Російська банківська система й далі втрачає валюту.
Корпорації виводять кошти з російських рахунків четвертий місяць поспіль, випливає з даних, які наводить в огляді по сектору Райффайзенбанк, і статистики ЦБ. У липні, за оцінкою банку, юрособи забрали ще 3 млрд доларів на додачу до 4,9 млрд місяцем раніше.
Сумарно з початку квітня вилучення з корпоративних рахунків досягло 17,3 млрд доларів, або 6,5% від клієнтських коштів в інвалюті (265 млрд доларів на 1 квітня, за даними Банку Росії).
Виведення коштів у липні, найімовірніше, пов’язано з потребою гасити зовнішній борг і виплачувати дивіденди, говорить аналітик Райффайзенбанку Денис Поривай: сумарно на ці цілі могло знадобитися 7,75-9,5 млрд доларів.
Покрити відтік завдяки поверненню валютних кредитів банкам не вдалося: погашення позик принесло лише 1,1 млрд доларів. У результаті кредитно-депозитні операції забрали із системи 1,9 млрд доларів.
Щоб компенсувати недостачу, банкам довелося позичити 0,3 млрд доларів у нерезидентів і продовжити розпродаж валютних цінних паперів, внаслідок якого вдалося виручити 3,7 млрд доларів.
Ці кошти дали змогу наростити запаси вільної валюти: місяць тому система перебувала в стані дефіциту: власні запаси банків у вигляді готівкової валюти та високоліквідних активів не покривали всіх зобов’язань перед клієнтами за розрахунковими рахунками. Різниця сягала 2,6 млрд доларів.
Тепер вдалося сформувати подушку на 1,3 млрд доларів, проте її розмір залишається мізерним – у 12 разів менше, ніж на літо 2016 року.
“Помітного поліпшення ситуації з валютною ліквідністю не відбулося”, – говорить Поривай: судячи з усього, банки підключилися до скуповування валюти, фондуючи валютні активи гривневими зобов’язаннями.
Втративши 70 млрд рублів з рублевих клієнтських рахунків, банки наростили кредитування на 607 мільярдів рублів.
“Така ситуація (за якої відтік гривневих коштів у кредитування не покривається припливом ліквідності на клієнтські рахунки) зумовлена, зокрема, тією обставиною, що деякі рублеві кредити згодом конвертуються в долари (для виплат за зовнішнім боргом або дивідендів)”, – зазначає Поривай .
