Шампанським, як відомо, може називатися напій, виготовлений лише у французькій області Шампань. Всі інші «шипучі» напої називаються «ігристими винами».
Про це повідомляє телеграм-канал Pravda Gerashchenko.
За першість у виготовленні ігристих вин на території України конкурують два регіони: Крим та Поділля. На початку ХІХ ст. на терасах уздовж Дністра росли виноградники Петра Вітгенштейна, чиї «шампанські вина» особливо цінувалися.
У книзі “The topography of all the known vineyards” 1824 р. згадувалося, що “вина з Кафи схожі на вина з Шампані, а вина з Судака – на солодкі токайські”.
«Совєтское шампанскоє»
Перші роки радянської влади шампанське асоціювалося з «буржуями» та класом експлуататорів. Але вже на початку 1930-х рр. Сталін розпорядився створити дешеве вино «для потреб трудового народу» і, яке символізувало б «розкішне життя» в країні совєтов. Вибір упав на ігристе вино.
Технологію виготовлення підгледів нарком зовнішньої торгівлі Мікоян на заводі газованого шампанського в американському Окленді. У СРСР напій з 1937 виготовлявся в емальованих цистернах і за допомогою методу «шампанізації вина в безперервному потоці». Отриманий напій із дешевих сортів винограду гордо назвали «Совєтскоє шампанскоє».
Наявність “шампанського” у трудящих справила ефект на “лівих” іноземців. Так, письменник Джон Стейнбек, який побував у СРСР 1947 р. дивувався, що колгоспники пригощали його цим напоєм.
Символом новорічних свят «шампанське» стало вже на початку 1960-х, коли на телеекранах з’явилися «Блакитні вогники», а напій після грошової реформи коштував 6 рублів.
Тоді вважалося, що «Радянське» не гірше за справжнє шампанське. Але звідки взялися такі твердження, не відомо. Адже мало хто міг дозволити поїздку із СРСР до Шампань.