Новий закон відновив арешт рахунків українців в банківських установах. Що це означає для боржників?
Закон, який набув чинності на початку травня, відновив заморожування коштів на банківських рахунках боржників – захід, який був тимчасово зупинений на початку війни. Кого це торкнулося і які наслідки це буде мати для громадян, що мають непогашені борги.
Новина про відновлення арештів коштів на рахунках громадян, які перебувають у виконавчому провадженні за борги, швидко набула значного резонансу в національних ЗМІ.
Після заяви Олега Гороховського, співзасновника Monobank, ажіотаж навколо цієї теми посилився. За його словами, закон, який набув чинності 6 травня, відновив заморожування коштів на банківських рахунках боржників. Раніше заборона на заморожування рахунків була запроваджена на ранніх стадіях війни, зокрема, для громадян, які мали борги до 100 000 гривень. Поновлення заморожування рахунків матиме вплив не лише на 400 000 клієнтів “Монобанку”, а й на клієнтів інших фінансових установ.
Хоча багато людей сприйняли цю інформацію як нову і реальну загрозу їхнім банківським коштам, насправді це повернення до попередньої норми, яка діяла до початку повномасштабної війни. Уряд тимчасово призупинив дію цього механізму, але не всі громадяни знали про законодавчі зміни, що призвело до певного шоку, коли заморожування коштів поновилося. Деякі волонтери, які збирають кошти на благодійні цілі на своїх особистих рахунках, були особливо занепокоєні можливим блокуванням через незначні штрафи, які вони могли пропустити, наприклад, за перевищення швидкості.
Щоб пролити світло на причини відновлення арештів, журналісти звернулися за юридичною експертизою, щоб зрозуміти, хто постраждає та як відбуватиметься процес блокування коштів після набуття чинності закону.
Розуміння механізму арешту коштів боржників
Ярина Паш, юрист ЮФ “Містечко та Партнери”, пояснила загальний процес та обґрунтування арешту коштів боржників. Приватні або державні виконавці виносять відповідні постанови про арешт коштів боржника під час відкриття виконавчого провадження, не пізніше наступного робочого дня після виявлення коштів. Сума, на яку накладається арешт, відповідає сумі заборгованості, включаючи виконавчий збір, витрати, пов’язані з провадженням, штрафи та винагороду.
Зазвичай державні або приватні виконавці надсилають запити до банків на отримання інформації про наявність та стан банківських рахунків боржника. Банки зобов’язані надати запитувану інформацію державним виконавцям протягом однієї години з моменту отримання запиту. Після цього фінансові установи отримують постанову про арешт коштів боржника, а за наявності достатньої кількості коштів державний виконавець надсилає до банку вимогу про їх списання.
Анна Даніель, юрист, кандидат юридичних наук, підкреслила, що надавачі платіжних послуг, серед яких як банки, так і небанківські установи, беруть участь у заморожуванні коштів за постановою державного виконавця. Цей захід вважається одним із найефективніших методів забезпечення виконання судових рішень та погашення заборгованості за виконавчими провадженнями, що обмежує можливості власника рахунку користуватися замороженими коштами.
Зміни, запроваджені у травні
До травня цього року урядова постанова, прийнята в березні 2022 року, дозволяла боржникам отримувати доступ до коштів з арештованих рахунків, якщо сума стягнення не перевищувала 100 000 гривень. Денис Терещенко, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми ALERTES, пояснив, що зміни до Закону “Про виконавче провадження”, які викликали бурхливі дискусії, набули чинності 6 травня. Цими змінами було відновлено блокування коштів на арештованих банківських рахунках боржників.
Важливо зазначити, що арешт рахунків громадян повністю не був скасований. Розпорядження Кабінету Міністрів лише дозволило боржникам-фізичним особам користуватися коштами на арештованих банківських рахунках за умови, що сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 000 гривень. Це рішення було спрямоване на підтримку населення в умовах повномасштабної війни, що триває.
Сторони, які постраждали від заморожування рахунків
Пані Терещенко підкреслила, що банківські рахунки можуть бути заморожені під час виконання судових рішень про стягнення конкретних сум заборгованості. Це борги, що виникають з цивільно-правових відносин, аліменти, оплата комунальних послуг, штрафи за адміністративні правопорушення тощо.
Олексій Бохан, адвокат судової практики АО “AVER LEX”, член Асоціації правників України, зазначив, що понад рік фізичні особи могли користуватися коштами з арештованих рахунків, якщо сума, що підлягала стягненню у виконавчому провадженні, не перевищувала 100 000 гривень, до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Наразі боржники все ще можуть отримати доступ до обмеженої суми грошей із заблокованих рахунків. Бохан пояснив, що фізичні особи, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку в межах суми, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат на місяць. Їм також дозволено сплачувати податки і збори з поточного рахунку, призначеного для таких операцій. Однак для цього необхідно подати відповідному державному виконавцю заяву про надання дозволу на здійснення таких операцій, що дозволяє боржникам розпоряджатися гарантованою сумою в розмірі 13 400 грн щомісяця з одного з арештованих рахунків.
Таким чином, з 6 травня можливості боржників звузилися, а можливості кредиторів розширилися. Тепер боржники можуть використовувати максимум 13 400 грн на місяць до завершення виконавчого провадження та зняття арештів з їхніх рахунків, наприклад, для добровільної сплати боргу або витрат на примусове виконання рішення.
Вплив на бізнес
Арешти рахунків також матимуть наслідки для бізнесу. Ярина Паш пояснила, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які наймають працівників і на які накладено арешт, можуть використовувати кошти з поточних рахунків лише для виплати заробітної плати, але не більше п’яти мінімальних заробітних плат на одного працівника на місяць. Крім того, ці кошти можуть бути використані для сплати податків, зборів та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Підприємства можуть здійснювати операції на арештованих рахунках лише для виконання зобов’язань із виплати заробітної плати та сплати податків і зборів. Розмір заробітної плати, що виплачується працівнику, не повинен перевищувати п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, яка наразі встановлена на рівні 33 500 грн на місяць. Дотримання зазначених вимог під час виплати заробітної плати покладається на посадових осіб відповідної юридичної особи-боржника або організації самозайнятої особи-боржника.
Винятки та пільги, що залишилися
Незважаючи на відновлення блокування коштів, певні види рахунків звільняються від стягнення за законом. За словами Андрія Бовкуна, юриста Dixie Lex, стягнення з пенсій або стипендій не застосовується до припинення воєнного стану в Україні. Однак цей виняток не поширюється на стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінальних злочинів, а також на боржників, які є громадянами Росії.
На період дії воєнного стану призупиняється стягнення заборгованості за комунальні послуги в районах, що постраждали від активних бойових дій, і на тимчасово окупованих територіях. Також обмеження поширюється на випадки, коли стягнення заборгованості за комунальні послуги стосується нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання боржника і було зруйноване або пошкоджене внаслідок воєнних дій.
Таким чином, відновлення блокування коштів на рахунках боржників не є нововведенням. Як і в довоєнний період, фізичні особи повинні погасити свої борги, щоб отримати доступ до своїх коштів і вільно ними розпоряджатися. Законодавці не вчинили зради, вони просто скасували пільгові норми, які діяли більше року. Погашення боргів є фундаментальним зобов’язанням, і описані правові методи застосовуються для забезпечення його виконання.
Для того, щоб українці могли жити в країні з ефективною економікою, вони повинні усвідомлювати відповідальність за свої дії. Для цього необхідна довіра між учасниками ринку, коли запозичення тягне за собою виплату боргу, а порушення – юридичну відповідальність.
Рухаючись до вступу в Європейський Союз, Україна буде приймати правила та рішення, що діють в ЄС. Ця ситуація є нагадуванням українцям про відповідальне ставлення до боргів та важливість бути законослухняними громадянами у правовій державі.
Невиконання зобов’язань за житлово-комунальні послуги чи аліменти означає недоотримання коштів, законно призначених за надані послуги чи утримання дитини. Тому українцям варто підходити до цього питання виважено, відповідально ставлячись до своїх дій та не піддаватися безпідставній паніці.
