Вчені знайшли скам'янілі рештки мангрового лісу, якому 23 мільйони років.
Скам’янілості, знайдені на острові Барро Колорадо, свідчать про те, що в центральній Панамі колись був величезний мангровий ліс, який зберігся, коли вулканічний селевий потік поховав його 23 мільйони років тому, інформує 24 Канал.
У стародавньому мангровому лісі дерева сягали висоти 40 метрів. Дослідники вперше виявили скам’янілості у 2018 році під час геологічної експедиції на острові Барро Колорадо. Острів розташований у створеному людиною панамському озері Гатун, яке щороку перетинають тисячі кораблів під час круїзу Панамським каналом.
Колись це місце було частиною горбистого ландшафту, який частково пішов під воду в 1913 році, коли інженери перегородили річку Чагрес для будівництва каналу, а в 1923 році був оголошений природним заповідником. Сьогодні тропічні ліси острова є одними з найбільш інтенсивно досліджуваних у світі.
Ми ніколи не уявляли, що викопна деревина може бути на Барро Колорадо, – кажуть учені, додаючи, що ніхто з численних дослідників, які працювали на острові протягом останнього століття, не повідомляв про неї. Карлос Харамільйо, геолог зі Смітсонівського тропічного дослідницького інституту в Панамі, каже, що скам’янілості мангрових дерев приголомшливо добре збереглися – настільки, що їх буває важко відрізнити від інших нещодавно відмерлих зразків деревини. Це тому, що виверження вулкана поховало дерева, сповільнивши розкладання й фактично заморозивши ландшафт у часі.
Одна з авторок дослідження, Каміла Мартінес Агіллон з Університету EAFIT у Колумбії, каже, що клітинна структура скам’янілостей мінералізувалася протягом довгих років і збереглася недоторканою, пропонуючи дослідникам “рідкісну й чудову можливість здійснити подорож у минуле”.
Дослідники вивчили 121 скам’янілий зразок деревини, що лежав у невеликому струмку. 50 із них належать до раніше невідомого виду, який вони назвали Sonneratioxylon barrocoloradoensis. Новознайдені викопні види нагадують мангрові дерева, які ростуть у Південно-Східній Азії, Австралазії, регіоні, що включає Австралію, Нову Зеландію та деякі прилеглі острови, а також у деяких частинах сучасної тропічної Африки.
Але стародавній ліс був набагато вищим за сучасні мангрові зарості, згідно з дослідженням. У той час як крони більшості живих мангрових дерев сягають близько 13 метрів у висоту, S. barrocoloradoensis виростає до 25-40 метрів.
Стародавні дерева, ймовірно, розвинули ті ж стратегії виживання, що й мангрові зарості сьогодні, віддаючи перевагу злегка солонуватим водам перед високосолоними водами океану. Всі скам’янілості мангрових дерев були у схожому стані збереження, що наштовхнуло дослідників на думку, що ліс був знищений одним виверженням вулкана, яке затопило весь ландшафт грязюкою.
