Градус піднімається - НАБУ і топ-чиновники гучно звинувачують один одного. У корупційній трясовині опинилося багато відомих українців. У скандалах загрузли не тільки міністри і народні обранці, а й САП разом з НАБУ, чиє протистояння перейшло на якісно новий рівень.
Війна НАБУ і САП – від слова до діла
Конфлікт між НАБУ і САП в середу отримав продовження, причому – досить драматичне, з жучками, бійкою і зброєю. Хто правий, а хто винуватий знову зрозуміти непросто, оскільки версії сторін суттєво різняться. Назар Холодницький заявляє про те, що його намагалися прослуховувати, простягнувши кабель з «Охматдиту», а його водієві зламали руку і розбили машину. У свою чергу, Артем Ситник запевняє, що ніхто не прослуховував главу САП, співробітники НАБУ виявилися на місці конфлікту випадково, а бійку провокували прокурори.
Четвірка під прицілом
Українські антикорупціонери розійшлися не на жарт: під прицілом опинилися чиновники найвищої ланки. Головна причина кримінальних проваджень – незадекларовані доходи. Звинувачення прозвучали на адресу міністра інфраструктури Володимира Омеляна, заступника голови СБУ Павла Демчини, міністра юстиції Павла Петренка і нардепа Антона Геращенко. Всі вони в унісон твердять про те, що звинувачення несуть виключно політичний характер.
Розслідування антикорупційних органів – аж ніяк не грім серед ясного неба. Практично всі чиновники, заповнивши декларації, опиняються на гачку у НАБУ, оскільки у більшості декларацій можна знайти купу неправди і невідповідностей. Лікарський жарт говорить: немає здорових – є недообстежувані. Так само у наших чиновників: є лише недоперевірені. У майбутньому цей список можуть поповнити і інші відомі прізвища. Звісно, якщо це комусь буде вигідно.
Першим під удар потрапив міністр інфраструктури Володимир Омелян, якого підозрюють в незаконному збагаченні. Простіше кажучи, його доходи не відповідають його витратам. Сам міністр порівняв відкрите провадження з боротьбою з «бабками в переході». Він називає підозри сфабрикованими і стверджує, що в них відсутній склад злочину. Омелян запевняє, що може пояснити кожен задекларований цент, а відкрита проти нього справа підриває репутацію і його особисту, і самого НАБУ. Із суду міністр пішов без конвою, оскільки за нього поручився його товариш, міністр молоді та спорту України Ігор Жданов. Володимир Омелян розповів про те, що на поруки його готові були взяти шістдесят чоловік.
Службове положення врятувало також першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчину. Він вирішив, що найкращий спосіб захисту – це напад і пішов в атаку. Права рука голови СБУ вимагає притягти до відповідальності директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Демчина заявляє, що його оббрехали всі – від прокурорів і слідчих до журналістів, з чиєї «легкої руки» все і почалося. У Демчини “в рукаві” виявилося чимало звинувачень на адресу НАБУ – від незаконного працевлаштування до організації провокацій. У своїх звинуваченнях помічник голови СБУ говорив про казино і стрип-клуби, організації ДТП, спроби напоїти алкоголем підозрюваних і т. ін.
В “підвішеному” стані зараз знаходяться ще два чиновники, які потрапляють під розслідування за подібними звинуваченнями. Міністр юстиції Павло Петренко, який займає крісло міністра ще з часів Майдану – з 2014 року, за підозрами, також вказав в декларації інформацію, яка не відповідає дійсностіі. Засоби масової інформації повідомили про те, що племінниця міністра стала володаркою елітного авто і дорогих квартир в столиці. От тільки в декларації самого Петренко про це нічого не говориться. Більш того, він запевняє, що абсолютно ніякого відношення до багатства своєї родички не має і не давав грошей на покупку квартир та автомобіля.
Радник міністра внутрішніх справ, народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко також звинувачується в незаконному збагаченні, тому що, за інформацією все тих же журналістів, віддає за квартиру в Києві близько трьох тисяч доларів в місяць, нібито з кишені свого тестя. Ось тільки в ЗМІ говорять про те, що доходи родича не можуть покривати такі витрати. Сам нардеп запевняє, що криштально чистий перед законом.
Чим закінчаться історії з Петренко і Геращенко – поки що зарано говорити. В бюро впевнені, що інформація журналістів не є приводом для досудового розслідування, хоча і будуть детальніше вивчати декларації. У будь-якому випадку, всіх фігурантів об’єднують численні заяви про політичне підґрунтя заведених на них справ – перед президентськими і парламентськими виборами ведеться прихована війна. Директор НАБУ Артем Ситник впевнений, що в майбутньому чисельність цих звинувачень буде лише зростати.
Суспільство в очікуванні
Суспільству зараз дуже важко розібратися в цих ескападах і взаємних звинуваченнях. Соціологи стверджують, що українці серйозно сумніваються, чи є успіх в антикорупційній реформіта чи можна довіряти антикорупціонерам. Напруги додає те, що навіть над самим головою НАБУ навис “дамоклів меч”: Генпрокуратура може позбавити його волі за порушення таємниці слідства. Ситника звинувачують в тому, що він видавав зайву інформацію представникам ЗМІ. Справи голови САП Назара Холодницького теж не надто веселі: завдяки прослуховуванню в його кабінеті стали відомі деякі незручні моменти. Прокурор залишив за собою крісло, але спокою не знайшов: Холодницький вже звернувся в СБУ, з заявою, що його знову прослуховують.
Прогрес є
Незважаючи на всі ці війни і кіношні пристрасті, процес боротьби з цим ганебним явищем просувається. На Заході відзначають успіхи українців у війні з корупцією, яка з 1991 року висить тяжким вантажем на шиї держави і громадян країни. І сприяє цьому не тільки робота спеціальних антикорупційних органів, а й свідомість громадянського суспільства, а також діяльність журналістів, що не дають корупціонерам спати спокійно. Все це допомагає країні рухатися в правильному напрямку (незважаючи на підніжки, скандали і повільний темп), а також змушує українських політиків ставати більш відповідальними. Зараз надважливо об’єднати всі сили, тому що попереду дуже непростий період, який ближче до виборів буде спалахувати новими скандалами, підозрами та обвинуваченнями.
