Минулий тиждень ознаменував новий виток загострення в українсько-російських відносинах. Акцент протистояння колись братніх країн змістився в бік анексованого Криму. Спочатку Росія стягнула війська до кордону окупованого нею півострова під приводом проведення антитерористичних навчань, а потім заявила, що на неї нібито напали українські диверсанти, і пригрозила помститися. Такі заяви не на жарт сполошили не тільки українське керівництво, а й світове співтовариство, а експерти почали прогнозувати найрізноманітніші сценарії розвитку подальших подій.
Ситуація в окупованому Криму почала загострюватися ще 6 серпня, і тільки 10 серпня кожна зі сторін надала свої версії подій. Спровокувала розборки між країнами сенсаційна заява Федеральної служби безпеки Росії про ліквідацію агентурної мережі української розвідки на півострові, якою нібито керував мешканець Запорізької області, співробітник ГУР МО України Євген Панов. В опублікованому ФСБ відео з боєприпасами, нібито вилученими в українських «диверсантів», Панова показують у наручниках у супроводі співробітників російських спецслужб. Напруження ситуації посилила заява президента РФ Володимира Путіна, де він звинувачує Київ у «переході до практики терору».
Президент Петро Порошенко назвав цинічними такі звинувачення й закликав свого колегу зосередитися на сумлінному дотриманні основоположних норм міжнародного права. Також голова держави наголосив, що Росія вже «давно щедро фінансує й активно підтримує тероризм на території України та підняла його «до рівня своєї державної політики».
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов назвав заяву ФСБ Росії елементом гібридної війни проти України. «Істеричне й брехлива заява не має жодних підстав, окрім спроб окупантів нагнітати та загострювати ситуацію на тимчасово захоплених українських територіях», – заявив він. І додав, що за останній рік жодного співробітника Головного управління розвідки Міноборони не було затримано на території окупованого Криму.
У вітчизняному МЗС також засудили російські звинувачення. «Ця ситуація є вкрай небезпечною для світу та стабільності не лише в Україні, а й у всьому регіоні. Держава-окупант не обмежується тільки щоденними обстрілами Донбасу, а через інсценовані в Криму провокації намагається перекласти на Україну та міжнародних партнерів відповідальність за свої деструктивні дії», – ідеться в заяві зовнішньополітичного відомства.
Реакція міжнародного співтовариства теж не забарилася. «Нам невідомі будь-які докази, що підтверджують претензії Росії щодо передбачуваних подій в Армянську (Крим). Євросоюз неодноразово засуджував і не визнає незаконну анексію Криму та Севастополя РФ», – ідеться в повідомленні Представництва Євросоюзу в Україні.
Аналогічної позиції дотримуються у Вашингтоні. «Уряд США не бачив жодних підтверджень російським звинуваченням у «вторгненні в Крим», які Україна впевнено спростовує», – написав посол США в Україні Джеффрі Пайетт. «Інформація про військові дії в незаконно окупованому Криму турбує. Щоб уникнути подальшої ескалації, потрібні стриманість і дипломатія», – ідеться в повідомленні посольства Великобританії в Україні.
Ситуацію прокоментував міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс: «Методи провокацій і звинувачень з боку Росії загрожують «нормандському формату» і є викликом для міжнародних зусиль, щоб покласти край зовнішній агресії та військовим діям на сході України. Міжнародне співтовариство має реагувати дуже серйозно на такі брехливі звинувачення та не допустити будь-яких наступних провокацій з боку Росії, якщо такі плануються».
Євген Панов, якого РФ звинуватила в усіх гріхах, – мешканець Енергодара. До серпня 2015 р. служив у 37-му батальйоні Запоріжжя. Після звільнення працював на АЕС водієм автобуса. Його брат Ігор Котелянець повідомив, що 6 серпня він виїхав на дачу з друзями і зник. Він уважає, що Євгена викрали в Запорізькій області та вивезли до окупованого Криму для інсценування провокації проти України. Він уточнив, що Панов поїхав з маленькою дорожньою сумкою, його камуфляж і берці теж удома. Він був у спортивних штанах і футболці. Водночас він сказав, що рюкзак, який показали в російських ЗМІ, не належить його братові. Також Котелянець уважає, що за його братом могли стежити.
З огляду на нові загрози з боку східного сусіда Петро Порошенко доручив привести в повну бойову готовність сили на адмінкордоні в Криму та на Донбасі. Крім того, доручив посилити охорону всіх стратегічних об’єктів для запобігання терактам. МЗС має організувати переговори в «нормандському форматі» в тристоронньому режимі та з Володимиром Путіним. Також було ініційовано зустріч Радбезу ООН.
Водночас бажання проводити будь-які зустрічі російське керівництво поки не демонструє. «У нинішніх умовах і доти, поки ми не побачимо будь-яких реальних позитивних зрушень з боку Києва, його відмови від політики терору та провокацій, навряд чи має сенс проводити зустрічі в «нормандському форматі», надто на початку вересня в Пекіні», – ідеться в повідомленні російського МЗС.
Ініціативу України з проведення консультацій щодо Криму в Радбезі ООН назвали «перекладанням відповідальності, аби самим не робити реальних кроків щодо нормалізації ситуації». У відомстві також заявили, що «збитки, завдані російській стороні, загибель російських військовослужбовців без наслідків не залишаться».
Після таких погроз думки експертів розійшлися. Посол України при Раді Європи Дмитро Кулеба побачив у кримській кризі підготовку до війни. Він порівняв нещодавні події в Криму з інцидентами, що в минулому передували війнам Росії зі Швецією в 1700 р. і Грузією у 2008 р. На думку дипломата, у цьому разі ще не йдеться про casus belli (формальний привід для початку війни), однак «Росія вже активно накопичує історії для casus belli». На думку посла, Україні залишається тільки «зміцнювати армію й нерви». «Україна дуже ліберальна та хаотична, щоб вижити в цій боротьбі, проте занадто живуча та навчена вмирати, щоб загинути», – написав він у Facebook.
До подібної риторики схиляється радник міністра МВС Зорян Шкіряк. За його словами, заяви РФ про нібито підготовку Україною терактів у Криму роблять, коли потрібно виправдати подальші агресивні дії проти тієї чи іншої держави. «Публічна відмова від участі в «нормандській четвірці» і звинувачення України в тероризмі є сигналом того, що сьогодні всі інші аргументи закінчилися», – вважає він.
«Ситуація сьогодні є гіршою, ніж після Іловайська. Якщо оцінювати за 100-відсотковою шкалою можливість широкомасштабної війни, то вона вже перевалила за 50 відсотків», – сказав керівник Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. Експерт додав, що Путіна насамперед цікавить зміна влади в Україні. «Якщо йому вдасться шляхом залякування, підготовчих заходів (до бойових дій. – «i») для примусу проведення виборів в окупованих регіонах, то це зможе зняти напруження та змінити риторику Кремля», – вважає експерт. Також Бадрак зазначив, що в Криму є носії для тактичної ядерної зброї. «Це означає, що Крим перетворився на плацдарм, який загрожує Заходу й унеможливлює його втручання», – зазначив він.
Зі свого боку політолог Вадим Карасьов уважає, що події в Криму не матимуть військового продовження. «Зараз Путіну є невигідним відкрите військове зіткнення. Набагато більше надій він покладає на внутрішню дестабілізацію ситуації в Україні, а також сподівається на часткове скасування санкцій. А якщо буде відкрите військове зіткнення, то про яке скасування може йтися? Тим більше війна відразу мобілізує внутрішній ресурс в Україні, люди об’єднаються проти єдиного зовнішнього ворога. А повторювати події 2014 року Путін не хоче. Зараз ідуть ігри розвідок, а правди, що там було насправді, ми не дізнаємося», – сказав експерт.
Такої ж думки голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі. «Ми маємо готуватися (до нових провокацій. – Авт.). Однак мені зараз здається, що він більше маневрує в дипломатичних пріоритетах… Мені здається, що зараз він діє за стереотипом Грузії 2008 року, він імітує всі ті речі, але з метою досягнення політичних цілей, цього разу. Я зараз не бачу, що те, що він (Путін. – Авт.) робить, переллється в повномасштабну військову операцію, проте завжди потрібно бути напоготові, але одночасно у двох напрямках: на військовому фронті й у бік наших західних партнерів, щоб вони не зламали свій фронт під цим тиском», – заявив він.
«Для мене дискусія, буде війна чи ні, – порожня, адже ми перебуваємо в стані війни. Коли мною опановують емоції, я б заборонив використовувати термін “гібридна війна”. Ми воюємо, противник використовує всі форми шантажу, озброєння у війні з нами, починаючи від випробувань, закінчуючи відповідними військовими диверсіями, прямими операціями, терором і захопленням заручників», – сказав екс-представник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний. Водночас, веде далі експерт, Росія сьогодні не готова до широкомасштабних дій. «Вона із самого початку не обирала такий варіант війни проти України. Обрано зовсім інший шлях, і він постійно розвиватиметься», – підсумував він.
Зі свого боку, народний депутат від «Народного фронту» Юрій Береза вважає, що нинішнє бажання Володимира Путіна підвищити свої ставки на зовнішньополітичній арені насамперед спрямовані на внутрішнього споживача у світлі майбутніх виборів до Держдуми РФ 18 вересня. «Сьогодні важливо показати для внутрішнього російського споживача, що Путін впливає на всі політичні процеси, які відбуваються у світі, у світлі майбутніх виборів до Держдуми. Путін навіть не може подумати, що він не контролюватиме Держдуму», – зазначив він.
З ним погоджується політолог Андрій Окара. «Я в цих заявах бачу два підтексти. З одного боку, це меседж західним політичним лідерам, мовляв, я не агресор, а Росія – мирна країна, а Україна засилає своїх терористів. Друге – треба не забувати про вибори до Держдуми РФ. Путіну потрібна підтримка російського населення. Аналогічна схема була використана російськими політологами на виборах 1999 р.», – зазначив він.
Експерт з питань національної безпеки фонду «Майдан закордонних справ» Олексій Куропятник не виключає, що загострення ситуації в окупованому Криму могло початися з внутрішнього конфлікту між російськими військовослужбовцями на півострові. «Можливо, саме тому цей інцидент вирішили подати в ЗМІ як бій з українським диверсантами», – припускає він. «Російська сторона по суті не продемонструвала жодних неспростовних доказів діяльності українських спецслужб у Криму. Якби Росія справді взяла українських диверсантів на гарячому, її миттєва реакція була б набагато гострішою», – запевняє експерт.
Кому справді не позаздриш, це мешканцям окупованого Криму. Адвокат Марк Фейгін уважає, що після цих подій найближчим часом можуть посилитися репресії проти кримських татар. «Тут логічно приєднати справу про ЛЕП та енергоблокаду, щодо якої давно «чешуться руки» в правоохоронних органів Криму, щоб порушити справу та заочно притягнути до кримінальної відповідальності Іслямова та Чубарова. Тож я вважаю, що це чудовий привід розгорнути з великим масштабом кампанію, зокрема проти кримських татар», – резюмував він.
