На цінове подорожчання всього останніми тижнями вимушено звернули увагу навіть не найбідніші громадяни воюючої України. Натомість для малозабезпечених зростання цін викликало шок і поставило їх за межу виживання. Характерною особливістю цьогорічного зростання цін є те, що воно торкнулося насамперед головним чином продуктів харчування, причому найдешевших і найдоступніших найменувань, які стали значно менш доступними. Дорожчають не дорогі делікатеси, навіть не стільки м’ясо та м’ясні вироби, скільки те, чим харчуються малозабезпечені категорії – овочі, включно з картоплею, олія, крупи, яйця, макаронні вироби, молоко та молочні вироби тощо, включно з хлібом.
Подорожчання має цілу низку об’єктивних для виробників і постачальників причин – війна та викликане нею ускладнення логістики, подорожчання електроенергії та її відключення, аномальна спека цього літа, пов’язані зі спекою витрати та неврожай низки культур, інфляція та девальвація, чергові та часто зовсім неадекватні. Але проглядається і суто суб’єктивне прагнення нажитися, причому найдешевших і ходових продуктах, отже, на бідних верствах населення…
Погодьтеся, якщо півкілограмовий торт виробництва фірми «Сивочолог гетьмана», який далеко не всі собі можуть дозволити через його ціну, дорожчає на кілька відсотків, а в сусідніх відділах маркету відразу на десятки відсотків дорожчають макарони, борошно, хліб і крупа, то не тільки виникають питання, а й напрошуються відповіді. Те ж саме можна сказати про імпортних авокадо і маракуйї, що злегка подорожчали навіть з урахуванням зростання курсу долара, по сусідству з стрімко дорожчою вітчизняною капустою для борщу і картоплею, яка давно пробила позначку 30 грн за кіло. Не кажучи вже про курячі яйця, які за місяць-півтора осені злетіли в ціні мало не вдвічі, і жодними суто об’єктивними причинами неможливо пояснити, чому у вересні їх ще можна було купити по 35 грн, а зараз ціна доходить до 70 грн, а часто і перевищує цю позначку, і це стало вже ґрунтом для плоских анекдотів про те, що найдорожчим подарунком тепер є не діамантове кольє, а пара-трійка лотків яєць категорії С0, тобто великих із вагою одного яйця 65-75 грамів.
Виправдання стрибка цін на багато товарів та послуг, насамперед продовольчі та першої необхідності, війною можна розглядати подвійно. Тобто мова можна вести не тільки про реальні соціально-економічні проблеми, що призводять до зростання цін та інфляції, але також і про морально-психологічний чинник, коли жага наживи виправдовується відомою приказкою про те, що «війна все спише», тим більше, що неясно, коли і чим ця війна закінчиться, а тому «треба хапнути», наразі є можливість. Така поведінкова модель, яка не надто афішувалась на початку повномасштабної агресії, все більше домінує на тлі наростаючої хвилі цинізму та деградації, яка останнім часом захльостує суспільство у зв’язку з відомою ситуацією.
Але звернемося, власне, до економіки.
Зведення з інфляційних фронтів
Регулярні дані Держслуби статистики з інфляції, а також нещодавно опублікований «Макроекономічний та монетарний звіт НБУ» від 5 грудня 2024 року рясніють цифрами та деякою аналітикою, але повної картини не дають, оскільки не враховують так званий людський фактор.
Загальні цифри зростання цін вражають, а інфляція в Україні наприкінці року різко прискорилася.
За даними Держстату, у листопаді споживча інфляція порівняно з жовтнем (тобто всього за місяць) склала 1,9%, а з початку року – 10,4%. У річному вимірі (листопад цього року до листопада минулого року) вона сягнула 11,2%. Це вище, ніж прогноз НБУ, який чекав на 9,7%. Крім того, це в 1,9 раза більше, ніж минулого 2023 року, коли інфляція становила 5,1%.
Цілком можливо, що за підсумками року інфляція може перевищити 11%.
Головним винуватцем розгону інфляційних процесів у країні стали продукти харчування. За даними Держстату, у листопаді ціни на продукти харчування зросли на 4% порівняно з попереднім місяцем та на рекордні 14,4%, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Деякі продукти подорожчали ще більше, про що далі.
До того ж дорожчають не лише продукти харчування. Незважаючи на нібито «заморожені» тарифи, комуналка за рік зросла у ціні на 16,1%, а медпослуги – на 10,4%, ліки – більш ніж на 10%, амбулаторні послуги – на 13,1%, транспортні послуги – на 7,2%, ресторани та готелі – на 11,5% тощо.
Слід зазначити, що Нацбанк спочатку не очікував такого стрибка інфляції, тим більше, що у 2022-2023 роках такого зростання не було. Але вже в липні НБУ довелося переглядати свої попередні прогнози щодо інфляції на 2024 та 2025 роки, погіршивши їх на 0,3 та 0,6 процентних пунктів до 8,5% та 6,6% відповідно.
Тоді це пояснили збільшенням витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці, а також низкою інших факторів – підвищенням акцизів на паливо, алкоголь та тютюнові вироби, а також вичерпанням запасів минулорічних урожаїв через літню посуху року, що минає.
У жовтні стало зрозуміло, що результати збирання врожаю далеко не блискучі. Зокрема, кукурудзи було зібрано приблизно на 8 млн. тонн менше, ніж минулого року, а це одна з основних експортних та кормових культур.
Підсумки жнив змусили Нацбанк знову погіршити інфляційний прогноз: на 2024 рік – до 9,7% (мінус 1,2% до липневого прогнозу), на 2025 рік – до 6,9%. Тільки у 2026 році, на думку НБУ, очікується повернення інфляції до «цільового показника» у 5%, хоча ці очікування поки що викликають великий скепсис.
Але в останньому коментарі щодо інфляції, який з’явився 12 грудня, НБУ визнав, що у листопаді споживча інфляція прискорилася у річному вимірі до 11,2% з 9,7% у жовтні, суттєво перевищивши попередній прогноз.
За низкою оцінок, інфляція у 2024 році може становити 12%.
Причинами інфляційного ривку відразу ж було названо зростання курсу долара (плюс 10%) та проблеми з електроенергією (відключення плюс подорожчання для бізнесу майже вдвічі за останні 2 роки). Крім того, багато підприємств через нестачу робочої сили змушені піднімати зарплати, що веде до зростання вартості продукції.
У Нацбанку називають такі причини прискорення інфляції:
– прискорення подорожчання продуктів харчування: «менші, ніж очікувалося, урожаї окремих сільгоспкультур спровокували скорочення їхньої пропозиції та подорожчання сировини для харчової промисловості, дещо швидше, ніж очікувалося, зростали та адміністративно регульовані ціни»;
– базова інфляція зросла з 8,3% у жовтні до 9,3% у листопаді через швидке подорожчання оброблених продуктів харчування (на 12,5% у річному вимірі) через дорогу сировину та зростання витрат бізнесу, пов’язаних з енергозабезпеченням та оплатою праці.
– зростання цін на сирі продукти харчування прискорилося до 15,7%; літня посуха вплинула на врожай багатьох культур та їх якість, особливо це стосується овочів та фруктів, а також зросли виробничі витрати на електроенергію;
– Збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко, яйця, м’ясо;
– подорожчання деяких імпортних товарів, зокрема кави, чаю, шоколаду, морепродуктів, що є світовою тенденцією;
– високий експортний попит на окремі українські товари, зокрема соняшникову та вершкове масло, оскільки на світових ринках ця продукція також подорожчала;
– прискорення цін за промтоварами на 3,6% пояснюється курсовими факторами;
– зростання вартості послуг також прискорилося до 11,2% у річному вимірі, причому сильно дорожчали фінансові послуги, послуги зв’язку, освіти, культури, ресторанів та готелів, але пригальмувалося подорожчання транспортних послуг, страхування, експлуатації власних транспортних засобів;
– під тиском зростання курсу валюти зростають ціни на тютюнові вироби та алкоголь, також активізувалася боротьба з тіньовою продукцією, що призвело до скорочення пропозиції дешевшого нелегального алкоголю, а підвищення з 1 січня 2025 року акцизів на тютюнові вироби може призвести до того, що виробники імпортери заздалегідь підвищуватимуть ціни;
– прискорилося зростання цін на фармпродукцію, медичні товари та обладнання;
– подорожчання автомобільного палива пригальмувалося до 0,6% у річному вимірі через велику пропозицію та зниження світових цін на нафту.
Їсти – це тепер розкіш
Головною складовою інфляційного зростання до кінця року, що минає, стало різке подорожчання продуктів харчування.
Згідно з останнім повідомленням Держстату на момент написання цих рядків, за останній рік в Україні найбільше подорожчали електроенергія та овочі.
Порівняно з листопадом 2023-го у листопаді 2024-го електроенергія стала дорожчою на 63,6%, овочі – на 62,9%.
Серед лідерів подорожчання також олія – 30,7%, фрукти – 24,7%. Інші категорії товарів та послуг, згідно з даними Держстату, стали дорожчими менш ніж на 20%.
Припустимо, поняття «фрукти» може включати не лише вітчизняну продукцію, а й імпортні апельсини, мандарини, банани та інше, ціни на які прив’язані до долара, що росте. Але овочі восени продаються переважно вітчизняні, і лише навесні починається всі ці «картоплі з Єгипту чи Азербайджану» чи «морква з Голландії». У той же час, овочі є найважливішою складовою раціону малозабезпечених категорій населення, і зростання цін на овочі більш ніж на 60% за рік при фактично заморожених, а часто соцвиплатах, що й зовсім урізуються, пенсіях і зарплатах низькооплачуваним категоріям працівників – це сильний удар, що відкидає багатьох або навіть за межу виживання.
Якщо брати більш узагальнені цифри, то, за даними Держстату, у листопаді ціни на продукти харчування зросли на рекордні 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 4% лише за місяць – порівняно з жовтнем.
Причому ціни на продовольство зростали не лише у листопаді, а й у жовтні, у якому вони збільшились на 3,3% за місяць та на 10,9% у річному вимірі.
Держстат дає для порівняння дані по вересні, в якому зростання цін склало 1,8% за місяць та 8,5% за рік. У серпні ці цифри склали 0,9% та 5,9% відповідно.
Характерно, що в липні, напередодні цінового стрибка, продукти харчування навіть трохи подешевшали на 0,8%, а в річному вимірі Держстат дав зростання цін всього на 0,9%.
За даними Держстату, у листопаді в Україні дорожчали практично усі продукти харчування.
Наприклад, ціни на хліб за місяць зросли на 2,2% (за рік – на 15,8%), макарони – на 1,7% (за рік – на 8,6%), молоко – на 5,6% (у річному вимірі – плюс 16,6%), сир та сир – на 3,7% (за рік – на 14,6%), вершкове масло – на 5,2 % (за рік – на 30,7%), олію – на 5% (за рік – на 12,5%).
Очевидно, що зазначені продукти є аж ніяк не делікатесами, а входять до стандартного раціону, необхідного будь-якій людині для повноцінного харчування.
За даними Держстату, лідерами подорожчання у листопаді, як уже зазначалося вище, стали яйця та овочі. Яйця за місяць подорожчали майже на 55%, але оскільки влітку ціни на яйця були відносно низькими, то в річному вимірі вони подорожчали «всього» на 30,6%.
Овочі та на початку осені дорожчали, незважаючи на сезон, тому в листопаді вони додали в ціні «всього» 13,7%. Але якщо порівнювати з минулим роком, то зростання цін на овочі було просто космічним – 62,9%.
Називаються такі причини зростання цін за номенклатурою продуктів харчування.
Якщо говорити про хлібобулочні, макаронні, кондитерські та подібні вироби, то це насамперед подорожчання оптової ціни борошна з 8 до 12-15 грн за кілограм.
Причиною такого подорожчання є зростання витрат через перебої електроенергії. Але головною причиною є зростання цін на пшеницю через врожай, що істотно знизився цього року, причому на тлі цього йде її прискорений експорт.
Остання обставина є дуже показовою та цинічною. У країні війна і не надто щедрий урожай, але влада не поспішає пригальмувати експорт, наприклад, шляхом введення експортних квот і мит, щоб сформувати необхідний запас пшениці, забезпечивши країну продовольством та захистивши громадян від цінових шоків, тим більше у такий важкий час.
Крім вартості борошна як головної сировини, зросли витрати виробників хліба та іншої продукції через зростання тарифів на електроенергію та через перебої з електропостачанням. Вони змушені встановлювати генератори та нести пов’язані з ними витрати, тому що при відключенні електроенергії заміси тесту просто зникають.
Крім того, через дефіцит трудових ресурсів, у тому числі через мобілізацію, виробники змушені підвищувати оплату праці, хоча в харчовій промисловості, особливо в хлібопекарських підприємствах, зарплата ніколи особливо високою не була.
Зазначається, що поки що хліб подорожчав не надто сильно – на 2-3%, але попередньо йшлося про зростання на 10-15%, тобто зростання цін на хліб може ще відбутися пізніше.
Виробники макаронних виробів також змушені підвищувати ціни на свою продукцію через подорожчання борошна, електроенергії та трудових ресурсів, а також через перебої в електропостачанні.
Молочна продукція в Україні дорожчає давно і стабільно, насамперед через скорочення поголів’я худоби. За даними Асоціації виробників молока, на 1 листопада молочне стадо становило 1 233 000 голів, що менше, ніж у жовтні на 9600 голів, тобто лише за місяць скорочення становило майже 10 тисяч голів великої рогатої худоби. Порівняно з листопадом минулого року, поголів’я скоротилося на 7% або майже на 88 тисяч голів. Причому у приватних домогосподарствах вирізання худоби набуло катастрофічних масштабів – майже 82 тисячі голів або 10% за рік.
Відповідно, зростають закупівельні ціни на молоко до 16,7-19 грн. залежно від якості молока.
У свою чергу готова продукція у вигляді пастеризованого молока жирністю 2,5% за листопад подорожчала на 8% до 55 грн за літр, кефір 2,5% – на 4,6% до 65,81 грн за літр, сметана 15% – на 4,6% до 156,79 грн за кг, літр йогурту – на 7% 102 грн, сир жирністю 9% – на 2,2% до 257 грн на кг, вершкове масло 73% – на 2,2% до в середньому 520 грн за кг, хоча ціни на олію сягають 630 грн кг.
Характерно, що дорога продукція у відсотковому відношенні дорожчає негаразд, оскільки вони вже й так дорога. Натомість суттєво дорожчає дешевша продукція, де «ще є куди накручувати», тим самим завдається удару по малозабезпеченим категоріям населення.
Подорожчання і так дорогої продукції молочної промисловості веде до того, що вже з’явилися факти відмови споживачів від товару через його дорожнечу. У свою чергу, виробники скорочують відвантаження продукції на внутрішній ринок.
У центрі уваги останнім часом були ціни на курячі яйця, які восени різко подорожчали. Тут спрацювали одразу кілька факторів. Влітку через спеку, обмеження експорту та високу конкуренцію ціни були досить низькими, але різко зростала собівартість виробництва, перш за все, ціни на комбікорми, які зросли на 50%. Зростання вартості кормів, які становлять левову частку собівартості продукції птахівництва, посилило падіння збору кукурудзи приблизно на 8 млн. тонн порівняно з минулим роком.
В результаті, восени відбувся різкий стрибок цін на яйця.
Стрімке зростання цін на овочі навіть восени також пояснюється, насамперед, літньою посухою.
Поряд із дорожнечею яєць, не менш актуальною є тема ціни на картоплю, яка порівняно з минулим роком вироста у півтора рази і досягає місцями 35 грн за кг. Тобто віддати 100 і більше гривень за 3-кілограмовий пакетик картоплі – це стало реальністю, і ця реальність дедалі більше ставить багатьох на межу виживання в країні, де мінімальна пенсія не дотягує до 2500 грн., а середня важко перевищує 4000 грн.
Не краща ситуація з іншими найбільш популярними овочами. Порівняно з минулим роком морква подорожчала майже в 2,5 рази, а ціни на звичайну білокачанну капусту, порівняно з минулим роком, зросли втричі до 25-30 грн на кг.
Зауважимо, що це найбільш ходові та необхідні для харчування вітчизняні овочі з так званого борщового набору, які досі були основою раціону, зокрема, малозабезпечених громадян. Тепер віддавати 100 грн за невеликий качан капусти стане для багатьох справжнім руйнуванням.
Подорожчання овочів пояснюють скороченням урожаю через посуху, подорожчанням імпорту внаслідок зростання курсу долара, а також проблемами із зберіганням.
Повідомляється, що через посуху багато господарств цього літа змушені були збільшити витрати на полив, що сильно збільшило собівартість, тим більше на тлі подорожчання електроенергії, необхідної для поливу.
Але в медіа з’являються визнання деяких аграрних діячів, з яких випливає, що справа не тільки в об’єктивному зростанні витрат, а й у суто суб’єктивній спразі наживи.
За деякими даними, собівартість картоплі, в найгіршому разі за врожайності 10 тонн з гектара становить близько 5 грн за кг, а решта «навару» в сумі до 25 і більше гривень розподіляється між виробником, посередниками та торгівлею. Те саме стосується інших найбільш ходових овочів – цибулі, капусти, буряків, моркви, собівартість яких у рази нижча за ціни в магазині.
Високі ціни диктуються не так витратами, які справді зросли, як попитом. У свою чергу, попит на овочі зростає, оскільки для багатьох вони були найбільш доступною їжею через дорожнечу м’яса та риби. Держава ціни фактично не контролює, тому можна малювати будь-які цінники, і на цьому можуть заробити усі – виробники, посередники та так званий рітейл. Вони й заробляють тут і зараз на тому, що найбільше має вимушений попит, оскільки ніхто не знає, що буде завтра.
Аналогічна ситуація із крупами. Подорожчання овочів потягло на себе ціни на крупи, оскільки картопля і каша в Україні є взаємозамінною їжею, і на них орієнтуються, насамперед, малозабезпечені верстви населення.
В результаті, вже стала дорожчати гречка в опті з 12 до 15 грн за кг, у роздробі з 28 до 30-31 грн за кг, і є думка, що це лише початок, хоча врожай достатній для країни навіть з урахуванням суттєвого зниження посівних площ під гречку із 120 до 90 тисяч гектарів.
Дорожчають та інші види круп. Так, ячна подорожчала за рік на 21% – до 18,8 грн., манна – на 12,7% – до 24 грн., пшенична – на 9,6% – до 19 грн. Трохи подешевшало лише пшоно на 3% до 24,7 грн.
У той же час, за даними статистики, м’ясо в листопаді подорожчало лише на 1% порівняно з жовтнем і на 1,9% за рік, а риба подорожчала на 1,5%. Очевидно, що таке зростання цін не йде в жодне порівняння з подорожчанням овочів «борщового набору», круп та яєць.
Ще раз наголосимо, що подорожчали саме ті продукти, які становлять основу раціону малозабезпечених громадян, оскільки саме ці продукти вважалися найдешевшими та, відповідно, доступними. І саме на цих продуктах намагаються нажитися всі, кому не ліньки, чим і обумовлено різке зростання цін, звичайно, крім суто об’єктивних факторів зростання витрат.
Решта теж подорожчала
Інші товари та послуги також дорожчали, хіба що не так стрімко, як картопля та яйця.
За даними Держстату, у листопаді утримання та ремонт житла подорожчало на 0,2%, а порівняно з аналогічним періодом минулого року – на 18,7%. І це при тому, що частину комунальних тарифів, наприклад, на газ, опалення, в Україні поки що «заморожено».
Очевидно, що добряче підняло вартість комуналки подорожчання електроенергії майже на 64%, оскільки до електроенергії прив’язано обслуговування будинків та прибудинкових територій. Подорожчання палива також веде до зростання вартості послуг, у тому числі через транспортну складову. За даними Держстату, вивезення сміття за місяць подорожчало на 1%, а за рік – на 6,8%. Послуги з утримання будинків за рік стали дорожчими на 3,7%.
Держстат також повідомляє про зростання видатків на охорону здоров’я: фармпродукція зросла у ціні на 10,4% за рік, а амбулаторні послуги – на 13,1%.
У макроекономічному звіті НБУ також йдеться про «прискорення» зростання цін на фармпродукцію, медичні товари та обладнання, прийом у приватних клініках.
Причин тут багато. Серед них зростання курсу долара, оскільки препарати, фармакологічна сировина та медобладнання масово закуповуються за кордоном. Тарифи на електроенергію та комунальні витрати для приватної медицини не обмежені, на відміну від населення. Крім того, через зростаючі проблеми в державній медицині, багато хто змушений звертатися до приватних клінік, а зростання попиту веде до підвищення розцінок на послуги.
В результаті вартість прийому лікаря в приватній клініці з 500-1000 грн зросла до 700-1500 грн, залежно від «ступеня крутості». При цьому зарплати лікарів та персоналу зросли незначно – на 10-15%, але клініки стали більше витрачати на енергію та її альтернативні джерела, обладнання та ліки.
Особливий внесок у зростання цін у сфері послуг робить посилення фіскального тиску влади. Багато хто працює як фізособи-підприємці, а проти спрощенців і тих, хто під них маскується з метою мінімізації податків, влада за фактом пішла справжньою війною. З грудня ситуація для бізнесу ще більше погіршилася, оскільки набрав чинності новий закон із податків, який передбачає збільшення відрахувань. Усе це веде до зростання цін.
До того ж, веде різке скорочення чисельності підприємців.
За даними Опендатабот, після підписання закону про підвищення податків, закрилися 22,5 тисяч фізичних осіб-підприємців. Лише день підписання закрилися 2332 суб’єкти підприємництва, а потім щодня – ще по тисячі та більше.
Для порівняння, рік тому цими днями закривалися від 8 до 345 ФОП.
Прогнози, як завжди, невтішні
Нацбанк веде боротьбу з інфляцією у свій «улюблений» спосіб – шляхом підвищення облікової ставки, хоча, як бачимо, інфляція має переважно немонетарні причини.
Облікову ставку підвищено з 13% до 13,5% річних, хоча ще недавно НБУ прогнозував її збереження на поточному рівні до середини 2025 року. І є думка, що це не останнє підвищення в найближчому майбутньому.
«Це рішення спрямоване на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове уповільнення інфляції. У наступні місяці інфляція у річному обчисленні, ймовірно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєвих бюджетних видатків, значних темпів збільшення заробітних плат та вищого енергодефіциту під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має бути сповільнена на тлі поступового покращення ситуації в енергосекторі та нарощування врожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ та очікуване ослаблення зовнішнього цінового тиску», – заявив Глава НБУ Пишний.
Пишний назвав такі майбутні ризики для економіки, які можуть призвести, зокрема, до інфляційних наслідків:
1. Виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім підтримки обороноздатності.
2. Можливе додаткове підвищення податків, що може посилювати ціновий тиск.
3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тисне на ціни з боку пропозиції.
Глава Нацбанку також дав зрозуміти, що можливе і нове збільшення відсоткової ставки.
На користь подальшого зростання облікової ставки говорить така «скотарська» особливість вітчизняної фінансово-банківської системи, як переважний заробіток банків не на кредитуванні реальної економіки, а на державних облігаціях ОВДП, фактично шляхом паразитування на державі, її бюджеті, платниках податків та закордонної допомоги, причому в такий критичний час, але це окрема тема.
У той же час бізнес, очікуючи подальшого погіршення економічної ситуації, а часто просто прагнучи нажитися тут і зараз, тому що невідомо, що буде завтра, активно переписує цінники на свої товари та послуги у бік збільшення, особливо щодо дешевих товарів масового попиту, у тому числі на тих продуктах харчування, які становлять основу раціону малозабезпечених верств.
За прогнозами, за підсумками 2024 року інфляція може досягти 12%, а в першому кварталі 2025 року – 11%.
Таким чином, ціни продовжать зростати, причому це будуть ціни насамперед на товари та продукти харчування масового попиту.
Чи досягнуть ціни на картоплю 50 грн за кіло, а на «курочкині яєчка» – 100 грн за десяток, незабаром побачимо на власні очі, відчуємо на своїх дірявих та худих гаманцях.
