Попри протести з боку України, Ізраїлю та США, президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до скандального закону «Про Інститут національної пам'яті» (ІНП), яким, зокрема, вводиться кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів». Водночас він пообіцяв, що надішле документ для оцінки до Конституційного суду.
За його словами, ухвалений закон не обмежує художню та наукову діяльність. Крім того, Дуда нагадав, що закон не є спонтанним і розробляли його понад рік. «Це не пропозиція, що з’явилася тиждень чи місяць тому. Щодо цього положення, я говорив понад рік тому, і говорив під час свого візиту рік тому до Ізраїлю», – повідомив він.
Президент наголосив, що в Польщі не може бути місця ненависті за ознакою національної чи етнічної приналежності. «Ми всі знаємо, до чого призвів антисемітизм. Ніколи в історії це не повинно повторитися», – заявив Дуда. Також він нагадав, що Польща, на відміну від інших європейських країн, не співпрацювала з режимом нацистської Німеччини.
З огляду на це Верховна Рада (ВР) в ухваленому проекті постанови висловила «розчарування і глибоку стурбованість». «Відвертий діалог, вільний обмін думками й академічна свобода опинилися під загрозою кримінального переслідування, що є несумісним із демократичними цінностями. ВР категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів і нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів XX століття – нацистського і комуністичного», – ідеться в заяві.
Зазначається, що ухвалені в Польщі зміни суперечать змісту та духу стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща та принципам, узгодженим, зокрема, у Декларації пам’яті та солідарності від 20 жовтня 2016 р.
«Ми маємо пам’ятати та передавати майбутнім поколінням правду про справжні, а не вирвані із загального контексту причини, що призвели до кровопролиття між нашими народами в роки Другої світової війни та в інші періоди нашої історії і що мали трагічні наслідки для наших народів. Незаперечним є те, що як у минулому, так і сьогодні розпалювання конфліктів між традиційно дружніми українським і польським народами в інтересах спільних ворогів нашої державності та суверенітету, якими були нацистський і комуністичний режим, а сьогодні – російський агресор та окупант», – ідеться в заяві.
Також у ньому висловлюється тривога, що «розгортання антиукраїнських настроїв» може безпосередньо вплинути на права та свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі.
Як повідомляли «i», проект закону «Про ІНП», згідно з яким заперечення «злочинів українських націоналістів» (насамперед – убивств мирного польського населення на Волині) має переслідуватися нарівні із запереченням злочинів нацистського та комуністичного режимів, внесла правопопулістська партія «Кукіз’15» ще півтора року тому.
Про внесення змін до закону «Про ІНП» знову заговорили 26 січня на тлі широкого висвітлення в місцевих ЗМІ діяльності неонацистів і звинувачень влади в поблажливості до них. Після напруженої дискусії в залі Сейму відповідний документ ухвалили в третьому читанні завдяки зусиллям «Кукіз’15», ПіС та партії ПСТ (Польська народна партія). У ніч на 1 лютого документ ухвалила без змін верхня палата польського парламенту – Сенат.
За словами голови комітету Ради в закордонних справах Ганни Гопко, цей документ можуть використати як «інструмент тиску». Водночас, говорячи про антиукраїнські настрої в Польщі, вона зазначила, що українці не повинні опускатися до цього рівня.
«Ми стурбовані зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі. А цей закон може бути інструментом подальшого залякування або тиску на українську громаду через те, що в польських ЗМІ зростатиме істерія і не буде змоги вести дискусію про історичну правду, чи не буде академічної свободи проводити дослідження. Українська позиція була в тому, щоб не опускатися до рівня польських політиків у питанні надмірної політизованості історії, а тримати високу планку й чітко говорити про стратегічне партнерство», – заявила вона.
Депутат також зазначила, що своєю позицією польська влада вже привнесла значну дозу напруженості у відносини із США, Ізраїлем, Німеччиною та Литвою. «Уже навіть є судові процеси, і в Брюсселі говорять про те, щоб відібрати в Польщі право голосу», – додала вона.
На думку політолога Руслана Бортника, польський закон підриває соціально-економічну базу правого руху в Україні. Він переконаний, що тепер громадяни України, особливо Західної України, подумають, яку силу їм треба підтримувати.
«Сьогодні (6 лютого. – Авт.) у парламенті серед нардепів панував страх, очевидний страх. Політики, ухвалюючи постанову з огляду на ухвалення сеймом і сенатом Польщі так званого закону «про бандеризм», боялися кроків Польщі у відповідь. Ця постанова – аморфна, ліберальна, вона ні про що», – наголосив політолог.
За словами експерта, ухвалений Польщею закон – це найболючіший удару по українських політичних елітах. На відміну від рішень ПАРЄ та ООН, польський закон матиме конкретне правозастосування. Це буде інструмент серйозного впливу на українських політиків. «У польських списках нев’їзних осіб уже є 40 людей, і цей список може роздутися за рахунок, скажімо, депутатів Київради, інших політиків, закриваючи їм дорогу до країн Шенгенської угоди та впливаючи також на них через фінансові моніторинги та ін.», – зазначив він .
Бортник акцентував, що потенційно ті, хто підтримує правих політиків, сьогодні спантеличені через острах, чи переслідуватимуть їх у Польщі та застосовуватимуть інші заходи впливу. «Це ще неоціненний удар по українських правих. Не виключено, що за польським прикладом незабаром піде Угорщина», – резюмував політолог.
Україна могла б наслідувати приклад Ізраїлю, відповівши симетрично та відкликавши посла з Варшави. Втім, політолог Микола Капітоненко вважає, що українська сторона навряд чи зважиться на такий крок.
«Поляки ухвалили свій закон в інших умовах, ніж ті, у яких ми на нього відповідаємо. Вони – члени ЄС і НАТО, їм не потрібно доводити свою європейськість. Не потрібна їм і українська допомогу. Для них відхилення маятника в бік національної риторики – не більше ніж кон’юнктурне явище, хоча навіть у жорстких межах європейської демократії воно здатне привести до зниження рівня демократичності. Ми – країна, у якій уже вісім років триває т.зв. «гібридний режим», що стосується ніяк не гібридної війни, але відсутність демократії – ризикуємо втратити занадто багато з погляду як внутрішніх, так і зовнішніх перспектив», – вважає Капітоненко.
За його словами, Україна залежить від позиції Польщі в основних для національної безпеки питаннях – зближенні з НАТО, поглибленні відносин з ЄС, збереженні режиму антиросійських санкцій. «У нас майже немає важелів впливу на польську позицію», – вважає експерт.
Зі свого боку, експерт-міжнародник Ірина Верещук вважає, що відповідь ВР на «антибандерівський» закон Польщі не була потрібна, бо українська влада має апелювати безпосередньо до керівництва ЄС. На думку експерта, ухвалений парламентом документ – реакція на рівні «сам дурень», що вказує на «інфантильність і незрілість» України.
«Я вважаю, що не відреагувати неможливо, але реагувати треба зріло. А саме: Польща є членом ЄС і діє в юрисдикції права ЄС. Ми маємо звертатися не до Польщі, а до ЄС, і пояснювати їм аргументовано та юридично обґрунтовано кожну норму, з якою ми не згодні. Те, що ми будемо емоційно кричати, обзиватимемо їх п’ятою колоною, думатимемо, хто винен, нічого не дасть. З нас будуть просто сміятися», – наголосила вона.
Експерт зазначила, що польська влада використовує дискусію у світі, що розгорнулася навколо «антибандерівського» закону, щоб «отримувати профіт, пояснюючи та встановлюючи свою позицію на міжнародній арені». «Ми не можемо їм підігравати таким чином. Ми маємо діяти в юридичній площині, і якщо подавати до суду, то до міжнародного», – додала Верещук.
Нагадаємо, польський закон раніше гостро розкритикував Ізраїль, який сприйняв його як можливість покарання тих, хто вижив під час Голокосту, за їхні свідчення. З огляду на це, у парламенті країни запропонували законопроект, згідно з яким польський закон про ІНП, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. Розкритикували законопроект і в Держдепартаменті США, заявивши, що він може підірвати свободу слова та академічний дискурс у країні, та закликали Польщу його переглянути. А представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав Дуду ветувати закон.
