Втрата Україною всіх підприємств гірничо-металургійного (ГМК) і паливно-енергетичного комплексів (ПЕК) на території самопроголошених Донецької та Луганської народних республік (ДЛНР) матиме масштабний макроекономічний резонанс. Однак ані представники влади, ані незалежні експерти наразі навіть не можуть спрогнозувати його основні параметри.
Майже місяць тому, 1 березня, влада самопроголошених ДЛНР ухвалила рішення про переведення всіх компаній, що перебувають на підконтрольній їм території, але до цього часу залишалися під юрисдикцією держави Україна, під т.зв. зовнішнє управління. Відповідно до нього всі належні до них підприємства розділили на декілька груп, які мали очолити різні т.зв. тимчасові адміністратори.
Зокрема, до першої групи зарахували такі великі підприємства ГМК та ПЕК, як ПрАТ «Макіївкокс» (МКХЗ), ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод» (ЯКХЗ) і філія ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» (ДМЗ), що належать групі «Донецьксталь»; ПАТ «Краснодонвугілля», ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром» (ЄКХЗ), ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» (ЄМЗ), його філія ПрАТ «Макіївський металургійний завод» (ММЗ) і «Харцизький трубний завод» (ХТЗ), що є власністю групи «Метінвест»; а також ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» і ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», що входять до складу ДТЕК. Керуватиме підприємствами цієї групи ЗАТ «Внешторгсервис».
До другої групи також включили не менш значущі підприємства ГМК та ПЕК, такі як ПрАТ «Донецьккокс» (ДКХЗ), ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» («Метінвест»), ПАТ ДМЗ («Донецьксталь»), ПрАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу», «ДТЕК Високовольтні мережі», «ДТЕК Донецькобленерго» (ДТЕК) та АП «Шахта ім. А.Ф. Засядька». Призначення тимчасового адміністратора для підприємств як цієї, так і всіх решти груп влада ДЛНР доручила відповідним профільним міністерствам.
Про те, з яких причин підприємства аналогічного профілю та з різних сегментів економіки ввійшли до двох окремих груп, а також – хто насправді ними керуватиме, точних даних наразі немає. Проте влада невизнаних республік запевняє, що структура власності в цих компаніях не зміниться, тобто вони як і раніше належатимуть їхнім початковим власникам.
«Метінвест»
2 березня керівництво ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), керівної компанії гірничо-металургійної групи «Метінвест» та енергетичного холдингу ДТЕК, заявило про те, що очолювана ним компанія, включно з її підприємствами на неконтрольованих українською владою територіях (НКТ), завжди працювала і працюватиме надалі виключно в межах законодавства України. Тобто – у жодному разі не перейде під юрисдикцію самопроголошених ДЛНР.
«З початку війни на Донбасі всі підприємства, що входять до складу СКМ, у повному обсязі відраховували всі податки та збори до бюджету держави Україна, так само як і підприємства «Метінвесту», розташовані на НКТ, які в установлений термін перереєстровані на контрольованій державою території. Так, з початку бойових дій СКМ виплатила до державного бюджету понад 100 млрд грн, з яких 10% були забезпечені підприємствами, що працюють на НКТ. Протягом 2016 р. «Метінвест» перерахував до бюджетів України різних рівнів майже 1,4 млрд грн. І вимоги влади ДЛНР про перереєстрацію підприємств, що розташовані на НКТ, у ДЛНР, а також сплату податків до бюджетів самопроголошених республік, СКМ вважає неприйнятними», – уточнили в прес-службі компанії.
Проте через два тижні, 15 березня, керівництво «Метінвесту» заявило про повну втрату контролю над усіма своїми активами на НКТ. «На підприємства групи прийшли невідомі люди, які вимагали перереєструвати їх у ДЛНР, а також розпочали інвентаризацію та опис майна. Оскільки «Метінвест» вважає неприпустимим порушення чинного в Україні законодавства, у нинішній ситуації він не бачить можливості для продовження будь-якої господарської діяльності на підприємствах, розташованих на НКТ», — пояснили в прес-службі групи.
На той момент ішлося про втрату контролю над «Краснодонвугіллям», ДКХЗ, ЄКХЗ, «Комсомольським рудоуправлінням”, ЄМЗ та ММЗ, а також ХТЗ та СП «Метален». Днем пізніше група СКМ заявила про повну втрату контролю над усіма активами, що перебувають на НКТ, тобто тими, що входять як до структури «Метінвесту», так і до структури ДТЕК узагалі. «З 15 березня 2017 р. компанія не контролює роботу жодного зі своїх активів, розташованих у ДЛНР», – наголошують у прес-службі СКМ.
Незважаючи на те, що підприємства «Метінвесту», розташовані на НКТ, є суттєвою та значущою частиною бізнесу групи, на думку її керівництва, їх втрата не вплине негативно на її загальний фінансовий баланс. «Річ у тім, що внаслідок специфіки господарської діяльності в умовах війни в останні три роки ці підприємства працювали з негативною рентабельністю. Так, у 2014-2016 рр. їхній сукупний збиток склав майже $214 млн. А тому їхня «експропріація» не завдасть групі шкоди і не стане перешкодою у виконанні нею взятих на себе боргових зобов’язань», – заявив «Метінвест» у своєму повідомленні на Ірландській фондовій біржі.
ІСД
13 лютого ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (АМК) через брак залізорудної сировини (ЗРС) було змушене зупинити виплавку чавуну. «Блокада залізничного сполучення з контрольованою Україною територією спричинила зрив поставок ЗРС з гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), що належать групі «Метінвест» і розташовані в Дніпропетровській області, внаслідок чого підприємство зупинило роботу», – уточнили в прес-службі АМК.
А 16 лютого керівництво корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), що володіє підприємством, офіційно заявило про припинення будь-якої виробничої діяльності на АМК – виплавки чавуну, сталі, випуску прокату, виробництва коксу та електроенергії. Водночас воно повідомило, що через зрив поставок коксу з Алчевська на межі зупинення опинилося й ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ДнепрМК), що їй належить.
Приблизно тоді ж керівництво корпорації висловило застереження щодо майбутньої «експропріації» власних гірничо-металургійних активів, які раніше перебували під українською юрисдикцією. «Річ у тім, що наші підприємства в Алчевську – це надзвичайно складні сучасні індустріальні комплекси, що передбачає наявність налагоджених систем функціонування виробничої діяльності, стійких каналів збуту продукції на міжнародних ринках, висококваліфікованих працівників тощо. В умовах експропріації суб’єктами, які не мають жодного визнаного правового статусу, тобто такими, з якими не будуть взаємодіяти ні респектабельні закордонні партнери, ні міжнародні фінансові установи, ні будь-які учасники зовнішніх економічних відносин взагалі, ці підприємства не зможуть здійснювати будь-яку ефективну виробничу, торгову та фінансову діяльність», – констатували в прес-службі ІСД.
Як нагадав виконавчий директор ІСД Максим Завгородній, АМК та ДніпроМК пов’язані відносинами виробничої кооперації з європейськими підприємствами корпорації – ISD-Dunaferr та ISD-Huta Czestochowa, куди вони постачають напівфабрикати – сляби – для подальшого перероблення. І будь-які порушення в роботі АМК та ДніпроМК, безсумнівно, завдадуть шкоди як роботі ISD-Dunaferr та ISD-Huta Czestochowa, так і їхніх потенційних клієнтів.
Водночас на значні частини майнових комплексів підприємств ІСД мають права заставодержателів такі всесвітньо визнані фінансові організації, як Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Європейський банк реконструкцій і розвитку (EBRD), а також група міжнародних банків, що фінансували розвиток різних елементів Алчевського промислового комплексу . А тому, як наголошувало керівництво ІСД, «експропріація» цих активів може стати порушенням не тільки права власності ІСД, а й майнових прав міжнародних кредиторів.
ДТЕК
15 березня про втрату контролю над усіма підприємствами, що входять до його складу, розташованими на НКТ, повідомило також керівництво енергохолдингу ДТЕК. «Усі активи групи ДТЕК, а саме – ПрАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу», ТОВ «Моспінське ВПП», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», ТОВ «Техремпоставка», ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», ТОВ «Електроналадка», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та ТОВ «ДТЕК Сервіс», що розташовані на НКТ, були вилучені владою ДЛНР», – ідеться в біржовому повідомленні ДТЕК.
В енергохолдингу наголошують, що більшість цих підприємств не зможуть працювати автономно від української економіки. «Очевидно, що вони є частиною єдиної енергосистеми України. У шахт Донбасу немає інших ринків збуту продукції, крім українських теплоелектростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ), так само як у донбаських енергогенеруючих компаній немає іншого споживача, крім українських енергорозподільчих компаній тощо. Розрив цих виробничих ланцюжків унеможливить роботу багатьох із відчужених підприємств, а їхня діяльність поза українським правовим полем створить неабиякі проблеми для всіх технологічно пов’язаних з ними господарських суб’єктів – постачальників обладнання та матеріалів, покупців продукції тощо», – пояснює генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
Ідеться не тільки про більшу частину активів компанії ДТЕК зокрема, а й, щонайменше, про значну частину українського ПЕК взагалі. І наскільки багато з цих підприємств не зможуть працювати поза економікою держави Україна, настільки вона не зможе функціонувати без них. Тобто внаслідок переходу значної кількості шахт, що видобувають один з основних видів сировини для українських ТЕС і ТЕЦ – антрацит, енергогенеруючих та енергорозподільчих компаній та ін. під юрисдикцію ДЛНР весь енергобаланс держави Україна доведеться вибудовувати спочатку.
Саме тому 20 березня керівництво ДТЕК надіслало офіційні листи в усі зацікавлені інстанції – Міністерство енергетики та вугільної промисловості, а також Національну комісію регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок», а крім того, до Фонду державного майна (ФДМ) та Державної фіскальної служби (ДФСУ) з повідомленням про втрату контролю над усіма своїми підприємствами на НКТ. Насамперед, зрозуміло, для того, щоб відповідні інстанції розробили механізми збереження та/або відновлення енергобалансу країни.
Щодо ДТЕК, то її керівництво переконане, що так само, як і в разі втрати контролю «Метінвестом» над деякими активами ГМК, що перебувають на НКТ, перехід значної частини її активів у ПЕК під юрисдикцію ДЛНР не матиме істотного впливу на загальний фінансовий баланс холдингу. «Енергохолдинг зможе виконувати свої боргові зобов’язання, незважаючи на втрату контролю над активами, розташованими на НКТ», – заявила ДТЕК у повідомленні на Ірландській фондовій біржі. Проте ще до того, як це стало фактом – 28 лютого – єврооблігації ДТЕК на суму $1,275 млрд, які компанія повинна буде погасити у 2024 р., впали в ціні на 6,821%.
Реакція
Цілком очевидно, що блокада НКТ Донбасу з подальшим відчуженням усіх великих компаній, що раніше перебували під юрисдикцією України, на користь самопроголошених ДЛНР уже спричинила розрив багатьох ланок технологічних ланцюжків ГМК та ПЕК, що призвело до збоїв або повної зупинки низки промислових підприємств, а це призвело не тільки до великих втрат для бюджетів країни всіх рівнів, а й поставило під питання нормальне функціонування двох базових галузей української економіки взагалі. Проте влада країни ухвалила рішення про хоча й тимчасове, однак повне конституювання такої ситуації.
Так, 15 березня Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) рекомендувала до реалізації пунктів №1 і №2 т.зв. Мінського «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 р., а також – до повернення відчужених підприємств до функціонування відповідно до законодавства України припинити переміщення будь-яких вантажів через лінію зіткнення в Донецькій і Луганській областях. 16 березня президент Петро Порошенко підписав указ, яким це рішення введено в дію.
Згідно з документом, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція та Національна гвардія за участю Служби безпеки (СБУ) мають невідкладно вжити заходів для припинення переміщення вантажів залізничним та автомобільним транспортом через лінію розмежування. Водночас Кабінету Міністрів доручено невідкладно проаналізувати негативний вплив відчуження великої промисловості НКТ Донбасу на економіку і бюджет держави та вжити заходів щодо його мінімізації, а також розробити план заходів щодо забезпечення нормального функціонування ГМК і ПЕК країни та приступити до його здійснення.
Наслідки
Зрозуміло, що перехід великої промисловості НКТ Донбасу під юрисдикцію ДЛНР – далеко не спонтанна подія, специфіка якої полягає в тому, що стосовно підприємств ГМК йдеться насамперед про суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, а щодо підприємств ПЕК – про господарські суб’єкти, які є щільно вбудовані в економіку України. І це означає, що обидві зацікавлені сторони, тобто ДЛНР та Україна, знали про це спочатку й, так чи інакше, готувалися до неї заздалегідь.
Проте поки що питання, як здійснюватиметься постачання сировиною, а також збут готової продукції підприємств ГМК, та як функціонуватимуть підприємства ПЕК у ДЛНР, з одного боку, і як Україні вдасться знову вибудувати власний енергобаланс, з іншого, залишаються відкритими. Залишається відкритим і питання про макроекономічні наслідки вилучення з двох базових галузей української економіки, – яка по суті вже два роки перебуває в стані банкрутства, зростаючих наслідків структурних дисбалансів і, відповідно, глибокої рецесії в більшості провідних галузей, – таких значних сегментів.
Як вважає начальник аналітичного відділу ІК «Арт-Капітал» Ігор Путілін, наслідки блокади НКТ Донбасу для економіки України наразі справді не піддаються навіть приблизній оцінці. «Події, що відбулися, матимуть як прямий, так і непрямий вплив на економіку в цілому, стан платіжного балансу, розміри надходжень до Держбюджету та рівень курсу гривні. Про його масштаби можна говорити виходячи з того, що в разі скорочення протягом року обсягів виробництва сталі більш ніж на 15%, за підсумками 2017 р. обсяг ВВП не тільки не зросте на 2-3%, як влада припускала раніше, а скоротиться приблизно на 1%», – припускає експерт.
Керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен також вважає, що економіка держави Україна в будь-якому разі балансуватиме на рівні явної рецесії. «Навіть якщо влада вживатиме стимулювальних заходів, до кінця року темпи зростання ВВП сповільняться до 0%», – наголошує він.
Автор Олена Герасимова
