НБУ та найбільші банки України, яки днями підписали меморандум застосовують лміти на карткові перекази для боротьби з "дропами".
Як пояснив глава Нацбанку Андрій Пишний, зазначені в документі ліміти на перекази з карти на карту стосуються тільки тих клієнтів, які не надали документів на підтвердження своїх доходів – особливо тих, хто визначений “високоризиковими”: “По суті, не мають жодних документів! Останніх, за оцінками банків, не більше 1% від усієї клієнтської бази. Так, всього 1%, але саме вони активно задіяні в мережі “дропів” та є основою цього мільярдного “дроп”-трафіка”.
Ще в жовтні 2024 року НБУ зробив перший крок до вирішення проблеми з дропами, запровадивши ліміт на вихідні P2P перекази.
ХТО ТАКІ “ДРОПИ”
Дропи (від англ. «to drop» – кидати) – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток / рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу. Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, подекуди оплата може обчислюватись, як відсоток від обсягу операцій. Організатори груп дропів, отримавши доступи до рахунків та усі необхідні реквізити, застосовують різноманітні програмно-технічні комплекси для автоматизації процесу переказів, агрегування та розподілення коштів між рахунками у схемі.
Дропи можуть здійснювати перекази в різних країнах і від імені різних людей. Отже, шахраї легко переміщують кошти по всьому світу, залишаючись «невидимими». «Грошових мулів» можуть залучати на постійній основі (коли людина сама переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, образно кажучи, «переносить» злочинні гроші своєю легальною карткою) або «одноразово» (коли «мул» за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веббанкінгу), і тоді тіньовики ганяють через цей легальний шлюз нелегальні кошти в своїх тіньових схемах. Це можуть бути ставки в підпільних онлайн-казино, оплата лівої підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплата наркотиків та інше.
ТИПОВИЙ ПОРТРЕТ “ДРОПА“
Зазвичай шахраї шукають собі таких дропів серед незахищених верств населення, людей, яким треба легкі гроші, чи тих, хто опинився у скрутному становищі.
Як раніше повідомляли у Кіберполіції, аналізуючи низку справ, що пов’язані з цим видом легалізації коштів, склали портрет дропів. Зазвичай дропами стають чоловіки та молоді люді у віці 18–34 років. Такою собі групою ризику: є студенти, безробітні, переселенці та представники економічно й соціально вразливих груп.
У Національному банку журналістам розповіли найхарактерніші кейси, які виявив фінансовий моніторинг банків:
► наймана працівниця підприємства, з офіційними доходами до 20 тис. грн на місяць. Дистанційно (так званий онбординг) відкрила рахунки одночасно в декількох банках. За 2 тижні почала отримувати до двох десятків Р2Р-трансакцій в день від різних людей та переказувати до інших банків. Щоденний обсяг транзакцій за карткою сягнув 160 тис. грн. Загалом – близько 5 млн грн щомісяця;
► 19-річний студент зі стипендією у 5 тис. грн. Відкрив дистанційно з інтервалом у тиждень рахунки в двох банках, провів за один місяць транзакцій на загальну суму 300 тис. грн у обох банках.
Є й інші кейси, проаналізувавши які, можна дійти висновку щодо типової поведінки дропів. Це зазвичай:
► новий клієнт у банку, в якого не було транзакцій тривалий час, після чого починається аномальна активність за карткою (висока інтенсивність зарахувань та відправлень, обороти можуть сягати понад 100 тис. грн за декілька днів);
► понад 97% обороту становлять перекази, майже завжди відсутні звичайні операції купівлі товарів робіт та послуг або отримання готівки;
► у переказах майже немає або рідко трапляються спільні критерії чи показники, різні чеки, різні отримувачі, різні відправники;
► кількість операцій переказів може досягати сотень за годину.
За даними НБУ кількість дропів у системі сягає сотень тисяч, а оборот за їхніми картками може складати вже десятки мільярдів гривень. Вони є транзакційною інфраструктурою для обслуговування тіньової економіки у різних сферах – підпільний гральний бізнес, оподаткування, торгівля підакцизними товарами, тощо.
