Навіщо Путіну Азовське море?

27 Липня 2018, 17:15
no image

Завершення будівництва Керченського мосту, який пов'язує анексований Кримський півострів з узбережжям Росії, ознаменувало новий виток гібридної війни. Тепер увага Кремля зі сходу України переключилася на її південну частину.

Крім того, що зведений міст грубо порушує всі загальноприйняті міжнародні норми і закони, завдаючи шкоди екології Чорного моря, конструкція блокує прохід великих суден до українських портів Азовського моря. Ба більше, останнім часом почастішали рейди Прикордонних військ ФСБ Росії на ті судна, що прямують до українських берегів і назад. Політики й експерти заговорили про можливість повномасштабної війни з Росією.

Як відомо, зі зведенням Кримського мосту Росія встановила обмеження для проходження суден до українських портів в Азовському морі, що суперечить Конвенції ООН з морського права. Висоту арки мосту обмежено 33 м над рівнем моря. Раніше прохід через Керченську протоку було дозволено суднам завдовжки до 200 м, а тепер Росія заявила про обмеження дозволеної довжини до 160 м.

Ситуацію ускладнює те, що Азовське море, згідно з договором між Україною і Росією від 2004 р., є морем внутрішнього користування. Відповідно, його можуть вільно використовувати дві сторони. Тому формально РФ може оглядати судна, що йдуть до берегів України і назад.

«Формально російська сторона може оглядати судна, але ми чудово розуміємо, що в цьому разі цей механізм використовується, як юридичний та економічний тиск на Україну», – сказав прес-секретар Держприкордонслужби Олег Слободян.

За його словами, загострення ситуації в акваторії Азовського моря почалося після затримання українськими прикордонниками риболовецького судна «Норд» під прапором Росії. «Після затримання «Норда» з’явилась інформація про те, що російські прикордонники в Азовському морі почали полювання за українськими моряками. Росіянам вдалося захопити дві невеликі українські шхуни. Це 7 українських моряків», – повідомив Слободян.

Він звертає увагу, що останнім часом російська сторона змінила тактику поведінки в Азовському морі і почала на довший час затримувати іноземні судна під час проходу в Керченській протоці. Зокрема, затягуючи час надання дозволів проходу іноді до трьох діб. «Росія змінила алгоритм дій… Не без зміни тактики дій України. Ми намагаємося рішучіше надавати захист українським морякам, які рибалять у басейні Азовського моря. Однак ця ситуація впливає на потужності наших прибережних регіонів, на економічну привабливість, і трактувати інакше, крім як елемент економічного тиску, це не можна», – додав він.

Вартість простою суден залежно від їхніх параметрів коливається в межах $5-15 тис. на добу.

Багато хто схиляється до того, що такі дії Росії в акваторії Азовського моря викликано бажанням відновити водопостачання до анексованого Криму. Як відомо, Маріуполь – це сухопутний шлях з Росії до півострова. Кремлю не вдався проект так званої «Новоросії», який мав обмежити доступ центральної частини України до Чорного й Азовського морів та з’єднати Крим з російської сушею.

Після цього одним із глобальних негативних наслідків для Кремля стало блокування Україною водопостачання півострову. Росія зіткнулася з проблемою не лише браку води для сільського господарства, яке фактично знищено, а й просто для забезпечення життєдіяльності регіону. Ця проблема вже сьогодні є дуже суттєвою. Тому багато експертів уважають, що ця обставина є головною причиною чергових неприємностей, що впали на Україну.

Сьогодні Росія активно демонструє посилення своєї присутності в акваторії Азовського моря. «Дуже активні дії почалися в травні 2018 р. На сьогодні, за даними військової розвідки, близько 40 катерів, бойових катерів застосовує РФ в акваторії Азовського моря. Вони зайшли. Їх раніше в такій кількості не було. Це і катери ФСБ, і військові катери. Навіть два малих ракетних кораблі перекидали з Каспію в Азовське море, це була демонстрація посилення», – повідомив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Вадим Скібіцький.

За його словами, Росія взяла під контроль усі морські шляхи до портів Бердянська та Маріуполя. «Вони дуже активно почали контролювати все, що відбувається в Азовському морі, і всю прибережну зону в Азовському морі… Кількість суден, що підлягають огляду з боку РФ, збільшується», – резюмував він.

А от керівник Українського мілітарного центру Тарас Чмут виключає повномасштабну війну з Росією, бо Україні немає чим протистояти. «Військово-морський потенціал України дуже обмежений, адже після анексії Криму наші ВМС втратили все своє корабельне ядро на півострові, і ті залишки, що повернули росіяни, сьогодні не в змозі виконувати жодного комплексного завдання на морі», – зазначив він.

Експерт звернув увагу, що Азовське море патрулюють тільки прикордонники, які мають у розпорядженні один бойовий корабель і 20 катерів різного призначення й тоннажу, усі потужності зосереджено в Чорному морі. Водночас Чмут переконаний, що альтернативний шлях чинити опір в Азовському морі за обмежених можливостей є.

«Зрозуміло, що великі кораблі ми не отримаємо, але варіант доставки МБАКів (малих броньованих артилерійських катерів. – Авт.) сушею можливий. Крім того, у складі ДПС, морської охорони є артилерійські катери проекту «Джміль». Подібні катери Росія декілька місяців тому перекинула з Каспійського моря до Керчі. Ми також могли б перекинути їх з Дунаю. Так, вони не нові, але це можна зробити умовно швидко. Будувати флот… Корветна програма до 2028 р. – через десять років 4 кораблі – для нас це нонсенс. Тобто не обов’язково впиратися в кораблі чи катери. Та ж морська авіація, вертольоти армійської авіації… Це певна демонстрація сил і можливостей, і меседж Росії, що катерів немає, проте є вертольоти, і з ними теж можна гратися», – сказав він.

До речі, ще 2016 року Міноборони заявило про плани до 2020 р. спустити на воду до 30 добре озброєних малих кораблів, що утворять так званий «москітний флот», здатний разом атакувати великі цілі. Утім, судячи з реальних темпів будівництва кораблів, ці плани не будуть виконані. Водночас Україна має намір здійснити ремонт ПСКР «Донбас», який проходитиме в межах акваторії Азовського моря протягом 45 днів. Вартість ремонту становитиме 6,5 млн грн.

Голова наглядової ради «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко переконаний, що Україна також має запропонувати нашим партнерам створити міжнародне військово-морське з’єднання (Україна-Грузія, Україна-Румунія, Україна-Грузія-Румунія, можливо, за участю Туреччини) спеціального призначення (захист морської та прибережної інфраструктури).

«Треба опрацювати з партнерами введення санкцій проти всіх портів РФ у Чорному й Азовському морях з огляду на їхню участь у постачанні товарів та військ до окупованого Криму, а також у схемах обходу міжнародних санкцій щодо Криму. Приклад санкцій за анексію Криму чітко засвідчив дієвість. Такою картою ніхто не нехтуватиме», – наголосив Клименко.

Експерт зазначає, що російські порти на Азовському морі – Ростов, Азов, Єйськ, Таганрог – один із головних напрямків експорту російського зерна, нафти, бензину, гранульованої сірки. Тобто з уведенням санкцій у них будуть дуже великі збитки. Клименко наголошує: потрібно накласти санкції на Росію за трафік в окупований Крим. Водночас, за словами фахівця, Росія може й надалі посилювати перевірку суден, що проходять Керченською протокою, і навіть закрити її взагалі, хоча це й заборонено міжнародними правилами.

А директор Інституту «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк пов’язує економічну блокаду Азовського моря з майбутніми президентськими виборами в нашій країні. «Тільки загострюється внутрішня ситуація в Україні, тільки політичний рейтинг президента і його партії падає – ми відразу чуємо від влади, що «Путін нападе», – говорить він.

«Якщо подивитися на представників від опозиції, які претендують на президентське крісло, яких уважають агентами Кремля, то всі вони говорять про мирне врегулювання конфлікту. Тобто це те, чого шукає Росія. Загострення ситуації з цього погляду Росії невигідно, бо це стане причиною концентрації людей навколо інших політичних сил», – заявив керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк.

Водночас він не виключив можливість песимістичного сценарію. «Звичайно, є загроза того, що можуть скластись обставини, які змусять Кремль реалізувати свій план у південній Україні достроково», – сказав він.

Такою умовою, наприклад, може бути знищення Кримського мосту. Так, за інформацією російських ЗМІ, є надмірне перевантаження на міст навіть у статичному стані, тому гіпотетично його руйнування є можливим. «Якщо така ситуація і трапиться, то зрозуміло, що відповідатимуть не друзі та компаньйони Путіна, які допомагали йому будувати цей міст, а відповідальність покладуть або на диверсійні сили України, або якихось міфічних морських добровольців, що може стати підставою для ескалації» , – резюмував він.

Раніше колишній командувач Військово-морських сил, віце-адмірал Сергій Гайдук як один із варіантів, як убезпечити Україну від можливого наступу Росії на Азовському морі, запропонував розмістити в ньому загородження у вигляді мін. За його словами, ідеться не про класичні морські міни, що мають обмеження за глибиною (Азовське море має максимальну глибину в 14 метрів. – Авт.).

«Але формування вибухових (з протидесантними мінами) та нерозривних огорож є реальним кроком до запобігання втрат», – говорить Гайдук. Він переконаний, що заблокувати саму себе для України не стане проблемою. «Це просто – є поняття «фарватер військовий контрольований». Усі мінні поля та загородження наносять на карти. Каравани суден проводять за цими фарватерами», – пояснив він.

Зі свого боку, політичний експерт центру «Будинок демократії» Анатолій Октисюк для боротьби з морською блокадою пропонує взагалі відокремити Крим від материка, остаточно перетворивши його на острів. «Нам потрібно прорити канал, щоб з’єднати Чорне море з Азовським», – стверджує він.

Такої думки дотримується й співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. За його словами, такий канал стане відповіддю України на міст через Керченську протоку, і дасть змогу ходити кораблям з Чорного моря в Азовське без тиску з боку Росії.

Залишити коментар:
Подписаться
Уведомить о
0 Комментарий
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
Відео
Всі статті