РусУкр

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

 
Друк Відправити на пошту

 

 

З липня в Україні, як і було передбачено Законом «Про ринок електроенергії», почав працювати новий ринок електроенергії. Таким чином, формула розрахунку вартості вугілля в тарифах на електроенергію на основі європейського індексу API2, відома під назвою «Роттердам +» перестала діяти. Перший місяць роботи, як віщували деякі песимісти, катастрофічних наслідків не викликав.

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

Запуск ринку необхідно було провести у встановлений законом термін, оскільки подальше зволікання в цьому питанні було б справделіво розцінено як невиконання міжнародних зобов’язань (в плані імплементації норм Третього енергопакету ЄС), а також закривало можливість для країні отримати макрофінансову допомогу від Євросоюзу в розмірі 500 млн. євро. Втім, про повний успіх реформи стверджувати поки передчасно.

Історія з Роттердамом стартувала в 2014-му – після окупації Росією частини Сходу України. Звідти до інших регіонів нашої держави надходив антрацит – вугілля високої якості, яке активно використовується для теплової генерації електроенергії. Брак палива було вирішено компенсувати шляхом покупки вугілля на міжнародній біржі в Нідерландах, куди його привозили з Південно-Африканської Республіки (ПАР) і Південної Америки. За основу взяли вартість вугілля в нідерландському порту Роттердам, куди його постачають з усього світу, плюс вартість доставки в Україну. Так і народився «Роттердам +».

Така методика розрахунку повинна була усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони АТО і позбавити Україну проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проведення опалювального сезону. При всьому неоднозначному ставленні до формули, її залучення дозволило забезпечити стабільність роботи енергетичної системи країни – ТЕС були забезпечені вугіллям, його ціна в тарифах ТЕС розраховувалася за прозорою методикою. У формули було чимало критиків. Зокрема, вони небезпідставно говорили, що так званий «плюс», що представляє собою витрати на доставку, не варто застосовувати до вугілля, здобутого в Україні.

У квітні 2017 року Верховна Рада (ВР) приймає Закон «Про ринок електроенергії», який передбачав запровадження конкурентних відносин на національному енергоринку. На його імплементацію відводилося два роки, за які необхідно було прийняти сотні нормативних документів, підготувати програмне забезпечення, і, врешті-решт, навчитися працювати в нових умовах. Основні баталії розгорілася навколо дати запуску енергоринку в Україні. Починаючи з травня поточного року, країна буквально розділилася на два табори: на тих, хто за новий енергоринок з 1 липня і тих, хто хотів з цим ще почекати.

До прихильників можна віднести НКРЕКУ, галузевого міністра Ігора Насалика, держкомпанію «Енергоатом», а також холдинг бізнесмена Ріната Ахметова ДТЕК. На стороні блоку також виступили і ряд енергетичних компаній. В результаті сформувалася цілком самодостатня в адміністративному та фінансовому сенсі сила, здатна ефективно впровадити реформу.

Табір противників був не менше представницьким. Крім команди новообраного Президента України Володимира Зеленського, компанію йому склали деякі депутати парламентського комітету з ПЕК. До них приєдналися чиновники і менеджери з НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок». І нарешті, ключовим противником запуску був олігарх Ігор Коломойський зі своїми енергоємними феросплавними заводами. Він прямо заявляв – перше, що зробив би, це скасував реформу ринку електроенергії. Та й деякі західноєвропейські партнери та міжнародні фінансові інститути, які раніше виступали за якнайшвидше введення нового енергоринку, стали закликати відкласти запуск мінімум на три місяці. Можливо, вплив мав потужний інформаційний фон, який створили противники реформи.

Втім, спроби заблокувати реформу залишилися безуспішними. Особливо безнадійним виглядав законопроект про перенесення дати відкриття ринку на цілий рік, який був внесений в Раду в другій половині червня. У команді нового президента наполягали на тому, що запуск реформи може призвести до істотного зростання цін на електроенергію, оскільки український ринок монополізований, а імпорт, який здатний підсилити конкуренцію, заблокований. Його представник в Кабміні Андрій Герус навіть анонсував подання до ВР законопроекту про зниження ціни електричної енергії вугільних електростанцій (умовний «Роттердам мінус»). Але перехідний етап створення конкурентного енергоринку стартував у визначені законом терміни і повинен завершиться 1 липня 2020 року.

Варто відзначити, що ціни на вугілля в Європі впали (на світових біржах антрацит котується на 25-30% дешевше), тобто ринкові умови змінилися, і формула, що діяла до цього часу, по суті, сама себе припинила діяти з 1 січня . Це визнавав і найбільш системний противник реформи А.Герус.

Що змінилося з введенням нового ринку електроенергії? Головна різниця в тому, що якщо раніше всю електрику купували і продавали через єдиного монопольного посередника в особі ДП «Енергоринок», то тепер відбувся перехід на прямі договірні відносини між виробникам електроенергії та споживачами, практично усунуто ручне регулювання в галузі.

Щоб гарантувати стабільність тарифів для населення був розроблений спеціальний механізм. Уряд для збереження поточних цін на електроенергію для населення 12 червня прийняв постанову про спеціальні зобов’язання, згідно з якими держкомпанія «Енергоатом» повинна буде продавати не більше 90% своєї електроенергії за фіксованою ціною, а «Укргідроенерго» – не більше 35%.

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

Головним наслідком введенням нової моделі ринку стало істотне зростання конкуренції. «З введенням в Україні ринку електроенергії ступінь конкуренції збільшився. Конкуренція на ринку виробництва була і в старій моделі, але, звичайно, в значно меншій мірі, ніж це має місце сьогодні. Нещодавно був на круглому столі, і там кілька разів згадувався «Енергоатом» в тому розумінні, що якби компанія в більшому обсязі брала участь у вільних ринках, це б докорінно поліпшило ситуацію великих виробників феросплавів, металургії і т.д. Тобто, поява в конкурентному середовищі «Енергоатому» вже значно впливає на цей ринок. Так само як позиція «Укргідроенерго», яка теж працює і по командам диспетчера, і по власним економічним інтересам», – сказав «ЕН» екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Сергій Чех . За його словами, ще один фактор, який свідчить про позитивні зміни – це поява імпортної електроенергії.

«Вперше в Україні було здійснено імпорт електроенергії зі Словаччини та Угорщини в межах так званого Бурштинського енергоострова. І по білоруському напрямку імпорт електроенергії в окремі години теж був. Все це є свідченням конкуренції. І найголовніше – ринок сегментований. У ньому вже окремо прямі контракти, окремо ринок «на добу вперед», добових, балансуючих і допоміжних послуг. Ця сегментація є одним з найбільш важливих результатів на сьогодні», – зазначив чиновник. А також нагадав, ступінь сенсалізаціі, яка сьогодні існує в Україні, найнижчі тарифи для населення в Європі, варті певних ринкових поступок – щоб забезпечити стабільні ціни для населення протягом дев’яти місяців «Енергоатом» буде продавати електроенергію постачальникам універсальних послуг за фіксованою ціною. Але в перспективі необхідно приходити до економічно обґрунтованих тарифів – шляхом збільшення тарифів для населення і адекватного на ці ж обсяги зниження тарифів для юридичних осіб.

«Конкурентна економіка, доходи, відрахування в бюджет і Пенсійний фонд – тоді у населення є зарплати, є пенсії, є за що купити дорожчу електроенергію. Тому держсубсидування в перспективі за два-три роки ми могли б ліквідувати. Тут важливо ще і поступальність, безперервність. Люди повинні адаптуватися, а уряд відпрацьовати більш досконалий механізм адресного захисту. І, таким чином, ринок є тільки благом. Всі розуміють так: для одних – це виклик, для інших – можливість. І щасливий той, хто реалізує можливості», – зазначив Чех. Він також вважає, що говорити з приводу інвестицій на підставі кількох тижнів роботи енергоринку ще рано. «Поки ми чуємо коментарі непогані, стримані схвалення у енергетиків Європи, у європейських інституцій, Energy community, учасників-підписантів Енергетичної хартії. Ми все-ж-таки виконали свої зобов’язання, зробили це у вказаний термін. Наскільки якісно – в загальному оцінка хороша. Допрацьовувати, звичайно, потрібно, але механізми закладені. Якщо ми будемо жити за зрозумілими для них правилами, то інвестиції з Америки, Європи неодмінно будуть. Мені також цікаво як інвестори відреагують, на те, що у нас зараз відклали приватизацію «Центренерго». Думаю, що ринкова ціна має зрости. У країні, де в енергетиці проводяться реформи, вартість активів повинна збільшиться», – зазначив він. Але інвестицій очікувати варто – прозорість ціноутворення підвищує інвестиційну привабливість української електроенергетики.

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

За словами директора спеціальних проектів Науково-технічного центру «Психея» Геннадія Рябцева, якщо розглядати запуск енергоринку «як запуск ракети», «натискання червоної кнопки» або «розрізання атласної стрічки», то він відбувся. «Але якщо розглядати ринок електроенергії як складні системи відносин між тисячами, а з огляду на простих споживачів, то і мільйонами учасників, правила гри між усіма учасниками прописані, на жаль, недосконало – зазначив Рябцев. Він також звернув увагу, що до цього часу залишається невирішеним питання перехресного субсидування, мільярдних боргів як дебіторської, так і кредиторської заборгованості, належного функціонування державних і комунальних підприємств, які мають велику заборгованість перед постачальниками електроенергії.

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

«З введенням нової моделі енергоринку буде абсолютно інший алгоритм розрахунку. У попередньому алгоритмі «Ротердам плюс» впливав на вартість кіловат години (кВт⋅год) теплової генерації. Відповідно, це впливало на оптову ціну, тому що вона формувалася за принципом «загального котла». Зараз ринкова ситуація. Ось товар, ось ціна, давайте домовлятися купуємо чи ні», – сказав «ЕН» експерт з питань енергетики Валентин Землянський. За його словами, для споживача потрібно знати дуже прості речі: обленерго, згідно з вимогами Третього енергопакету ЄС, розділилися на дві компанії. Тобто, одна компанія займається розподілом, відповідає за мережі і доставку електроенергії, друга – є власником, купує електроенергію і продає споживачеві. «Простими словами, мережевій компанії споживач передає показання лічильника, а компанії-постачальнику  платить за електроенергію, згідно з показаннями лічильника», – сказав експерт. На його думку, рішення уряду щодо обмеження тарифів для населення далеко не найгірше. Він переконаний, держава, в першу чергу, повинна подбати не тільки з точки зору обмеження рівня тарифів, але і можливості зростання доходів, і тільки тоді можна переходити до зростання тарифів. «Зростання тарифів, згідно з дослідженнями, в рік не повинно перевищувати 15%. Причому бажано ці 15% ще й ділити поквартально. Споживач повинен звикати до зростання тарифів. Але це можливо тоді, коли є розуміння зростання доходів населення. Такого розуміння у старій адміністрації, зрозуміло, що не було, у новій – я теж поки не бачу», – зазначив Землянський.

«Чи є модель, яку пропонує Третій енергопакет ЄС, прогресивною? Безумовно. Але ця модель ринку повинна вводитися з урахуванням економічних особливостей країни, а не з урахуванням вимог і фінансових «пряників», які пропонують зовнішні кредитори і європейські структури. Зараз ми бачимо, що основний аргумент введення ринку електроенергії, що нам дадуть 500 млн. євро. Клас! А що потім? Ви ж можете отримати збитків на мільярди! Вас ті 500 млн. євро просто не врятують за визначенням», – резюмував він. Складно з цим не погодитися, адже метою реформи має бути не отримання фінансової допомоги або кредитів від міжнародних організацій, а реальне реформування економіки.

Новий енергоринок в Україні: виклики та можливості

Президент Асоціації енергетики України Олександр Трохимець налаштований більш оптимістично. «Давно пора було Україні йти від радянського номенклатурного управління, коли все вирішували чиновники: за якими цінами генерувати електричну енергію, за якими цінами транспортувати, за якими продавати. Відповідно, де задіяний чиновник є висока ймовірність корупції і завжди будуть робитися спроби впливати на нього. Впровадження ринку всі ці чиновницькі зв’язку практично розірвав. Генерація стала таким же учасником ринку, і як і всі інші. Створено умови для конкуренції. Плюс ще з’явилася юридична можливість імпорту », – сказав« ЕН ». За його словами, зміна взаємовідносин на ринку електроенергії, алгоритмів взаєморозрахунків буде нівелювати можливість накопичення боргів, як було раніше. «Тобто, підвищується відповідальність учасників ринку, чого не було в попередній моделі. Була колективна безвідповідальність, яка накопичувалася в загальному казані під назвою «Енергоринок». Сьогодні власник мереж вже зацікавлений, щоб в його мережі приходили інші постачальники і поставляли свій товар, свою електричну енергію кінцевим споживачам. А це однозначно в перспективі буде знижувати вартість електричної енергії, особливо після того як українська енергосистема синхронізується з європейської, і ми станемо одним великим енергоринком », – констатував Трохимець. Він також упевнений, що зловживати своїм становищем учасники ринку не будуть. «НКРЕКУ були введена на всіх сегментах ринку так звана« верхня межа можливої ​​ціни ». За останні два тижні тільки чотири дні ціна електроенергії досягала цієї верхньої межі. А решта десять днів була нижча за середньозважену на ринку. Ми побачили, що не тільки не відбулося зростання тарифів для підприємств, а перші аукціони показали зниження тарифу. Тобто, це говорить про те, що конкуренція дійсно є. І другий інструмент – це Антимонопольний комітет, який має всі повноваження для розслідування і застосування санкцій, великих по фінансовому співвідношенню. До 10% обороту. Таким ризикувати ніхто не буде, тому що це з’їсть весь прибуток за кілька років», – резюмував він.

Таким чином, старт нового ринку викликає обережний оптимізм. Перші місяці його роботи будуть найбільш показовими. Одночасно залишається ряд питань: чи зможе нова влада виявляти і швидко вирішувати проблеми, які будуть виникати, чи втримається від спокуси згорнути реформу або зайнятися переписуванням правил, чи не будуть учасники ринку зловживати можливостями, що з’явилися,  чи не заблокують противники реформу через сумнівні судові рішення? Нагадаємо, що Окружний адміністративний суд Києва 1 липня, тобто в день старту нового ринку, прийняв рішення про призупинення дії постанов регулятора, яким були встановлені тарифи на друге півріччя для «Укренерго», це ускладнює роботу одного з ключових учасників ринку – держпідприємства «Гарантований покупець», яке має зобов’язання розраховуватися з виробниками «зеленої» електроенергії. Але головне, що ринок запущений в «безпечному» режимі: ціни для промисловості обмежені, а для населення гарантовано залишаються стабільними.










Останні новини в соцмережах


Новини партнерів

bigmir)net TOP 100