, вашингтонський аналітичний центр, який базується у Вашингтоні. У неділю Пригожин визнав повільні темпи просування Вагнера, заявивши, що вони просуваються лише “на 100-200 метрів в день”.
“Наші підрозділи постійно зустрічають найзапекліший опір противника, і я відзначаю, що противник добре підготовлений, мотивований, працює впевнено і злагоджено”, – сказав Пригожин в заяві, опублікованій прес-службою його кейтерингової компанії.
У південній частині Херсонської області, одній з чотирьох, які, за твердженням Москви, були анексовані, російські війська, схоже, готуються захищати місто Херсон, на тлі припущень, що вони відійдуть на східний берег річки Дніпро, поступившись критично важливими позиціями.
Українські військові заявили у вівторок у своєму оперативному зведенні, що російські війська облаштовують “оборонні позиції” вздовж східного берега Дніпра і залишають невеликі проходи для потенційного відступу із західного берега.
Спекуляції про те, чи готується Москва залишити Херсон, циркулюють вже кілька тижнів після того, як українські сили зробили стійкі прориви в південному напрямку.
“Я не знаю всіх нюансів і планів командування, але не виключаю здачі Херсона, оскільки з військової точки зору його оборона на даний момент може перетворитися на розгром, – написав у Telegram популярний російський військовий блогер, який пише під ніком Записки ветерана. “Але я думаю, що якщо в Москві прийнято рішення воювати до перемоги, то нічого трагічного в здачі Херсона немає, тому що ця війна тут надовго”.
У Москви може не залишитися вибору. “Російські позиції у верхній частині Херсонської області, швидше за все, є нестійкими”, – заявили в Інституті дослідження війни.
Кремлівські чиновники змушують мешканців евакуюватися із західного берега Дніпра, бездоказово стверджуючи, що Київ готує атаки на Каховську ГЕС, а також заявляючи про “брудну бомбу”.
США, Франція і Великобританія звинуватили Москву у спробі використати маясню про “брудну бомбу” як привід для ескалації і попередили, що влада Путіна зіткнеться з відповідними наслідками з боку Заходу.
У вівторок Кремль назвав недовіру Вашингтона до заяв Росії “неприпустимим і легковажним підходом”.
Після двотижневої кампанії авіаударів, в якій Москва систематично завдавала ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, Київ все більше стурбований тим, як цивільне населення переживе сувору зиму. Останні кілька тижнів українські урядовці наполегливо просили європейських чиновників надати Україні більш сучасне озброєння, зокрема, передові системи протиповітряної оборони, необхідні для захисту від повітряних атак Росії.
Країна також стикається з гострою нестачею коштів, і урядовці ставлять питання про те, як Україна забезпечить фінансування для підтримання життєдіяльності країни впродовж наступних суворих тижнів і місяців. На початку жовтня Світовий банк опублікував прогноз, згідно з яким економіка України скоротиться на 35 відсотків в цьому році.
У вівторок Німеччина і Європейський Союз провели в Берліні конференцію з питань відбудови України, хоча розмова виглядала занадто передчасною, враховуючи російські атаки, які щодня призводять до нових руйнувань.
Зеленський заявив, що Україна потребує близько 38 мільярдів доларів надзвичайної економічної допомоги тільки на наступний рік. Але в той час як високопосадовці регулярно заявляють про підтримку України з боку ЄС, виникають питання щодо короткострокових і довгострокових кроків.
Наприклад, незважаючи на те, що Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про плани допомоги Україні до 2023 року, офіційні особи ЄС визнають затримки з наданням Києву кредитів на суму близько 9 мільярдів доларів, обіцяних на початку цього року.
Міністр фінансів США Джанет Л. Єллен в останні тижні закликала європейських колег посилити фінансову допомогу Києва і опосередковано поставила під сумнів рішення про надання кредитів, а не грантів.
“Ми закликаємо наших партнерів і союзників приєднатися до нас, швидко виконавши свої існуючі зобов’язання перед Україною і активізувавши зусилля, щоб зробити ще більше”, – заявила Єллен цього місяця. У відеозверненні на саміті Європейської Ради в Брюсселі минулого тижня Зеленський розкритикував європейських лідерів за те, що вони не змогли надати вкрай необхідну економічну допомогу досить швидко.
“Дякую за кошти, які вже були виділені”, – сказав Зеленський. “Але досі не прийнято рішення щодо решти 6 мільярдів з цього пакету – які критично необхідні цього року”.
“У ваших силах, – продовжив він, – досягти принципової домовленості про надання цієї допомоги нашій державі вже сьогодні”.
Оскільки існуючі потреби не забезпечені, дехто задається питанням, наскільки серйозно слід сприймати обіцянки ЄС щодо зусиль, подібних до Плану Маршалла. У документі, опублікованому Німеччиною, яка головує в Групі семи, напередодні конференції у вівторок, зазначається, що захід не буде включати “сегмент оголошення зобов’язань”. Натомість, метою є “підкреслити, що міжнародне співтовариство є єдиним і рішучим у своїй підтримці України”.
У приватних розмовах деякі дипломати ЄС піднімали питання про те, чи повинен блок виділяти ресурси на відбудову країни, яка все ще перебуває у стані війни, особливо з огляду на власну енергетичну та економічну кризу в Європі.
Дійсно, як заявила фон дер Ляєн у вівторок у Берліні, основна увага в Брюсселі була зосереджена на спробах знайти спільну мову між країнами-членами ЄС щодо надзвичайних енергетичних заходів.
