Україна і Канада підписали Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Очікується, що це відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку та модернізації власного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності на нових ринках. Однак кардинальних змін торгово-економічних показників між двома країнами найближчим часом експерти не очікують.
П’ятирічні переговори щодо створення ЗВТ між Україною та Канадою завершилися ще в липні минулого року. Після того як сторони парафували договір, почався процес його юридичної вичитки і перекладу трьома офіційними мовами, що тривало майже рік. І ось напередодні в межах візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України документ було підписано. Тепер парламентам обох країн залишилося тільки його ратифікувати, і положення наберуть чинності.
За словами президента Петра Порошенка, ця угода – не просто зняття тарифних обмежень між двома країнами. «Це чітке зобов’язання протягом семи років зняття 99% бар’єрів у міжнародній торгівлі. Це преференційний доступ для товарів походження з території України і Канади відповідно. Це доступ українських виробників до системи державних закупівель Канади і доступ канадських виробників до системи державних закупівель в Україні. Це ефективні й рішучі кроки в боротьбі з корупцією, це нові можливості для розширення ринків збуту товарів. Це прозорі умови торгівлі, це принцип декларування», – пояснив він. А також наголосив, сторони не зупинятимуться на досягнутому, а продовжать переговори, щоб розширити сферу дії цієї угоди.
Очікується, що угода про ЗВТ відкриє для українських експортерів 98% канадського ринку товарів. Ввізні мита на сільськогосподарські товари будуть негайно скасовані (за винятком 108 тарифних ліній, доступ за якими відкриється в межах квот), а також на промислові товари (крім легкових автомобілів із 7-річним перехідним періодом скасування ввізних мит). Для зазначених 108 тарифних ліній сільськогосподарських товарів вітчизняні експортери матимуть можливість постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита в межах глобальних квот Канади.
Українській стороні, як і в разі з ЄС, вдалося відстояти асиметричну порівняно з Канадою лібералізацію доступу до свого ринку в чутливих сферах. Так, з моменту набрання чинності угоди про ЗВТ наша країна скасує тарифи для близько 80% товарів імпорту з Канади, разом з тим для деяких сільськогосподарських і промислових товарів застосовуватимуть перехідні періоди в 3, 5 і 7 років для зниження тарифів. Це дасть змогу українським підприємствам поступово адаптуватися до нових умов безмитної торгівлі.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь позитивно оцінив той факт, що Україні вдалося вийти на рівень ще однієї ЗВТ. Проте він переконаний, що очікувати великого економічного прориву у двосторонніх відносинах України та Канада не треба, оскільки на сьогоднішній день країни не є основними торговельними партнерами. «Очікувати, що буде якийсь ефект, порівнянний із ЗВТ з ЄС, який займає третину нашого експорту та імпорту, безумовно, не варто», – зазначив Жолудь.
«Незважаючи на те, що для України це може бути не дуже зручний ринок, з огляду на відстань і торгові звички. Адже рідко буває, коли країна повністю перебудовує свій ринок з одних країн на інші. На нові ринки завжди виходити складно, особливо якщо врахувати проблему того, що Україні в нинішніх умовах нічого запропонувати Канаді у великих обсягах, що були б значними для економіки. Та для окремих фірм факт створення такої ЗВТ є дуже позитивним. ЗВТ з будь-якою країною – це позитивний ефект. І чим менше бар’єрів та обмежень у торгівлі, тим краще», – підсумував він.
З ним солідарний директор Центру ринкових реформ Володимир Лановий. «Ми пробиваємося на ринок країн Північноамериканського континенту. Канада є членом економічного союзу із США та Мексикою. Тому увійшовши на ринок Канади, ми зможемо сподіватися, що в перспективі будуть укладені подібні угоди з цими країнами. Насамперед для нас важливі США», – сказав «i» експерт. За його словами, підписання угоди з Канадою має й політичні дивіденди, оскільки в очах голландців (які не ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС. – Авт.), австрійців та інших європесимістів «ми маємо солідніший вигляд». «Нас помітили і визнають, тож це має проривний характер. Також будуть продовжені переговори про укладення аналогічного договору з Австралією. Україна входить у глобальну економіку», – зазначив він.
З іншого боку, вів далі Лановий, на сьогоднішній день Україна мало що може запропонувати Канаді. «Дива не буває. Ми не маємо якихось чарівних яєць, розбивши які, ми отримаємо щось особливе, щоб запропонувати своїм партнерам. Що маємо – те запропонуємо. Як правило, завдяки нижчим цінам ми можемо доповнити канадський прилавок певною харчовою продукцією, хоча з Америкою буде важко конкурувати. Тобто це ще одне вікно можливостей і вивезень, яким треба вміло скористатися», – підсумував він.
Очікується, що серед основних українських продуктів, що матимуть переваги від безмитного доступу на ринок Канади в короткостроковій перспективі: соняшникова олія, цукор, кондитерські вироби і шоколад, алкогольні напої та пиво, соки. З промислових товарів – одяг, кераміка, металургія та хімія. Угода про ЗВТ також сприятиме розвитку кооперації у сфері авіабудування.
У довгостроковій перспективі передбачається збільшення постачання високотехнологічного обладнання та промислових товарів з високою доданою вартістю. Угода також передбачає надання Україні технічної допомоги для поліпшення доступу українських товарів на ринок Канади та допомоги для розвитку аграрного комплексу.
Зі свого боку, аналітик інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький не має великого оптимізму від ЗВТ з Канадою. Раніше він зазначав, що, як і в разі із ЗВТ з ЄС, українським експортерам сільгосппродукції в Канаду знову доведеться зіткнутися з питанням квот, що істотно дискредитує ідею будь-якої вільної торгівлі. Водночас треба розуміти, що Канада сама є великим виробником та експортером сільгосппродукції, через що в посиленні конкуренції на своєму внутрішньому ринку не має бути зацікавлена.
«Щоправда, особливої конкуренції очікувати не доводиться, зважаючи на деякі обставини, основною з яких є географічна віддаленість двох країн. Вартість транспортування великого переліку товарів, а надто дешевих сировинних, через Атлантичний океан відразу робить їх майже неконкурентними. І це є однією з причин, чому український сільськогосподарський експорт до Канади вкрай обмежено», – підкреслив аналітик. У 2015 р., за даними компанії «ПроАгро», він склав лише дещо більше $3,2 млн. Водночас основним експортним продуктом став мед, якого ми поставили канадцям майже на $0,6 млн.
«Нашим чиновникам так сподобалась інспекційна поїздка за океан у вересні 2015 р., що вони в межах підготовки до введення ЗВТ відразу скасували додаткову сертифікацію імпорту канадської яловичини та свинини. Дуже своєчасно, треба сказати, скасували: знову-таки, за нашими даними, у першому кварталі 2016 р. до України з Канади було ввезено… аж жодного кілограма ні свинини, ні яловичини. Утім, головне – ЗВТ все-таки створити. А хто та чим у ній торгуватиме – якось потім визначимося», – підсумував він.
За даними Держстату, минулого року Україна експортувала товарів до Канади на $30 млн (падіння майже на 60% порівняно з попереднім роком, незважаючи на девальвацію), імпортувала – на $206 млн (зростання на 8%). За підсумками січня-квітня 2016 р. темпи падіння експорту сповільнилися до 20%, зростання імпорту – прискорилися до 10%. Основні позиції експорту товарів – мідь і вироби з неї, машини, чорні метали, іграшки та деревина, імпорту – мінеральні палива, фармацевтична продукція, машини та рибні продукти.
