Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) має забезпечити зовнішнє фінансування в умовах погіршення доступу до капіталу для країн, що розвиваються, і дати позитивний сигнал інвесторам. Про це йдеться в економічному огляді Світового банку в Україні.
«Перспективи економічного зростання в Україні в значній мірі залежать від темпів реформ і досягнення домовленостей з МВФ. Це особливо важливо, коли доступ до зовнішнього ринку капіталу значно погіршився для країн, що розвиваються », – зазначає директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Какхонен. Вона переконана, співпраця з МВФ, послідовне впровадження нещодавно прийнятих і нових структурних реформ повинні послати позитивний сигнал інвесторам. При таких умовах економічне зростання в 2018 році складе 3,3%, в 2019 – 3,5%, а в 2020-2021 роках, коли пов’язана з виборами невизначеність зменшиться, зможе перевищити 4%.
«В іншому випадку, в 2019 році передбачається падіння темпів економічного зростання до менш ніж 2%. Адже відсутність прогресу в реалізації реформ і невиконання умов програми співпраці з МВФ призведуть до втрати довіри інвесторів, загострення макроекономічної уразливості і скорочення внутрішнього попиту через фінансові труднощі», – зазначив провідний економіст представництва Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові Фарук Хан.
Так, в першій половині 2018 року додана вартість у внутрішній торгівлі зросла на 4,5% (за рахунок підвищення заробітної плати і внутрішнього попиту), а сільське господарство – на 11% – завдяки ранньому урожаю. Гірнича галузь продемонструвала в першій половині 2018 року приріст доданої вартості на 1,4% після спаду на 6% в 2017 році через торгову блокаду з Донбасом. Втім, істотно сповільнилося зростання промислового виробництва (до 2,3% з 5,1% в 2017 році), будівництва (до 5,5% з 27% в 2017 році) і транспорту (до 1,6% з 4,3% у 2017 році), що свідчить про погіршення інвестиційних настроїв і зовнішньої кон’юнктури. Зростання інвестицій в основний капітал сповільнилося до 15,4% в першій половині 2018 року по порівнянні з 22% в першій половині 2017 року. При цьому продовжується потужне зростання внутрішнього споживання на рівні 4,8% в першій половині поточного року завдяки підвищенню пенсій і заробітної плати (як в державному, так і приватному секторах внаслідок зміцнення економічної активності та трудової міграції).
Згідно з Оглядом Світового банку, вразливість державних фінансів зросла в 2018 році через велику потребу в зовнішньому фінансуванні, недовиконання деяких статей доходів і зростання витрат на оплату праці і соціальну допомогу. «Прогнозується, що витрати на пенсійне забезпечення і в подальшому будуть перевищувати 10% ВВП через підвищення пенсій військовим. Крім того, доходи зведеної частини бюджету в першій половині 2018 виявилися на 5% нижче плану – в основному через зменшення надходжень від єдиного соціального внеску, ПДВ і акцизів. Це, разом зі значними виплатами в погашення державного боргу, призвело до падіння залишків на єдиному казначейському рахунку в першій половині 2018 року. Державний і гарантований державою борг з 2017 року залишився на високому рівні – 72,3% ВВП », – йдеться в документі.
Також повідомляється, що перекази коштів з-за кордону допомогли профінансувати істотний зовнішньоторговельний дефіцит, проте міжнародні резерви скоротилися до рівня покриття 2,7 місяця майбутнього імпорту. «Рушійною силою зростання імпорту стало підвищення цін на нафту, тоді як експорт, починаючи з липня, страждає внаслідок логістичних проблем в Азовському морі. Зростання зовнішньоторговельного дефіциту було перекрито збільшенням сум переказів з-за кордону на 36% внаслідок більш активної трудової міграції в сусідні країни – члени ЄС, які спростили правила прийняття українців на роботу », – відзначають експерти Світового банку.
В результаті дефіцит рахунку поточних операцій в січні-серпні 2018 склав 1,7% ВВП повного року, і він може вирости і в подальшому до 2,9% в 2018 році (з 2% в 2017 році). Чистий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в січні-серпні 2018 року залишався низьким і становив всього 1,2% ВВП повного року. Міжнародні резерви на кінець серпня поточного року знизилися до $ 17,2 млрд.
Крім цього, в 2019 і 2020 роках Україна будуть потрібні значні фінансові ресурси для погашення державного боргу. Так, в майбутньому році уряду знадобиться приблизно $ 7,7млрд. (5,8% ВВП) для погашення державного боргу (в іноземній і національній валюті) і ще $ 2,9млрд. (2,3% ВВП) для покриття прогнозованого дефіциту держбюджету. «При таких обставинах, величезне значення має твердження реалістичного бюджету на 2019 рік і виконати його з дефіцитом, що не перевищує 2,5% ВВП», – зазначила економіст у справах України Всесвітнього банку Анастасія Головач. Тому для стабілізації державних фінансів в середньостроковій перспективі необхідне впровадження недавно прийнятих реформ в сфері охорони здоров’я, освіти, державного управління, пенсійного забезпечення та житлово-комунальних субсидій таким чином, щоб запобігти подальшому зростанню витрат, покращуючи при цьому якість державних послуг.
В цьому відношенні дуже важливо:
1.не перевищувати вже оголошеного показника збільшення мінімальної зарплати на 2019 рік, що становить 12%;
2. обмежити подальше зростання заробітної плати і доплат працівникам шкіл і лікарень, поки не буде проведена оптимізація великих мереж цих установ;
3.дотримуватися правил індексації пенсійних виплат та реалізовувати недавно затверджені заходи щодо зміцнення адресності в наданні субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.
Слід також уникати заходів, які можуть негативно вплинути на доходи. Запропонована заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал може привести до втрати важливого джерела доходів в і без того складних фіскальних умовах. «Якщо не вдасться утримати дефіцит держбюджету на зазначеному рівні і отримати необхідне фінансування, Україні доведеться вдатися до урізання витрат і шукати додаткові доходи, що може підірвати макроекономічну стабільність і перспективи розвитку», – сказано в документі.
Тим часом, згідно з прогнозами Світового банку з питань зовнішньої торгівлі, Україна має величезний потенціал збільшення експорту товарів з високою доданою вартістю, але цей потенціал досі не був реалізований. Зокрема, в структурі експорту України домінують метали і зерно, а частка експорту, інтегрованого в глобальні ланцюга доданої вартості (ГЛДВ), залишається низькою на рівні 5,7%, в порівнянні, з 27% в Польщі, 38% – в Румунії та Туреччини і 59% – у В’єтнамі. Зростання експорту з більшою доданою вартістю і експорту, інтегрованого в ГЛДВ, надасть Україні можливість для реалізації всіх переваг від участі в зоні вільної торгівлі з ЄС. Наприклад, Україна продемонструвала наявність відповідного прихованого потенціалу, коли обсяги експорту кабельних джгутів для систем запалювання автомобільних двигунів зросли з $ 21 млн у 2000 році до $ 1217 млн торік, що вивело їх на одне з перших місць серед експорту України за темпами зростання.
Також країні потрібна ефективна і конкурентоспроможна система логістики, що призведе до збільшення експорту і інтеграції країни в глобальну економіку.
