Нинішній політичний сезон в Україні буде непростим для української влади і очевидно щедрим на резонансні події. Проте працювати доведеться в складних соціально-економічних умовах та погіршення ситуації з розповсюдження коронавірусної хвороби. Медики та експерти в один голос попереджають: на країну насувається нова хвиля пандемії через ще заразніший «дельта»-штам. Існує велика ймовірність нового локдауну.
«Економічні новини» зробили свою добірку основних акцентів цієї осені.
В гостях у Байдена
Початок осені ознаменувався, мабуть, чи не з найбільш вагомою подією для всієї країни. Президент Володимир Зеленський вперше відвідав Вашингтон на запрошення свого американського колеги Джо Байдена після того як останній став повноцінним господарем Білого дому, змінивши на цьому посту Дональда Трампа.
Візит такого рівня до США – найпотужнішої держави світу та стратегічного партнера України – завжди винятково важлива подія. Хоча обставини для зустрічі з американським керівництвом були далекі від сприятливих. Адже вона по суті проходила у мертвий політичний сезон та в розпал гострої кризи в Афганістані. Крім того, їй передували неоднозначні заяви та взаємна критика на ґрунті розбіжностей щодо перспектив введення в експлуатацію російсько-німецького газопроводу «Північний потік – 2», після того, як в травні Штати скасували санкції проти компаній, що реалізують суперечливий проект. А також скандал з українським корінням, який мало не поставив хрест на політичній кар’єрі Джо Байдена. Та все ж те, що така зустріч проводиться само по собі є позитивним моментом.
Попри те, що Байден запросив Зеленський відвідати США ще в липні, поїздку кілька разів відкладали. Останній раз візит перенесли перед самісінькою поїздкою – в ніч на 30 серпня. І зрештою 1 вересня вона таки відбулася.
Головною темою перемовин лідерів держав стали безпекові питання. Говорили про протидію російській агресії щодо України, безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні та на Донбасі, деокупацію Криму, посилення енергетичної безпеки України, військову та військово-оборонну взаємодію між Україною та США. Перспектива членства в НАТО і ПДЧ. Також підняли питання енергетичної безпеки, яка пов’язана із завершенням будівництва «Північного потоку – 2». Сторони підписали кілька документів щодо співпраці в оборонній сфері та в космічній галузі.
Правда, не обійшлося і без скандалів. Цього разу відзначився новий прес-секретар президента Володимира Зеленського Сергій Никифоров. На своїй сторінці в Instagram спікер президента опублікував сумнівне фото з Монументом Вашингтона. Никифоров оприлюднив два фото – на першому він зображений серйозним на тлі Монумента, а на другому – з висунутим язиком і старим фототрюком з перспективою, під час якого він нібито піднімає пальцями розташовану далеко стелу. Світлини користувачів соцмережі дуже обурили.
Можлива відставка Разумкова
Шоста сесія Верховної Ради (ВР) дев’ятого скликання розпочнеться 7 вересня і триватиме до 21 січня 2022 року. У ЗМІ тим часом з новою хвилею почали розповсюджуватися чутки про можливу відставку спікера парламенту Дмитра Разумкова. І хоча розмови про це ведуться вже не один місяць, але диму без вогню не буває. Офіс Президента давно дратує той факт, що політик не завжди готовий діяти відповідно до планів Банкової і часто всупереч відкрито висловлює протилежну позицію з того чи іншого питання. Чи протримається він у своєму кріслі цього сезону – питання залишається відкритим. Сам же Разумков, за словами експертів, все ж почав готуватися до можливої відставки і думає над варіантами свого політичного майбутнього. Це може бути власний проект, або приєднання до інших.
«Ми знаємо, як ОП воює з головою Київської міської державної адміністрації. Це був певний сигнал для нинішньої влади про майбутні союзи пана Разумкова», – зазначив політичний експерт Ігор Чаленко. За альтернативою Разумкова далеко не потрібно ходити. Його місце може посісти перший заступник Руслан Стефанчук. Ось тільки чи знайдуться голоси за такі ротації – поки не відомо. Адже Разумков має вагому підтримку всередині монобільшості.
Ротація в Кабміні
А от чергові перестановки в Кабміні скоріше за все будуть неминучими. Під час осінньої пленарної сесії депутати можуть відправити у відставку до п’яти міністрів. Інформація про масштабні перестановки в уряді з’явилася у ЗМІ ще перед тим, як депутати пішли на літні канікули. Мовляв разом із відставкою Арсена Авакова, який очолював Міністерство внутрішніх справ, Рада могла звільнити ще кількох міністрів. І хоча тоді все обмежилося лише здогадками, що так і не знайшли свого підтвердження. Проте нещодавно про можливу ротацію опосередковано підтвердив і сам президент Володимир Зеленський. «Я вважаю, що проблема тих чи інших наших міністрів в тому, що вони починають багато говорити, коли нічого показати. Так, є деякі менеджери в нашій державі сьогодні, яким потрібно дуже довго готуватися. У нас немає на це часу», – заявив глава держави перед Днем Незалежності.
Ймовірність кадрових перестановок не виключає й сам голова ВР Дмитро Разумков «Я думаю, що осінь буде пов’язана з кадровими змінами. Дійсно, прізвища (міністрів – ред) і так звучать, але я не думаю, що їх сьогодні варто озвучувати. Але до низки міністрів є претензії як у Верховної Ради, як у профільних комітетів, так, я думаю, і у суспільства. Тому деякі ротації в Кабміні я особисто також прогнозую», – заявив Разумков.
Так, за словами політичних експертів, найхиткіші позиції зараз у міністра оборони Андрія Тарана, віце-прем’єра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського і міністра соцполітики Марини Лазебної. Ще два члени Кабміну, яких також може зачепити хвилею майбутніх перестановок – це міністр юстиції Денис Малюська, а також міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Протистояння за вплив на столицю
Банкова вже давно мріє посилити свій вплив і на українську столицю, де лідируючі позиції утримує її мер і очільник КМДА Віталій Кличко. У ВР ще у 2019-му році силами фракції монобільшості у першому читанні був ухвалений законопроєкт №2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Тоді ж, восени 2019-го, уряд Олексія Гончарука ухвалив рішення про звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, проте далі цього ситуація так і не рушила з місця.
Протистояння з міським головою у спробі його звільнення з посади очільника КМДА є прямим порушенням Конституції. Адже відповідне рішення Конституційного суду від 25 грудня 2003 року чітко визначає, що президент має призначати головою КМДА лише особу, обрану столичним міським головою. Поки що останньому із найменшими репутаційними втратами вдавалося уникнути прямого конфлікту з Банковою. Проте масові обшуки в підрозділах КМДА та на комунальних підприємствах, що тривають від травня 2021 року, можуть перерости у політичну кампанію проти Віталія Кличка вже цього політичного сезону.
Бюджетні пристрасті
По традиції основна увага в нинішньому політичному сезоні буде прикута також до прийняття Держбюджету на 2022 рік. Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Уряд незабаром затвердить і передасть до ВР проєкт головного кошторису країни. «Як і минулого року, все передамо вчасно, і так само будемо робити ставку на збільшення фінансування освіти, медицини, соціальних програм, армії, економічного зростання та інших важливих напрямів», – зазначив голова Уряду. Нагадаємо, що 15 липня 2021 року Рада ухвалила постанову щодо Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки. Документ повинен стати основою для проєкту не лише держбюджету на наступний рік, але й прогнозів місцевих бюджетів.
Саме з цього приводу у вересні до України має приїхати місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Минулого разу місія працювала з грудня 2020-го до лютого 2021 року, але поїхала, так і не погодивши виділення наступних траншів за програмою. Незабаром після того Зеленський говорив про низку розбіжностей із Фондом у питаннях реформ, зокрема судової. У вересні 2021-го місія має оцінити готовність України до наступного траншу.
«Перше, що їх цікавить — це макроекономічні показники, що будуть закладені, наскільки вони будуть реалістичні. Також їх цікавить дефіцит, який буде закладено на наступний рік. Тому що у нас, як правило, дефіцит, який у нас вимагають кредитори – це 2,5 – 3% від ВВП. У зв’язку з пандемією та кризовими явищами, МВФ пішов назустріч ще минулого року, і нам давали в 2020-му 280 мільярдів гривень дефіциту, при тому, що в нас в середньому було 70-80, в цьому році – 243 мільярди. Тобто, наступний рік чітко дає розуміти: попуску не буде, скорочуйте, хлопці, дефіцит. Ми розуміємо, що буде менше можливостей для видаткових статей. У нас в бюджеті є захищені статті: соціальні виплати, повернення боргів, і є незахищене. Це ремонти, капітальні видатки – те, що бюджет включає господарські договори на виконання тих чи інших послуг із господарюючими суб’єктами – це незахищене. Ми рік закриваємо дуже гарно, частина цих грошей піде на розрахунки за наші борги з тим же МВФ», – сказав експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Раніше повідомлялося, що МВФ виділив країнам світу рекордні 650 мільярдів доларів у рамках загального розподілу спеціальних прав запозичення (СПЗ). З цієї суми Україна отримає без умов та зобов’язань 2,7 мільярда доларів.
Опалювальний сезон та нові тарифи
Не менш важливим цього політичного сезону традиційно стануть дискусії політиків та експертів навколо тарифів на ЖКГ. Як відомо, місцева влада віднедавна отримала всю владу над виробниками тепла. Але експерти побоюються, що без належного контролю збоку держави це може обернутися проблемами в новому опалювальному сезоні.
Так, до недавна виробники тепла мали два центри впливу. По-перше, це керівники місцевих органів влади, які підписували контракти з директорами ТКЕ. По-друге, це Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, яка встановлювала тарифи на тепло для половини (за обсягами реалізації) суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання. Курс на децентралізацію запустив процес переходу «тепловиків» у відання регіонів і в липні цього року тарифоутворення в комунальній сфері та плани розвитку ТКЕ передано на місцевий рівень. Варто зазначити, що тарифи на тепло давно не змінювалися. І навіть ті, які НКРЕКП переглянула в грудні 2020 року, не застосовувалися через відсутність схваленого Кабміном проекту публічного договору, на який повинні перейти споживачі, згідно із законодавством про ЖКГ. Документ очікують до початку опалювального сезону-21/22. На сьогодні 70% у тарифах ТКЕ становить вартість енергоресурсів. Ціна газу в ньому закладена поки на рівні 5375 грн без ПДВ за тисячу кубометрів. З червня 2021 року основний обсяг цього палива, яке витрачається на потреби населення, можна купити за трирічним контрактом у компанії «Нафтогаз Трейдинг», але вже за ціною 6180 грн за тисячу «кубів». Тобто через підвищення ціни газу тариф може піднятися максимум на 10%.
Водночас на тлі розмов чиновників енергетичного сектору про необхідність підвищення вартості електроенергії для населення уряд ухвалив політичне рішення про її зменшення. За останні місяці керівництво країни розглядало різні сценарії перегляду тарифів в сторону їх зменшення для кінцевих споживачів. У підсумку влада зупинилась на фінансовій моделі, коли різницю між ринковим і встановленим тарифом на електроенергію для населення держава компенсуватиме її постачальникам живими грошима. Як і раніше, субсидувати населення будуть за рахунок «Енергоатому» та «Укргідроенерго».
Наразі вартість електроенергії для всіх побутових споживачів становить 1,68 грн/кВт. Незалежно від того який обсяг споживання в того чи іншого господарства. Починаючи з 1 жовтня тариф на електроенергію для громадян становитиме 1,44 грн/кВт, за умови що місячне споживання не буде перевищувати 250 кВт-год. Очікується, що знижку в 28 коп за кВт отримають більшість українців, адже за розрахунками міністра енергетики Германа Галущенка, місячне споживання електроенергії у 80% населення вписується в ліміт у 250 кВт-год. Платіжки з новими тарифами за спожиту в жовтні електроенергію громадяни отримують вже у листопаді.
Амністія капіталів
Окрема увага цього політичного сезону буде приділена податковій амністії, яка вже стартувала із першого вересня. Запровадження одноразового добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету передбачено в законі №1539. Фактично держава запропонувала громадянам у законний спосіб вивести з тіні статки, котрі вони отримали без сплати податків або ж вивели з країни. Адже несплата податків – це злочин. Задекларувавши протягом року приховані активи, громадяни у подальшому матимуть змогу уникнути покарання. Кампанія триватиме до 1 вересня 2022 року.
Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка переконаний, що податкова амністія в першу чергу боляче зачепить заробітчан. На його думку, трудові мігранти будуть обкладені додатковими податками, а до того ж легалізується «зарплата у конвертах». «І не вірте «говорячим головам» слуг, що «амністія» нібито добровільна справа – після її завершення, податкові опричники ходитимуть по хатах заробітчан, оцінюватимуть за власною фантазією побудовані будинки і привезені з-за кордону авто та нараховуватимуть податки – «опричнину» на нові конверти народним депутатам. Ви ж не вірите, що податківці ходитимуть до слуг чи олігархів?» – риторично запитує ексгенпрокурор.
Наразі в Україні немає чинних законопроектів про посилення контролю за грошима громадян. Міністерство фінансів разом із податковою службою розробляють законопроект про оцінку доходів за непрямими методами. У разі його схвалення, визначення доходів певної люди відбуватиметься не на підставі офіційних даних (декларація, зарплата, продаж нерухомості, автомобіля тощо), а на підставі витрат. Якщо витрати платника податків або його сім’ї перевищуватимуть офіційні доходи, то для податкових органів це буде аргументом запідозрити ухилення від сплати податків і донарахувати податок з доходів на різницю.
«Дельта» в Україні і новий локдаун
Тема коронавірусу, на жаль, також нікуди не зникла. Не зважаючи на те, що з’явилася вакцина від цієї страшної недуги, людство стало програвати в гонці на швидкість. Мутації вірусу не дозволяють повністю побороти пандемію, а загальносвітові темпи вакцинації не дозволяють убезпечити від тяжкого перебігу хвороби достатню кількість людей.
Вже цієї осені слід очікувати на новий, більш смертоносний спалаху хвороби та нового локдауна. Який, як показує досвід, може тривати до наступної весни і чергового сезонного падіння захворюваності. І Україна не є винятком. Країною вже почав крокувати штам «Дельта», що з’явився в Індії. Наразі в країні щодоби фіксують понад тисячу нових випадків коронавірусу. У найближчі три місяці ситуація може погіршитися. Головний санітарний лікар Ігор Кузін вже анонсував запровадження чергового локдауну в листопаді. «За тим сценарієм, за яким ми зараз рухаємось, новий локдаун можуть ввести орієнтовно у листопаді», — заявив чиновник і додав: якщо українці робитимуть щеплення й дотримуватимуться соціальної дистанції, локдаун можна буде відтягнути на грудень-січень або й зовсім його не допустити. Станом на 26 серпня повністю імунізувалися проти коронавірусу лише близько 8% громадян (3,3 млн людей).
Між тим, експерти вже називають «коронакризу» найгіршою економічною кризою у світі за останні 100 років. Внаслідок пандемії загальні обсяги виробництв впали на $15 трлн. З початку локдауну у березні 2020 року уряди світових держав витратили близько $16 трлн на підтримку своїх економік. Зокрема, тільки в Україні 2020 року реальний ВВП скоротився на 4,4%. Коли вдасться надолужити минулий рівень – експерти утримуються від чітких прогнозів, адже на заваді можуть стати багато факторів.
