У проекті головного фінансового документа країни на наступний рік планується зростання мінімальної зарплати на 16,3%, збільшення витрат на медицину, освіту та допомогу малозабезпеченим. Усе це планують досягти за помірної інфляції в 7%, зростання ВВП на 3% та майже без збільшення податків.
В Україні офіційно стартував бюджетний процес. На сайті парламенту оприлюднили урядову версію головного фінансового кошторису країни. Очікується, що вже цієї п’ятниці документ внесуть на обговорення народних депутатів. Поки що це лише пілотний проект, який майже не враховує інтересів різних лобістських груп та окремих депутатів, що дає підставу вважати: до другого читання деякі його статті зазнають істотних змін.
Презентуючи документ, прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловився досить оптимістично. Новий бюджет, за його словами, уперше в історії країни перевищить цифру в трильйон, і, крім того, стане чи не першим бюджетом «зростання та економічного розвитку». В уряді, зокрема, пишаються тим, що не стали піднімати ставки податків, як це часто буває.
«Бюджет опубліковано, вже є коментарі, і я дякуватиму за поради й оцінки. Хочу, щоб ми вийшли на якісний документ для ухвалення в другому читанні та в цілому. Чим раніше ми це зробимо, тим буде краще для держави», – заявив Гройсман за результатами зустрічі з експертами, присвяченої обговоренню проекту бюджету.
За словами прем’єра, він готовий боротися за пріоритети бюджету та дискутувати з технічних питань. «Де я бачу ризики? На місцях. Там більше ресурсів, але відповідальність треба підтягувати. А наш бюджет – так, дуже амбітний. І нам треба ставити високу планку. На що я готовий заради ухвалення документа? Можливо, погодитися на пріоритетне фінансування окремих галузей», – резюмував прем’єр.
За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, основні пріоритети держбюджету на 2018 р. зводяться до збільшення витрат на освіту, медицину, оборону та безпеку, соціальну сферу, децентралізацію, підтримку фермерів, ремонт і будівництво доріг.
«Буде суттєве збільшення дійсно, як у соціальній сфері, так і в гуманітарній сфері. Тобто ми суттєво збільшуємо фінансування тих сфер, які дійсно впливають на життя простих українців», – сказав він раніше.
Загальні цифри
Так, основні бюджетні розрахунки на наступний рік базуються на таких показниках: зростання ВВП на 3% на рік (4% в разі найоптимістичнішого розвитку ситуації та 1,2% – песимістичного), інфляція в 7% і курс долара на рівні 29,3 грн/$ на початок року та 30,1 грн/$ протягом 2018 р. Ці цифри мають забезпечити дохідну частину в майже 1,2 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік. Дефіцит бюджету не має вийти за межі стандартних 2,4%.
Планові доходи держбюджету на наступний рік встановлено в сумі 877 млрд грн, витрати – 948 млрд грн. Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2018 р. встановлено в сумі 1,999 трлн грн, гарантованого державою боргу – 747,6 млрд грн.
За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, зростання економіки на 3% цілком реально домогтися наступного року. Проте це не можна вважати проривом. Поки що ми бачимо просте збільшення бюджетів на рівень інфляції та вдалі чи не дуже проштовхування відомствами своїх фінансових інтересів.
«За 2014-2015 роки економіка втратила 15%, потім відвоювала близько 2,5% минулого року й ще близько 1,5% буде цього року. Зростання в 3% не виводить нас на стабільну лінію розвитку, коли відчувається поліпшення життя та зростає споживання. Це консервативне зростання економіки, засноване на експортній моделі», – зазначив Устенко.
Економіст Віктор Скаршевський звертає увагу, що в бюджеті цього року також закладено зростання ВВП на 3% та інфляція 8%. За підсумком ВВП зросте на 1-1,5%, а інфляція досягне 14-15%. Так буде й з 2018 роком: ВВП зросте незначно, а інфляція становитиме 12-24%.
«Нинішній бюджет виконується завдяки інфляційно-девальваційному процесу. І на нього ж уряд робить ставку й на наступний рік. Девальвація гривні дозволить наповнювати дохідну частину бюджету, адже 40% надходжень прив’язані до курсу – ввізні мита, імпортне ПДВ, багато інших зборів. До речі, у серпні, коли гривня зміцнилася, до бюджету недонадійшло 10% коштів. Тож слабка гривня вигідна владі з точки зору наповнення бюджету», – зазначив він.
Водночас значним ризиком для державних фінансів є той факт, що до 2020 р. Україна має виплатити за зовнішніми позиками $22 млрд (виплати за прямим та гарантованим боргом). До того ж уже наступного року доведеться віддати $17 млрд.
Силовики у фаворі
У пріоритетах уряду наступного року традиційно будуть силові структури. Так, витрати на оборону збільшаться до 164,9 млрд грн. Безпосередньо на армію піде 83 млрд грн, що майже на 19 млрд грн більше, ніж у бюджеті цього року. Водночас на закупівлю та модернізацію озброєння планується витратити на 6 млрд грн більше, ніж у бюджеті 2017 р.
Міністерство внутрішніх справ отримає додатково майже 13 млрд грн і загалом 63 млрд грн. Серед іншого, на центр боротьби з корупцією планують витратити 4,7 млрд грн. Бюджет Держприкордонслужби становитиме трохи більше 9 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж цього року.
На реалізацію скандального проекту «Стіна» уряд пропонує виділити у 2018 р. 200 млн грн. Таку саму суму Кабмін розраховує витратити на житло для прикордонників та бійців Нацгвардії. Загалом витрати на останнє уряд планує збільшити майже на 10%, до трохи більше 200 млн грн.
Витрати на СБУ планується збільшити майже на 1 млрд грн, до 7,6 млрд грн. Майже на таку саму суму зросли витрати на Генпрокуратуру.
Соцстандарти збільшаться
Середній прожитковий мінімум зросте на 153 грн, до 1853 грн. А мінімальна зарплата – з 3200 грн до 3723 грн.
Учителям знову піднімуть зарплати на 25%. Наприклад, учитель 1-ї категорії отримає понад 8000 грн (+1600 грн). Усього витрати на освіту 2018 року зростуть на 18,3% – до 217,5 млрд грн зі 183,8 млрд грн, запланованих у держбюджеті на 2017 р.
Медицині додадуть усього 11 млрд грн (до 112,5 млрд грн). На фінансування первинної ланки медичної допомоги спрямують 13,2 млрд грн, вторинної та третинної медичної допомоги – близько 52 млрд грн. На підтримку сільської медицини, ініційовану президентом Петром Порошенком, планують спрямувати 1 млрд грн.
Крім цього, Кабінет міністрів очікує зростання середньомісячної зарплати на 10,9%. Крім того, у 2018 р. очікується зниження рівня безробіття з 9,3% очікуваного у 2017 р. до 9,1% у 2018 р. Бюджет Пенсійного фонду заплановано на рівні 141 млрд грн, що навіть менше, ніж цього року .
Субсидії не для всіх
А от на субсидіях уряд вирішив зекономити, скоротивши витрати до 55 млрд грн. Як пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева, в уряді вважають, що через зростання доходів скарбниця менше витрачатиме на компенсації з оплати комунальних послуг. За розрахунками уряду, у 2018 р. середня зарплата номінально зросте до 8623 грн, за оптимістичним сценарієм.
Утім, за даними деяких джерел, незважаючи на запевнення влади про те, що тарифи на компослуги не зростатимуть, зберігається вже цього року можливість підвищення тарифів на газ та опалення на 20%. Раніше таку ймовірність не виключили й у «Київводоканалі».
Нові дороги
Близько 4 млрд грн бюджетних коштів уряд планує витратити на ремонт автодоріг за маршрутом Львів-Тернопіль-Умань; Біла Церква-Одеса-Миколаїв-Херсон. На ремонт дороги Київ-Харків-Довжанський – 2 млрд грн. Частину доріг уряд планує відремонтувати за кредитні кошти. Зокрема, ідеться про дорогу Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв на ділянці Кіровоград-Миколаїв.
«Рік тому саме тут я пообіцяв почати капітальний ремонт країни. Усі дороги мають виглядати саме так. Моє завдання – не витратити кошти, а побудувати дороги. І цього року в доступності маємо 30 млрд грн. Наступного року обсяг робіт буде збільшений, а бюджет сьановитиме 40 млрд грн», – заявив голова Кабміну.
Звідки візьмуться гроші?
Як і в попередні роки, основним джерелом фінансування дефіциту скарбниці стануть запозичення на внутрішньому та зовнішньому ринку. Зокрема, уряд планує розмістити євробонди за ставкою близько 9% річних і позичити на внутрішньому ринку майже 215 млрд грн під приблизно 12%, що становить близько 20% доходів зведеного бюджету та майже чверть доходів загального фонду держскарбниці.
Також бюджет уряду, всупереч заявам прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, планують виконати завдяки підвищенню ставки акцизу на тютюнові вироби (плюс 7,3 млрд грн, за розрахунками уряду до 2017 р. – Авт.). Як відомо, голова уряду, а за ним перший віце-прем’єр Степан Кубів заявили, що зростання доходів у бюджеті 2018 р. планують забезпечити без підвищення податків, а «завдяки економічному зростанню».
Крім того, планують підвищити ренту за користування радіочастотним ресурсом, що може призвести до нового зростання тарифів на мобільний зв’язок для абонентів. Уряд хоче отримати додатково майже 2 млрд грн від видачі ліцензій операторам лотерей.
У Кабміні розраховують на пожвавлення роботи прибуткових підприємств і загалом розраховують на 80 млрд грн податку на прибуток. Крім того, НБУ, відповідно до планів уряду, перерахує до держбюджету 47 млрд грн прибутку. Також уряд традиційно сподівається продати державні підприємства на 17 млрд грн.
