Чергове послання президента Петра Порошенка до парламенту, озвучене напередодні з трибуни Верховної Ради, дещо перегукувалося з попередніми трьома, але цього разу в меседжах глави держави вже проглядали нотки президентської виборчої кампанії 2019 р.
Текст для послання президенту готували декілька тижнів: спочатку Інститут національних стратегічних досліджень традиційно видав величезний документ з оцінкою основних подій в економіці та політиці, потім на основі цього документа на Банковій розписали виступ.
Свій спіч з трибуни парламенту президент Петро Порошенко розпочав не надто втішними словами: «Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви – це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, – це наша велика мета. Та ми все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок – і ми знову внизу… Це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда – це небезпечна і довготривала загроза», – заявив глава держави.
Він нагадав, що в історії були випадки, коли відсутність чи повільність реформ просто консервували відсталість країни, «залишаючи їх на узбіччі світового прогресу». «Є ще гірша перспектива: без завершення реформ ми маємо ризик втратити державність, і нас просто не стане. Але це песимістичний сценарій», – сказав Порошенко, висловивши надію, що вірить в більш оптимістичний варіант розвитку подій.
Головним досягненням країни Порошенко назвав вступ в силу Угоди про асоціацію з ЄС. За його словами, завдяки тому, що Брюссель ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до ЄС. Зокрема, у першому півріччі 2017 року експорт зріс на 23%, а частка ЄС у зовнішній торгівлі України нарешті досягла 40%. «Хочу нагадати, що у 2012 р. ця частка становила 30%, а у 2009 р. – 25%. І це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку ЄС», – заявив він.
Запровадження безвізових поїздок до ЄС – головний підсумок трирічної спільної реформаторської роботи, роботи всіх гілок влади і суспільства, вважає президент. А також застеріг деяких депутатів від намірів ревізувати ті закони, які стали основою для ухвалення європейськими партнерами рішення про надання «безвізу». «Я без вагань ветуватиму такі ініціативи», – наголосив він.
Одним із головних викликів, з яким країні найближчим часом доведеться зіткнутися, за словами президента, – занурення у виборчу кампанію, адже навесні 2019 р. відбудуться президентські вибори, восени – парламентські.
Другим викликом він назвав спротив з боку різних груп впливу, «ресурсно забезпеченої меншості у вигляді корумпованої бюрократії і послабленої, але все ще доволі сильної олігархії» реформам, що відбуваються в країні.
Третій – популізм. «Популісти неначе вправні кухарі збивають вершки на хвилі об’єктивного невдоволення людей. Декомунізація не знищила попиту на комуністичну ідеологію класової ненависті. Більше того, цей попит об’єктивно посилився внаслідок соціально-економічної кризи і поглиблення розшарування між багатими та бідними», – зазначив Порошенко.
Четвертий – загроза з боку праворадикальних груп, якими, на його думку, маніпулює Росія для дестабілізації ситуації.
Особливу увагу Порошенко приділив українській армії. За його словами, за три роки ЗСУ не просто відновили боєздатність, а були заново створені, збільшивши оперативні спроможності та поліпшивши технічну оснащеність. Він зазначив, що Варшавський інститут східних досліджень оприлюднив доповідь про зміни в українських ЗС і видав її під назвою «The best army Ukraine has ever had», «Найкраща армія, яку будь-коли мала Україна».
Під час свого виступу глава держави похвалив систему ProZorro та пообіцяв, що вона «є і буде під моїм захистом», назвав «величезним досягненням цього року» систему електронного адміністрування ПДВ та заявок на його відшкодування, похвалився доступністю реєстрів, зокрема, нещодавнім відкриттям даних про бенефіціарів українських компаній, і попросив Кабмін подумати над ідеєю відкриття нових електронних сервісів.
За його словами, попри те, що частина промислового потенціалу України перебуває на окупованих територіях, у країні відбувається економічне поліпшення, а ВВП зростає. Зокрема, цього року зростання економіки може скласти 1,8% і прискориться до 2020 р. до 4%. Це, зі свого боку, дає змогу поліпшувати якість життя українців.
Президент похвалив Раду за підтримку реформи освіти та висловив надію, що аналогічним чином парламент проголосує за медичну, пенсійну та судову реформи. А також нагадав, що в рейтингу успішності реформ з 30 країн Україна посідає 20-те місце. Поліпшити цей показник, на його думку, зможе впровадження земельної реформи, ефективна приватизація та ставка на IT-сферу, з паралельним ухваленням законів про електронні комунікації, хмарні технології, електронні послуги та захист прав інтелектуальної власності.
Говорячи про вибори, він зазначив, що за збереження поточного формату вибору президента. «Я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати президента і передати це право парламенту. Обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій Верховного головнокомандувача», – заявив Порошенко. На його думку, внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйняте суспільством, а наближення планових виборів президента та Верховної Ради робить ще більш нераціональною ідею дочасних виборів. Також він попросив депутатів протягом найближчого часу завершити консультації та подати пропозиції кандидатур нових членів Центрвиборчкому.
На думку Порошенка, мінські домовленості не ідеальні, оскільки ухвалювалися в дуже складних для України військово-політичних умовах і не принесли сталого миру. «Але залишається беззаперечним факт, що саме завдяки їм Україні вдалося суттєво знизити рівень бойових дій і людських втрат на Донбасі, сформувати міцну міжнародну коаліцію на підтримку України, зберегти дієвий механізм міжнародних санкцій проти російського агресора», – вважає він.
Президент упевнений, будь-які нові угоди, як би їх не називали, по суті будуть відтворювати нинішні та починатися з головного – повного та всеохоплюючого припинення вогню. Головна ж причина відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі – це повний брак політичної волі у Кремля виконувати власні зобов’язання. «Але ми разом з усім світом повинні продовжувати тиск на агресора, щоб пропорційно підвищувати ціну за невиконання взятих зобов’язань», – додав Порошенко.
Досягнення проміжних цілей, як-то отримання безвізу та набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС, породили в суспільстві питання про те, яким чином Україна рухатиметься далі до кінцевої мети – вступу до ЄС та НАТО. Щодо цього Порошенко повідомив, що в липні на саміті Україна-ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва ЄС нові ініціативи щодо бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Зокрема, це і асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку.
«Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони ЄС ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС. Внаслідок такої стратегії ми максимально наблизимося до критеріїв членства в ЄС. Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка країна ЄС. І тоді питання про членство стане лише формальним питанням часу», – заявив Порошенко.
Щодо вступу до НАТО, президент заявив: «Я впевнений, що саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку».
«Розміщення на всій окупованій території Донбасу “блакитних шоломів” ООН стало б реальним проривом у процесі мирного врегулювання та потужним фактором деескалації… Ми готові до предметної розмови з членами Ради безпеки ООН», – заявив Порошенко. Він переконаний, дискусія має включати такі принципові елементи: розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на всьому Донбасі, включаючи неконтрольовану ділянку російсько-українського державного кордону, участь у ній представників країни-агресора чи сторін конфлікту виключається, ніякого узгодження з російськими бойовиками, а робота над цією ініціативою жодним чином не є підставою для скасування санкцій проти Росії.
«Чи можемо ми відбити Крим у Росії силою? Реалістично – ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Ми маємо створити такі умови», – заявив президент.
Для цього, за словами Порошенка, українська сторона використовуватиме інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди й арбітражі, різноманітні міжнародні платформи та моніторингові механізми – починаючи від ООН і закінчуючи ЮНЕСКО. «Притягнення РФ до міжнародно-правової відповідальності, на жаль, є довготривалим, але, вірю, ефективним процесом. Ми змусимо Росію відповідати мовою права за свої дії на території України», – підсумував він.
