Скандал навколо субвенцій «Нафтогазу» висвітлив плутанину в законодавстві й у виконанні законів, зокрема урядом.
Окружний адміністративний суд столиці 19 липня 2017 р. виніс рішення на користь «Нафтогазу». Судовий вердикт наказує уряду визначити порядок виплати та джерела фінансування компенсації «Нафтогазу» за виконання спеціальних зобов’язань з продажу газу з березня 2017 р. за фіксованою Кабміном ціною населенню, релігійним організаціям, а також підприємствам теплокомуненерго для виробництва тепла для населення та релігійних організацій.
Рішення суду може бути оскаржено в Київському апеляційному адміністративному суді.
Позов «Нафтогазу» до Кабміну та зазначене рішення суду ґрунтується на відповідній нормі закону «Про ринок газу». Згідно з цією нормою, Кабмін має розробити та затвердити порядок компенсацій, знайти відповідні кошти та розпочати виплати. У «Нафтогазі» наголошують, що відсутність затвердженого порядку позбавляє підприємство можливості отримувати компенсацію.
У «Нафтогазі» зазначають, що частину палива компанія купує у своїх дочірніх підприємств «Укргазвидобування» та «Чорноморнафтогаз» за встановленою Кабміном ціною – 4849 грн за 1000 куб. м без ПДВ, частину – імпортує за ринковими цінами. А продавати спеціальним категоріям НАК має по 4942 грн без ПДВ. Кінцева ціна продажу газу населенню становить 7200 грн, включно з ПДВ, надбавками за транспортування та розподіл, а також торговими націнками.
Комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко так пояснив позицію держкомпанії: «Поточна система спецзобов’язань створює надмірні обмеження в роботі ринку та надає необґрунтовані переваги посередникам – облгаз-збутам, більшість із яких контролює Дмитро Фірташ. Ми сподіваємося, що рішення суду сприятиме приведенню системи спецзобов’язань у відповідність до вимог європейського закону «Про ринок природного газу». Це наблизить створення ринку газу в сегменті постачання для населення».
В уряді з позицією «Нафтогазу» категорично не згодні, а рішення окружного адмінсуду збираються оскаржити в апеляційній інстанції. У відповідь на претензії «Нафтогазу» представник уряду в суді відповів, що визначення компенсації – це право, а не обов’язок Кабміну. До того ж законом не встановлено терміни, у які Кабмін визначає компенсацію.
Коментуючи судове рішення, віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон заявив, що рівень прибутку «Нафтогазу» унеможливлює виплату будь-якої компенсації компанії за постачання природного газу населенню за так званою спеціальною ціною. В уряді наголошують, що компанія «Нафтогаз» не має жодних економічно обґрунтованих втрат від покладеного на неї зобов’язання постачати газ населенню за спеціальною ціною.
«Чистий прибуток «Нафтогазу» у 2016 р. становив плюс 22,5 млрд грн, що порівняно з попереднім роком в рази більше, оскільки 2015 р. збиток компанії становив 36,3 млрд грн», – ідеться в повідомленні прес-служби Кабміну.
«На етапі реформування української економіки, результатом якого має стати зростання доходів українських громадян, покладені на «Нафтогаз» спеціальні зобов’язання є виправданим кроком уряду. А компенсація за такого рівня прибутку просто неможлива», – наводить прес-служба слова Кістіона.
Формально претензії «Нафтогазу» є обґрунтованими, а судовий вердикт видається цілком законним. Адже відповідно до закону «Про ринок газу» постачальник має отримувати компенсацію за постачання палива спеціальним категоріям населення за фіксованою ціною, а Кабмін зобов’язаний розробити порядок виплати та забезпечити фінансування. Відмовки Кабміну про те, що, мовляв, право на компенсацію є правом, а не обов’язком, а терміни розроблення порядку та виплата компенсацій у законі чітко не визначено, і це нібито звільняє уряд від обов’язку взагалі будь-що робити в цьому напрямку, – це все не що інше, як грубе порушення закону, навіть відмова його виконувати взагалі.
З іншого боку, «Нафтогаз» фактично вже отримує компенсацію як субсидії. Саме величезне підвищення цін на газ для комунального сектора у 2016 р. та масштабне субсидування населення перетворило вічно збитковий «Нафтогаз» на дуже прибуткове підприємство.
Інша річ, що система субсидій діє поза чітким законодавчим полем на підставі постанови Кабміну. До того ж Кабмін регулярно вносить поправки до цього документа, змінюючи умови субсидування фактично в ручному режимі.
Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський назвав зазначений вердикт антисоціальним рішенням, а позов – абсолютно абсурдним з погляду державного управління. На його думку, «Нафтогаз» є державною компанією, а тому метою його діяльності має бути не тільки отримання прибутку, а й виконання певних соціальних функцій.
Землянський вважає, що в цьому разі доречно буде розділити дух і букву закону. «Відповідно до букви закону, НАК «Нафтогаз» подала абсолютно обґрунтований позов. Дійсно, в законі про ринок газу таку компенсацію передбачено для постачальника послуг. Якщо ж ми говоритимемо про дух закону, то тут ми потрапляємо в ситуацію соціально-економічного напруження, яке є сьогодні в країні. Ми розуміємо, що відбулося десятикратне збільшення тарифів, і на тлі цього «Нафтогаз» вимагає компенсації з бюджету, які й так, власне, компенсують йому як субсидії з бюджету ці збільшені тарифи. Тобто це абсолютно абсурдний з погляду державного управління позов», – заявив експерт.
Характерно, що рішення суду збіглося з розглядом на Кабміні фінансового плану «Нафтогазу» на 2017 р. У цьому документі передбачалося підвищення з 1 жовтня цього року ціни на газ для населення на 18,84%, тобто на 931 грн за 1 тис. куб. м, – до 5873 грн за 1 тис. куб. м без ПДВ, вартості доставки та нормативного прибутку.
Однак Кабмін відмовив «Нафтогазу», затвердивши фінансовий план без підвищення тарифу. Рішення суду можна розглядати як елемент гри, спрямованої на те, щоб усе-таки домогтися підвищення ціни.
Таку думку висловлює і Валентин Землянський: «Створюються передумови, щоб обгрунтувати пропозицію «Нафтогазу» про підвищення тарифів на газ на 19%, яку заблокував Кабмін. Отже, уряд отримує обгрунтування, щоб сказати: бачите, ми ж виконуємо рішення суду в правовій державі, ми не можемо йти проти закону. У будь-якому разі це рішення – антисоціальне, і це спроба зберегти обличчя за дуже поганої грі акторів. У цьому разі Кабмін намагається перекласти відповідальність на НАК «Нафтогаз України», а зрештою постраждають прості споживачі».
На цікавій деталі в діях «Нафтогазу» наголошує член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук: «Ця ситуація нагадує бажання «Нафтогазу» як афериста – двічі отримати гроші в касі, як у тому анекдоті. Справді, є зобов’язання «Нафтогазу» постачати газ населенню, але ця компенсація, фактично енергосубвенції, що визначені у фінплані «Нафтогазу», її цілком погашає бюджет. Тобто «Нафтогаз» не несе цього навантаження. Субвенції становили у 2016 р. майже 36 млрд грн, а цього року мають становити 46 млрд грн. І «Нафтогаз» хоче, щоб ці кошти, умовно кажучи, перевели в готівку, тобто щоб вони були фактично спрямовані на рахунки «Нафтогазу».
Отже, «Нафтогаз» намагається вдруге отримати компенсацію, що вже зазначена у фінплані як субсидії. Але тут важливо навіть не це. Субсидії здійснюються як взаємозаліки. Ці кошти ходять по бюджету, однак як живі гроші їх ніхто не бачить – ні населення, ні облгази, ні теплокомуненерго, ні сам «Нафтогаз». Корольчук вважає, що в «Нафтогазі» зацікавлені отримати ці кошти як живі гроші.
Нарешті, видно політичне підґрунтя. Останнім часом у ЗМІ дедалі частіше з’являється інформація про поглиблення конфлікту між Міністерством палива та міністром Ігорем Насаликом, з одного боку, і «Нафтогазом» та його головою Андрієм Коболєвим, з іншого боку.
Формально «Нафтогаз» підпорядковується уряду в особі профільного міністерства на чолі з Насаликом. Реально Коболєв, що є ставлеником «Народного фронту», вже давно намагається зробити з «Нафтогазу» окрему державу і взагалі грати власну гру. До цього треба додати особистий конфлікт між Насаликом і Коболєвим, до того ж останній нібито бачить себе в кріслі міністра, маючи в цьому певну підтримку інтересантів.
