Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, розповіла кореспонденту «і» про торгівлю з Євросоюзом, Росією та Канадою.
Першу частину інтерв’ю читайте тут.
Угода про асоціацію Україна-ЄС була важливим документом, що дозволив розширити нашу присутність на європейських ринках після фактичної втрати ринку Росі]. Проте бізнесу дошкуляє квоти щодо деяких товарів. Так, в цьому році експортну квоту щодо меду було вичерпано фактично за два тижні 2017-го. Що робить Ваше міністерство задля збільшення квот на експорт різних товарів до ЄС?
Питання квот трохи міфологізоване. Сьогодні ми використовуємо 28 з 40 безмитних квот. Фактично по 12-ти товарах ми зовсім не вибираємо цього виду ліміту. Для прикладу, м’ясо яловичини чи вершкове масло. Так, у нас є чимало товарів, за якими бізнес використовує квоти дуже швидко. Це — томатна паста, пшениця, кукурудза, різноманітні соки. Ми ведемо з ЄС діалог щодо розширення квот. Так, з 1 жовтня європейська спільнота надала нам додаткові квоти на ті ж самі пшеницю, томатну пасту, кукурудзу тощо.
Для нас також важливо «запустити» товари за квотами, які було виключено із такого переліку при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це в першу чергу стосується такої продукції, як алюмінієвий дріт, монітори, деякі види взуття.
А що з квотами на українську соняшникову олію? Адже наші експортери дуже ображаються…
Ми не повинні фокусуватися на експорті цього дуже важливого товару лише до ЄС. Хоча обсяги його вивезення в країни Європейської спільноти також постійно зростають. Проте експортери разом з нами повинні шукати нові ринки збуту олії. Для цього товару, як на мене, дуже перспективним є індійський ринок. Це великий ринок — там мешкає більше 1 млрд. людей. Саме в цю країну експорт соняшникової олії постійно зростає. Цей ринок цікавить й інша наша харчова продукція.
Які товари з великою часткою доданої вартості в 2017 р. для країн ЄС пропонували наші експортери? Які високотехнологічні товари «прорвалися» на європейський ринок?
У нас з’являються постійно нові групи таких товарів, які успішно експортуються в країни ЄС. В 2017 році ми стали постачати в країни ЄС судна, яхти, шкірно-галантерейні товари. Ми можемо говорити про те, що ситуація з експортом на ринок країн ЄС покращується. Я назвала вам лише позиції за експортом, проте можемо констатувати, що фактично 2,5 тисячі товарних категорій продемонстрували зростання обсягів на цей ринок. Це — автозапчастини, проводи, електричні водонагрівачі (зростання на 1083%!).
Але ми не повинні забувати про те, що постачання харчової продукції — це також товари з доданою вартістю. Наприклад, Україна займає друге місце за постачанням в країни ЄС вершкового масла, після Нової Зеландії. Тобто ми входимо до країн, які забезпечують продовольчу безпеку ЄС. Так, ми значно збільшили обсяги постачання маргарину.
При цьому у нас є зростання обсягів експорту товарів, які нещодавно зайшли на ринки ЄС і там вони користуються чималим попитом. Це — товари легкої промисловості, меблі, деяке обладнання. Для нас дуже важливо, що для певних українських товарів європейський ринок наразі є основним. Це стосується автомобільних кабелів, спортивного обладнання.
Статистика фіксує зростання кількості компаній, які експортують до ЄС. Так, в 2012 р. таких компаній було 12 тис., в 2016 р. — 13,4 тис., а вже за перший квартал 2017 р. — 7,8 тисячі.
Сальдо зовнішньої торгівля України та країн ЄС все ж таки від’ємне? Коли ми нарешті експортуватимемо туди більше?
Знову повторюся, що негативне сальдо має певну тенденцію до зменшення. Але ми є реалістами, і повинні розуміти, що швидко цього не станеться. Для цього ми повинні провести велику модернізацію підприємств в Україні, які вироблятимуть конкуренту на ринку ЄС продукцію. Тобто повинні «працювати» над імпортом саме такого обладнання, яке сприятиме збільшенню кількості робочих місць в Україні та обсягів виробництва якісної продукції, яку можна з успіхом експортувати саме в країни ЄС.
Обсяги експорту до Росії останніми роками стали низькими. Проте за січень-липень 2017 р. ми експортували до РФ товарів на 26,4% більше, ніж це було за аналогічний період 2016-го. Що постачаємо ми до РФ? Як Ви ставитесь до того, що ми повинні надалі зменшувати (або навпаки збільшувати) обсяги експорту в цю недружню для нас країну?
Я як торговий представник дуже практично підходжу до різних проблем та ситуацій. Звичайно, ми потерпаємо не лише від військової, а й від торговельної агресії Росії. Разом з тим РФ є для нас великим торговельним партнером, оскільки це країна-сусід. Проте, не зважаючи на всі високі мита, які встановила РФ на наші товари, росіяни в них все ж таки зацікавлені, зацікавлені таким експортом і наші компанії.Фактично відбулося поновлення поставок тих товарів, які не постачалися. Приміром, збільшуються обсяги експорту пилососів, деяких видів металургійної продукції, запчастин до залізничних локомотивів і вагонів. Серед аграрних товарів — це маргарин, різні кетчупи, пальмова олія, різні борошняні вироби.
Не постачаємо, або постачаємо дуже мало в РФ таку продукцію: турбіни, м’ясо, рибу, корма для тварин, макаронні вироби.
Не так давно почала діяти Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою. Ви і Ваше міністерство плекали великі надії на результативність цього документу. Як просуваються наші товари та послуги тепер в країну Кленового листя?
Для нас важливо, що ця Угода працює. Є зростання експорту до Канади. Фактично цей документ вступив в силу 1 серпня 2017 р. Проте канадські підприємці цікавилися нашими товарами та послугами ще задовго до цього. Таким чином, ринок для експортно-імпортних операцій між Україною та Канадою вже був готовий раніше його «вільного» відкриття. І це надало свої непогані результати. Ми очікуємо і надалі значний приріст експорту товарів та послуг саме в цю країну, адже на ринках ЄС для нашої продукції є відчутною конкуренція. Тому, бізнесмени можуть переорієнтуватися та відкрити для себе новий канадський ринок.
Мінекономрозвитку активно пропагувало вихід наших товарів на поки що нові або призабуті «старі» ринки збуту — Підсахарна та Екваторіальна Африка, Близький Схід, країни Південно-Східної Азії, держави Латинської Америки. Чимало бізнесменів, з якими я спілкувався, дійсно відкрили для себе ці ринки, приміром, великої за розміром та населенням держави Конго (Заїр). Проте вони казали, що в цих країнах дуже важко торгувати, бо практично в кожній з них тривають локальні військові дії. Як виглядає наразі картина зовнішньоторгівельних відносин із цими державами?
Ринки, які знаходяться у фокусі зовнішньоторговельних відносин є на Африканському континенті, на Близькому Сході та в Азії. В цьому аспекті для нас є важливими такі речі, як купівельна спроможність та політичні ризики в цих державах. Ми вважаємо, що на цих ринках для нашого експорту є цікаві перспективи.
У нас була торгівельна місія в Кенію та Танзанію. Чому саме в ці країни? Вони демонструють непогані показники економічного зростання, мають хороші порти і в них є більш-менш стабільна політична та військова ситуація, та купівельна спроможність. Ця місія показала себе досить непогано і наразі ми плануємо зробити подібну торговельну місію в Нігерію і Гану.
Якщо говорити про інші країни, то для кожного виду експортного товару там є свій пріоритетний ринок. Також є країни, через які ми можемо зайти в інші держави із своїми товарами та послугами. Тобто транзитні держави.
Також у нас є перспектива на ринках Саудівської Аравії, Ізраїлю. З останньою державою ми ведемо перемовини про укладання угоди про вільну торгівлю.
В усі ці країни ми можемо постачати не лише продовольство, а й продукцію машинобудування, фармацевтичні препарати, товари домашнього вжитку тощо.
