Після саміту ОПЕК у Відні, який відбувся в перших числах червня, експерти аналізують перспективи діяльності картелю. Саміт називають провальним, а позицію Ірану щодо заморожування обсягів видобутку - непримиренною. Тим часом ціни на ф'ючерси WTI і Brent у середу, 8 липня, досягли чергового максимуму.
Після саміту у Відні картель надав звіт, згідно з яким попит на ринку можна назвати порівняно здоровим. Однак, на думку експертів, незважаючи на показний оптимізм країн-членів, у самого ОПЕК як регулятора кон’юнктури ринку немає майбутнього.
З одного боку, причиною цьому є дії країн-членів і їхня нездатність досягти компромісу в основних питаннях. З іншого, ситуація ускладнюється уповільненням китайської економіки та станом глобальної економіки загалом. Утім, питання про те, наскільки серйозно Китай впливає на ситуацію, є неоднозначним.
«Частка Китаю у світовому промисловому виробництві, що споживає значну частку енергоресурсів, становить близько 20%. Тому динаміка китайської економіки, безумовно, є значущою, однак виділяти її як абсолютний чинник впливу все ж не варто», – коментує економіст, викладач kmbs Олексій Геращенко.
«Енергозберігаючі технології та альтернативна енергетика глобально розвиваються швидше, ніж промислове виробництво. Екостиль життя, включаючи економію енергоресурсів, зараз у тренді. Тому в середньостроковому періоді не так уже важливо, впаде ОПЕК зараз чи дещо пізніше. Епоха викопних ресурсів добігає кінця, матеріальні ресурси використовуватимться економніше, а зростання економіки забезпечуватимуть постіндустріальні галузі», – говорить експерт.
На думку кандидата економічних наук, доцента кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марини Хмари, відсутність майбутнього ОПЕК як регулятора стану ринку своєрідно залежить від дій Ірану та Саудівської Аравії. «У цих двох країн ще до створення ОПЕК були складні відносини. Думаю, Саудівська Аравія не стане серйозно тиснути на ОПЕК з метою прийняти нову колективну «стелю» видобутку, щоб хоч трохи відновити авторитет картелю, що помітно похитнувся. Вона бачить, що це безглуздо, адже новий нігерійський ставленик поки що нічого не вирішує», – коментує експерт.
«Треба пам’ятати, що Іран у цілому підтримує Росію. Якщо він не піде на поступки щодо врегулювання конфлікту, Саудівська Аравія почне посилено збільшувати обсяги видобутку нафти, унаслідок чого російська економіка буде надалі розхитуватися. Сама Саудівська Аравія не хоче, щоб за рахунок видобутку нафти Іран фінансував шиїтські угруповання в різних країнах Близького Сходу, а зняття санкцій з Ірану цьому сприяє. У регіоні існує ймовірність початку варіанта 30-річної війни, однак я думаю, обидві держави та світове співтовариство не допустять цього, адже тоді настане нафтова криза. Та найгіршим у цій ситуації є те, що ОПЕК уже не може чинити сильний вплив на ринок і не має авторитету для цих країн-учасниць, що останній віденський саміт і продемонстрував», – уважає вона.
Тим часом у середу, 8 червня, котирування ф’ючерсів на нафту еталонних марок продемонстрували 11-місячний максимум на тлі падіння запасів нафти в США та перебоїв з видобутком у Нігерії. Незалежний Американський Інститут Палива (API) повідомив, що запаси нафти скоротилися на 3,57 млн барелів. У середу Міністерство енергетики США надало звіт, згідно з яким запаси сирої нафти впали минулого тижня на 3,23 млн барелів, або 0,6%, до 532,47 млн барелів. Разом 8 червня липневі ф’ючерси на легку нафту марки WTI на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зросли на 1,55%, до $51,14 за барель. На Лондонській біржі ICE Futures ф’ючерси на нафту марки Brent з поставкою в серпні збільшилися на 1,83%, до $52,38 за барель.
На перебої поставок не в останню чергу впливає діяльність бойовиків радикального угруповання «Месники дельти Нігера». Вони відмовляються від переговорів з владою і націлені на повний підрив нафтовидобутку країни, про що заявляють відкрито. Унаслідок діяльності бойовиків місцевий нафтовидобуток уже впав до 20-річного мінімуму.
Експерти очікують, що ці чинники, включаючи долар, що слабшає, продовжать підтримувати ціни на нафту. А в черговому огляді МВФ про ситуацію на нафтовому ринку та стан економік нафтових держав Кавказу, Центральної Азії та країн Близького Сходу від 8 липня йдеться, що середньорічна ціна на нафту марки Brent 2016 р. складе $36 за барель, 2017 р. – $42 за барель, 2021 р. – $51 за барель.
На думку аналітиків МВФ, нафтовим країнам-експортерам Перської затоки життєво необхідно впроваджувати структурні реформи, щоб пережити негативний вплив на бюджети, викликаний падінням цін на нафту та розростанням регіональних конфліктів. У кожному разі, незважаючи на всі зусилля країн регіону, їхній бюджетний дефіцит нинішнього року істотно не покращиться, вважають в МВФ, насамперед через цінову ситуацію на нафтовому ринку.
