Україна готується до розгляду законопроєкту № 6077, який стосується обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території країни.
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній розповів про наслідки для економіки країни та бізнесу, інформують Економічні Новини.
На його думку, Україна – країна крайнощів, в якій «або зрада», «або перемога». В економічній царині або «протекціонізм радянського зразка» (коли монопольні преференції надаються одному гравцю, а не стимулюють конкуренцію в рамках однієї галузі іноземців та українського бізнесу) або «лібералізм», який схожий на відверте шкідництво та лобізм іноземних виробників, які після знищення конкурентів в Україні піднімають ціни на свою продукцію. Для прикладу автор згадав історію з Ілоном Маском, як він на початку війни за копійки продавав абонемент на користування «Старлінком», а потім різко підняв ціни. Так працює монопольний ринок. Цим не гребують й іноземці.
Тарас Загородній впевнений, що така сама ситуація складається з загрозою ухвалення законопроєкту № 6077. Замість того, щоб дати великий перехідний період для виробників, щоб вони могли адаптуватися (як це робиться в усіх країнах ЄС), в Україні вирішити пустити під ніж всю галузь одним махом. Це в країні де вже зараз величезне безробіття.
Отже, у Верховній Раді України планується до розгляду найближчим часом проєкт Закону України № 6077 «Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України», зареєстрований ще у вересні 2021 року.
Проаналізувавши цей законопроект Тарас Загородній поділився декількома висновками.
По-перше, на його думку, український законодавець пішов шляхом найменшого супротиву. Так, Директива ЄС 2019/904, присвячена зменшенню впливу на довкілля (морські узбережжя) одноразової продукції з пластику розвинула положення європейського законодавства щодо управління відходами, їхнім сортуванням, переробкою та утилізацією. Зменшення кількості виготовлення та споживання одноразових предметів з пластику є елементом Циркулярної економіки та Європейського зеленого курсу, що закріплені у директивах та регламентах. Головна ідея цієї політики, що впроваджується з початку 90-х років, – поступовий перехід до повторного використання пластику та його повної переробки.
Водночас, як підмічає Загородній, країни ЄС планують поступовий перехід та відмову від одноразових пластикових виробів до 2030 року, а більш глобальні екологічні ініціативи заплановані в Європі до 2050 року. Як свідчить проаналізований проєкт № 6077, жодних подібних планів український законодавець не ставить.
Що стосується України, то тут планують піти іншим шляхом – заборонити окремі вироби з пластику (ємності для напоїв, посуд, контейнери для їжі тощо), нічого не пропонуючи взамін, окрім покарання за порушення заборони. В Держпродспоживслужби з’явиться ще один штраф та привід для перевірок підприємців.
Примітно, що проєктом Закону № 6077 забороняється будь-яке виробництво виробів з одноразового пластику, навіть на експорт. Безперечно, це призведе до скорочення кількості робочих міст та перебоїв у поставці тари та упаковки для громадян та установ, зокрема Збройних сил України.
Як позначає автор, на сайті ВР нема жодних обґрунтувань та розрахунків щодо наявності та доступності альтернатив одноразовій продукції з пластику, надання субсидій та допомоги підприємствам та працівникам, які будуть масово вивільненні у зв’язку з припиненням виробництва, впливу проєкту № 6077 на економічну та екологічну ситуацію.
Країни ЄС поступово приймають закони щодо виведення з обігу окремих видів пластику, встановлюючи адекватні перехідні періоди або дозволяючи реалізовувати те, що вже було вироблено та перебуває на складах.
Справа в тому, що замінити вироби з пластику можна або біорозкладним пластиком, дорожчим в рази, або ж виробами з паперу, до речі теж вкриті пластиком, з яким треба щось робити (переробляти, утилізувати). Все це несе не лише економічні, а й екологічні ризики.
Поступове зменшення споживання пластику без його переробки та рециркуляції є елементом політики держави щодо поводження з відходами та управління ними, чого не врахували автори проєкту Закону № 6077.
Тарас Загородній нагадав, що не так давно в Україні прийняли Закон України «Про управління відходами», який набирає чинності з 9 липня 2023 року. Одночасно з цим втрачає свою дію Закон України «Про відходи» від 5 березня 1998 року.
Таким чином, мета цих документів – визначити засади поступової відмови від пластикових виробів, нарощування потужностей з рециркуляції та утилізації відходів згідно з вимогами ЄС.
Підсумовуючи всю інформацію, автор приходить до думки, що проект Закону № 6077, на жаль, не є «європейським. В запропонованій редакції проєкту все, чого вдасться досягти – це скорочення тисяч працівників переробної галузі та додання нових повноважень державному каральному органу. Навряд чи це наблизить нас до ЄС.
