Міністерство внутрішніх справ готується внести до Верховної Ради пакет законів про розширення прав поліцейських за принципом презумпції їхньої правоти. Такого висновку у відомстві дійшли після нещодавніх трагічних подій у Дніпрі, унаслідок яких загинуло двоє працівників патрульної служби. Однак думки політиків та експертів щодо цього розділилися.
Резонансне вбивство двох поліцейських у Дніпрі неабияк схвилювало громадськість, яка відразу зажадала від влади дати адекватну оцінку стану безпеки в країні. У спробі знизити градус невдоволення голова МВС Арсен Аваков повідомив, що збирається внести до парламенту пакет законів про розширення прав співробітників правоохоронних органів за принципом «презумпції правоти поліцейського». Очікується, що тепер служителі правопорядку отримають більше прав під час взаємодії з людьми, які повинні будуть беззастережно тим підкорятися. Зі свого боку, громадянам буде надано право в подальшому оскаржити дії правоохоронців. Щоправда, оптимізм міністра щодо цього поділяють не всі.
«Презумпція правоти поліцейського (спочатку підкоряйся – потім оскаржуй) – один з інструментів побудови системи колективної внутрішньої безпеки! Імператив презумпції невинності поліцейського має стати соціальною нормою! Ідеться про те, щоб суспільство прийняло це правило – як необхідне правило для власної безпеки, як своє!» – написав голова МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook.
Міністр не вважає це обмеженням громадянських прав, оскільки така процедура з метою безпеки «лише на дуже короткий час відстрочить права громадянина на апеляцію дій поліцейського». «Це висока відповідальність і високі права для поліції? Так! Але іншого шляху немає. Поліція, що змінюється, реформується, – повинна й буде отримувати і більше прав, і більше довіри суспільства. Повага до правил, законності та процедур тільки розширює громадянські свободи», – вважає Аваков. Він також наголосив, що це загальноприйнята практика й за таким принципом працюють правоохоронці в Німеччині, США, Великобританії, Франції, Італії, Канаді та багатьох інших країнах.
Нагадаємо, 25 вересня в Дніпрі двоє патрульних зупинили чоловіка за порушення ПДР. Після невдалої спроби домовитися «по-доброму» зловмисник відкрив стрілянину по патрульних. Співробітник патрульної поліції Артем Кутушев загинув на місці. Пізніше в лікарні померла і його напарниця Ольга Макаренко. У скоєнні злочину підозрюють Олександра Пугачова, колишнього бійця «Торнадо», який перебував у розшуку за скоєння інших тяжких злочинів. Він своєї провини не визнає і каже, що Пугачов – не його прізвище. Він намагався прооперуватися в лікарні за підробленим паспортом, але з лікарні про його місцезнаходження повідомили поліцейським. Того ж дня поліція заявила про затримання вбивці, а 26 вересня відкрила три кримінальних провадження.
Трагічні події викликали широкий громадський резонанс. Зокрема, позафракційний депутат Віктор Балога закликав Верховну Раду ухвалити закон про мандат на використання вогнепальної зброї. «Кожен з нас хоче жити в безпечній державі. Однак Україна ніколи нею не стане, поки поліцейський не матиме таких самих прав на застосування зброї, як американський коп. Можливо, ціною таких повноважень буде те, що кількість смертей від вогнепальної зброї прирівнюється до втрат на війні. Але така ціна безпеки для законослухняних громадян – поліцейському потрібно дати не тільки нову форму, а й мандат на застосування зброї», – упевнений депутат. На його думку, якщо порушник правопорядку може дозволити собі серед білого дня стріляти в патрульних, які зупинили його за порушення правил, то так само легко він може розстріляти будь-кого, хто на нього не так подивиться.
Тим часом позафракційний нардеп Віталій Купрій має намір ініціювати звільнення голови Нацполіціі Хатії Деканоідзе. Він переконаний, що саме вона є особисто відповідальною за загибель патрульних, оскільки, на його думку, вони були недостатньо підготовлені для несення служби. Парламентар також висловився проти ініціативи голови МВС. «У нас у Конституції є певна норма, яка вказує, що ніхто не зобов’язаний виконувати злочинні накази, протиправні. Якщо поліцейський зловживатиме своєю владою, то я вважаю абсурдом підкорятися його волі. Але, захищаючи права поліцейських, справді треба вдосконалити систему навчання, відповідні інструкції», – сказав він.
Зі свого боку, голова Нацполіціі Хатія Деканоідзе на вчорашньому брифінгу заявила, що зміни до закону України про Нацполіцію необхідні, щоб «побудувати правову державу». «Змінимо законодавство – зміниться інструкція (реагування поліцейського. – Авт.)», – уточнила вона. «Одна зі змін, яку я вимагатиму, – щоб людина не мала права виходити з машини… якщо ми не посилимо закон проти хуліганів «тітушок», ми їх ніколи не позбудемося», – зазначила вона. А також наголосила, що реформа має починатися «згори». Деканоідзе також обурилася тим фактом, що затримані та нападники на поліцейських виходять через суд. «Законодавчі зміни будуть суворими», – резюмувала Деканоідзе.
Майже відразу ідею голови МВС підтримав і генпрокурор Юрій Луценко. На його думку, як і в усіх розвинених країнах, вимога поліцейського має бути обов’язковою, «вона не повинна дублюватися потім попередженням, ще одним попередженням, а поліцейський має право діяти рішуче, і його вимога є остаточною». «Безумовно, при цьому він має величезні обов’язки, зокрема кримінальну відповідальність за незаконні дії. Але життя тих, хто служить закону і людям, треба захищати сильніше», – зазначив Луценко.
За словами генпрокурора, кожний, хто хоче свої свавільні дії видавати за суспільно необхідні, має пам’ятати – держава маєє монополію на насильство. «Якщо ми цього права не будемо дотримуватися, ми будемо жити в нецивілізованій країні, потерпати від злочинності, агресії, внутрішніх протистоянь», – додав він.
Про деякі подробиці майбутніх нововведень повідомив депутат від НФ Антон Геращенко. «Ми пропонуємо законодавством внести пропозицію, за якою, якщо громадянин після неодноразового попередження поліцейського не виконує його законні вимоги, то поліцейський матиме повне право застосовувати до нього силу. Якщо громадянин відмовляється виконувати доручення поліцейського, але не нападає на поліцейського або не застосовує силу проти нього, то поліцейський позбавлений будь-якого права змусити його пред’явити документи. Так більше не повинно бути», – сказав він.
Зі свого боку, його колега по фракції Ігор Лапін уважає, що треба ще розібратися, що мається на увазі під «презумпцією правоти поліцейського». «Будучи адвокатом, я не можу погодитися з тезами міністра Авакова. Якщо ми говоримо про поліцію, європейські закони, презумпцію правоти поліцейського, то ми говоримо про те, що в Європі на 10 тис. населення 200 поліцейських, а в нас 600, – це перше. Другий момент, я не готовий віддати автоматичну правоту поліцейським, які уникли люстрації та залишилися в поліції через те, що з’їздили в зону АТО і на якомусь блокпості позаймалися контрабандою. Я також не готовий віддати автоматичну презумпцію правоти багатьом поліцейським, яких я знаю особисто, які просто не можуть працювати в органах внутрішніх справ, однак з тих чи інших причин їм вдалося уникнути люстраційних процесів», – каже нардеп.
Парламентар, проте, вважає, що ідея непогана, але має бути знайдено компроміс не тільки щодо правоти поліцейського, а й щодо громадян. «Я вважаю, що наші правоохоронні органи мають досить важелів впливу. Якщо через один випадок змінювати законодавство, то я маю бачити насамперед цей закон», – підсумував він.
З ним солідарний депутат від «радикалів» Ігор Мосійчук. «У нас практично залишилася нелюстрованою основна частина Нацполіції. Через суди люди, які не пройшли атестацію, повертаються. Це люди, зокрема, ті, хто боровся з Майданом… Розуміючи це, маючи нелюстровану судову систему, де шукати справедливості? До кого відправляє Арсен Борисович? До нелюстрованих судів. Революція гідності боролася, перш за все, за основоположні права та свободи громадянина, права та свободи людини. Тому звужувати їх ніхто не буде. Водночас треба створювати справді сильну, ефективну поліцію з розкриття злочинів», – сказав він.
А нардеп від «Самопомочі» Павло Костенко вважає, що в нинішніх умовах «презумпція правоти поліцейського» може призвести до зловживання владою правоохоронцями. «Це сьогодні більше погіршить ситуацію, ніж поліпшить. Ми не можемо зараз з упевненістю говорити, що поліцейські на тому рівні, коли вони можуть самі визначати закон на місці. Якщо ухвалять цей закон, поліцейським взагалі не можна буде чинити опір… Якщо поліцейський діятиме не відповідно до закону, як це іноді буває, тоді людина оскаржуватиме рішення в судах, а ми знаємо, які наші суди і до чого це може призводити. Це призводитиме тільки до зловживання поліції», – вважає парламентар. На його думку, такі зміни можна буде вводити тоді, як поліція стане інститутом з високим рівнем довіри.
Такої ж думки дотримується депутат від «Опоблоку» Вадим Рабинович. «Є Конституція України. Давайте її скасуємо і скажемо, що правий завжди генпрокурор і міністр внутрішніх справ. Цього не можна робити в жодному разі. Це порушення Конституції. Це порушує основні права людини. Людина стає в презумпції винності. Якщо ми хочемо зробити поліцейську державу, скасувати Конституцію, то абсолютно праві представники наших правоохоронних органів», – сказав він.
«Треба розуміти, що там (у Європі. – Авт.) усталена правова культура, поліцейським там довіряють. У нашій країні рівень довіри до поліцейських ще дуже низький. Ми можемо пишатися тим, що нові патрульні поліцейські чесно виконують свій обов’язок та стримують злочинців і тих людей, що мають якісь посвідчення чиновників. Але інші поліцейські структури ще не реформовано. Це й слідчі, це й оперативники, це й інші складові – 90% поліцейської системи нашої країни», – зі свого боку, зауважив екс-спікер МВС Володимир Поліщук. Він упевнений, що контролюючі органи мають перевіряти законність дій поліцейського в разі затримання будь-якої людини.
Тим часом адвокат, правозахисник Віктор Чевгуз уважає, що ініціатива голови МВС – «це піар-хід, для того щоб не нести відповідальність за двох убитих людей, які були не підготовлені, були непрофесіоналами». «Тому зараз роздувається такий ажіотаж, щоб піти від відповідальності. Спочатку нехай дадуть відповідь, чому люди були не підготовлені, чому їх не навчали. Потрібно навчати поліцейських. Набирати все-таки з юридичною освітою, а не з музично-тракторною», – сказав експерт.
Також, на його думку, треба передбачити відповідальність, що буде, «якщо поліцейський пристрелить, не дай боже, чергового водія якогось». Він нагадав випадок, як новоспечені поліцейські застрелили водіїв, які хоч і порушували ПДР, але поліцейські стріляли в машину, що вже стояла, і в людей, що в ній сиділи.
Тим часом радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк пообіцяв, що після трагедії в Дніпрі патрульні поліцейські пройдуть тренінги, як діяти в стресових, форс-мажорних ситуаціях. «Ми, безперечно, зробимо висновки з цієї страшної трагедії. Безумовно, я гадаю, вже найближчим часом будуть здійснені всі необхідні зміни, зокрема щодо проведення тренінгів для поліцейських і, власне, ось за таких стресових та форс-мажорних обставин», – заявив він.
