Доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) поступово збільшуються. Сьогодні ОТГ отримують від держави як «живі» гроші, так і можливості для самостійного поповнення своїх бюджетів.
Таким чином, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, за останні два роки місцеві бюджети зросли майже у 4 рази. «Коли ми прийшли працювати в уряд, місцеві бюджети становили 64 млрд грн і не мали власної дохідної частини. Зараз вони становлять 231 млрд грн», – зазначає прем’єр-міністр.
Як окремий приклад він наводить бюджет Білозірської сільради (Черкаська область), який до об’єднання в ОТГ становив 8 млн грн, а після об’єднання — 47 млн грн. Причому власні надходження до бюджету зросли з 5 млн грн до 20 млн грн.
Згідно з результатами першого кварталу 2018 року, як повідомив віце-прем’єр-міністр Генадій Зубко, доходи місцевих бюджетів зросли на 10 млрд грн (24%) порівняно з минулим роком.
Нещодавно своїм рішенням Кабмін розподілив 1,9 млрд грн на підтримку ОТГ між 665 об’єднаними громадами, що були створені у 2015-17 роках, пропорційно до площі території та кількості сільського населення ОТГ з рівною вагою обох цих показників.
Голова уряду сподівається на цільове використання коштів. «Ми на об’єднані громади даємо майже 2 млрд грн для того, щоб відремонтували фельдшерсько-акушерські пункти, зробити дороги, зробити внесок у дошкільну освіту тощо. Даємо — робіть. Але робіть це сумлінно», — наголосив Володимир Гройсман. Ці кошти мають використовуватися за програмами співфінансування.
Також, окрім грошей в межах децентралізації, урядовці мають намір передати на місця кошти через Фонд регіонального розвитку. «Лише на місцеві дороги виділяємо 11 млрд грн», — зазначив прем’єр-міністр і пообіцяв: «За нецільове використання коштів — будемо три шкури здирати».
Однак, як саме будуть проводитися перевірки дій місцевої влади, поки що незрозуміло. Відомо тільки, що робити це будуть спеціальні мобільні групи.
Тим часом, Кабмін продовжує розпочатий в лютому поточного року процес передачі землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ і, знову ж таки, розраховує на відповідальність місцевого керівництва та ефективне використання наданого ресурсу.
«Хотів би попросити голів ОТГ, щоб управління землями та коштами відбувалося публічно. Місцеві мешканці мають знати, як використовується кожна гривня», — наголосив Володимир Гройсман під час наради з питань розвитку гірських населених пунктів.
Самі ОТГ досить наполегливо добивались того, щоб мати змогу отримувати у свій бюджет гроші за використання землі поза межами населених пунктів. Так, у коментарі «і» голова Рукшинської ОТГ Олег Горбатюк зазначав: «У нас, наприклад, усі ставки і колишні двори колгоспу виведені за межі населеного пункту і, таким чином, всі податки за землю ідуть в район і ми ними не керуємо – далі грошима розпоряджається район. Є громади, де величезні території знаходяться поза межами населеного пункту. Гроші за їхнє використання — це вагома складова для розвитку ОТГ».
На сьогодні, згідно з даними Мінагрополітики, громади уже отримали в своє розпорядження понад 2,4 тис. га земель. Завершити роботу над формуванням та реєстрацією земельних ділянок і прав на них Держгеокадастр, Мінагрополітики та Мін’юст мають до кінця року.
Тим часом, у ОТГ великим мінусом у розподілі державних грошей бачать те, що весь процес такого розподілу в обласних адміністраціях, попри «прохання» із Кабміну проводити відкриті конкурси, здебільшого відбувається у «ручному режимі». «Мінус у тому, що розподіл коштів державного бюджету іде у ручному режимі. І якісь проекти можуть з’єднати і виділити під це великі суми, а на якісь грошей не залишається. Було би добре, і керівники ОТГ про це неодноразово говорили, якщо би кошти ділили: частину – на розвиток бізнесу, частину – на такі проекти, які розвивають, мають економічну складову, частину – на соціальні проекти, частину – на – та сама економічна складова – але дороги, розвиток інфраструктури. Таким чином, могли би покриватися зовсім різні напрямки», – розповідає нам Олег Горбатюк.
За його словами, у Чернівецькій області минулого року усі виділені державою кошти пішли виключно на залатування старих дір і на добудову старих об’єктів. Жодного нового об’єкту не пройшло тому що не вистачало грошей. «Минулого року ми подавали один проект — не пройшов, в цьому році подали два проекти — не знаємо як там буде. Ми ще від держави не вигравали жодного проекту», — розповідає Олег Горбатюк.
Рукшинська ОТГ цьогоріч хоче отримати державні гроші на реконструкцію будинку культури і на встановлення сонячних конструкцій на даху школи. Необхідність першого проекту аргументують тим, що будинку культури у них зараз немає. Згідно з проектом, це має бути адмінбудівля і культурний центр.
Другий проект голова ОТГ називає розвиваючим. Вважає, що встановлення сонячних конструкцій на даху школи дозволить для початку скоротити видатки на утримання школи, а потім, якщо вдасться увійти у «зелений тариф» — іще і заробляти.
Загалом же, у Рукшинській ОТГ за кошти, які мали на розвиток інфраструктури, зробили ремонт в школі, дитячому садку і амбулаторії, поміняли деякі вікна… У минулому році закупили комунальну техніку. «Щоби був там трактор, грейдер… Так що, тепер уже маємо чим дорогу чистити, узбіччя, сміття збирати…», — розповідає, на що пішли кошти, Олег Горбатюк. Хвалиться, що цьогоріч бюджет на інфраструктуру — більше 2-х млн. грн.
У планах Рукшинської ОТГ — розвиватися, збільшувати дохідність бюджету громади, а відповідно і свій добробут. «Найбільша проблема в тому, що у нашій громаді немає ніякого виробництва. Треба розвиватися. А щоб розвиватися, потрібне планування території. Ми вже це зробили. Далі — генплан. Тобто, потрібно кілька років для того, щоб ми підготувалися і могли інвестора запрошувати. Інвестор же не прийде просто так. Для нього має бути майданчик підготовлений. Офіційні документи на землю, інфраструктура якась. А цього всього не робилося + неузгодженість законодавства», — каже Олег Горбатюк.
В той же час, якщо до діяльності Олега Горбатюка у ОТГ запитань немає і те, як використовуються ним кошти, тут вважають раціональним, є громади, де не все так гладко.
Так, нещодавно розгорівся справжній скандал навколо розподілу грошей в Бутенківській ОТГ (Полтавщина) з побиттям, погрозами і судовими розбірками. Депутат Бутенківської ОТГ Павло Гунжель оскаржує прийнятий ОТГ бюджет в суді. Говорить про те, що кошти громади там були розприділені «по кишенях».
«Тривалий час я займаюся викриттям корупційної діяльності посадових осіб не тільки в Кобеляцькому районі, а й на території всієї області. В 2017 р., коли створювалося ОТГ, мене обрали депутатом. Я намагаюся контролювати процес використання бюджетних коштів, але як показала практика, бюджет ОТГ був прийнятий з порушеннями. 62% бюджету направлені на заробітну плату та премії посадовим особам. Тобто про розвиток громади не йдеться. Рішення про бюджет я намагаюся оскаржити в судовому порядку. Під час подальших журналістських розслідувань ми знайшли інформацію, що працівники сільської ради крім зарплати отримують кошти по цивільно-правових угодах», — заявив Павло Гунжель.
У дерибані бюджетних коштів звинувачують свого голову і в ОТГ Пісківки (Київська обл). Там навіть зібрали підписи за його відставку. Відкрито також кілька проваджень з підозрою на нецільове використання грошей.
У Пісківській громаді кажуть, що голова ОТГ Анатолій Рудніченко підписав одразу більше десяти актів прийому виконаних робіт на сотні і десятки тисяч гривень, хоча самі роботи не були виконані. «Так, було витрачено майже 200 тис. грн на ремонт старої свердловини — і нічого не було зроблено», – розповів місцевий депутат Віктор Блонський.
Юрист Оксана Федієнко говорить також і про закупівлю за гроші бюджету ОТГ всіляких подарункових наборів для жінок на 8-ме березня на суму майже у 27 тис. грн, яких ніхто не бачив.
«Також у минулому році великі суми освоювались під «переробку» різних звалищ. І як перевірити, скільки було здійснено? А суми списувались чималі — іноді по 100 тис. грн», — зазначила в свою чергу активістка ОТГ Ірина Пастернак, яка збирала підписи громадян за відставку Анатолія Рудніченка.
Діюче законодавство чітко визначає види бюджетного правопорушення та відповідну адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування.
В той же час, на думку заступника голови парламентського комітету з питань бюджету Сергія Мельника (БПП), нинішнє законодавство потребує змін, які зможуть дозволити державним органам влади здійснювати контрольні функції над об’єднаними територіальними громадами.
«Важелі здійснення дієвого контролю за витрачанням бюджетних коштів у держави є, адже Рахунковій палаті надано повноваження на здійснення контролю за надходженням та використанням коштів Держбюджету, а Держаудитслужбі — за цільовим та ефективним використанням коштів бюджетів всіх рівнів. Посильну допомогу в питаннях поширення найкращих практик, досвіду найефективніше працюючих ОТГ надає і Асоціація міст України. Проте, враховуючи новизну питання щодо діяльності ОТГ, законодавство потребує змін, які дозволять згаданим державним органам здійснювати контрольні функції і по ОТГ, які стають все більш активними учасниками бюджетних процесів, адже вже функціонують 366 ОТГ, а загалом їх має бути створено біля 1500», — зазначив він.
Такі зміни в законодавстві, на думку членів парламентського бюджетного комітету, мають містити в собі розширення функцій територіальних органів Рахункової палати або Держаудитслужби. В першу чергу, вони мають допомогти ОТГ запобігти помилкам у використанні фінансового ресурсу і досягти найбільшої ефективності та результативності у реалізації наданих їм широких повноважень.
«Важливо, щоб контрольні функції не перетворились в каральні, а носили характер, скоріше, методичної та юридичної допомоги. Дуже часто ОТГ саме через брак досвіду в роботі не можуть правильно розпорядитися своїм бюджетом», — зазначає Сергій Мельник.
Яскравим прикладом щодо важливості контролю за ефективним витрачання бюджетних коштів у парламентському бюджетному комітеті називають те, що органи місцевого самоврядування нерідко через неспроможність ефективно використати на користь своїх громад, отриманий завдяки децентралізації фінансовий ресурс, помилково вважають його додатковим доходом своїх бюджетів, і заробляють на розміщенні вільних бюджетних коштів в банківських установах.
