Найближчим часом 11 з 15 членів Центральної виборчої комісії (ЦВК) замінять новими кадрами. Відповідну постанову з переліком кандидатів до ЦВК зареєстровано на сайті Верховної Ради. Очікується, що голосування з цього питання відбудеться наступного пленарного тижня.
Президент Петро Порошенко, нарешті, вніс до парламенту постанову про звільнення дванадцяти членів ЦВК, у яких закінчився термін повноважень, а також про призначення нових членів (№4790). Однак у самому документі йдеться про призначення тільки 11 членів. А вакантне місце найближчим часом стане предметом активних дискусій.
На Банковій сподіваються, що парламентарі проголосують за новий склад ЦВК вже до кінця поточної сесії, щоб її члени змогли розпочати роботу з організації довиборів до парламенту в семи одномандатних мажоритарних округах 17 липня якомога швидше. А внесення тільки одинадцяти членів ЦВК замість дванадцяти прокоментували так: «Це є свідченням того, що процес дуже складний і він не завершився. Консультації тривають. І президент відкритий до діалогу з усіма парламентськими силами», – заявив представник президента в парламенті, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП) Артур Герасимов. У той же час він не уточнив, скільки часу триватимуть консультації. Однак зазначив, що це не буде кандидатура з числа чинних членів ЦВК.
Нагадаємо, що у 12 з 15 членів ЦВК семирічний термін повноважень закінчився ще 1 червня 2014 р. Однак вони досі виконують свої обов’язки. Рекомендації щодо оновлення складу комісії парламентські фракції внесли на розгляд голови держави ще минулого року, але закон, по суті, не зобов’язує президента обирати саме з цих, рекомендованих парламентськими силами, кандидатур. Голова держави нещодавно озвучив намір повністю перезавантажити склад ЦВК, і виконав свою обіцянку.
Так, незважаючи на те, що «Опозиційний блок» вносив кандидатуру нинішнього голови комісії Михайла Охендовського, що фігурував у «чорній бухгалтерії” “Партії регіонів», а «Народний фронт» (НФ) і «Батьківщина» – відповідно його заступників Андрія Магеру та Жанну Усенко-Чорну, жодного з цієї трійки в президентському поданні немає. Голова держави також пропонує звільнити Тамару Астахову, Юрія Данилевського, Ігоря Жиденка, Тетяну Лукаш, Броніслава Райковського, Олександра Чупахіна, Юлію Швець, Олександра Шелестова та Валерія Шелудька.
Залишаються в нинішньому складі ЦВК Олександр Осадчук, Олег Діденко та Катерина Махніцька, оскільки всі троє обійняли свої посади у 2014 р., і термін їхніх повноважень закінчується лише 2021 року. Нагадаємо, що Осадчука пов’язують давні робочі й дружні зв’язки з екс-головою парламенту Володимиром Литвином (нині депутатська група «Воля народу»). Діденко потрапив до ЦВК за квотою партії УДАР, що вже не існує, представники якої влилися в БПП «Солідарність». А ось Катерина Махніцька потрапила до ЦВК за квотою «Свободи» і ще за прізвищем Березюк. Але згодом змінила його на прізвище депутата ВР VII скликання та екс-в.о. генпрокурора Олега Махніцького, одружившись із ним.
Напевно, багатьох не здивував той факт, що в новому складі ЦВК пропрезидентська фракція матиме найбільше представників, що дасть змогу президентові впливати на ухвалення рішень щодо виборчого процесу в майбутньому. Нагадаємо, 2013 р. партія УДАР, що згодом стала частиною БПП, критикувала позицію тодішнього президента Віктора Януковича за спробу узурпації контролю над ЦВК, щоб забезпечити собі другу президентську каденцію.
Так, фракція БПП делегувала до ЦВК декілька кандидатів. Перший із них – Михайло Вербинський вважається протеже чинного генпрокурора Юрія Луценка, під час перебування Луценка головою МВС (2005-2006 і 2007-2010 рр.) був його заступником. Зараз обіймає посаду керівника департаменту аналітичної роботи та організації управління МВС.
Також президентську партію в ЦВК представлятиме Ольга Желтова, що працює заступником керівника секретаріату парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя. І Світлана Кустова – чинний юрисконсульт ТОВ «Моор і партнери» – вважається представником близького оточення голови держави. Зокрема, під час перебування Петра Порошенка народним депутатом Кустова працювала його помічником. Ще раніше, 2004 р., – захищала в судах інтереси третього президента Віктора Ющенка.
У квоті президентської партії також знайшлося місце Ользі Лотюк, яку пов’язують з лідером партії «Нова сила» Юрієм Збітнєвим – давнім партнером Віктора Медведчука. Зараз вона працює доцентом кафедри конституційного та адміністративного права КНУ ім. Тараса Шевченка, а також приватним нотаріусом.
До нового складу ЦВК може увійти Віталій Плукар, який працює в департаменті місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації президента. У минулому скликанні його кандидатуру до ЦВК пропонував УДАР, де він працював у юридичному департаменті і був помічником головного юриста партії нардепа Валерія Карпунцова. Однак стати членом комісії йому тоді так і не вдалося. Після розколу в УДАРі Плукар пішов разом із нинішнім першим заступником голови Адміністрації президента Віталієм Ковальчуком, який і пролобіював його кандидатуру до ЦВК.
Інтереси союзників БПП по коаліції НФ у переліку кандидатів до ЦВК представляє заступник міністра освіти Роман Греба. Чутки про те, що НФ викреслив з переліку запропонованих від себе кандидатур Андрія Магеру та замінив його на Романа Гребу, ходили давно. У той же час, на відміну від поки ще чинного заступника голови комісії, Греба вже встиг відзначитися в скандалі. Так, серед інших, колишнього співробітника секретаріату уряду звинувачували у фальсифікаціях під час формування комісії, яка обирала членів Нацагентства з питань протидії корупції. Також прізвище Греби 2015 р. звучало в контексті скандалу довкола керівництва «Ощадбанку», яке замовило собі бізнес-чартер для польоту на фінальний футбольний матч Ліги Європи до Варшави.
Мабуть, найзагадковіший персонаж у списку – Надія Синиця. Вона також недовго у 2014 р. працювала заступником міністра Кабінету міністрів Остапа Семерака. Логічно було б умовно зарахувати її до квоти «фронтовиків», однак дехто стверджує, що Синиця була «приставлена» до Семерака від УДАРу.
Ще один кандидат до ЦВК від «фронтовиків» – юрист Олег Конопольський, який на президентських виборах 2010 р. був довіреною особою Арсенія Яценюка. Також саме на Конопольського була зареєстрована громадська організація «Фронт змін».
Актив НФ у ЦВК поповнить ще один кандидат – Леонтій Шепілов, доцент кафедри міжнародного права та спеціальних правових наук Києво-Могилянської академії. Кажуть, що Шипілова в ЦВК хотів бачити нинішній спікер Андрій Парубій. Цікаво, що 2012 р. він керував юридичною службою харківського обласного виборчого штабу УДАРу й навіть був внесений до списку цієї партії під непрохідним 134-м номером.
Лише одного кандидата до переліку основних претендентів на формування нового складу ЦВК зуміла проштовхнути фракція «Самопоміч», якій, як виявилося, пощастило більше за інших колег з опозиції. Ним став Євген Радченко, що колись заснував Комітет виборців України. Радченко був активним учасником Євромайдану – з першого й до останнього дня, і ще 2014 р. був головним кандидатом до ЦВК від Майдану.
Свого ставленика в ЦВК матиме депутатська група «Відродження». Ним стала Алла Басалаєва, яка й очолила список, запропонований президентом. Зараз вона працює суддею Дарницького районного суду Києва, куди потрапила за підсумками конкурсу Вищої кваліфікаційної комісії 2011 р. До цього вона працювала в ЦВК, представляючи інтереси комісії в судах. Зокрема, брала участь у судовому процесі за позовом блоку Медведчука «Не так!» проти екс-голови Мін’юсту Сергія Головатого. Тоді Головатий програв.
А ось зовсім випали з процесу формування нового складу ЦВК фракції «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка, яких явно не влаштовує ситуація, що склалася.
«У мене викликає занепокоєння те, що немає жодної кандидатури від «Батьківщини» і немає пана Магери, який завжди намагався мати власну думку, що часто збігалася з думкою громадянського суспільства. Є певні речі, що викликають занепокоєння, але я думаю, що будемо давати політичну оцінку вже в залі засідань», – заявив нардеп від фракції «Батьківщина» Олексій Рябчин в ефірі телеканалу 112.
Аналогічна риторика звучить з вуст «радикалів». «Я не маю особливих претензій до конкретних персон, але всі разом вони дають президенту не тільки просту більшість у ЦВК, а 2/3. За Януковича опозиція мала своїх 6-7 членів ЦВК і могла хоча б зривати кворум (10 осіб – необхідний кворум для проведення засідання). Без цього інструменту – загроза узурпації», – зазначив депутат Ігор Попов.
Він переконаний, що до такого складу ЦВК вже на старті не буде довіри ані від експертного середовища, ані від західних партнерів, ані українського суспільства. Політик уважає, що вакантне місце в ЦВК стане «або предметом торгу президента ще з якимось фракціями і групами впливу», або це «запасний аеродром» для когось із видатних юристів, які мають ще попрацювати на нинішній посаді, а тоді перейти на спокійнішу роботу до ЦВК».
Також він не виключив, що для голосування за запропонованих кандидатів знову буде порушений регламент Верховної Ради. «Призначення на посади членів ЦВК здійснюється відкритим голосуванням по кожній кандидатурі окремо (ст. 209, п. 3). Та оскільки між сторонами «договорняка» є тотальна недовіра, є думка голосувати списком, вкотре плюнувши на регламент», – резюмував парламентар.
У свою чергу, народний депутат від БПП Олексій Гончаренко не бачить нічого страшного в тому, що немає одного кандидата до ЦВК. «Чому їх 11, а не 12, я тут особливо ніякої інтриги не бачу. Я так розумію, що сьогодні треба було терміново подавати членів ЦВК, враховуючи, що 17 липня відбудуться довибори в семи округах і їх, безумовно, має провести новий склад ЦВК, а не той, який вичерпав свій термін і дискредитований. Тому необхідно було внести цих людей, щоб вони могли працювати», – заявив парламентар.
Він також нагадав, що позиція президента щодо чинних членів ЦВК була безпринципною, тому побажання «Опоблоку» та «Батьківщини» не були враховані. Парламентар прогнозує, що парламент уже наступного пленарного тижня зможе проголосувати за призначення нових членів ЦВК.
Координатор громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська вважає, що недокомплектація нового складу ЦВК не завадить її членам розпочати роботу. «Якщо ця одна людина не буде зараз призначена, це не заважає ЦВК розпочати свою роботу, оскільки кворум для продовження організації виборів у семи одномандатних мажоритарних округах є», – сказала вона.
При цьому Айвазовська шкодує, що серед кандидатур немає чинного заступника голови ЦВК Андрія Магери. «Звичайно, прикро, що окремі члени комісії не потрапили в цей список. Особисто я вважаю, що там повинен бути Андрій Магера, але маємо, що маємо», – додала вона.
Тим часом серед тих, хто може увійти до нового складу ЦВК, немає людини, яка б очолила комісію, вважає директор Комітету виборців Олексій Кошель. За його словами, кандидати дуже слабкі, однак, незважаючи на це, новий склад має бути затверджений без зволікань. «Дуже важливо, щоб вибори в семи округах організовував новий склад ЦВК. Вибори в округах – це велика можливість для того, щоб новий склад ЦВК набув досвіду», – сказав він.
Нагадаємо, що керівництво ЦВК обирається вже призначеним складом її членів, за яких має проголосувати парламент після обговорення цих кандидатур у профільному комітеті парламенту. Серед можливих кандидатур, які могли б змінити нинішнього голову комісії Михайла Охендовського, зокрема, називають Світлану Кустову. Непогані шанси також у чинного члена ЦВК Олега Діденка, якому поки що не загрожує переобрання. Експерти ж одностайні в тому, що в будь-якому разі це буде ставленик від пропрезидентської фракції.
