Попри певні позитивні сигнали, що продемонстрував Київ потенційним міжнародним кредиторам, насамперед Міжнародному валютному фонду (МВФ), з ухваленням закону про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС), ризик для країни опинитися в глибокій економічній кризі є дуже високим.
Окрім початку функціонування нової судової інстанції, основними для отримання грошового траншу залишаються ринкова ціна на газ, збалансований бюджет і в перспективі – відкриття ринку землі. Ситуація ускладнюється президентськими виборами в Україні, що мають відбутися наступного року, де ухвалення непопулярних заходів для майбутніх учасників виборчого процесу – перспектива невтішна, а політична турбулентність може спонукати західних партнерів почекати з фінансовою допомогою.
Уже в другій половині цього року український уряд має заплатити понад $3 млрд кредиторам. Наступного року – $7 млрд. Загалом у найближчі роки виплати за зовнішнім боргом становлять $22,7 млрд. За золотовалютних резервів країни у $18,2 млрд.
Є три сценарії. Перший – продовження програми співпраці з МВФ. Другий – позики в приватних інвесторів. І останній – радикальне скорочення витрат бюджету. Опція з приватними інвесторами насправді означає лише відкладання проблеми на рік наступним ще більшим затягуванням боргового зашморгу. Оскільки гроші можна буде позичити не менше ніж під 8% або всі 10-12%. Радикальне скорочення витрат бюджету – пенсії, зарплати, освіта, медицина, оборона – крайній захід, на що влада навряд чи піде, зважаючи на вибори.
Тому залишається подальша співпраця з МВФ, де річна ставка позики становить 3%. Проте й тут не все так просто. Поточна програма України та МВФ обсягом $17,5 млрд, з яких наша країна отримала $8,7 млрд, закінчується навесні 2019 р. Однак ця програма не буде продовжена, доки Україна не повернеться на шлях реформ.
«Хтось може подумати: чому ми зараз взагалі говоримо про якісь ризики? Економіка зростає, курс стабільний, інфляція почала знижуватися. Та якщо подивитися трохи вперед – нинішня стабільність дуже хитка. Українська економіка дуже залежить від зовнішньої кон’юнктури, а саме від світових цін на основні товари: на нафту, газ, сталь, зерно. В останні роки динаміка цих цін була сприятливою, але вже не дуже приємні сигнали. Ціни на нафту та газ останнім часом зростають, а на сталь – почали знижуватися останніми тижнями, і на тлі цієї загальної вразливості економіки перед нами стоїть серйозна проблема виплати зовнішнього боргу державного сектора», – сказала головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Експерт наголошує, що понад половина майбутніх виплат – це «офіційні» кредити МВФ, ЄС і США, за якими не можна оголосити дефолт. А близько 2/3 суми потрібно віддати саме з бюджету, який не має таких запасів. Тому врятувати ситуацію може тільки продовження співпраці з МВФ.
«Нинішня програма закінчується в березні 2019 р. Але гроші в уряду закінчаться ще раніше. Тож з урахуванням процедурних питань, у нас є лише декілька місяців для того, щоб встигнути отримати наступний транш від МВФ. Якщо це станеться, буде фінансування і від ЄС, і від Світового банку, з’явиться можливість залучати єврооблігації на зовнішніх ринках. Тому що зараз основні кредитори ставлять умову: відновити співпрацю з МВФ», – резюмувала Бєлан.
За словами заступника голови Ради НБУ, почесного президента Київської школи економіки Тимофія Милованова, невиплата боргів може розв’язати руки російському агресору: «Паніка, девальвація, втрата довіри інвесторів. Це вплине на ціни, на політичну ситуацію. Росія активізується та спробує завести сюди свої інтереси. Можливо, запропонує гроші в критичний момент. А коли в нас буде галопуюча інфляція щодня і неможливість платити, то ми погодимося не тільки на антикорупційний суд, а на все що завгодно».
Однак тоді платити доведеться більше. «В МВФ ми беремо під 3% річних, а в інших кредиторів зможемо взяти мінімум під 10%. Ці 8% різниці з $3 млрд – це $240 млн на рік. Тобто наступні 5 років ми будемо виплачувати на $240 млн більше, ніж могли б. І в підсумку переплатимо понад мільярд доларів. Ми вже сьогодні платимо більше за те, що не хочемо виконувати умови. Спочатку за кредитом від МВФ у нас було 2%, а стало 7. Різниця в 5% від 3 млрд, які Мінфін узяв у вересні, – це $150 млн зайвих виплат щороку!» – підрахував експерт.
Після того, як Рада ухвалила закон про створення ВАС, шанси України відновити співпрацю з МВФ збільшилися. Ще потрібно вирішити мінімум два основних питання. По-перше, врегулювати питання щодо ринкових тарифів на газ для населення. По-друге, визначитися з тим, як покривати дефіцит бюджету, який, здається, може вийти за межі запланованого.
Нагадаємо, ще у квітні 2016 р. уряд вирішив, що тарифи на газ для населення мають розраховувати з урахуванням цін на імпортний газ. Вирівнювання цін на газ для всіх споживачів було одним з головних елементів реформ в енергетиці, що дали змогу перетворити «Нафтогаз» із компанії, яка потребувала десятків мільярдів бюджетних дотацій, на компанію, яка приносить до бюджету прибуток.
Нову, ринкову ціну на газ мали порахувати до 1 липня 2017 р. Проте цього не сталося, оскільки тоді б тарифи могли істотно зрости, а у вересні уряд вирішив відкласти дату публікації нової ціни. Після цього дію відповідної постанови лише продовжували. Востаннє її продовжили до 1 серпня. І весь цей час Кабмін намагається порозумітися з МВФ щодо цін на газ.
«Будь-яке різке підвищення ціни на газ восени-взимку 2018 р. означатиме й істотне зростання соціально-економічної напруги в країні, і зелене світло для перемоги на президентських виборах когось із популістів. З іншого боку, не можна відмовитися від переговорів з МВФ щодо цього питання. Інакше різко зростають ризики фінансової кризи, аж до дефолту», – заявив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
За його словами, у цих умовах президентська команда, уряд, керівництво НАК «Нафтогаз України» мають забути про всі розбіжності між собою та діяти максимально скоординовано. «На переговорах з МВФ має бути єдина позиція. Перекласти відповідальність за непопулярне рішення на когось одного не вийде. Розлючений платник комунальних тарифів звинувачуватиме в підвищенні всіх представників влади», – додав він.
На думку директора спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, Україна має збалансувати держбюджет, і тоді уряду не доведеться так сильно підвищувати ціну на газ для населення. «Можна переглянути прогноз інфляції та визнати, що показники бюджету, які закладали в нього наприкінці минулого року, є недосяжними і їх потрібно скорегувати. Можна зменшити закладені до бюджету витрати та збільшити капітальні інвестиції», – сказав він.
Рябцев нагадав, що МВФ насправді не вимагає зміни цін, у Фонді головною вимогою до України є збалансований бюджет, де витрати відповідали б доходам. «Ці проблеми, що виникли і через зміну керівництва Мінфіна, на мій погляд, пов’язані саме з тим, що в Мінфіні виступали за збалансування бюджету», – зазначив експерт.
Нагадаємо, бюджет на 2018 р. передбачає, що витрати можуть перевищувати доходи тільки на 2,4% ВВП. Цей показник уряд узгодив і з МВФ. Однак ще на початку року у Фонді зазначали, що в бюджеті є значні фіскальні ризики. Так і сталося. Україна отримує менше податків, акцизів і рентних платежів, ніж очікували. Не отримує Київ і очікуваного зовнішнього фінансування – транш МВФ, а з ним і гроші від інших кредиторів. Крім того, у бюджеті заплановано понад 20 млрд грн від приватизації. За фактом у січні-квітні отримано лише 47 млн грн. Хоча у Фонді держмайна розраховують на початок великої приватизації з жовтня, у Нацбанку вже прогнозують істотне недоотримання коштів за цією статтею.
За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, відсутність кредиту МВФ у 2018-2019 рр. призведе до того, що в Україні після скорочення золотовалютних резервів різко зросте курс долара. «Якщо Україна отримає схвалення щодо створення ВАС, найімовірніше, наша країна може розраховувати на частину грошей від МВФ. Тобто один мільярд доларів. Усе решта – під величезним питанням. Зокрема, програма приватизації, зміна тарифів на газ, реформування НАК «Нафтогаз» та енергетичного ринку загалом і пенсійна реформа. Якщо ми не виконаємо ці зобов’язання, то можна сміливо ставити програму з МВФ на паузу до виборів 2019 р.», – заявив експерт.
Тим часом у Нацбанку прогнозують, що вже до осені цього року співпраця з МВФ відновиться. «Після ухвалення закону про ВАС з’явились обґрунтовані надії на відновлення співпраці з МВФ. Якщо Україна отримає ще два транші до завершення програми МВФ, то коротко- та середньострокові ризики для макроекономічної та фінансової стабільності зведуться до мінімуму», – ідеться у звіті відомства.
В НБУ зазначили, що економіка України відновлюється третій рік поспіль, однак темпи зростання обмежені повільним упровадженням структурних реформ, які є критично важливими як для збереження макрофінансової стабільності, так і для забезпечення довгострокового економічного зростання.
Утім, тут також не виключають і песимістичного сценарію розвитку подій, тому план дій на випадок зриву співпраці з МВФ також розробляють. Деталі цього плану в НБУ не розголошують, проте вже заявили про ймовірне посилення валютних обмежень, що протягом останнього року поступово послаблювалися.
«Ми сподіваємося, що співпраця з Фондом триватиме, і нам не доведеться їх застосовувати, але ми про це відкрито говоримо: у нас є критерії, у разі реалізації яких нам доведеться перейти до більш жорсткої монетарної політики й навіть, у крайньому разі, розглянути можливість уведення валютних обмежень», – заявив голова НБУ Яків Смолій.
Зі свого боку, економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу, що реальною причиною девальвації гривні завжди була негативна кон’юнктура на зовнішніх ринках, від яких залежать доходи держбюджету України. «Девальвація відбувалася з однієї простої причини, з якої в найближчі роки теж буде девальвація, – погіршилася зовнішня економічна кон’юнктура», – зазначив експерт.
За його словами, найяскравішим прикладом цього твердження є 2014-2015 роки, коли Україна отримала $12 млрд кредитних траншів МВФ, проте курс валюти девальвував утричі. Водночас він додав, що у 2014-2015 рр. ціна на метали, руду та сировину знизилися приблизно на 30-35%. У таких умовах, на його думку, навіть гроші МВФ не допомогли країні втримати стабільним курс національної валюти. Також економіст додав, що згідно з прогнозом Світового банку економіка світу, імовірно, стоїть перед черговою світовою кризою.
Доки Україна чекає чергового траншу МВФ, програма макрофінансової допомоги від ЄС вийшла на фінішну пряму – нещодавно її погодив Європарламент. Кредит у розмірі €1 млрд – нова програма, якій дали хід у березні цього року. Процедура наразі не закінчилася: рішення пройшло через Єврокомісію, перше узгодження в Раді ЄС, а тепер його схвалили в Європарламенті, щоб знову повернути до Ради ЄС.
