Світовий банк зберіг прогноз зростання української економіки у 2017 р. на 2%, проте цього все одно недосить для того, щоб підвищити стандарти життя українців до докризового рівня.
Економіка України зросла на 2,4% в першому півріччі 2017 р., після 2,3% зростання торік, однак це зростання все одно залишається низьким порівняно з 16%-вим падінням у 2014-2015 рр. Головна причина такої ситуації – незавершені структурні реформи та додаткові виклики, пов’язані з конфліктом на Донбасі, ідеться в новому економічному огляді Світового банку.
На думку директора Світового банку в справах Білорусі, Молдови та України Сату Какхонен, швидше зростання економіки, хоча б на рівні 4%, потрібно для поліпшення рівня життя українців, які досі відчувають наслідки економічної кризи 2014-2015 рр. «Для великих темпів економічного зростання потрібно прискорити впровадження амбітного пакета реформ, включно з реформою ринку землі, фінансового сектора, боротьбою з корупцією та приватизацією. Це має стимулювати зростання інвестицій та збільшення продуктивності», – заявила вона.
Як зазначив керівник програм і провідний економіст Світового банку Фарук Кхан, Україні треба перейти від стабілізації економіки до стійкого економічного розвитку. «Зростання у 2%, що Україна демонструє останні два роки, – це дуже мало. Як правило, коли економіка виходить з кризи, вона демонструє зростання 7%», – сказав «i» експерт.
Зі свого боку, економіст Анастасія Головач звернула увагу, що навіть основні галузі демонстрували ознаки відносної міцності, такі як виробництво, торгівля та транспорт, у першій половині 2017 р. зростали помірними темпами – відповідно в 3,7, 3,5 та 4,4%.
«На перший погляд, рівень цих цифр є досить високим, та якщо ми подивимося на рівень доданої вартості в кожному із цих секторів і порівняємо його з докризовим, то побачимо, що в середньому він є нижчим на 10-15% порівняно з рівнем 2015 р. Це свідчить про те, що такі темпи економічного зростання є недостатніми й не до кінця відкривають потенціал української економіки», – пояснила вона «i».
За її словами, однією з причин таких темпів зростання є події на сході України та криза, що сформувалася на початку року та вилилася в торговельну блокаду, що дуже негативно вплинуло на такі галузі, як видобуток вугілля, виробництво електроенергії та металургія.
З іншого боку, зазначає Головач, у першому півріччі 2017 р. будівництво та інвестиції в основний капітал потужно зростали на рівні відповідно 26 і 22%, що вказує на подальше пожвавлення інвестиційної активності, хоча рівень обох показників залишається значно нижчим, ніж докризовий. Експорт товарів у перші шість місяців 2017 р. зріс на 23% (після 13% падіння у 2016 р.), що здебільшого зумовлено підвищенням цін на сировинні товари на світових ринках.
Рівень бідності залишається значно вищим за докризові рівні, і для скорочення цього показника важливим є подальше економічне зростання. У 2016 р. помірний рівень бідності (за національною методологією Світового банку для України) оцінено у 26,5%, що трохи нижче від 27,5% у 2015 р., однак значно вище за 14,1% у 2013 р. Темпи рівня бідності (нижчі від $5,5/день паритету купівельної спроможності (ПКС) у 2011 р.) у 2016 р. оцінено на рівні 7%, що значно вище за 3,3% у 2013 р.
У 2015 р. чисті доходи населення істотно скоротилися в реальному вираженні, що спричинили глибока рецесія та реформування соціальних програм, що були неефективно великими в докризовий період. У січні 2016 р. реальний середній рівень зарплат знизився на 30% порівняно з рівнями, що були до кризи, однак у липні 2017 р. він підвищився на 17% порівняно з роком раніше, що було умовлено зростанням рівня зарплат у держсекторі та мінімальної заробітної плати.
Також у першій половині цього року спостерігалося значне зростання надходжень до держбюджету, однак протягом решти року тиск на видаткову частину посилиться після ухвалення змін до закону «Про держбюджет на 2017 рік». Попри жорсткий контроль за витратами у 2016 р., дефіцит бюджету розширеного уряду зріс до 2,2% ВВП через падіння надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ).
У першій половині 2017 р. і витрати, і доходи демонстрували міцне зростання. Витрати зросли на 13,5% у реальному вираженні, що зумовлено підвищенням рівня мінімальної заробітної плати (і як наслідок, зарплат учителів, лікарів та інших держслужбовців), а також високими витратами на соцпрограми. Однак надходження до бюджету продемонстрували ще вищі темпи зростання, їх збільшення склало 22,8% в реальному вираженні. Це зумовлено зростанням надходжень за всіма основними статтями, включно з податком на доходи фізичних осіб, податком на прибуток підприємств, податком на додану вартість, ЄСВ, а також неподатковими надходженнями. Як наслідок, у першій половині 2017 р. бюджет розширеного уряду зведено з профіцитом у 0,9% ВВП повного року.
Однак зміни в законі «Про Держбюджет на 2017 рік», ухвалені в липні, зумовили зростання тиску на видаткову частину бюджету протягом решти року через високі витрати на оборону, соцпрограми та капітальні інвестиції. Тому очікується, що дефіцит держбюджету у 2017 р. перевищить цільове значення в 3% ВВП.
Одночасно зростав рівень держборгу, досягнувши станом на липень цього року позначки 85% ВВП, що спричинили високі витрати на рекапіталізацію банків. У вересні Україна успішно розмістила єврооблігації на $3 млрд, з яких $1,3 млрд – це нове фінансування, а решта суми допоможе здійснити рефінансування облігацій, виплати за якими припадали на 2019 р.
Що ж до середньострокової перспективи, то наступні два місяці дають унікальну можливість для закріплення важливих реформ, які анонсував уряд. Так, створення прозорого ринку землі дозволить Україні «краще використовувати широкий потенціал експорту сільгосппродукції. Посилення управління в держбанках та впровадження заходів для врегулювання питань, пов’язаних з кредитами, що не працюють, дасть змогу забезпечити поступове відновлення кредитування приватного сектора. А більш глибокі антикорупційні реформи, поліпшення бізнес-середовища та прогрес у приватизації можуть посилити довіру інвесторів і залучити іноземні інвестиції.
«Просування цих реформ протягом наступних декількох місяців може прискорити економічне зростання до 4% або вище впродовж наступних двох років. Однак ризики за цим прогнозом залишаються істотними, включно з викликами, пов’язаними з просуванням реформ у складному політичному середовищі, а також ризиками, що мають стосунок до ескалації конфлікту, або погіршенням зовнішнього середовища», – ідеться в документі.
Бюджетні виклики в середньостроковій перспективі є значними – вирішення питання макроекономічної вразливості потребуватим «системної фіскальної консолідації, що базується на структурних реформах». За прогнозами, високі зарплати в держсекторі приведуть різке зростання витрат на заробітну плату з 9,3% ВВП у 2016 р. до 11,2% – у 2017 р. Витрати на програму житлових субсидій прогнозують у 2017 р. на рівні 2,6% ВВП (порівняно з 1,8% у 2016 р.), і сукупні витрати на програми соцзахисту, за прогнозом, становитимуть у 2017 р. 5,7% ВВП (порівняно з 4,6% у 2016 р.). Унаслідок цього прогнозують, що дефіцит бюджету збільшиться до 3,5% ВВП.
Крім цього, додатковий тиск на держфінанси здійснює зволікання з автоматичною адаптацією тарифів на газ. Для стримування тиску пенсійних витрат важливим є впровадження пенсійної реформи, водночас забезпечуючи гідні пенсії людям похилого віку. У проекті бюджету на 2018 р. передбачено підвищення зарплат у держсекторі, тому витрати на заробітну плату, за прогнозами, залишатимуться високими – на рівні 11,5% ВВП. Тому досягнення цільового показника дефіциту у 2,5% ВВП у 2018 р. потребуватиме підвищення адресності житлово-комунальних субсидій та вищих надходжень від сплати податків і соцвнесків.
У середньостроковій перспективі досягнення цільового показника дефіциту 2,2% ВВП до 2020 р. також потребуватиме введення програм реформування освіти та медицини, що приведе до оптимізації мережі шкільних та медичних установ. Бюджетна консолідація є важливою для вирішення питань, пов’язаних з макроекономічною вразливістю, та скорочення до 2020 р. рівня держборгу до позначки, нижчої від 75% ВВП.
«Без здійснення таких системних фіскальних зусиль Україні потрібно буде більше покладатися на несистематичні заходи із збільшення доходів та скорочення витрат, разом зі збільшенням внутрішніх запозичень, що може негативно вплинути на прийнятний рівень заборгованості та результати розвитку», – зазначають експерти Світового банку.
Незважаючи на поліпшення умов торгівлі, прогнозують, що 2017 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зросте до 4% ВВП через негативний вплив від торгової блокади та продовження зростання імпорту проміжних та інвестиційних товарів. Дефіцит поточного рахунку фінансується переважно із зовнішніх запозичень, забезпечує відновлення валютних резервів, що зросли до $18 млрд, або 3,5 місяця експорту станом на кінець серпня.
«Без проведення структурних реформ, потрібних для збільшення експортного потенціалу та залучення ПІІ, Україна залишатиметься вразливою до зовнішніх потрясінь та циклів на сировинних ринках. Збереження співпраці з МВФ та іншими офіційними кредиторами також буде важливим для задоволення потреб у зовнішньому фінансуванні», – підсумували у Світовому банку.
