Напередодні вранці через Керченську протоку запустили автомобільний рух новозбудованим мостом, що пов'язує анексований Кримський півострів з узбережжям Росії. Попри санкції й обурення Заходу, східний «сусід» укотре дав зрозуміти Києву, що повертати незаконно відібране найближчим часом не збирається.
Про потребу побудувати перехід через Керченську протоку Володимир Путін заявив відразу після анексії Криму – у березні 2014 р. Загальні витрати на об’єкт становлять близько 230 млрд рублів. Будували його за кошти федерального бюджету Росії. Генпідрядник – ТОВ «Будгазмонтаж» близького до глави Кремля російського підприємця Аркадія Ротенберга.
Утім, реалізувати свій задум росіянам вдалося не без сторонньої допомоги. Нідерландська компанія Dematec Equipment побудувала одну з машин для будівництва моста. Інша компанія – Bijlard Hydrauliek – поставила «найважливішу частину» для цієї техніки. Директор Dematec Equipment Ван ден Хевел заявив, що компанія не порушує введені ЄС санкції, бо будівництво відбувалося на території Росії.
Протяжність моста – 19 км. Він став найдовшим у Європі. Переправа через Керченську протоку на 2 км перевищує розбіг колишнього рекордсмена – моста Васко да Гама в Португалії. Зводити конструкцію почали в лютому 2016 р., а здати в експлуатацію мали наприкінці 2018 р., однак будівельники спрацювали на випередження, і здали проект на півроку раніше терміну.
У відкритті моста взяв участь особисто російський президент. Сидячи за кермом КамАЗа, він подолав шлях від Краснодарського краю до Керчі трохи більше ніж за чверть години. До речі, у новинному сюжеті щодо цього на російському «Першому каналі» прозвучала двозначна заява на адресу Путіна. Так, під час трансляції коментатор заявив, що президент РФ перевершив керівника нацистської Німеччини Адольфа Гітлера.
«Цей проект хотіли здійснити англійці в XIX столітті. Цей проект хотів здійснити Микола II, цей проект хотів здійснити Гітлер і Шпеєр. Головний архітектор Рейху зробив цей проект на початку сорокових років, а здійснив його… Путін», – сказав він. Щоправда, багато українців схожість останнього з колегою з минулого і згодом його перевагу пов’язують не лише з цим конкретним випадком.
Наразі йдеться тільки про рух автомобільною частиною моста. Вантажівки змушені зачекати, поки російські фахівці дадуть висновок, що це безпечно для споруди. Залізничне сполучення планують запустити трохи згодом.
Крім посягань на територіальну цілісність країни, новозбудований міст, по суті, «замикає» Україну в Азовському морі, створюючи перешкоди для судноплавства, що може негативно позначитися на економіці країни. Так, Росія встановила обмеження для проходження суден до українських портів в Азовському морі, що суперечить Конвенції ООН з морського права, ідеться в заяві Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України (МінТОТ).
Окрім того, висоту арки моста обмежено 33 метрами над рівнем моря. Також раніше прохід через Керченську протоку було дозволено для суден завдовжки до 200 метрів, а тепер Росія заявила про обмеження дозволеної довжини до 160 метрів.
Висунутим Росією вимогам до габаритів суден, за інформацією Маріупольського порту, не відповідають щонайменше 144 судна, що заходили в порт протягом 2016 р., що становить 23% від загальної їхньої кількості. До того ж саме на ці судна припадало 43% вантажоперероблення порту. Тепер через російський міст до Маріупольського морського порту зможуть заходити тільки судна вантажопідйомністю до 10 тис. тонн.
Коментуючи відкриття Кримського моста, президент Петро Порошенко заявив, що його незаконне будівництво є черговим свідченням нехтування міжнародним правом з боку Кремля. «Особливо цинічним є той факт, що його відкриття відбувається напередодні чергової річниці депортації кримськотатарського народу сталінським режимом», – написав він у Facebook.
Глава держави наголосив, що попри спроби Москви легітимізувати тимчасову окупацію Кримського півострова, послідовні рішення цілої низки міжнародних судових інстанцій підтверджують – тягар вчиненого міжнародного злочину для Росії лише зростатиме. «Україна і надалі послідовно захищатиме свої позиції. Нагадаю, на моє доручення до Арбітражного Трибуналу Конвенції ООН з морського права було подано клопотання про захист суверенних інтересів України, зокрема, у зв’язку із протиправним зведенням Керченського моста», – пише президент. «А міст обов’язково знадобиться окупантам, коли вони будуть терміново покидати наш Крим», – підсумував Порошенко.
Політичний аналітик, екс-нардеп Тарас Чорновіл уважає, що Кримський міст завдаватиме величезних збитків росіянам і не простоїть довго. Він зазначив, що російські й українські фахівці раніше ретельно вивчали можливість будівництва моста. «Не один раз експертизу там проводили. Згадаймо – прем’єр Юлія Тимошенко у 2008 р. підписала протокол про наміри щодо будівництва цього моста. Виїхали комісії, здебільшого російські, які провели дослідження і визнали, що це зробити майже неможливо. Після Тимошенко прем’єр Микола Азаров теж проводив відповідні дії. Знову були дослідження обох країн, і знову дійшли висновку, що це занадто небезпечно – занадто хитка конструкція, її надійність ніхто не зможе гарантувати. І тут надходить політична вказівка – це треба зробити. Неможливо, але треба. І роблять – як в анекдотах», – заявив Чорновіл.
Він упевнений, що міст створюватиме проблеми. «Вочевидь, там закладають певний запас міцності. Але давайте не забувати – на мосту мали бути легковий, вантажний та залізничний перехід. Залізничний, кажуть, буде через рік, вантажний – через півтора. Зараз він працюватиме на 1/10 запланованого навантаження. Вочевидь, якісь його частини регулярно закриватимуть на ремонт, регулярно будуть збитки. Міст потребуватиме неймовірних коштів. Це суто політичний проект, який ніколи не стане прибутковим економічно. Те, що робиться зі злим умислом, завжди приречене. Не буде цей міст стояти довго», – резюмував він.
Зі свого боку, еколог Олексій Василюк повідомив, що функціонування Кримського моста в сейсмоактивній зоні становить загрози для екологічної системи Азовського та Чорного морів. «Екосистема Азовського моря дуже нестабільна, там дуже багато організмів, які можуть жити лише в ньому. З іншого боку, Керченська протока – це одна з найбільш сейсмологічно небезпечних частин на карті України, і вона формується зараз. Там можуть бути місцеві землетруси», – зазначив він.
За його словами, проект і далі викликає безліч питань технічного характеру. «Цей міст не могли побудувати за радянських часів, не змогли побудувати німці під час окупації. Надії, що зараз цей міст стане таким, що зможе простояти та функціонувати довго, великою мірою, немає», – додав експерт. Крім того, через спорудження мосту є серйозна загроза для популяції дельфінів у регіоні.
Водночас еколог переконаний, що справжньою катастрофою може стати руйнування моста. «Колись міст може впасти. Не треба сподіватися, що це буде через сотні років. Що буде, якщо він упаде? Хто візьме на себе відповідальність за вивезення всіх уламків з дна протоки, де 80 метрів мулу, де неможливо крани встановити і т.д. Хто буде його демонтувати? Адже всі азовські порти будуть повністю паралізовані, якщо це станеться. Тому ми вважаємо, що найбільша загроза і для природи, і для економіки України в тому, що якщо настане завтра, коли міст запустять, то що буде післязавтра, коли він упаде», – резюмував він.
Водночас лідер кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров висловив досить оптимістичний коментар щодо цього. За його словами, Керченський міст після деокупації Криму Росія повинна буде віддати як контрибуцію за захоплення української території та завдання збитку.
На його думку, обслуговування та утримання моста буде проблематичним для України, тому є інший варіант. «Усе залежатиме від того, якою буде Росія після того, коли вона зміниться. У будь-якому разі ми повинні будемо виходити з того, що у 2014 р. Росія, порушуючи всі міжнародні договори, принципи, норми, окупувала Крим. Тому навіть якщо припустити, що цей міст вистоїть і він буде придатний до експлуатації, я не бачу жодної іншої форми експлуатації цього моста, як створення спеціального міжнародного консорціуму», – сказав Чубаров.
Водночас він упевнений, що міст можна буде відібрати в РФ. «Росія як країна-окупант цей міст має повністю передати як контрибуцію за завдані збитки і все решта цьому міжнародному консорціуму. У договорі про передання мають бути передбачені заходи реакції, якщо Росія якимось чином спробує його собі в подальшому перепідпорядкувати або повернути. Міст – це частина тієї великої контрибуції в погашенні збитку, який Росія завдала Україні», – резюмував політик.
