Світовий банк надав звіт «Налагодження зв'язків для підвищення конкурентоспроможності», у якому оцінив країни світу відповідно до індексу ефективності логістики (LPI) 2016. Чільну позицію за показниками ефективності логістики вдруге поспіль посіла Німеччина.
«Ефективність логістики країни залежить від безлічі чинників, зокрема інфраструктури, нормативної бази, заходів політики, географічного положення та політичної економії», – ідеться у вступі до звіту.
Індекс ефективності логістики (LPI) використовується для вимірювання ефективності міжнародних ланцюгів постачання. Дослідження охоплює понад 160 країн світу. Країни оцінюються в п’ятибальній системі за декількома окремими характеристиками логістичної сфери, як-от: ефективність митної обробки вантажу, можливості організації міжнародних вантажовідправлень, ефективність місцевої логістичної інфраструктури, контроль і відстеження міжнародних вантажовідправлень, витрати на логістику всередині країни, своєчасність доставки вантажів у пункти призначення.
Результати звіту свідчать, що список країн з найкращими показниками LPI залишається стабільним з 2010 р. Домінуючими країнами логістичної галузі залишаються Німеччина, Нідерланди та Сінгапур. «Нижні рядки рейтингу посідають країни з уразливою економікою, уражені збройними конфліктами, стихійними лихами або політичною нестабільністю, та країни з географічними обмеженнями», – пишуть фахівці Світового банку.
Україна і світ
Перші місця логістичного рейтингу посіли Німеччина, Люксембург, Швеція та Нідерланди. Крім них десятку лідерів за показниками LPI довершують Сінгапур, Бельгія, Австрія, Великобританія, Гонконг і США. Китай опинився на 27-му місці (на одну сходинку вище рейтингу 2014 р.). Індія (найбільш швидкозростаюча економіка) не потрапила в першу 30-ку, однак опинилася на 35-му місці, що на 19 позицій вище її показника 2014 року. Україна – на 80-му місці (2014 р. – 61-е місце). Росія – на 99-му (2014 р. – 90-е місце), Білорусь – на 120-му (2014 р. – 99-е місце). Завершують список: Екваторіальна Гвінея, Мавританія, Сомалі, Гаїті та Сирія.
Якщо розглядати бали за кожною характеристикою окремо, найгірше Україну оцінено з митного оброблення вантажів (2,30 бала проти 4,12 у Німеччини), це 116-те місце в списку, згідно з рейтингом за окремою характеристикою. Найкраще Україну оцінили за своєчасністю доставки вантажів до пунктів призначення (3,51 бала проти 4,45 у Німеччини), це 54-те місце списку. Загалом за п’ятибальною системою у 2016 р. Україна отримала 2,74 бала.
Лідером регіону за логістичною ефективністю стала Угорщина (31-е місце, 3,43 бала; 2014 р. – 33-е місце).
З 2007 по 2016 рр. динаміка показника LPI по Україні була такою: найбільший показник країна продемонструвала 2014 р. (61-е місце, 2,98 бала), найменший – 2010 р. (102-е місце, 2,57 бала; хоча у 2007 р. країна посіла 73-е місце з нижчим сумарним балом 2,55). Причому найгірший показник серед усіх оцінюваних характеристик Україна демонструвала за митним обробленням вантажів з 2007 по 2016 рр., виключаючи 2014 р.
Світова логістика – головні висновки
«Індекс ефективності логістики допомагає особам, що визначають економічну політику, наочно порівняти результати своєї країни та подібних до неї країн щодо переміщення товарів між країнами та налагодження зв’язків з глобальними ланцюгами постачання», – коментує Жозе Гільєрме Рейш, керівник сектора торгової практики Департаменту глобальної практики Групи Світового банку в галузі торгівлі та конкурентоспроможності.
Згідно з основними висновками експертів, розрив між LPI країн з високим рівнем доходу та країн з низьким рівнем доходу становить у середньому близько 45%. Якщо раніше фахівці свідчили, що розрив скорочується завдяки зростанню показників країн з низьким рівнем доходу, у 2016 р. ця тенденція змінилася, і розрив між країнами з різним рівнем доходу став більшим.
«Безперебійність транскордонного постачання товарів може прямо залежати від прагнення проводити реформи та впроваджувати передову практику і політику. Переконливим прикладом безумовно позитивного впливу таких змін політики на ефективність ланцюгів постачання може бути, наприклад, створення Єдиної митної території Східноафриканського співтовариства, що дало змогу різко скоротити тривалість митного оформлення в регіональних коридорах», – пишуть фахівці організації.
Розвиток інфраструктури залишається основною проблемою для країн, незалежно від рівня доходу. Однак темпи розвитку інфраструктури в країн-лідерів на порядок вищі, ніж у країн, що завершують список. Щодо систем прикордонного контролю, їхнє реформування – пріоритетне завдання для країн нижніх рядків рейтингу, а надто для країн, що розвиваються, з низьким рівнем доходу та географічними обмеженнями.
Згідно з думкою експертів World Economic Forum (WEF), падіння показників ряду країн рейтингу залежить в основному від двох причин: транспортної інфраструктури та якості логістичних послуг (включаючи транспортних операторів і митних брокерів). Специфічні проблеми мають і країни з несприятливою географією (наприклад, без виходу до глобальних водних маршрутів).
Однак найбільше занепокоєння серед експертів галузі викликає проблема надійності ланцюга постачання. Цей показник може вважатися важливішим, ніж швидкість. Ключем до забезпечення надійності залишається ефективність митної роботи. Однак з огляду на тенденцію до світової дезінтеграції цей чинник не дає змоги поліпшувати показник надійності.
