Недбалість, розкрадання та диверсія - такі основні версії пожежі на складах боєприпасів у Калинівці.
У ніч на 27 вересня на одному з найбільших складів з боєприпасами в Україні в селищі Калинівка Вінницької області сталася пожежа. Це вже четверте загоряння на складах з боєприпасами за останні два роки. У березні аналогічна ситуація сталася в селищі Балаклія Харківської області.
Основна версія вибуху, якої традиційно дотримується влада, – диверсія. Проте більшість експертів звинувачують у недбалості вище військове керівництво. Не виключають також версію спроби «замітання слідів» у контексті незаконної торгівлі зброєю.
За радянських часів на складах у Калинівці зберігалося 188 тис. тонн боєприпасів (10 тис. умовних вагонів) на площі 60 га. Серед них – ракети системи залпового вогню «Смерч», «Ураган» та «Град».
У 2009 р., згідно з українсько-американськими домовленостями, почали утилізацію боєприпасів 48-го арсеналу з метою подальшої його ліквідації. Згідно з інформацією в пресі тих часів, протягом 2009 р. утилізувано (фактично розпиляно на металобрухт) 4 тис. т боєприпасів, у 2010 р. – 16 тис. т, а 2011 року планувалося утилізувати 20 тис. т і повністю ліквідувати цей військово-складський об’єкт за 4 роки.
Певно, початок гібридної війни з Росією вніс свої корективи в реалізацію цих планів. На сьогодні, за даними Міноборони, на складах зберігається приблизно 83 тис. т боєприпасів.
Через пожежу на складах з боєприпасами закрито рух для всіх видів транспорту на автодорозі державного значення М-21 Житомир – Могилів-Подільський. Крім того, закрито рух залізничного транспорту на перегоні Сосенка – Калинівка регіональної філії «Південно-Західна залізниця», також «Украерорух» закрив повітряний простір у радіусі 50 км від епіцентру вибухів на Вінничині.
З Калинівки та довколишніх сіл уже евакуювали 30 тис. осіб. На ліквідацію наслідків пожежі Кабмін виділив 100 млн грн. Військова прокуратура почала розслідувати інцидент за фактом диверсії, а президент Петро Порошенко ухвалив рішення про скликання військового кабінету.
«Мобілізовано всі служби, всі працюють, ситуація є контрольованою, вживаються заходи щодо гасіння пожежі, мобілізовано техніку та особовий склад. Зараз усі роблять усе можливе. Кожен підрозділ виконує свої функції – ДСНС, Нацполіція, Міноборони», – запевнив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, перебуваючи у Вінниці.
Він наголосив, що ситуація серйозна, але уряд уже має досвід вирішення таких проблем, і зараз головне, щоб ніхто не постраждав. «Зараз проводять евакуацію людей, уся територія в радіусі 5 км відпрацьовується. Транспорту досить, щоб перевезти громадян, які захочуть виїхати, у безпечне місце. Уже розгорнуто три пункти розміщення людей, там є все необхідне. Все буде добре. Я просив би не розганяти паніку», – сказав він.
У цьому районі напередодні вибухів Служба безпеки України (СБУ) оголосила режим антитерористичних навчань. Показово, що напередодні пожежі в Балаклії в березні цього року було те саме. «Антитерористичні навчання відбудуться 26-27 вересня на території Вінниці та прикордонних районів області. Тренування, що здійснюватимуться в умовах, максимально наближеним до реальних, організовує Координаційна група Антитерористичного центру при Управлінні СБУ у Вінницькій області за участю Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників, інших регіональних суб’єктів боротьби з тероризмом, органів влади та самоврядування», – повідомив офіційний сайт Вінницької ОДА 25 вересня.
Однак за іншою версією, під антитерористичними навчаннями силовики маскували справжню антидиверсійну операцію, яку проводили в цей час у Вінницькій області. Маскували, щоб уникнути зайвих чуток у ЗМІ та паніки серед місцевого населення.
За словами радника президента та помічника голови Міноборони Юрія Бірюкова, спричинити пожежу на складі міг російський безпілотник. «Боєць одного з постів встиг доповісти про дивний звук. Через кілька секунд почалися розриви на відкритому майданчику. Периметр охоронявся надійно, тож так – схоже на безпілотник. І так, СБУ намагалася перехопити. Кажуть, неофіційно, що когось навіть затримали напередодні. Але хтось прорвався», – написав він у Facebook.
За словами Бірюкова, пожежа не поширилася на підземні сховища, бетонні ангари та цегляні склади, тільки на відкриті майданчики. «Зберігати боєприпаси просто неба – це не наш винахід, це поширена практика. Звичайно, хочеться як глибше. Але це мільйони доларів у будівництво, яких у бюджеті поки що немає», – виправдовується він.
Бірюков також зазначив, що на забезпечення «живучості» 48-го арсеналу в Калинівці 2015 року виділено з бюджету 600 тис. грн, у 2016 р. – 2 млн, у 2017 р. – 6 млн. Після вибухів на складах у Балаклії з резервного фонду мали виділити ще 19 млн грн. «Але поки що з них дозволили витрачати тільки 11 млн грн, бюджетний розпис надійшов наприкінці серпня. У нас тендери, процедури – і фактично підписувати договори за цими сумами почали б у жовтні», – зазначив він.
На думку військового експерта Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігоря Козія, вибухи на складах зброї в Калинівці – це недбалість військово-політичного керівництва України, яке, знаючи, що може бути диверсія, «досі не підвищило рівень контррозвідки на цих об’єктах».
«Керівництво на третьому році війни ніяк не може зрозуміти, що треба захищати свої склади зброї. Адже зрозуміло, що танкові боєприпаси та ракети протиповітряної оборони, які Україна не виробляє, стануть першим об’єктом для знищення з боку диверсійно-розвідувальних, терористичних, агентурних та інших елементів Збройних сил РФ», – наголосив він.
Експерт нагадав, що це вже третя пожежа на складах зброї протягом дуже короткого періоду часу. «Не керівники складів у цьому винні, а система, яка не забезпечує надійного захисту», – переконаний Козій.
Він також вважає, що вибухи на складах сталися в день народження президента Петра Порошенка не випадково. «Це не просто збіг, а знущання військових елементів ЗС РФ над українським військово-політичним керівництвом. Нехай це стане для них уроком, що не можна до своєї роботи ставитися недбало. Росія з допомогою цих недбалих чиновників хоче довести міжнародній спільноті, що Україна – це держава, яка не відбулася. На жаль, українська влада в цьому часто допомагає», – нарікає Козій.
Зі свого боку, політолог Олексій Якубін вважає, що версію диверсії як причину вибухів на складах з боєприпасами треба розглядати останньою. «Реакція влади – типова: знову ми чуємо звинувачення в диверсії, та якщо згадати таку ситуацію в Балаклії, то оргвисновки тоді не було зроблено, не було і звіту. Якщо говорити про можливу диверсію, то її треба розглядати як останню версію, бо аж надто великий ланцюг цих подій», – зазначив експерт. За його словами, недбале ставлення влади до таких дуже серйозних подійн призводить до їхнього повторення, до того ж у найкоротші терміни.
Зокрема, як наголосив політолог, ще в березні цього року ніхто з вищих посадових осіб не зазнав відповідальності за вибухи боєприпасів у Балаклії.Водночас Якубін додав, що такі НП відбуваються на тлі міжнародних скандалів щодо продажу зброї, у яких замішана й Україна. На думку експерта, однією з можливих причин вибухів на складі боєприпасів у Калинівці може бути спроба «знищити сліди».
Зі свого боку, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко переконаний, що за пожежу на складі боєприпасів має відповідати голова Генштабу ЗСУ Віктор Муженко. Він назвав інцидент військовою катастрофою. «Тисячі тонн боєприпасів, що за кілька годин перетворилися на купу уламків, могли бути використані для навчання та підвищення боєздатності нашої армії. Вони могли обрушитися на голову ворога та бути використані для захисту нашої країни від агресора. Тепер цей стратегічний склад, слідом за балаклійським та сватівським військовими складами, перетворився на ніщо, через тотальну безкарність вищого військового керівництва ЗСУ за попередні катастрофи», – написав він у Facebook.
Геращенко вважає, що місце Віктора Муженка має зайняти молодий і відповідальний офіцер ЗСУ, який «очолить процес справжньої, а не фейкової реформи армії та флоту». Політик також виступив із пропозицією до Комітету з питань нацбезпеки та оборони на найближчому засіданні розглянути питання про звернення до президента Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку главу Генштабу Віктора Муженка та його заступника, відповідального за збереження та безпеку військових складів.
«Також пропоную провести депутатські перевірки силами членів Комітету з питань нацбезпеки та оборони щодо дотримання заходів безпеки на інших військових складах і зробити висновки про те, що ще потрібно зробити для забезпечення їхньої безпеки», – резюмував він.
