РусУкр

Україна у розпачі: імпорту хоч греблю гати, експорту — катма

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Попри офіційну інформацію щодо зростання експорту товарів і послуг із України – за перше півріччя цього року експорт склав 27,8 млрд доларів і зріс на 2,8 млрд доларів у порівнянні з 6 місяцями 2017 року – якими так вихваляються сьогодні урядовці. Зовнішньоторговельний баланс нашої держави за аналогічний період пішов у відвертий «мінус» – його зведено з дефіцитом на рівні 3,806 мільярда доларів, що на 23,7% вище дефіциту за аналогічний період 2017 року, який був на рівні 3,078 мільярда. Тому урядовці вважають за краще – помовчати. На сайті Кабміну навіть немає згадки про це.

Україна у розпачі: імпорту хоч греблю гати, експорту -- катма

У коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначив, що погіршення сальдо зовнішньоторговельного балансу сталося через те, що за минулий рік у нас високими темпами зросли обсяги імпорту товарів і послуг з Росії – на третину. «Саме на торгівлю з Росією припадає головний «мінус» по сальдо зовнішньої торгівлі (Див. Графіки). Це відбулося в основному через зростання імпорту енергоносіїв – газу і нафтопродуктів. Частка імпорту енергоносіїв з Росії складає 75% від усіх товарів і послуг, що поступають до нас із країни-агресора», — каже він, інформують Економічні Новини.

Україна у розпачі: імпорту хоч греблю гати, експорту — катма

Навіщо аграрній країні ввозити так багато харчів?

Разом з тим, за перше півріччя Україна практично на чверть збільшила імпорт дорогих продуктів харчування, що також відобразилося на погіршенні сальдо зовнішньоторговельного балансу. Експерт із аграрних ринків Марія Колесник зазначає, що імпортери протягом півріччя постійно збільшували обсяги завезення дорогих продуктів харчування, і попит на них є не лише серед представників багатих покупців, а й серед осіб середнього класу. Причому частка останнього постійно збільшується.

Зокрема, як показує статистика, імпорт харчових продуктів зріс на 28%, готові продукти із зерна – на 30%, алкогольні напої – на 51%. Попри це, якщо подивитися з іншої сторони, то ці показники можна також розцінювати і як такі – рівень добробуту українців зростає і вони можуть дозволити собі більше. Марія Колесник з таким твердженням згідна. Але навіщо нам так багато ввозити імпортних продуктів, якщо є свої і добрі за якістю?!

Ну ринок є ринок — він все регулює. Є попит, то і є пропозиція. Проте такі «заморські» завезення харчів, як ми бачимо, дуже псують наше сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Тим не менше, економісти застерігають, якщо негативне сальдо зовнішньої торгівлі буде наростати і надалі, то це зробить негативним загальний валютний баланс в Україні, що безпосередньо впливатиме на зниження курсу гривні.

Щоб такого не було, на думку Андрія Новака, потрібно міняти економічну політику в Україні, в тому числі і курсову – з політики постійної девальвації гривні на політику стабільного курсу національної грошової одиниці. «Саме таку політику сповідують всі розвинуті країни, починаючи з країн «Великої сімки» і закінчуючи сусідньою Польщею», — каже він.

Те, що нібито для підтримки експорту в Україні постійно девальвують гривню з такою аргументацією – таким чином ми підтримаємо наших експортерів, а потім останні витягнуть нашу економіку, голова Комітету економістів України вважає неправильним. «Як показала практика за весь період існування гривні в обігу – 22 роки – цей підхід є хибним. Варто тільки подивитися на той стан економіки, в якому вона зараз знаходиться», — каже Андрій Новак.

Потрібна енергетична стратегія

Зазначимо, у цьогорічному державному бюджеті девальвація гривні є закладеною – середньорічний курс 29,3 грн/долар на кінець 2018 року – 30,1/долар. Попри це, економісти не виключають, що курс долара може піднятися іще вище закладеної бюджетом планки.

На думку експерта, вирішення економічних проблем в Україні і, відповідно, покращення зовнішньоторговельного балансу лежить не в економічній площині, а в політичній.«Для того, щоб зменшувати імпорт і саму залежність від Росії, потрібна відповідна енергетична стратегія. З одного боку – збільшення об’ємів видобутку власних нафти і газу, що є цілком реальним, якщо подивитися на ті запаси, що в нас є. З іншого — паралельно диференціювати зовнішні постачання. І ще – третій напрямок – енергозбереження і більш активне впровадження відновлювальних джерел енергії. Це комплексний підхід, який потрібно реалізовувати», — каже Андрій Новак.

Україна у розпачі: імпорту хоч греблю гати, експорту — катма

Про те, що імпорт у нас перевищує експорт, у першу чергу тому, що ми у значних об’ємах імпортуємо енергоносії, говорить також і заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська. «Відповідно все, що стосується енергетичної незалежності, впровадження альтернативної енергетики, енергозберігаючої технології – це те, що може змінити стан нашого торговельного балансу», — зазначає вона.

Тим часом, важливим чинником розвитку внутрішнього видобутку вуглеводнів, гострий дефіцит яких відчуває Україна, на думку провідного наукового співробітника Інституту стратегічних досліджень Геннадія Рябцева, можуть стати Формули розрахунку ціни енергоносіїв («Дюссельдорф+» для газу і «Роттердам +» для вугілля), засновані на принципі імпортного паритету.

«Ціна на енергоносії українського видобутку, прив’язана до європейських бенчмарок (індекси NCG для газу і API2 для вугілля), може дозволити збільшити інвестиції у видобувний сектор і сприяти скороченню частки імпорту. Але тільки якщо чітко контролювати, куди йдуть кошти. Україна повинна в декілька разів збільшити вкладення у видобуток. І тоді можна очікувати скорочення імпорту», — зазначив науковець.

Влада не займається ні експортом, ані імпортом?!

У свою чергу, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак нещодавно заявив, що Стратегією низьковуглецевого розвитку України передбачено до 2035 року вийти із сьогоднішнього рівня 1,5% виробництва відновлювальних джерел енергії на рівень 11%. «У світі вже сформувалися цілі коаліції навіть не компаній, а країн, які відмовилися від споживання вугілля і закликають інших приєднуватися до цього руху»,— зазначив урядовець. Таким чином, перспективи далекі, але зробити в цьому напрямку можна чимало.

Проте, не варто забувати і про нарощування частки експорту. Так, як зазначив у коментарі Економічним новинам Президент Асоціації «Укрсудпром», економічний експерт Віктор Лисицький, зростання від’ємного зовнішньоторговельного балансу говорить і про те, що сьогодні влада не займається цілеспрямовано розвитком експорту, використовуючи сучасні підходи, механізми і важелі: «Як можна бачити сальдо зовнішньоторговельного балансу нас таке погані за рахунок того, що імпорт зростає швидше ніж експорт. Багато держав – навіть США– мають механізми підтримки експорту. В першу чергу це спеціальне кредитування. В експортно-імпортному банку».

Натомість, експерт зазначає, що у нас немає підтримки експортерів і дуже важко взяти кредит в банках під виробництво, приміром, надсучасних приладів, механізмів. «У нас є закон, який передбачає створення Експортно-кредитного агентства. Цей документ було ухвалено уже десь півтора роки тому, але уряд гальмує впровадження закону в життя і, саме тому, у нас не розвивається експорт. Якщо немає такої регуляторної підтримки з боку уряду, то можна очікувати і на подальшу девальвацію гривні», — каже Віктор Лисицький.

У свою чергу Наталія Микольська говорить про прогалини у прийнятому парламентом законі щодо створення Експортно-кредитного агентства. «Коли закон приймався, у нього не було фінансової моделі – депутати забули передбачити і виділити на це кошти у державному бюджеті. Ми прожили рік без бюджетного фінансування. Минулого року передбачили бюджетне фінансування, просили 364 млн грн — нам виділили 200. Як це співвідноситься з фінансовою моделлю – незрозуміло», — зазначає вона.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі – торгового представника України сьогодні уже підготовлено і подано у парламент законопроект, який передбачає зміни, що дозволять Експортно-кредитному агентству запрацювати.

Тим часом, для того, щоб якось покращити зовнішньоторговельний баланс, експерти не радять іти шляхом обмеження імпорту. «В світовій економіці до обмеження імпорту ставляться вкрай негативно – розвивайтесь, створюйте конкурентну продукцію і тим самим перекривайте імпорт», — каже Віктор Лисицький.

Із тим, що штучними методами зменшувати імпорт не потрібно, погоджується і Наталія Микольська. Попри те, вважає, що коли виробництво у нас модернізується, імпорт – зменшиться, а експорт – виросте.






Останні новини в соцмережах




Экономические новости youtube

Трудовой кодекс



help


bigmir)net TOP 100