Після майже двомісячного відпочинку народні депутати нарешті взялися до виконання своїх обов'язків. Напередодні спікер Верховної Ради України (ВРУ) Андрій Парубій відкрив п'яту сесію парламенту восьмого скликання, водночас ознаменувавши початок нового політичного сезону. У церемонії відкриття взяв участь весь український політичний бомонд, а президент Петро Порошенко виступив зі щорічним посланням до депутатів.
Обсяг роботи, який визначили для себе українські парламентарі в нинішньому сезоні, досить великий. Це і питання тарифів, і боротьба з корупцією, і бюджетний процес, і реформування армії та економіки країни загалом. А наскільки робота депутатів виявиться продуктивною, українці зможуть переконатися вже незабаром. Експерти прогнозують спекотний і насичений подіями час. А якщо згадати про нещодавній підпал на телеканалі «Інтер», можна сміливо заявляти, що ми входимо в зону серйозної політичної турбулентності.
У своєму вступному слові з нагоди початку офіційного робочого дня парламентарів спікер ВРУ Андрій Парубій зазначив, що «ВРУ – це парламент країни, яка воює, і це має стати головним знаком діяльності вищого законодавчого органу країни». Він переконаний, що в цей важливий час викликів «український табір має стояти пліч-о-пліч перед зовнішньою загрозою» і спільно йти шляхом реформування країни, економіки та армії.
Месседжі президента
Детальніше основні пріоритети української політики розглянув президент Петро Порошенко у своєму щорічному посланні до народних депутатів «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2016 р.». Свій спіч він почав привітанням з 25-ю річницею незалежності України. «В умовах, коли агресія Росії проти України ще триває, а військова загроза зі сходу є складним стратегічним викликом, питання національної єдності та політичної консолідації – це питання життя і смерті для нашої країни», – заявив він.
Говорячи про ситуацію на східному кордоні, президент наголосив, що Київ більше за всіх зацікавлений у продовженні та збереженні «нормандського формату» переговорів. «Будь-який формат має сенс тільки тоді, коли в ньому бере участь Росія і коли він багатосторонній», – зазначив він. Водночас Порошенко бачить потребу введення додаткових секторальних санкцій проти РФ. «Порушення Росією прав людини на окупованих територіях, зокрема щодо кримських татар, вимагає введення додаткових секторальних санкцій», – заявив голова держави.
Порошенко також запевнив, що другого читання змін до Конституції в частині децентралізації «не буде, поки не дозріють передумови до цього». «Фантазії про мир в обмін на території – ілюзорні. За такого підходу не буде ні миру, ні територій. Лише вічно тліючий конфлікт і ганьба», – сказав президент. Він зазначив, що й далі боротиметься «за відновлення територіальної цілісності України в межах 1991 р.», тобто з урахуванням анексованого Криму та окупованого Донбасу.
Президент також назвав кількість російсько-терористичних військ на Донбасі. За його словами, їх понад 38,5 тис. осіб та 750 одиниць артилерійських систем. «Особисто я не хотів би ні мобілізації, ні воєнного стану. Я бачу зовсім інший план для нашої країни. Та чи буде нова хвиля часткової мобілізації або, не дай Боже, повна мобілізація? Остаточна відповідь на це запитання залежить від Москви», – заявив президент.
Порошенко підтвердив, що вступ до НАТО залишається стратегічною метою країни. А також повідомив, що наразі допомога українській армії від західних партнерів склала $1,5 млрд. За його словами, зараз виконується понад 40 імпортних контрактів на постачання в українську армію різних засобів оборони. Водночас, зазначив він, Україна поки що не може дозволити фінансування армії в розмірі понад 3% ВВП.
Крім того, президент заявив про початок справжнього полювання на корупціонерів, при цьому про будь-які політичні репресії не може бути мови. Він пояснив, чому українці доки не бачать цього процесу. «По-перше, тому що це системна робота, яка тільки розпочалася. А по-друге, тому що в нас боротьба з корупцією поки працює, як спортивна рибалка: спіймали, показали, відпустили. А ключовим словом має бути посадили», – пояснив він.
Однією з причин падіння рівня життя українців президент назвав агресію РФ. Оскільки, крім військового втручання, Росія здійснює ще економічну агресію: обсяги експорту України в РФ упали вп’ятеро, Україна втратила мінімум $15 млрд через закриття російського ринку, що стало для країни «економічним шоком». «Сьогодні РФ займає лише 9% в обсязі наших постачань за кордон. Однак цим вона так і не зламала Україну», – заявив Порошенко.
Також голова держави пообіцяв, що не схвалить скасування стипендій у держбюджеті-2017. «Я не пропущу бюджет на наступний рік, у якому буде скасування стипендій або скасування державного фінансування навчання на магістратурі чи будь-які інші такі експерименти», – заявив він.
За словами президента, АПК сьогодні є одним з основних джерел валютних надходжень в Україну. Він переконаний, що скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель дасть змогу збільшити інвестиції в аграрний сектор. Він закликав Раду не дотримуватися позиції страуса, а зняти мораторій на продаж землі. «Як вирішити цю проблему – це ваша компетенція, шановні народні депутати: або ховати голову в пісок і нічого не змінювати, або все-таки працювати над створенням ринку землі з усіма можливими запобіжниками від будь-яких негативних наслідків», – підсумував Порошенко.
Нові обличчя в парламенті
Після майже години виступу голови держави присягу українському народові склали новообрані депутати. Нагадаємо, 17 липня на семи мажоритарних округах в Україні відбулися довибори до Верховної Ради. Шість із них звільнилися після того, як народні депутати проміняли свої мандати на портфелі у виконавчій владі. А ще один – через трагічну смерть депутата Ігоря Єремєєва. Новими депутатами стали: Ірина Констанкевич, Віктор Шевченко, Юрій Одарченко, Тетяна Ричкова, Сергій Шахов, а також Руслан Богдан і Максим Микитась.
Ультиматуми від голів фракцій
Показовим є те, що коли голови фракцій у парламенті почали говорити про злободенне, ні президента, ні голови уряду з його міністрами в залі ВР не виявилося. На це поскаржилася лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Вся влада, яка сиділа ліворуч, піднялась і кудись у розпал сесії пішла, всі разом. Я думаю, що вони зараз піднімають тут, у сусідній кімнаті, у кімнаті відпочинку келих за початок нової сесії. І навіть наш керівник, голова Верховної Ради, десь там «тусується». Саме тоді, як голови фракцій говорять про основні речі в житті країни, вони говорять практично в порожньому залі з порожніми трибунами», – заявила вона.
Зі свого боку, лідер «радикалів» Олег Ляшко повідомив про наявність плану дій його політсили, який «дозволить зупинити геноцид, що проводить нинішня влада проти українського народу». «Ми наполягаємо на розгляді в парламенті законопроектів, які дадуть можливість створити робочі місця для українців, а не навпаки, як це намагається зробити нинішня влада. Пропонуємо цілий ряд законопроектів, які дозволять реально знизити вартість житлово-комунальних послуг, а не навпаки, як це робить нинішня влада, щоб пустити українців з простягнутою рукою», – заявив він. За словами парламентаря, не може бути сильної держави, сильної армії, сильної оборони, «якщо немає сильної економіки, якщо в українців немає роботи, нормальної зарплати і впевненості в завтрашньому дні».
Лідер фракції «Народний фронт» (НФ) Максим Бурбак запропонував ухвалити нову редакцію закону, який дасть змогу повернути до бюджету вкрадені екс-президентом Віктором Януковичем кошти та внести зміни до Держбюджету, яким передбачити розподіл $1,5 млрд на виплату одноразової допомоги соціально незахищеним верствам населення, педагогам та іншим працівникам бюджетної сфери.
Інша половина має забезпечити роботу військових заводів. «Ми наполягаємо, щоб у бюджеті 2017 було чітко прописано фінансування ЗСУ в країні на рівні не менше 5% ВВП», – сказав він. «Ми вимагаємо видворення за межі України російського «ляльковода» з «Інтера» Шувалова. Крім того, інвентаризувати майно російських олігархів на території України. Наполягаємо на ухваленні постанов ВР для розширення списку санкцій щодо конкретних компаній і російських громадян», – підсумував він.
В «Опоблоці» вважають, що ВР має зосередитися на пріоритетних питаннях, які дійсно хвилюють суспільство. «Насамперед це примирення на сході, підтримка реального сектора економіки, соціальний захист, робочі місця, зниження драконівських тарифів. Парламент має законодавчо забезпечити ці процеси. Інакше ВР мусить визнати себе недієздатною й саморозпуститися», – заявив голова блоку Юрій Бойко.
Зі свого боку, лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк уважає, що головне для парламентарів сьогодні – повернути довіру своїх громадян. «І поки в сесійній залі сидітимуть корупціонери, і до них не будуть застосовувати органи правопорядку, і мала риба ловитиметься, а велика плаватиме із задоволенням, довіри не буде. Поки електронна декларація не почне повноцінно функціонувати, довіри не буде. Електронна декларація й антикорупційний суд – конкретне завдання парламенту на цей період», – підсумував він.
Суддю «на мило»
Мабуть, найважливішим рішенням учорашнього засідання парламенту в новому сезоні стало рішення про затримання та арешт судді Дніпровського райсуду столиці Миколи Чауса. Нагадаємо, цей чиновник, як показав обшук, свій отриманий хабар по-хазяйськи тримав у літровій банці. Однак на роботу після літніх канікул суддя так і не вийшов.
Шукати його, за інформацією антикорупційного прокурора Назара Холодницького, треба в анексованому Криму. Однак тут можуть виникнути складності. «Дуже цікава й парадоксальна ситуація, бо Крим – це Україна. І формально ми не можемо оголосити його в міжнародний розшук, якщо підтвердиться, що він у Криму. Якщо ми спробуємо так учинити, тоді формально визнаємо юрисдикцію агресора на території нашої країни», – сказав він.
Народний депутат Володимир Парасюк уважає, що судді Миколі Чаусу дали можливість втекти від правоохоронців через те, що він міг розповісти багато інформації, що невигідна владі. «Я думаю, що він би багато цікавих фактів розповів не про далеке минуле, а про ті події, які відбуваються після Майдану. Щодо справи Корбана, де безпосередньо з Адміністрації президента телефонували й говорили, відпускати чи не відпускати, щодо інших справ він би це розповів. Тому його відпустили та сказали: «Ми тебе тут публічно стратимо, бери гроші, живи десь по-іншому, але мусиш мовчати». Домовилися просто», – вважає парламентар. Він також звинуватив спікера парламенту в тому, що той своєчасно не скликав Раду для голосування документів щодо Чауса.
Прогнози експертів
Експерти прогнозують, що нинішній політичний сезон буде досить спекотним і багатим на події. Одним із головних питань стане підтвердження існування коаліції як такої. На думку директора Центру політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, ймовірність розпаду нинішньої коаліції потенційно є, однак інтерес проти дострокових парламентських виборів в обох учасників коаліції – БПП та НФ – такий високий, що вони, «опираючись на свої політичні інстинкти, уникатимуть ризику розпаду, попри всі проблеми та суперечності».
Водночас у питанні про тарифи «радикали» та «Батьківщина» мають намір стояти до останнього, домагаючись створення ТСК з вивчення обґрунтованості тарифів на ЖКГ. «Нові «платіжки» за комунальні послуги з великою часткою ймовірності призведуть до зростання соціальної незадоволеності українців. Політики цим скористаються. Очолять тарифні бунти, розгойдуватимуть і далі політичну кризу й наближатимуть дострокові парламентські вибори», – вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Ще одна пекуча справа – ухвалення нового бюджету країни. Мінфін пообіцяв внести проект головного кошторису країни до 15 вересня. Однак уже зараз достеменно відомо – уряд має намір урізати витрати в соціальній сфері, що стане черговим приводом для невдоволення.
Та не треба забувати, що виживання країни в нинішніх умовах критично залежить від своєчасного надання міжнародної фінансової допомоги. І цей аспект може стати гарантією від руйнівних процесів усередині країни. Адже іноземним донорам потрібна політична передбачуваність їхніх українських партнерів. Так чи інакше, перевірити прогнози експертів українці зможуть уже незабаром.
