Сьогоднішня кредитно-депозитна політика банків демонструє пряме зацікавлення банківських установ у збільшенні своїх депозитних портфелів і водночас насторожливе ставлення до позичальників.
Привабливі депозити
Банки спонукають українців активніше класти гроші на депозити передусім підвищенням процентних ставок. Так, якщо у вересні цього року середні депозитні ставки, які пропонували банки, становили 11,5%, то вже у жовтні вони зросли на 0,4% – до 11,9%, інформують Економічні Новини.
Загалом за рік середні процентні ставки за депозитами зросли на 3,6 %. Іще у жовтні минулого року вони становили 8,3%.
Таким чином, депозитний портфель банків із 898,844 млрд грн у жовтні минулого року зріс до 934,777 млрд грн у жовтні цього року.
Максимальні ставки за гривневими депозитами терміном на 12 місяців сьогодні пропонують українцям банк «Кредит Дніпро» і банк «ПроКредит» – 17,5 %. Другий у рейтингу – «Ідея Банк». Тут річна ставка за гривневим депозитом становить 17,25 %. Третє місце із ставкою 17% річних посідабть одразу кілька банківських установ – «Банк Інвестицій та Заощаджень», «Банк Форвард», «Промінвестбанк», «Укргазбанк».
У «гонитву» за так званими «короткими» грошима вступили й інші банківські установи, пропонуючи своїм потенційним клієнтам навіть вищі ставки, ніж ті, які вони мають за гривневими депозитами на рік.
Так, «Укрексімбанк» пропонує сьогодні своїм клієнтам ставку за гривневим депозитом на 6 місяців 17,87%, тоді як терміном на 12 місяців – 16,6%. Наразі це найбільша ставка за гривневим депозитом на 6 місяців із існуючих банківських пропозицій. «Банк Інвестицій та Заощаджень» у цій категорії займає друге місце – ставка за гривневим депозитом терміном на 6 місяців тут становить 17%. Третій із ставкою 16,75% – «Ідея Банк». Для нього ще більш привабливим виявилося залучення коштів населення терміном на 3 місяці за ставкою 17%. «Ідея Банк» тут лідирує. Ставку 16,25% надає фінансова установа «Банк Інвестицій та Заощаджень». Відповідно, вона займає друге місце у трійці банків-лідерів із тих, що пропонують максимальні ставки на тримісячний гривневий депозит. Третій у рейтингу – «Промінвестбанк» зі ставкою 15,50%.
Водночас максимальну ставку на безстроковий гривневий депозит 14% пропонує «Альфа-Банк». Друге місце – за «Сбербанком» – 13%. 11% – «Банк Форвард» і «ПроКредит».
Попри це, на ринку роздрібних депозитів суттєва частка належить «Приватбанку» – 35,44%, де ставки на гривневі депозити можна вважати посередніми: 13% – на 12 місяців, 14,50% – на 6 місяців, 13,75 % – на 3 місяці, 7,00% – безстроковий.
Також, як нещодавно зазначив сам голова правління Ощадбанку Андрій Пишний, майже чверть – 22% загального депозитного банківського портфеля розміщено в «Ощадбанку». На мою думку, тут ставки на гривневі депозити є також досить посередніми. Так, ставка на гривневий депозит терміном на 12 місяців в «Ощадбанку» становить 14%, на 6 місяців – 13,50%, на 3 місяці – 13,25%.
Таке протиріччя, коли попри ненайвищі ставки на депозити, люди несуть гроші на зберігання саме в «Ощадбанк» і «Приватбанк», у коментарі «Економічним новинам» перший віце-президент Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник пояснює так: «Населення боїться втратити гроші в комерційному банку, вважаючи, що в державній установі вони більш захищені». До того ж, Ярослав Колесник пов’язує зростання частки загального депозитного портфеля України в «Ощадбанку» (з 7% у 2014-му до 22% сьогодні) із низкою примусових дій. Зокрема, із «примусовим переведенням заробітної плати працівників державної сфери в «Ощадбанк»».
Водночас важливим «плюсом» на користь «Ощадбанку» є те, що він – єдиний, на сьогодні банк, в якому вклади не обмежені сумою в 200 тис. гривень від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тут діють повні гарантії на депозитні вклади.
Крім того, що банки сьогодні підвищують ставки за гривневими депозитами, причину збільшення банківських депозитних портфелів Ярослав Колесник пояснює також збільшенням довіри до банків. «Зростання кількості та суми депозитів свідчить, що у людей знову з’явилась довіра до банків. Вкладники витримали певну паузу, а коли побачили, що ситуація в банківській сфері стабілізувалася, понесли туди свої гроші. Згідно з останнім звітом Нацбанку, 95% банків виконують всі приписані їм нормативи. І тільки три банківські установи не дотримуються всіх нормативів – там є ризикові кредити в одні руки, кредити пов’язаним особам тощо. Проте, загалом банківська система на сьогодні зміцніла», – каже він.
Ще більшому зростанню депозитних портфелів банків, за словами Ярослава Колесника, могло б сприяти підняття порогу суми гарантування вкладів. «Невисокий поріг суми, повернення якої гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, стримує залучення коштів до банківської системи. За умови його підняття загальна сума депозитів зросла б. А це в свою чергу дало б можливість фінансувати нормально економіку», – зазначає Ярослав Колесник.
Невигідні кредити
Тим часом, попри зміцнілість банківської системи, банки продовжують підвищувати ставки за кредитами для населення, а також збільшувати вимоги до самих позичальників.
Так, якщо у вересні цього року середня процентна ставка за банківськими кредитами у гривні для населення становила, згідно з даними Нацбанку, 32,1% річних, то вже у жовтні ця ставка зросла на 5,2%. Сьогодні вона становить 37,3% річних.
Загалом, за рік середня процентна ставка за гривневими банківськими кредитами для населення зросла на 8,1%. У жовтні минулого року середній показник, за яким банки видавали гривневі кредити населенню, становив 29,2% річних. На сьогодні загальний кредитний портфель банків для населення – 200,3 млрд грн.
Так, скажімо, взяти гривневий кредит на суму 10 тис. грн у «Приватбанку» терміном на 12 місяців можна під 42% річних. Таку саму суму кредиту в «Ощадбанку» на 12 місяців можна отримати уже під 56% річних. У «Банку інвестицій та заощаджень» – від 33% річних; «ОТП банку», «Альфа-банку» і «Креді Агріколь» – від 36 %; «Кредобанку» – від 36,99%; «Монобанку» – 38,4%; «Таскомбанку» – 39,6 %; «Універсал банку» – 40%; ПУМБ – 47, 88%; «Ідея Банку» – 48%. Проте у банках наголошують, що вони мають індивідуальний підхід до клієнтів, тому ставка за кредитами тут може бути як підвищеною, так і зниженою.
Такий самий індивідуальний підхід у банківських установ і до потенційних позичальників грошей на 6 місяців і на 3 місяці. Процентні ставки тут майже збігаються з тими, які банки пропонують на кредит на 12 місяців.
Те, що банки ставлять жорсткіші умови до позичальників і підвищують ставки за кредитами, експерти пояснюють тим, що в Україні сьогодні дуже мало відповідальних і платоспроможних позичальників. Тобто, таким чином банки страхуються від неповернення їм виданих кредитів.
«Банки підвищили вимоги до клієнтів, тому що ситуація вимагає більш відповідального позичальника. Сьогодні кредитні установи не мають достатнього рівня захисту щодо неефективного позичальника, а банк має бути впевнений у тому, що клієнт виконає свої зобов’язання. Банки уже мають досвід неповернення кредитів, і цей досвід є досить чуттєвим для банківської сфери. У банках розуміють, що стан в країні ще нестабільний і можуть скластися такі умови, що позичальник не зможе виконати свої зобов’язання по кредиту. Тому вони і підвищують вимоги, щоб переконатися, що навіть уразі виникнення нових непередбачених кризових явищ позичальник зможе повернути кредит. Таким чином, банки обирають найнадійніших позичальників», – зазначає Ярослав Колесник. За його словами, те, що в банки несуть більше грошей на депозити, ніяк не означає, що ці гроші треба роздавати на кредити – можливі проблеми з позичальниками чи із заставою цього не варті.
Вкрай низьку зацікавленість банківських установ у видачі кредитів Ярослав Колесник пояснює можливістю банків фактично без ризику для себе придбати державні цінні папері з достатньо високою прибутковістю. «Кредитно-депозитну політику банків формує регулятор –Нацбанк, а також уряд. Якщо б сьогодні Нацбанк і уряд не пропонували цінні державні папері з достатньо високою прибутковістю, а також рівень інфляції, який ми декларуємо протягом трьох рокі підряд і не виконуємо, кредитно-депозитна політика, особливо кредитна, була би більш активна. А оскільки сьогодні є можливість без ризику придбати державні цінні папері з достатньо високою прибутковістю, яка покриває інфляцію, то абсолютно логічно, що багато керівників банків купують державні цінні папери. Тому зацікавленість банківських установ у кредитуванні бізнесу і населення невелика», – каже Ярослав Колесник.
Зауважимо, частка державних цінних паперів в активах банків становить сьогодні приблизно 25%.
Перспективи того, що кредитні ставки будуть зменшені Ярослав Колесник напряму пов’язує з тим, що регулятор витримає свої вимоги і обіцянки.
«Щороку регулятор затверджує свій основний документ – «Основні засади грошово-кредитної політики», в якому на сьогодні немає прив′язки до курсу валют. Проте цей курс досить легко відстежується самим населенням. Ми всі проходимо повз обмінників і бачимо, як реальний курс змінюється. Натомість, регулятор в останні три роки ввів нову політику – це контроль рівня інфляції. Протягом останніх трьох років декларувалося, що на наступний рік інфляція сягне рівня 5 ± 1%. На жаль, жодного року цей норматив не був виконаний. А в разі його невиконання не виконуються і всі інші показники. Внаслідок цього регулятор залучає більше грошей під державні цінні папери, банки вимушені підвищувати ставки, які перекривали б дохідність, давали б вищий рівень прибутковості по депозитах, а це в свою чергу зумовлює вищу вартість кредитних ресурсів», каже Ярослав Колесник.
