Коли влітку минулого року суховантаж "Laodicea" пришвартувався в Лівані, українські дипломати заявили, що судно перевозить вкрадене Росією зерно, і закликали ліванську владу конфіскувати судно.
Москва назвала це звинувачення “безпідставним і неправдивим”, а генеральний прокурор Лівану став на бік Кремля і заявив, що 10 000 тонн ячмінного і пшеничного борошна не були вкрадені, і дозволив судну розвантажитися. Але розслідування, проведене журналістами Associated Press та телеканалу PBS “Frontline”, показало, що судно “Laodicea”, яке належить Сирії, є елементом складної контрабандної операції, що здійснюється Росією, яка використовує сфальсифіковані декларації та морські махінації для викрадення українського зерна вартістю щонайменше 530 мільйонів доларів США – грошей, які допомагають годувати військову машину президента Володимира Путіна, повідомляють Економічні новини.
AP використовувало супутникові знімки та дані морських радіоретрансляторів, щоб відстежити три десятки суден, які здійснили понад 50 рейсів, перевозячи зерно з окупованих Росією районів України до портів Туреччини, Сирії, Лівану та інших країн. Журналісти проаналізували транспортні документи, переглянули повідомлення в соціальних мережах та взяли інтерв’ю у фермерів, вантажовідправників та посадових осіб компаній, щоб розкрити деталі цієї масштабної контрабандної операції.
Крадіжки, які експерти-юристи називають потенційним військовим злочином, здійснюються заможними бізнесменами і державними компаніями в Росії і Сирії, деякі з них вже зіткнулися з фінансовими санкціями з боку США і Європейського Союзу.
Тим часом російські військові атакують ферми, зерносховища та судноплавні об’єкти, які все ще перебувають під контролем України, артилерійськими та повітряними ударами, знищуючи продовольство, підвищуючи ціни та зменшуючи потік зерна з країни, яка давно відома як житниця Європи.
Росіяни “повинні забезпечити безпеку цивільного населення і не позбавляти його засобів до існування і можливості прогодувати себе”, – заявив Девід Крейн, прокурор-ветеран, який брав участь у численних міжнародних розслідуваннях воєнних злочинів. “Це просто грабіж і мародерство, що також є злочином, за який передбачена відповідальність згідно з міжнародним військовим правом”.
Зерно та борошно, які перевозило 138-метрове судно “Laodicea”, розпочало свою подорож у південному українському місті Мелітополь, яке Росія захопила в перші дні війни.
На відео, розміщеному в соціальних мережах 9 липня, видно, як до Мелітопольського елеватора, величезного зерносховища, під’їжджає потяг із зеленими вагонами-хоперами, на яких великими жовтими літерами написано назву російської компанії ТОВ “Агро-Фрегат”, а також логотип у вигляді колоса пшениці.
Російський окупаційний чиновник Андрій Сігута провів прес-конференцію на елеваторі наступного тижня, де заявив, що зерно “забезпечить продовольчу безпеку” підконтрольних Росії регіонів України, і що його адміністрація “оцінить врожай і визначить, скільки буде продано”.
Під час його виступу солдат у масці, озброєний штурмовою гвинтівкою, охороняв вантажівки, які розвантажували пшеницю на заводі, де вона буде перероблятися на борошно. Робітники завантажували борошно у великі білі мішки, подібні до тих, які “Laodicea” доставила до Лівану трьома тижнями пізніше.
Сигута, разом з чотирма іншими високопоставленими російськими окупаційними чиновниками, був підданий санкціям урядом США 15 вересня за здійснення нагляду за крадіжкою і експортом українського зерна.
У п’ятницю Путін підписав договори про приєднання чотирьох окупованих регіонів України до Російської Федерації всупереч міжнародному праву. Сполучені Штати і Європейський Союз одразу ж відкинули “незаконну анексію”.
Мер Мелітополя Іван Федоров повідомив, що окупанти перевозять величезну кількість зерна з регіону поїздами і вантажівками в порти Росії і Криму, стратегічного українського півострова, який Росія окупувала з 2014 року. Незважаючи на заяви Росії про анексію Криму, Організація Об’єднаних Націй визнала, що захоплення півострова також є незаконним.
Відео, розміщені в соціальних мережах в останні місяці, показують постійний потік вантажівок-зерновозів, що рухаються на південь через окуповані райони України з намальованою на їхніх бортах літерою “Z” – символом воєнного часу для Росії та її збройних сил. Вагони потягу “Агро-Фрегат” були зафіксовані під час проходження через кримське портове місто Феодосія, де на супутникових знімках видно, як вантажівки та потяги вишикувалися в лінію для завантаження зерна на кораблі.
Кремль заперечує викрадення зерна, але російське державне інформаційне агентство “ТАСС” повідомило 16 червня, що українське зерно везуть до Криму вантажівками, що призвело до утворення довгих черг на прикордонних пунктах пропуску. Пізніше ТАСС повідомило, що зерно з Мелітополя прибуло до Криму і що очікуються додаткові поставки, призначені для клієнтів на Близькому Сході та в Африці.
На супутниковому знімку від 11 липня видно судно “Laodicea”, пришвартоване до причалу у Феодосії. Радіоретранслятор судна був вимкнений, а його вантажні трюми відкриті, заповнені білою речовиною з вантажівок, що чекали на нього. Через два тижні, коли судно прибуло до ліванського портового міста Тріполі, воно заявило, що везе зерно з невеликого російського порту на іншому березі Чорного моря.
Копія суднових накладних, отримана виданням, свідчила, що портом відправлення судна був Кавказ, Росія. Вантаж був зазначений як майже 10 000 метричних тонн “російського ячменю і російського борошна в мішках”. Вантажовідправником було вказано “Агро-Фрегат”, а покупцем – “Лоял Агро Ко Лтд.”, оптова продовольча компанія зі штаб-квартирою в Туреччині.
Агро-Фрегат не відповів на запитання, надіслані електронною поштою, а невдовзі після запиту веб-сайт компанії, було заблоковано. Телефонний номер, який був вказаний на сайті, не працював минулого тижня.
Представник “Лоял Агро” повідомив, що компанія прийняла поставку 5 000 тонн борошна, а решта вантажу корабля відправилася в Тартус, Сирія.
“Ми досягли домовленості з Росією, борошно надійшло з Росії”, – сказав Мухаммед Кума, прес-секретар компанії. “Якби борошно було вкрадене, то ліванська влада не дозволила б його ввезення”.
Але “Laodicea” не могла забрати свій вантаж в Кавказі, російському порту, зазначеному в декларації. Корпус корабля, який сягає 8 метрів під поверхнею, сів би на мілину у відносно мілководному порту, який, за даними російського транспортного регулятора, може приймати лише судна з максимальною глибиною 5,3 метра.
Порт у Феодосії більш ніж удвічі глибший – він легко може вмістити великий корабель.
“Laodicea” – одне з трьох суховантажних суден, що експлуатуються Syriamar Shipping Ltd., сирійською урядовою компанією, яка перебуває під санкціями США з 2015 року за зв’язки з режимом сирійського президента Башара Асада.
Репортери відстежили 10 рейсів судна Laodicea та її сестринських суден – Souria та Finikia – від українського узбережжя до портів Туреччини, Сирії та Лівану.
Компанія Syriamar не відповіла на електронні листи до своєї штаб-квартири в Латакії, Сирія. Дзвінок за номером телефону, вказаним на сайті компанії, залишився без відповіді.
Іншою компанією, яка займається контрабандою зерна, є Об’єднана суднобудівна корпорація, російський державний оборонний підрядник, який будує військові кораблі і підводні човни для військово-морського флоту Росії. У квітні проти компанії та її вищого керівництва були введені санкції з боку США за постачання зброї російським військовим силам.
Компанія через свою дочірню компанію Crane Marine Contractor придбала три вантажні судна всього за кілька тижнів до вторгнення Путіна в Україну, відійшовши від своєї основної діяльності з надання важких платформ для нафтогазової промисловості.
Три судна здійснили щонайменше 17 рейсів між Кримом і портами Туреччини та Сирії.
Прес-секретар Об’єднаної суднобудівної корпорації в Москві не відповіла на питання, надіслані електронною поштою. Коли журналісти зателефонували до компанії Crane Marine Contractor, секретарка відповіла, назвавши назву компанії. Однак чоловік, якому вона перевела дзвінок, наполягав на тому, що журналісти помилилися номером.
“Ви зателефонували не туди, ми не володіємо такою інформацією”, – сказав чоловік, який відмовився назвати своє ім’я. “Я поняття не маю, про що ви говорите, і не знаю, з ким вас з’єднати, розумієте?”
Під час звичайного рейсу в середині червня 170-метрове судно під назвою “Михайло Ненашев” було зафіксоване супутником під час завантаження на підконтрольному Росії зерновому терміналі “Авліта” в Севастополі, Крим, в той час як його радіоретранслятор був вимкнений. Екіпаж судна увімкнув сигнал через два дні, перебуваючи в Чорному морі.
Судно попрямувало на південь до Середземного моря і 25 червня прибуло до турецького міста Дьортьоль, де на ексклюзивному відео, отриманому кореспондентами, воно через два дні стояло біля причалу, що належить металургійному комбінату MMK Metalurji, виробнику сталі. Видно, як крани на причалі зачерпують великими ковшами зерно і скидають його у вантажівки, що чекають на нього, які від’їжджають.
MMK Metalurji є турецькою дочірньою компанією Магнітогорського металургійного комбінату, великого російського сталеливарного конгломерату, який контролюється Віктором Рашніковим, російським мільярдером, близьким до Путіна. Рашніков і його компанія потрапили під санкції Сполучених Штатів, Європейського Союзу та Великої Британії за надання доходів та обладнання на підтримку військових зусиль Росії.
У відповідь на електронне звернення компанія повідомила, що зерно надійшло з Росії: “Місце, де завантажується зазначений вантаж – Порт Кавказ, згідно з митною декларацією та письмовою декларацією, зробленою нам судноплавним агентством”.
Як і у випадку з “Laodicea”, осадка “Nenashev” занадто велика, щоб пришвартуватися до причалу в порту “Кавказ”.
Амі Даніель, генеральний директор компанії Windward, що займається аналізом морських даних, сказав, що судна, які працюють в темряві, є червоним сигналом про те, що відбувається незаконна діяльність. За його словами, контрабандисти також часто фальсифікують судноплавні документи та митні декларації, щоб приховати справжнє походження свого вантажу.
“Незаконна фальсифікація документації – це тактика, яку використовують недобросовісні суб’єкти, щоб приховати походження товарів, які вони перевозять, чи то з метою ухилення від санкцій, торгівлі незаконними товарами або інших злочинів”, – сказав Даніель, колишній ізраїльський військово-морський офіцер.
Рашніков, статки якого оцінюються у понад 10 мільярдів доларів, схоже, передбачав санкції.
За кілька днів до того, як Росія розпочала своє лютневе вторгнення, його 140-метрова (460 футів) суперяхта Ocean Victory здійснила круїз з Дубаю на Мальдіви, віддалений архіпелаг в Індійському океані, де уряд не запровадив західні санкції. Екіпаж Ocean Victory вимкнув свій радіоретранслятор 1 березня, і з тих пір баржа вартістю 300 мільйонів доларів стоїть у пітьмі.
З моменту вторгнення світові ціни на зерно злетіли до небес, збільшивши прибутки російських контрабандистів, одночасно викликавши те, що директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі 15 вересня назвав “цунамі голоду”, яке торкнулося щонайменше 345 мільйонів людей.
Хоча є мало доказів того, що самі українці перебувають під загрозою голоду, агресивна війна Росії позбавила її економіку експортних надходжень. У 2021 році, перед останнім російським вторгненням, Україна експортувала пшениці, кукурудзи та рослинних олій на суму 5 мільярдів доларів – переважно на Близький Схід, Африку та Азію.
За словами мера Мелітополя Федорова, високі ціни не допомогли українським фермерам в окупованих регіонах, які були змушені продавати свій урожай підконтрольним Росії компаніям за половину того, що їм заплатили б до війни. За його словами, якщо фермер відмовляється, росіяни все одно забирають зерно, нічого не платячи.
“Це дуже низька ціна, і наші фермери не розуміють, що вони можуть зробити”, – сказав Федоров, який евакуювався на підконтрольну Україні територію після вторгнення, але підтримує зв’язок з людьми вдома.
Український агрохолдинг HarvEast повідомив, що росіяни вивезли близько 200 000 метричних тонн зерна, що, за словами генерального директора Дмитра Скорнякова, коштувало його компанії близько 50 мільйонів доларів. Він сказав, що його співробітники в окупованому українському місті Маріуполь повідомили, що зерно було перевезено вантажівками через кордон до Росії.
“Щоб вкрасти його, вони просто їдуть до Ростова і Таганрога, невеликих російських портів, потім змішують його з російським зерном і кажуть, що це російське зерно”, – сказав Скорняков.
Те ж саме, схоже, відбувається і на морі.
Супутникові знімки та дані транспондерів показують, що великі вантажні судна, які стоять на якорі біля російського узбережжя, зустрічаються з меншими суднами, які перевозять зерно як з кримських, так і з російських портів, приховуючи справжнє походження вантажу. Ці більші кораблі потім перевозили змішане зерно до Єгипту, Лівії, Іраку та Саудівської Аравії.
Деніел, колишній військово-морський офіцер, чия компанія відстежує судна по всьому світу, сказав, що передача вантажу з судна на судно в морі відбувається рідко, і зазвичай пов’язана з контрабандою. “Коли ви перебуваєте під санкціями, у вас набагато більш обмежений ринок збуту, – сказав він. “Тому, якщо ви не змішуєте свої вантажі або не приховуєте своє походження, ви, ймовірно, маєте набагато менший ринок і, відповідно, набагато нижчу ціну”.
Високий попит на зерно дозволяє росіянам легко знаходити покупців, сказав Олег Нів’євський, доцент і віце-президент з економічної освіти Київської школи економіки.
“Не буде жодних проблем з продажем вкраденого зерна з України”, – сказав він.
Компанія Yayla Agro, яка виробляє фасовані сушені продукти і напівфабрикати, що регулярно з’являються на полицях турецьких супермаркетів, заявила, що купила 8 800 метричних тонн кукурудзи, доставлених російським судном “Федір” в турецький порт Бандірма 17 червня. Вартість вантажу становить близько 2,7 мільйона доларів.
У своїй заяві Yayla Agro заперечила, що коли-небудь купувала зерно з окупованих Росією територій України, і заявила, що відповідно до коносамента, сертифікату походження та інших офіційних документів, судно було завантажено в порту Кавказ.
“Ми хотіли б підкреслити, що наша компанія бере участь у міжнародній торгівлі, дотримується етичних правил і вважає дотримання міжнародного права абсолютним пріоритетом”, – заявили в компанії. “У тому ж ключі Yayla Agro ретельно перевіряє, чи не є її комерційні партнери об’єктом будь-яких міжнародних санкцій”.
Супутникові знімки від 12 червня показують, що “Федір” був фактично завантажений в Севастополі, Крим.
Російська компанія “АнРуссТранс”, яка володіє судном через дочірню компанію, не відповіла на запитання, надіслані електронною поштою. Сергій Дубров, який відповів на телефонний дзвінок у штаб-квартирі компанії в Москві, заперечив отримання електронного листа і сказав, що відповість лише на письмові запитання.
“Можу сказати одне, – додав він. “Кораблі працюють виключно на легальних перевезеннях і не порушують міжнародне право”.
Яйла також підтвердив закупівлю 7000 метричних тонн кукурудзи з іншого російського судна, SV. Ніколай, 24 червня. Супутникові знімки показують, що судно пришвартувалося до зернового терміналу в Севастополі шістьма днями раніше, але компанія заявила, що її документація показує, що зерно прибуло з Кавказу.
Як і у випадку з іншими контрабандними суднами, і “Федір”, і Св. Николай” занадто великі, щоб пришвартуватися в порту Кавказ.
Роль Туреччини у крадіжці українського зерна є особливо чутливою, оскільки ця країна НАТО намагалася зіграти роль посередника між двома воюючими країнами.
Туреччина допомогла укласти угоду між Росією і Україною в липні, яка дозволила обом країнам експортувати зерно і добрива через безпечні коридори в Чорному морі. Угода не стосувалася зерна, яке Росія вивезла з окупованих територій. За останні два місяці українські офіційні особи заявили, що понад 150 кораблів із зерном вийшли з портів, які вони все ще контролюють, включаючи поставки до Сомалі та Ємену, країн, що постраждали від війни і наразі стикаються з проблемою голоду.
Проте є також ознаки того, що турецький уряд сам може бути одержувачем сумнівного зерна з України. AP та “Frontline” відстежили рейси контрабандних суден “Михайло Ненашев”, “Laodicea” та “Souria” з Криму до Туреччини до причалів приморських елеваторів, що належать Турецькій зерновій раді – державній установі, яка займається імпортом та експортом зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Прес-служба та керівництво правління не відповіли на електронні запити з детальними запитаннями щодо підозрілих поставок.
Хоча турецька влада пообіцяла припинити незаконну контрабанду, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив на червневій прес-конференції, що його країна не знайшла жодних доказів крадіжки.
“Ми отримували такі заяви, – сказав він. “І така інформація час від часу надходить від української сторони. Ми серйозно ставимося до кожної заяви і серйозно розслідуємо її. У нашому розслідуванні щодо портів, суден та походження товарів, після заяв про Туреччину, ми побачили записи про походження з Росії”.
Що б не говорили записи, контрабандна операція продовжується.
Корабель компанії Crane Marine Contractor “Матрос Кошка”, названий на честь російського моряка, прославленого як національний герой за хоробрість під час Кримської війни 1854 року, минулого тижня пройшов на північ у Чорне море з пунктом призначення Кавказ, перш ніж вимкнути свій транспондер і зникнути в темряві.
Супутникові знімки, зроблені в четвер, показали, що корабель довжиною 161 метр (528 футів) знову пришвартувався до зернового терміналу в окупованому українському порту Севастополь, трохи більше ніж за милю від статуї радянських часів на честь його тезки.
